Внутрішній моніторинг якості освіти

Довідка

про проведення внутрішнього моніторингового дослідження II - етап  щодо рівня досягнень дітей за  Базовим компонентом дошкільної освіти

Відповідно до плану роботи ЗДО «Капітошка» №29 на 2023-2024 н.р. та наказу  від 15.04.2024р.  з 29.04.2024р. по 03.05.2024р. було проведено моніторингове дослідження   щодо рівня досягнень дітей за  Базовим компонентом дошкільної освіти.

     Метою моніторингового дослідження було визначити рівень сформованості компетентностей згідно БКДО та освітньої програми від двох до семи років «Дитина» на початку навчального року; визначити чинники, які сприяють покращенню виконання та засвоєнню освітніх завдань; надати рекомендації стосовно визначення шляхів покращення якості виховного процесу, спираючись на результати даного вивчення.

  В результаті діагностики з’ясовано, що вся освітня робота з дітьми планується і проводиться відповідно до Базового компонента дошкільної освіти, Освітньої програми для дітей від двох до семи років «Дитина», листа Міністерства освіти і науки України №1/12490-23 від 27.07.2023 р. «Про окремі питання діяльності закладів дошкільної освіти у 2023/2024 навчальному році», та інших  документів в галузі дошкільної освіти, та інших документів в галузі дошкільної освіти.

  Моніторинг проводився за  освітніми напрямками:

-         «Дитина в природному довкіллі»;

-         «Особистість дитини»;

-         «Мовлення дитини»;

-         «Дитина в соціумі»;

-         «Дитина у світі мистецтва»;

-         «Гра дитини»;

-         «Дитина в сенсорно-пізнавальному просторі». 

Під час моніторингового дослідження  проведено:

- діагностику  фактичного  рівня сформованості всіх компетентностей дітей дошкільного віку згідно Базового компоненту дошкільної освіти та Освітньої програм від двох до семи років «Дитина»;

- діагностика рівнів сформованості ціннісного ставлення до власного здоров’я в дітей дошкільного віку за спеціально розробленими критеріями і показниками.

- виявлення здатності дітей дошкільного віку до природничо-доцільної поведінки в різних життєвих ситуаціях;

- формування знань умінь і навичок у різних життєвих ситуаціях; 

- співвідношення фактично досягнутих результатів з очікуваними;

- виявлення слабких  сторін для планування подальшої освітньої роботи з дошкільниками в ЗДО.

    Педагогічне обстеження проводилося вихователями у формі організованої безпосередньо освітньої діяльності при використанні спостережень, бесід, ігор.

    Під час моніторингового дослідження була проведена діагностика рівнів сформованості ціннісного ставлення до власного здоров’я в дітей  дошкільного віку за спеціально розробленими критеріями і показниками. Під час проведення було використано такий комплекс методів як спостереження та аналіз різних видів діяльності дітей.

Критерії і показники були визначені з урахуванням вимог Базового компонента дошкільної освіти в  Україні та освітньої програми від двох до семи років «Дитина».

   Вимірювання рівня засвоєння вихованцями груп інваріантної частини змісту дошкільної освіти здійснювалося за допомоги рівнів розвитку:

-         високий рівень В: дитина виявляє інтерес до пізнавальної діяльності, виявляє активність, ініціативність, самостійність;

-         достатній рівень Д: дитина самостійно вирішує запропоноване проблемне завдання своєї вікової групи;

-         середній рівень С: дитина розуміє запитання та з незначною допомогою (за навідними питаннями) знаходить відповідь або рішення;  

-         початковий рівень П: дитина розуміє, але не може самостійно дати відповідь на запитання і відповідає зі значною допомогою вихователя або ж потребує постійної (значної) допомоги дорослого.

   Результати, отримані під час вивчення освітнього процесу у  групах, свідчать про те, що робота ведеться на належному рівні. Процеси життєдіяльності протягом дня здійснюються відповідно до режиму дня, інтересів та запитів дітей. У групах створене доцільне розвивально-предметне середовище з відповідними осередками для проведення організованої та самостійної діяльності дошкільнят, яке забезпечує різні види їх активності.

      Обстежено 60 дітей, що склало 83,3% від загального складу.

  Підтвердженням вищезазначеного є отримані під час дослідження результати, а саме: високий рівень – 11%  (I-етап-5%);  достатній рівень – 43%;  (I-етап-37%) середній рівень – 38% (I-етап-43%); низький рівень – 9% (I-етап-15%)

Результати моніторингового вивчення в групі дітей раннього віку свідчать:

  Діти групи раннього віку були обстеженні за всіма освітніми напрямами БКДО: високий рівень – 4%, достатній– 22%, середній – 49%, низький – 25%. Такі показники, враховуючи вік та індивідуальні особливості, вважаються частково задовільним.  Діти добре розуміють мову дорослих, сприймають звернення. Проблемою  залишається звукова культура мовлення, правильна вимова звуків рідної мови. У більшості вихованців несформована граматична  правильність мовлення щодо відмінювання слів у роді, числі й відмінку при вживанні різних частин мови.

    Обстеження компетентності дітей молодшого дошкільного віку  показало,  що вихованці, у більшості, добре володіють культурно-гігієнічними навичками, правилами культури харчування відповідно віку. Аналізуючи напрямок «Мовленнєвий розвиток» слід відмітити, що на кінець навчального року більшість дітей мають середній  та початковий рівень компетентності. Діти уміють слухати звуки навколишнього середовища, добре імітують звуків тварин і птахів. Проблемою  залишається звукова культура мовлення, правильна вимова звуків рідної мови. У більшості вихованців несформована граматична  правильність мовлення щодо відмінювання слів у роді, числі й відмінку при вживанні різних частин мови.

Під час обстеження логіко-математичного розвитку виявлено, що більшість дітей розрізняють геометричні фігури, проте часто виникають труднощі з орієнтування в частинах доби. Діти лічать у межах трьох в прямому порядку. Більшості дітей важко визначити просторове розташування предметів відносно свого тіла.

В результаті  обстеження розвитку дітей  молодшого дошкільного віку виявлено: високий рівень – 4%, достатній– 23%, середній – 46%, низький – 27%.

  Обстеження  пізнавального розвитку у групі середнього дошкільного віку показав високий, достатній, середній рівень розвитку дітей. Виявляють інтерес і прагнуть брати участь у спільній справі (прибирання території майданчика).  Знають назву нашої держави, державну символіку, назву свого міста, називають основні види транспорту, які курсують містом. Диференціюють поняття  «гарне-негарне», «добре-погано», уміють підтримувати щирі взаємини в колективі та мають сформований позитивний образ «Я». Діти порівнюють за допомогою дорослого визначають форму предметів (трикутник, прямокутник, квадрат, круг, овал), орієнтуються в поняттях  «ранок», «день» «вечір» «ніч»; уміють лічити в межах 5 прямою і зворотною лічбою, утворюють нове число з додаванням 1 до попереднього числа, визначають місце кожного числа в ряді чисел від 1 до 5,

Найменш сформованим є напрям  «Мовлення дитини». Діти відгадують описові загадки про предмети, іграшки, явища природи, знають назви дитинчат тварин і птахів з допомогою вихователя складають описові розповіді, переказують сюжети знайомих творів, декламують нескладні вірші за допомогою мнемотаблиць. Уміють добирати  до слів антоніми й синоніми, вживають узагальнювальні слова.

   В результаті  обстеження розвитку дітей  середнього дошкільного віку виявлено: високий рівень – 23%, достатній – 54%, середній – 22%, низький – 1%.

          Моніторингові дослідження  проведено на кінець навчального року   з дітьми старшого дошкільного віку в групі показали, що  більшість вихованців мають достатній та середній рівні з усіх освітніх напрямів. Діти підтримують доброзичливі стосунки з братами, сестрами, турбуються про молодших, прислухаються до старших. Дотримуються моральних норм та взаємин між представниками протилежної статі, будують стосунки з однолітками на принципі толерантності.  Знають назву нашої держави,  державну символіку, назву свого міста. Вихованці вміють порівнювати предмети за висотою, товщиною, шириною, довжиною, розпізнають геометричні фігури, володіють кількісною і порядковою лічбою в межах 10, утворюють число різними способами. Мають уявлення про співвідношення про одиниці часу, вміють користуватися календарем. Класифікують геометричні фігури за певною ознакою.

  В результаті  обстеження розвитку дітей  старшого дошкільного віку виявлено: високий рівень – 23%, достатній– 54%, середній – 22%, низький – 1%.

  Аналіз результатів моніторингового вивчення знань дітей раннього віку свідчить про велику кількість дітей з достатнім та середнім рівнями знань, дані результати заохочують вихователів  працювати в такому ж ритмі на покращення вже набутих знань, умінь, навичок.

Рекомендовано:                                                          

1.Вихователям всіх вікових  груп:

1.1.Забезпечити виконання усіх розділів  освітньої програми від двох до семи років «Дитина»,  освітніх напрямів Базового компоненту дошкільної освіти  враховуючи результати моніторингу.   

                                                                  Термін: упродовж навчального року

1.2.  Працювати вихователям всіх вікових груп надалі задля покращення  результатів сформованості мовленнєвого розвитку. Також варто здійснювати диференційований підхід за рівнем розвитку дітей при підборі завдань.

1.3.Планувати та проводити групову,  індивідуальну  роботу зі звукової культури мовлення.

                                                                    Термін: постійно 

1.4. Активізувати культуру поведінки шляхом залучення вихованців до моделювання реальних життєвих ситуацій.

                                                                  Термін: постійно 

2.Вихователям дітей раннього віку :

2.1. Особливу увагу потрібно приділяти таким освітнім напрямам: «Дитина в сенсорному – пізнавальному просторі», «Мовлення дитини», «Дитина в соціумі», «Дитина в природному довкіллі» та «Дитина в світі мистецтва» задля покращення знань, умінь та навичок дітей переддошкільної групи.

                                                                 Термін: упродовж навчального року

3.Вихователям  груп молодшого  дошкільного віку :

3.1.   Націлити зусилля на роботу з таких освітніх напрямків:

 «Мовлення дитини»; «Дитина в природному довкіллі»; «Дитина в світі мистецтва» задля покращення знань, умінь та навичок дітей.

                                                                  Термін: упродовж навчального року

4. Вихователям  дітей середнього та старшого дошкільного віку:

4.1. Рекомендовано більшу увагу приділити роботі за напрямком «Мовлення дитини» аби покращити результати  сформованості мовлення, та за напрямком «Дитина в сенсорно-пізнавальному просторі» щоб більшу увагу приділити іграм інтелектуального спрямування, що сконцентровують увагу, розвивають швидкість мислення. Також варто здійснювати диференційований підхід за рівнем розвитку дітей при підборі завдань.

                                                                    Термін: упродовж навчального року

4.2.Плануючи заняття з розвитку мовлення та роботу в II половині дня у групі середнього дошкільного віку,  належну увагу приділяти залученню дітей до ігор інсценізацій, ігор-драматизацій, режисерських ігор.

                                                                                   Термін: постійно

4.3.Під час організації  занять із ознайомлення з природним довкіллям  акцентувати увагу на формування екологічної культури  дошкільника.

Довідка

про проведення внутрішнього моніторингового дослідження I- етап щодо рівня досягнень дітей за  Базовим компонентом дошкільної освіти

Відповідно до плану роботи ЗДО«Капітошка» №29 на 2023-2024н.р. та наказу від 09.10.2023р. №138 з 23.10.2023р. по 31.10.2023р. було проведено моніторингове дослідження  щодо рівня досягнень дітей за  Базовим компонентом дошкільної освіти.

  Метою моніторингового дослідження було визначити рівень сформованості компетентностей згідно БКДО та освітньої програми від двох до семи років «Дитина» на початку навчального року; визначити чинники, які сприяють покращенню виконання та засвоєнню освітніх завдань; надати рекомендації стосовно визначення шляхів покращення якості виховного процесу, спираючись на результати даного вивчення.

В результаті діагностики з’ясовано, що вся освітня робота з дітьми планується і проводиться відповідно до Базового компонента дошкільної освіти, Освітньої програми для дітей від двох до семи років «Дитина», листа Міністерства освіти і науки України №1/12490-23 від 27.07.2023 р. «Про окремі питання діяльності закладів дошкільної освіти у 2023/2024 навчальному році», та інших  документів в галузі дошкільної освіти, та інших документів в галузі дошкільної освіти.

Моніторинг проводився за  освітніми напрямками:

-         «Дитина в природному довкіллі»;

-         «Особистість дитини»;

-         «Мовлення дитини»;

-         «Дитина в соціумі»;

-         «Дитина у світі мистецтва»;

-         «Гра дитини»;

-         «Дитина в сенсорно-пізнавальному просторі».

Під час моніторингового дослідження  проведено:

- діагностику  фактичного  рівня сформованості всіх компетентностей дітей дошкільного віку згідно Базового компоненту дошкільної освіти та Освітньої програм від двох до семи років «Дитина»;

- діагностика рівнів сформованості ціннісного ставлення до власного здоров’я в дітей дошкільного віку за спеціально розробленими критеріями і показниками.

- виявлення здатності дітей дошкільного віку до природничо-доцільної поведінки в різних життєвих ситуаціях;

- формування знань умінь і навичок у різних життєвих ситуаціях; 

- співвідношення фактично досягнутих результатів з очікуваними;

- виявлення слабких  сторін для планування подальшої освітньої роботи з дошкільниками в ЗДО.

Педагогічне обстеження проводилося вихователями у формі організованої безпосередньо освітньої діяльності при використанні спостережень, бесід, ігор.

Під час моніторингового дослідження була проведена діагностика рівнів сформованості ціннісного ставлення до власного здоров’я в дітей  дошкільного віку за спеціально розробленими критеріями і показниками. Під час проведення було використано такий комплекс методів як спостереження та аналіз різних видів діяльності дітей.

Критерії і показники були визначені з урахуванням вимог Базового компонента дошкільної освіти в  Україні та освітньої програми від двох до семи років «Дитина».

Вимірювання рівня засвоєння вихованцями груп інваріантної частини змісту дошкільної освіти здійснювалося за допомоги рівнів розвитку:

-         високий рівень В: дитина виявляє інтерес до пізнавальної діяльності, виявляє активність, ініціативність, самостійність;

-         достатній рівень Д: дитина самостійно вирішує запропоноване проблемне завдання своєї вікової групи;

-         середній рівень С: дитина розуміє запитання та з незначною допомогою (за навідними питаннями) знаходить відповідь або рішення;  

-         початковий рівень П: дитина розуміє, але не може самостійно дати відповідь на запитання і відповідає зі значною допомогою вихователя або ж потребує постійної (значної) допомоги дорослого.

Результати, отримані під час вивчення освітнього процесу у  групах, свідчать про те, що робота ведеться на належному рівні. Процеси життєдіяльності протягом дня здійснюються відповідно до режиму дня, інтересів та запитів дітей. У групах створене доцільне розвивально-предметне середовище з відповідними осередками для проведення організованої та самостійної діяльності дошкільнят, яке забезпечує різні види їх активності.

      Обстежено 62 дітей, що склало 88,5% від загального складу.

Підтвердженням вищезазначеного є отримані під час дослідження результати, а саме: високий рівень – 5%, достатній рівень – 37%, середній рівень – 43%, низький рівень – 15%. 

 На початок 2023/2024н.р. моніторингове дослідження  дітей групи раннього віку. В результаті  обстеження розвитку дітей третього року життя виявлено: високий рівень – 3%, достатній– 13%, середній – 36%, низький – 48%. Такі показники, враховуючи вік та індивідуальні особливості, вважаються частково задовільним. Частина дітей добре розуміють мову дорослих, сприймають звернення, але багато понять ще в пасивному словнику. Слабким залишається розвиток дрібної моторики руки, тому показники з образотворчої діяльності знаходяться в більшості на середньому та початковому рівнях. Також, потребує подальшого вдосконалення робота з розвитку мовлення та сенсорних здібностей.  

   Обстеження компетентності дітей молодшого дошкільного віку  показало,  що вихованці, у більшості, добре володіють культурно-гігієнічними навичками, правилами культури харчування відповідно віку, мають уявлення про свій організм, частини тіла, мають елементарні  навички особистої гігієни. Аналізуючи напрямок «Мовленнєвий розвиток» слід відмітити, що на початку навчального року більшість дітей мають середній  та початковий рівень компетентності. Проблемою залишається звукова культура мовлення, правильна вимова звуків рідної мови.  У більшості вихованців несформована граматична правильність мовлення щодо відмінювання слів у  роді, числі й відмінку при вживанні різних частин мови  Під час обстеження логіко-математичного розвитку дошкільників виявлено, що більшість розрізняють колір, величину предметів, визначають їх просторові відношення, оперують поняттями «багато», «мало», «один», користуються предметами замінниками в ігровій діяльності та проявляють пізнавальну активність. В результаті  обстеження розвитку дітей  молодшого дошкільного віку виявлено: високий рівень – 4%, достатній– 20%, середній – 45%, низький – 31%.

  Обстеження  пізнавального розвитку у групі середнього дошкільного віку   показав достатній рівень розвитку дітей.Діти орієнтуються у розташуванні  предметів у просторі. Є діти в яких виникають туднощі порівнювати предмети за висотою, товщиною, шириною, довжиною, проте розпізнають геометричні фігури, володіють кількісною і порядковою лічбою в межах 5. Зі складнощами класифікують геометричні фігури за певною ознакою.

Розрізняють погодні зміни, знають назву країни, державні символи.  Діти називають та розрізняють домашніх тварин, розпізнають дерева, знають  будову рослини, птахів, пори року, мають загальне уявлення про життя людей на планеті Земля. Усвідомлюють себе частиною великого світу природи, прагнуть здійснювати природоохоронні заходи для збереження природи.

Дошкільнята полюбляють малювати, ліпити, використовують різні художні матеріали.  Проте,  окремі мають початковий рівень, це ті діти, які часто не  відвідують заклад. Вихованці  в основному  мають  достатній та середній рівні з освітніх напрямів: «Мовлення дитини», «Дитина в соціумі», «Гра дитини». Найменш сформованим є напрям  «Мовлення дитини». Виявлено, що окремим дітям важко складати розповіді за зразком вихователя, експериментувати зі словом, звуком. Тому, нагальним є питання щодо розвитку мовлення дошкільників, оволодіння комунікативними навичками  у різних життєвих ситуаціях, розвитку фонематичного слуху, дотримання норм літературної вимови.  В результаті  обстеження розвитку дітей  середнього дошкільного віку виявлено: високий рівень – 7%, достатній– 7%, середній – 35%, низький – 51%.

          Моніторингові дослідження  проведено на початку 2023/2024н.р. з дітьми старшого дошкільного віку в групі показали, що  більшість вихованців мають достатній та середній рівні з усіх освітніх напрямів.

Діти достатньо володіють навичками  самообслуговування, виконують трудові доручення, ведуть активний спосіб життя, знають правила культури поведінки, але за спостереженнями,  в повсякденному житті переважна більшість дітей їх не дотримується.В результаті дослідження було виявлено, що вже на початок року більшість вихованців старших груп мають достатній та середній рівень фізичної активності, володіють основними рухами виявляють інтерес до занять фізичною культурою. Дошкільнята орієнтуються в основних станах погоди і установлюють прості залежності і взаємозв’язки між станом погоди, станом рослин та поведінкою тварин, розрізняють за кольором, формою і величиною різні предмети, порівнюють форму об’єктів природи з геометричними фігурами, порівнюють між собою рослини і тварини, виділяють схоже та відмінне, класифікують об’єкти довкілля за певною ознакою.Аналізуючи соціально-моральний розвиток дітей старших вікових груп встановлено, що більшість  мають достатній  рівень розвитку. Моніторингове дослідження мовленнєвого розвитку дітей старшого дошкільного віку доводить, що не всі діти вільно спілкуються з однолітками і дорослими, володіють діалогічним мовленням, мають достатній словниковий запас для позначення назв, особливостей та дій, пов’язаних з усіма сферами життєдіяльності, вміють будувати речення, дотримуючись певного порядку слів, послідовно і логічно відповідати на запитання. Поряд з цим, слід звернути увагу, що  деякі діти зазнають труднощів при вживанні синонімів, слів-порівнянь, вживанні складно-підрядних речень, складанні описових розповідей з власного досвіду. Крім того, потребує особливої  уваги робота над формуванням звукової культури мовлення, розвитком фонематичного слуху та артикуляційного апарату вихованців. В результаті  обстеження розвитку дітей  старшого дошкільного віку виявлено: високий рівень – 3%, достатній– 46%, середній – 50%, низький – 46%.

Проведення моніторингового дослідження у групах дітей дошкільного віку дало змогу відстежити динаміку розвитку особистості дошкільника на початок навчального року, встановити загальну картину розвиненості вихованців, що дозволить педагогам більш плідно і ефективно працювати над проблемами виявленими в ході вивчення.

Враховуючи вищевказане, під час організації  освітньої діяльності  дітей в різних вікових групах, необхідно керуватись  наступними  рекомендаціями: 

 Рекомендовано:                                                          

1.Вихователям всіх вікових  груп:

1.1.Забезпечити виконання усіх розділів  освітньої програми від двох до семи років «Дитина»,  освітніх напрямів Базового компоненту дошкільної освіти  враховуючи результати моніторингу.   

                                                                  Термін: упродовж навчального року

1.2.Підвищувати рівень мовленнєвої активності, спонукаючи кожну дитину до участі в обговоренні, даючи можливість висловлювати власні думки, чергувати мовленнєві завдання з іншими видами дитячої діяльності для збереження інтересу й ініціативності дітей до навчального матеріалу заняття.

1.3.Планувати та  проводити групову,  індивідуальну  роботу зі звукової культури мовлення.

                                                                    Термін: постійно 

1.4.Сприяти формуванню культури поведінки дошкільників шляхом моделювання реальних життєвих ситуацій.

                                                                  Термін: постійно 

2.Вихователям дітей раннього віку :

2.1. З метою підвищення якості освіти з мовленнєвого розвитку,дитина в природному довкіллі, дитина в мистецтві та розвитку сенсорних здібностей урізноманітнювати форми цілеспрямованого впливу, через використання дидактичних ігор та вправ. Особливу перевагу надавати індивідуальним формам роботи з дітьми, які мають початковий  рівень розвитку.

                                                                 Термін: упродовж навчального року

3.Вихователям  груп молодшого  дошкільного віку :

3.1.Активізувати діяльність щодо попередження граматичних помилок у мовленні дошкільників.

                                                                  Термін: упродовж навчального року

4. Вихователям  дітей середнього та старшого дошкільного віку:

4.1.Взяти до уваги рекомендації щодо забезпечення ефективності мовленнєвих занять.

Термін: упродовж навчального року

4.2.Вчити дітей складати розповіді з елементами опису, збагачувати словниковий запас  дітей  іменниками,  прикметниками,  дієсловами тощо.

  Термін: постійно

4.3.Під час організації  занять із ознайомлення з природним довкіллям  акцентувати увагу на використанні дидактичних ігор, завдань, вправ спрямованих на формування системи екологічних знань та уявлень про природу.  

Моніторинг дітей старшого дошкільного віку щодо набуття ними компетентностей, визначенних Базовим компонентом дошкільної освіти, до подальшого навчання в школі

Довідка

про проведення внутрішнього моніторингового дослідження дітей старшого дошкільного віку щодо набуття ними компетентностей, визначенних Базовим компонентом дошкільної освіти, до подальшого навчання в школі  ДНЗ №29

Відповідно до плану роботи ДНЗ №29 на 2021-2022 н.р. та наказу                 від 18.04.2022р. №54 з 02.05.2022р. по 06.05.2022р. було проведено моніторингове дослідження дітей старшого дошкільного віку щодо набуття ними компетентностей, визначенних Базовим компонентом дошкільної освіти, до подальшого навчання в школі.

Метою моніторингового дослідження було виявити якість практичної реалізації завдань Базового компоненту дошкільної освіти, засвоєння програмового матеріалу дошкільниками; визначити чинники, які сприяють покращенню виконання та засвоєнню освітніх завдань; надати рекомендації стосовно визначення шляхів покращення якості виховного процесу, спираючись на результати даного вивчення.

  В результаті діагностики з’ясовано, що вся освітня робота з дітьми планується і проводиться відповідно до Базового компонента дошкільної освіти, Освітньої програми для дітей від двох до семи років «Дитина», листа Міністерства освіти і науки України №1/9-406 від 10.08.2021 р. «Щодо окремих питань діяльності закладів дошкільної освіти у 2021/2022 навчальному році», та листа Міністерства освіти і науки України №1\9-344 від 07.07.2021 р. «Планування роботи закладу дошкільної освіти на рік», та інших документів в галузі дошкільної освіти.

  Моніторинг проводився за  освітніми напрямками:

-         «Дитина в природному довкіллі»;

-         «Особистість дитини»;

-         «Мовлення дитини»;

-         «Дитина в соціумі»;

-         «Дитина у світі мистецтва»;

-         «Гра дитини»;

-         «Дитина в сенсорно-пізнавальному просторі».

Під час моніторингового дослідження  проведено:

- діагностику  фактичного  рівня сформованості всіх компетентностей дітей дошкільного віку згідно Базового компоненту дошкільної освіти та Освітньої програм від двох до семи років «Дитина»;

- діагностика рівнів сформованості ціннісного ставлення до власного здоров’я в дітей старшого віку за спеціально розробленими критеріями і показниками.

- виявлення здатності дітей дошкільного віку до природничо-доцільної поведінки в різних життєвих ситуаціях;

- формування знань умінь і навичок у різних життєвих ситуаціях;  

- співвідношення фактично досягнутих результатів з очікуваними;

- виявлення слабких  сторін для планування подальшої освітньої роботи з дошкільниками в ДНЗ.

      Результати, отримані під час вивчення освітнього процесу у  старшій  групі, свідчить про те, що робота ведеться на належному рівні. Процеси життєдіяльності протягом дня здійснюються відповідно до режиму дня, інтересів та запитів дітей.

      У груповій кімнаті створене доцільне розвивально-предметне середовище з відповідними осередками для проведення організованої та самостійної діяльності дошкільнят, яке забезпечує різні види їх активності.

      Обстежено 25 дітей, що склало 72,5% від загального складу.

      Педагогічне обстеження проводилося вихователями у формі організованої безпосередньо освітньої діяльності при використанні спостережень, бесід, ігор.

Під час моніторингового дослідження була проведена діагностика рівнів сформованості ціннісного ставлення до власного здоров’я в дітей старшого дошкільного віку за спеціально розробленими критеріями і показниками. Під час проведення було використано такий комплекс методів як спостереження та аналіз різних видів діяльності дітей.

Критерії і показники були визначені з урахуванням вимог Базового компонента дошкільної освіти в  Україні, змісту поняття «ціннісне ставлення до власного здоров’я». 

   Формування здорової особистості дитини старшого дошкільного віку визначено як процес засвоєння дитиною знань про здоров’я (когнітивний компонент), забезпечення прагнення бути здоровою (емоційно-мотиваційний компонент) і застосування цих знань та мотивації на практиці (діяльнісний компонент).

  Підтвердженням вищезазначеного є отримані під час дослідження результати, а саме: сформована компетентність ціннісного ставлення до власного здоров’я : високий рівень-27,53%, достатній рівень-37,2%, середній рівень-33,33%, низький рівень – 1,93 %. 

Показники засвоєння вимог освітнього напрямку «Дитина в соціумі»:         - з огляду на результати спостереження за старшими дошкільниками можна зазначити, що більшість  дошкільнят зорієнтовані на спілкуванні і взаємодії з дітьми та чуйно ставляться до інших людей залежно від віку та статі, а деякі  дітей лише ситуативно готові взаємодіяти з дорослими людьми різного віку.  Більшість дошкільнят  ініціюють дружні стосунки з тим, кому симпатизують, але є такі які  зовсім не схильні до міжособистісного спілкування. Більшість  дітей  можуть назвати членів родини, знають назви предметів побуту, назви професій, мають  знання про нашу державу.

Високий рівень-23,04%, достатній рівень-32,71%, середній рівень-36,3%, низький  рівень-8%.

Засвоєння вимог  освітнього напрямку  «Гра дитини»:  діти відображають в грі діяльність та взаємини дорослих, уміють використовувати іграшки за призначенням, отримують радість та задоволення від гри, дітей розуміють, що гра має сюжет, ініціюючи її початок.

 Високий рівень-38,2%, достатній рівень- 37,2%, середній рівень-27,2%, низький  рівень – 2%.

   Освітній напрямок  «Дитина в сенсорно-пізнавальному просторі».  В результаті нашого дослідження було з’ясовано, що рівень розвитку пізнавальної сфери на високому та достатньому рівні, діти вміють  порівнювати предмети за кольором, формою, величиною, класифікувати предмети за їх кількісними та якісними ознаками, визначають просторове відношення предметів відносно себе, орієнтуються в кількісній та порядковій лічбі. Однак у частини дітей зазначено часткове засвоєння вимоги щодо дослідницько-експерементальної діяльності. Особливе місце в розвитку дошкільника займає робота з розвитку орієнтування на площині (аркуш паперу, сторінка книги, зошит тощо). Дані свідчать про те, що  дошкільнята легко орієнтуються на площині . Поряд з цим, у дітей старшого дошкільного віку формують більш тонкі просторові диференціювання: вміння знаходити верхні і нижні рядки; здатність обережно розташовувати предмети в однаковому напрямку, дотримуючись однакових інтервалів.

  Високий рівень – 49,09%, достатній рівень – 21,17%, середній рівень – 18,46%, низький рівень – 8,36%.

Освітній напрямок   «Мовлення дитини» - в результаті дослідження виявлено, що  дошкільники опанували фонематичний склад мовлення, вихованці розрізняють мовні та немовні, близькі та схожі звуки рідної мови. Розширення лексичного запасу слів дошкільників відбувається за рахунок усіх частин мови. Діти вживають слова різної складності. На жаль, певний відсоток дошкільнят не засвоїли вживання граматичних категорій . Але достатня кількість дітей вміє будувати діалог, складати невеликі описові розповіді, діти розуміють і люблять рідну мову.

Високий рівень – 22,25%, достатній рівень – 33,61%, середній рівень – 40,5%, початковий рівень – 3,62%.

   Освітній напрямок  «Дитина у природному довкіллі»: аналіз результатів показав, що у цьому віковому періоді є діти , які виявляють пізнавальну активність, спостережливість та винахідливість, а дуже незначна кількість дошкільнят продемонструвала часткову  сформованість пізнавальної мотивації. На жаль, деякі діти не вирізняються наявністю сформованих проявів до пізнавальної діяльності .

Високий рівень – 20,06%, достатній рівень – 29,42%, середній рівень 43,9%, низький  рівень – 6,63%.

Освітній напрямок   «Дитина у світі мистецтва». Проведення діагностики дало змогу зробити певні висновки щодо рівня сформованості компонентів особистісної культури дітей старшого дошкільного  віку. За результатами тестування  діти  виявляють потяг до діяльності естетичного напрямку в різних його видах, але необхідно посилити  роботу з соціально-культурного розвитку та художньо-мовленнєвої діяльності дітей, адже, мовлення тісно пов’язане з пізнавальним розвитком дитини, прилученням її до основ морально-етичної, емоційно-ціннісної та художньої культури.

Високий рівень – 15,21%, достатній рівень – 20,3 %,середній рівень – 34,6 %, початковий рівень – 29,9%.

Поряд з цим, необхідно активізувати роботу над виявленими  недоліками та проблемами.

1. Скоординувати зусилля вихователів та батьків на використання традиційних і нетрадиційних форм, методів, засобів, які б сприяли всесторонньому розвитку дітей

2. Посилити контроль за фізичним розвитком дітей. Формувати стійкий інтерес до різних видів рухової діяльності, з метою досягнення позитивних результатів у здоров’язбереженні дітей. Варіативно застосовувати ефективні профілактичні інноваційні оздоровчі технології: елементи художньої гімнастики, пальчикова гімнастика, дихальна та звукова гімнастика, психогімнастика. З настанням теплої весняної погоди та у літній період підвищити рухову активність, впроваджувати дозований біг, удосконалювати проведення спортивних ігор.

3. Підвищувати рівень мовленнєвої активності, спонукаючи кожну дитину до участі в обговоренні, даючи можливість висловлювати власні думки, чергувати мовленнєві завдання з іншими видами дитячої діяльності для збереження інтересу й ініціативності дітей до навчального матеріалу заняття. Закріплювати мовленнєві вміння, набуті на заняттях, під час різних видів дитячої діяльності; використовувати чуттєвий та опосередкований способи ознайомлення зі словом, звуком, заохочувати до вироблення самостійних суджень з приводу довкілля, власного «Я», висловлюватися з власної ініціативи. Співпрацювати з батьками щодо мовленнєвого розвитку дітей: систематичного читання книжок, обговорення ілюстрацій, дотримання культури мовлення і мовного етикету.

Моніторинг рівня природничої компетентності дітей  ДНЗ №29

Довідка

про проведення моніторингового дослідження

рівня природничої компетентності дітей  ДНЗ №29

        Відповідно до плану роботи дошкільного навчального закладу № 29 на          2021/2022 н.р. та  наказу  від 14.01.2022 р.  № 22  «Про проведення моніторингового дослідження рівня природничої компетентності дітей ДНЗ № 29» в період з 28.01.2022 року по 03.02.2022 року проведено дане дослідження в усіх вікових групах.

   Метою моніторингового дослідження було визначення рівня природничої компетентності дітей дошкільного закладу відповідно до Освітньої програми для дітей від двох до семи років «Дитина» та Базового компоненту дошкільної освіти України.

Моніторинг проводився за  освітнім напрямком «Дитина в природному довкіллі». Під час моніторингового дослідження  проведено:

- діагностику  фактичного  рівня сформованості природничої компетентності дітей дошкільного віку згідно Стандарту дошкільної освіти та Освітньої програм від двох до семи років «Дитина»;

- виявлення здатності дітей дошкільного віку до природничодоцільної поведінки в різних життєвих ситуаціях;

- формування знань у дітей про природу на основі розуміння її законів;

- виховання емоційно-ціннісного ставлення до природи;

- формування педагогом природничо-екологічної компетентності дошкільнят із позиції комплексного, систематичного, діяльнісного, інтегрованого підходів;

- співвідношення фактично досягнутих результатів з очікуваними;

- виявлення слабких  сторін для планування подальшої освітньої роботи з дошкільниками в ДНЗ.

В результаті діагностики з’ясовано, що вся освітня робота з дітьми планується і проводиться відповідно до Базового компоненту дошкільної освіти та освітньої програми від двох до семи років «Дитина», листа Міністерства освіти і науки України №1/9-406 від 10.08.2021 р. «Щодо окремих питань діяльності закладів дошкільної освіти у 2021/2022 навчальному році», листа Міністерства освіти і науки України №1\9-344 від 07.07.2021 р. «Планування роботи закладу дошкільної освіти на рік» та інших документів в галузі дошкільної освіти.

Результати, отримані під час вивчення освітнього процесу у всіх вікових групах, свідчать про те, що робота з данного напрямку ведеться на належному рівні. У всіх группах створені доцільні еклогічно-розвивальні та предметні осередки (живий куточок, куточок природи, город на підвіконні, ігровий осередок тощо) для проведення організованої та самостійної діяльності дошкільнят, яке забезпечує різні види їх активності.

   Обстежено 56 дітей, що склало 63% від загального складу.

  Педагогічне обстеження проводилося вихователями під час організованої  освітньої діяльності, індивідуальної роботи з дітьми, прогулянок, екскурсій, використовуючи спостереження, бесіди, ігри, досліди, читання художньої літератури тощо.

   Результати моніторингового вивчення освітнього напрямку «Дитина в природному довкіллі» в групі  раннього віку показали, що 11,6% дітей мають достатній рівень і 42,7% дітей – низький рівень засвоєння. У цьому віковому періоді є діти, які проявляють пізнавальну активність, спостережливість та винахідливість. Лише половина дітей групи розрізняє і називає рослини найближчого оточення, розрізняють тварин і їх дитинчат, зовнішню будову, живлення, мають бажання берегти природу, робити позитивні вчинки.

У молодшій групі 18,15% дітей мають достатній рівень засвоєння. Діти виявляють цікавість до природного довкілля, охоче включаються у спостереження за живою і неживою природою, упізнають за зовнішнім виглядом свійських тварин і птахів, мають уявлення про Сонце, Місяць і зорі, проявляють пізнавальну активність, спостережливість та винахідливість. Незначна кількість дошкільнят продемонструвала часткову  сформованість пізнавальної мотивації. Проте, педагогам слід приділяти більше уваги вихованню бережливого ставлення до навколишнього середовища, ширше використовувати в роботі з дітьми практично-дослідницьку діяльність, розвивати емоційні почуття.

  У дошкільників середньої групи природничо-екологічна компетентність сформована на достатньому рівні в 32,77%, на низькому – 19,72%. Діти мають уявлення про види рослин, чим вони корисні для людей, розпізнають тварин за зовнішніми ознаками, класифікують їх, знають види птахів, називають пори року, мають загальне уявлення про життя людей на планеті Земля. Усвідомлюють себе частиною великого світу природи, прагнуть здійснювати природоохоронні заходи для збереження природи.

    У дошкільників старшої групи природничо-екологічна компетентність сформована на достатньому та високому рівні в 54,7%, середньому – 32,13%. Діти мають початкове уявлення про життя людей на планеті Земля, мають знання про пори року, їх характерні ознаки, знають назви рослин найближчого оточення, розрізняють за допомогою дорослого види живих істот, мають початкове уявлення про те як людина використовує природне довкілля, виявляють бажання захищати природу.

         Аналіз результатів моніторингового вивчення в усіх вікових групах свідчить про незначну кількість дітей з високим рівнем знань, дані результати націлюють вихователів на систематичну та цілеспрямовану роботу з вихованцями по формуванню природничо – екологічної компетентності шляхом використання індивідуальної роботи, освітніх технологій, дослідницької роботи, освіти сталого розвитку, використанню ТЗН тощо.

    Проведення моніторингового дослідження  дітей дошкільного закладу дало змогу відстежити динаміку розвитку особистості дошкільника  з природничо-екологічної компетентності, встановити загальну картину розвиненості вихованців, що дозволить педагогам більш плідно і ефективно працювати над проблемами, виявленими в ході вивчення.

Поряд з цим, необхідно активізувати роботу над виявленими  недоліками та проблемами:

1. Скоординувати зусилля педагогів та батьків на використання як традиційних так і нетрадиційних форм, методів, засобів, які б сприяли всебічному розвитку дитини.

2. Посилити контроль за формуванням екологічно - доцільної поведінки дітей.

3. Покращити роботу з батьками вихованців щодо формування природничої компетентності дітей в сім’ї.

4. Належну увагу приділяти педагогам  експериментально-дослідницькій  роботі з вихованцями.