Довідка за результатами опитування батьків щодо рівня задоволеності якістю освітнього процесу, умовами перебування дітей та взаємодією батьків з педагогічним колективом.
https://drive.google.com/file/d/1UfhlZvrHhklUI88fkJfawG6sjYuBNA_x/view?usp=drive_link
План роботи батьківського комітету на 2024/2025н.р https://drive.google.com/file/d/1L_9Su5sU4v9af520Fet3oKa-bsEubAUS/view?usp=sharing
Збори голів батьківського комітету 10.10.2024р.
https://drive.google.com/drive/folders/160R5NoYCDSnT6v7SYeIQi5xvGCv8iyaD?usp=sharing
Правила поведінки здобувача освіти в ЗДО базуються на законах України,
наказах Міністерства освіти і науки України
та рішеннях органів місцевого самоврядування, Статуту закладу.
Здобувачі освіти в ЗДО, вихованці, повинні дотримуватись таких правил:
-Приходити вчасно в дитячий садок.
-Вітатися з усіма працівниками ЗДО.
-У всьому слухатися вихователя.
-Якщо щось болить, то обов’язково про це сказати вихователю.
-Берегти іграшки, майно та книги.
-На прогулянці не бруднити одяг.
-В групі голосно не кричати та не бігати.
-Не ходити в вологому одязі.
-Не ображати дітей зі своєї групи.
-Слідкувати за станом свого одягу.
-Мати особисті носові хустинки.
-Дотримуватися вимог безпеки.
-Акуратно вішати одяг в свою шафку.
Стаття 55. Права та обов’язки батьків здобувачів освіти
1.Виховання в сім’ї є першоосновою розвитку дитини як особистості. Батьки мають рівні права та обов’язки щодо освіти і розвитку дитини.
2.Батьки здобувачів освіти мають право:
захищати відповідно до законодавства права та законні інтереси здобувачів освіти;
звертатися до закладів освіти, органів управління освітою з питань освіти;
обирати заклад освіти, освітню програму, вид і форму здобуття дітьми відповідної освіти;
брати участь у громадському самоврядуванні закладу освіти, зокрема обирати і бути обраними до органів громадського самоврядування закладу освіти;
завчасно отримувати інформацію про всі заплановані у закладі освіти та позапланові педагогічні, психологічні, медичні, соціологічні заходи, дослідження, обстеження, педагогічні експерименти та надавати згоду на участь у них дитини;
брати участь у розробленні індивідуальної програми розвитку дитини та/або індивідуального навчального плану;
отримувати інформацію про діяльність закладу освіти, результати навчання своїх дітей (дітей, законними представниками яких вони є) і результати оцінювання якості освіти у закладі освіти та його освітньої діяльності.
3.Батьки здобувачів освіти зобов’язані:
виховувати у дітей повагу до гідності, прав, свобод і законних інтересів людини, законів та етичних норм, відповідальне ставлення до власного здоров’я, здоров’я оточуючих і довкілля;
сприяти виконанню дитиною освітньої програми та досягненню дитиною передбачених нею результатів навчання;
поважати гідність, права, свободи і законні інтереси дитини та інших учасників освітнього процесу;
дбати про фізичне і психічне здоров’я дитини, сприяти розвитку її здібностей, формувати навички здорового способу життя;
формувати у дитини культуру діалогу, культуру життя у взаєморозумінні, мирі та злагоді між усіма народами, етнічними, національними, релігійними групами, представниками різних політичних і релігійних поглядів та культурних традицій, різного соціального походження, сімейного та майнового стану;
настановленням і особистим прикладом утверджувати повагу до суспільної моралі та суспільних цінностей, зокрема правди, справедливості, патріотизму, гуманізму, толерантності, працелюбства;
формувати у дітей усвідомлення необхідності додержуватися Конституції та законів України, захищати суверенітет і територіальну цілісність України;
виховувати у дитини повагу до державної мови та державних символів України, національних, історичних, культурних цінностей України, дбайливе ставлення до історико-культурного надбання України;
дотримуватися установчих документів, правил внутрішнього розпорядку закладу освіти, а також умов договору про надання освітніх послуг (за наявності).
4. Держава надає батькам здобувачів освіти допомогу у виконанні ними своїх обов’язків, захищає права сім’ї.
Органи державної влади та органи місцевого самоврядування мають поважати право батьків виховувати своїх дітей відповідно до власних релігійних і філософських переконань, а суб’єкти освітньої діяльності мають враховувати відповідні переконання під час організації та реалізації освітнього процесу, що не повинно порушувати права, свободи та законні інтереси інших учасників освітнього процесу.
5. Інші права та обов’язки батьків здобувачів освіти можуть встановлюватися законодавством, установчими документами закладу освіти і договором про надання освітніх послуг (за наявності).
Консультація для батьків "Повсякденні дрібниці для дітей"
Консультація для батьків з дітьми ООП
Щодня у світі народжуються немовлята, яких називають дітьми з особливими освітніми потребами. Перед батьками таких дітей постануть запитання, на які важко відповісти. Чому це сталося з моєю дитиною? Чи можна врятувати її, виправити відхилення? Якою вона виросте, як складеться її доля? Як жити далі? Дізнайтеся, як спілкуватися з такою дитиною та чого її навчати:
· Реально оцініть ситуацію і не впадайте у відчай. Стрес через інвалідність переживають батьки, а не малюки. Якщо дитину люблять усі, хто її оточує, піклуються про неї, вона не усвідомлює, що чимось відрізняється від більшості.
· Пам’ятайте: ви не самі. Сучасність пропонує багатий досвід лікування, догляду та виховання дітей з особливими освітніми потребами.
· Уважно спостерігайте за психофізичним розвитком дитини. Відстежуйте своєчасність ознак основних етапів розвитку — коли почала фіксувати погляд, стежити за рухом іграшки, брати її в руку, координувати рухи рук і напрям погляду, коли з’явилися агукання і лепет, перші слова, коли почала сидіти, вставати тощо.
· Стежте за емоційним розвитком дитини. Насторожіться, якщо у дитини відсутній комплекс пожвавлення, — вона не усміхається, не проявляє інтерес до обличчя людини, не впізнає близьких, не відгукується на вплив ззовні адекватно; якщо дитина пасивна у контактах із довкіллям, або, навпаки, надмірно збудлива.
· Спілкуйтеся з дитиною так, аби вона постійно відчувала, що це приносить вам радість. Робіть увагу на її зусиллях, а не на результатах. Будьте терплячими й не квапте дитину, тоді вона поступово всього навчиться.
· Учіть дитину описувати себе, сім’ю та довкілля: обговорюйте фотографії, малюнки із сімейними сценами. Запропонуйте виготовити власний альбом.
· Учіть дитину співчувати й допомагати іншим. Використовуйте книжки, малюнки із зображенням людей, обговорюйте, як святкують урочисті події тощо.
· Не опікайте дитину надмірно. Не намагайтеся зробити за неї все. Бо дитина відчуватиме себе безпорадною, коли вас не буде поруч, і ще більше відставатиме в розвитку.
· Сприяйте розвитку впевненості в собі. Давайте дитині нагоду практично застосувати набуті вміння, наприкінці дня пропонуйте розповісти, що з нею сталося сьогодні позитивного.
Правила поведінки під час повітряної тривоги, артобстрілів та у громадському місці у воєнний час
На жаль, війна стала для нас реальністю, в якій ми живемо. Характер небезпек щоразу змінюється, тому надзвичайно важливо говорити з дітьми про нові правила поведінки.
З дітьми обов’язково треба проговорити правила поведінки на час воєнних дій. Але перш ніж ви почнете, запитайте, що вона вже знає, наведіть ситуації й перевірте, чи є в неї план дій на випадок екстреної ситуації й тільки потім озвучте те, що дитині ще не відомо.
Правила поведінки під час повітряної тривоги
Рекомендуємо обговорити зі старшими дітьми потребу завантажити на телефон додаток Повітряна тривога, оскільки не завжди можна почути сигнал з вулиці.
У будівлі:
зайти в укриття (це може бути підвальне приміщення чи паркінг для машин);
якщо немає спеціального укриття, потрібно спуститись на нижчі поверхи будівлі та обрати місце подалі від вікон.
У квартирі:
якщо немає змоги спуститись в укриття, то важливо знайти місце якомога далі від вікон за тримальною стіною (найчастіше це біля вхідних дверей);
сісти на підлогу;
накритись ковдрою чи іншими речами з головою.
У потязі:
нахилитись нижче рівня вікон та закрити голову руками.
На вулиці:
зайти в найближче укриття (часто в містах є позначки «укриття» або позначки маршруту до нього).
Якщо немає змоги знайти найближче укриття, то важливо:
триматись на відстані від магазинів з вітринами;
лягти на землю біля високого бордюру, бетонних блоків;
закрити голову руками.
Якщо почули десь вибухи, то залишайтесь у безпечному місці.
Правила поведінки під час артобстрілів
Коли чуєте вибухи чи стрільбу, важливо сховатись в укритті.
Якщо ви почули вибухи під час перебування на вулиці – негайно лягайте на землю, але туди, де є заглиблення (наприклад, поміж бетонними конструкціями), або в яму, канаву.
Небезпечно ховатись у під'їздах, арках, біля припаркованих машин.
Затуліть долонями вуха та розтуліть рот.
Правила поведінки дитини у громадському місці
Важливо написати на окремому папірці номер телефону когось з батьків чи рідних, хто є на зв’язку, а також — прізвище та ім'я дитини. Сховайте його дитині у верхньому одязі на випадок екстреної ситуації.
Якщо дитина має власний мобільний телефон, нехай перевіряє, чи він заряджений, коли виходить з дому, та чи є достатня кількість грошей для дзвінків.
Поставте номер когось з батьків на швидкий набір чи екстрений дзвінок у смартфоні дитини.
На вулицях міст, де відбуваються обстріли, можуть бути уламки від ракет чи іншої зброї – чіпати їх не можна. Також не варто заходити в закинуті будівлі чи покинуті будинки, оскільки вони можуть бути замінованими.
Поясніть дитині, що не можна підіймати на вулиці, у під'їзді, в магазині чи в будь-якому місці за межами дому будь-що з землі: цукерки, маленькі іграшки, різнобарвні предмети, мобільні телефони, адже в них може бути вибухівка.
Не варто брати з рук незнайомих людей будь-які предмети: це може бути загрозою для здоров’я та життя.
Якщо на вулиці дитину кличе незнайома людина, варто повідомити про це батьків чи дорослих.
Якщо дитина загубилась у певній місцевості чи у натовпі, то важливо стати на безпечну височину та кликати батьків чи дорослих на ім'я та прізвище. Звичайно, якщо є власний мобільний телефон, то потрібно зателефонувати комусь з батьків, з ким були разом. Якщо немає зв’язку з дорослими, то набрати 102 та пояснити, що трапилось.
Якщо незнайома людина взяла дитину за руку і намагається кудись відвести, то важливо привернути увагу до себе інших людей, наприклад, голосним криком, що дитина не знає цю людину.
Пам’ятайте, що невимушена бесіда з дитиною може врятувати їй життя. Частіше говоріть з дітьми про важливі теми — їм так само страшно, як і нам. Важливо навчити правильно діяти в небезпечних ситуаціях.
https://drive.google.com/drive/folders/1kTxbKID1rB9fYFDPm_PRwJZ69CLszrPQ?usp=share_link
https://drive.google.com/drive/folders/1g8ASrmDzcZ3euOYwEe37Hh7lP0aAkOR3?usp=share_link