Робота з кадрами - один із напрямів діяльності вихователя-методиста закладу дошкільної освіти. Складовою кадрового менеджменту є атестація персоналу. Це важлива форма морального та матеріального стимулювання, спрямована на вдосконалення діяльності педагогів, які працюють в освітніх закладах різних типів і форм власності.
Мета атестації педагогічних працівників:
· активізація їхньої творчої професійної діяльності;
· підвищення відповідальності за результати роботи;
· оцінка особистісних якостей;
· визначення рівня якості виконання ними посадових обов'язків, зазначених у професійно-кваліфікаційних характеристиках, нормативно-правових документах;
· забезпечення соціального захисту компетентної педагогічної праці.
І саме вихователь-методист має підтримувати прагнення педагогів до професійного зростання, допомагати кожному з них реалізувати на практиці наукові надбання, інноваційні технології, розкрити фахові здібності.
Посадова інструкція вихователя-методиста.
Конкретні, чіткі обов'язки, виконання яких спрямовуватиметься на реалізацію завдань атестаційного періоду в дошкільному навчальному закладі, мають бути визначені у посадовій інструкції вихователя-методиста. Зокрема, такі обов'язки:
· вивчення та оцінка рівня кваліфікації, результатів педагогічної діяльності педагогів, які атестуються;
· створення оптимальних умов для активізації творчої діяльності педагогів;
· виявлення, вивчення, узагальнення, поширення найкращого досвіду роботи педагогів;
· моніторинг професійного зростання педагогів, які атестуються;
· участь у засіданнях атестаційної комісії дошкільного навчального закладу, розробленні заходів з реалізації рекомендацій атестаційної комісії;
· виконання організаційно-методичних заходів з підготовки і проведення атестації;
· ведення документації, передбаченої нормативно-правовими актами;
· оформлення інформаційних матеріалів з питань атестації (куточки, інформаційні стенди, вісники, бюлетені тощо);
· проведення аналізу результатів атестації педагогічних кадрів;
· внесення пропозицій щодо заохочення педагогічних працівників у процесі атестаційного періоду, щодо проведення позачергової атестації (за потреби);
· внесення питань атестації педагогів у план методичної роботи.
Вихователь-методист може виконувати повноваження заступника голови чи секретаря атестаційної комісії, про що має бути зазначено у наказі керівника закладу дошкільної освіти «Про створення атестаційної комісії».
Ведення документації з атестації
Проведення атестації передбачає ведення цілої низки документів, оформлення яких, як правило, покладається на вихователя-методиста. Зокрема, у методичному кабінеті ДНЗ має бути впорядковано такі матеріали щодо атестації:
· законодавчі і нормативні документи з питань атестації педагогічних працівників;
· перспективний план курсової перепідготовки педагогічних працівників;
· перспективний план атестації педагогічних працівників;
· графік проведення атестації педагогічних працівників;
· пам'ятки, порадники для педагогів, які атестуються;
· матеріали з вивчення, узагальнення досвіду роботи педагогів;
· аналітичні матеріали з вивчення рівня компетентності дітей;
· аналітичні матеріали з вивчення результативності роботи педагогів (діловий щоденник аналізу освітньої роботи, індивідуальна облікова картка педагога, модель оцінювання результатів роботи педагогічних працівників тощо);
· аналітичні матеріали за результатами атестації педагогічних працівників (таблиці, різні типи діаграм тощо);
· матеріали, напрацьовані у процесі роботи атестаційної комісії, - протоколи засідань атестаційної комісії, бюлетені таємного голосування, книга обліку видачі атестаційних листів тощо (за умови виконання вихователем-методистом обов'язків секретаря атестаційної комісії).
Етапи атестаційного періоду
Атестацію слід розглядати як постійний неперервний процес, тому що із завершенням одного атестаціиного періоду розпочинається наступний. Проте кожний такий атестаційний період містить кілька етапів, які повторюються з року в рік, а саме:
· підготовчий;
· експертно-дослідницький;
· підсумковий.
На початку навчального року варто зосередити увагу на окремих питаннях, що дасть змогу уникнути непорозумінь та конфліктів у процесі проведення атестації педагогів у дошкільному навчальному закладі. Зокрема, необхідно:
· перевірити своєчасність проходження курсів підвищення кваліфікації педагогами, які атестуються, наявність посвідчень курсової перепідготовки;
· подати інформацію керівнику закладу про внесення змін до перспективного плану атестації педагогів для підготовки наказу (за потребою);
· перевірити точність визначення стажу безпосередньої педагогічної роботи педагогів, які атестуються.
Вихователям-методистам варто пам'ятати, що:
· вивчення досвіду роботи педагогічних працівників, його узагальнення та оформлення відповідних документів проводиться членами атестаційної комісії і працівниками методичних кабінетів;
· не можна вимагати оформлення узагальнюючих документів педагогічними працівниками, які проходять атестацію;
· слід своєчасно ознайомлювати педагогічних працівників з атестаційними листами (під підпис, із зазначенням дати).
Комплексна оцінка рівня педагогічної майстерності педагогів, які атестуються.
Вихователь-методист, готуючи характеристику педагога, який атестується, має дати комплексну оцінку рівню його педагогічної майстерності, розкривши такі її складові:
· професійна компетентність;
· результативність роботи (рівень компетентності дітей);
· особистісні якості.
Важливим аспектом такої комплексної оцінки є аналіз показників діяльності педагога за весь міжатестаційний період (за п'ять років), а не лише за рік атестації. Планомірне аналізування діяльності кожного педагога протягом цього періоду дасть можливість усім учасникам освітнього процесу уникнути зайвого напруження та хвилювань.
Вихователь-методист повинен так побудувати методичну роботу, щоб задіяти в ній кожного педагогічного працівника, залучаючи до участі в різноманітних заходах. Таким чином педагоги матимуть змогу реалізувати свої потенційні можливості, самореалізуватися. У міжатестаційний період слід вивчати досвід роботи педагогів, узагальнювати його та подавати на розгляд, схвалення, затвердження до науково-методичної ради відповідного рівня, яка упвноважена здійснювати науково-педагогічну експертизу методичних матеріалів.
Вихователю-методисту слід відстежувати будь-які досягнення, вести облік участі кожного педагогічного працівника у методичних заходах. Кожен вихователь-методист обирає зручну для себе форму фіксації інформації. Зокрема, це можуть бути індивідуальні облікові картки педагогів, моніторингові атестаційні таблиці або атестаційні карти експертної оцінки. Такі робочі матеріали допоможуть дати обгрунтовану вичерпну характеристику діяльності педагога за весь міжатестаційний період, забезпечать об'єктивність в оцінюванні діяльності педагогів, дадуть змогу уникнути формалізму під час підбиття підсумків вивчення діяльності вихователів.
Структурування отриманої інформації за допомогою таблиць, різних типів діаграм і т. ін. спрощує аналітичну роботу в межах кадрового менеджменту, зокрема з питань атестації.
Після завершення атестаційного періоду керівник ЗДОі вихователь-методист аналізують і узагальнюють результати атестації та вносять корективи до бази даних кількісно-якісного складу педагогічних працівників дошкільного закладу.
ПАМ'ЯТКА
ДЛЯ ПЕДАГОГІЧНОГО ПРАЦІВНИКА З ПИТАНЬ АТЕСТАЦІЇ
Педагогічний працівник зобов’язаний:
Педагогічний працівник зобов’язаний проходити підвищення кваліфікації та чергову атестацію раз на п’ять років.
Вимога обов’язково проходити підвищення кваліфікації не рідше одного разу на п’ять років не поширюється на педагогічного працівника, який працює перші п’ять років після закінчення вищого навчального закладу.
(п. 1.5-1.7 Положення)
Педагогічний працівник має право:
Вільно обирати форми навчання, програми та навчальні заклади для проходження підвищення кваліфікації.
(п.1.7. Положення)
У разі прийняття на посаду після закінчення вищого навчального закладу – атестуватися не раніше як після двох років роботи на відповідній посаді.п.3.13. Положення)
Проходити позачергову атестаціюдля підвищення кваліфікаційної категорії (тарифного розряду)
Позачергова атестація з метою підвищення кваліфікаційної категорії може проводитися не раніш як через три роки після присвоєння попередньої. (п.1.8. Положення)
Для проходження позачергової атестації до 10 жовтня слід подати заяву до атестаційної комісії. (п.1.8.,3.1 Положення)
Перенести термін чергової атестації на один рік через:
- тривалу тимчасову непрацездатність;
- перехід у рік проведення чергової атестації на роботу до іншого навчального закладу;
- іншої поважної причини. (п.3.15. Положення)
У таких випадках до 10 жовтня до атестаційної комісії необхідно подати відповідну заяву. (п.3.1. Положення)
Атестуватися без попереднього проходження підвищення кваліфікації, якщо у міжатестаційний період:
- йому присуджено наукову ступінь або присвоєно вчене звання; (п.1.7. Положення)
- він підвищив свій освітньо-кваліфікаційний рівень. (п.3.23. Положення)
На збереження присвоєних за результатами попередньої атестації:
- кваліфікаційної категорії (тарифного розряду) та педагогічного звання у разі поновлення на роботі, яку раніше виконував, незалежно від тривалості перерви у роботі;
(п.3.17. Положення)
- кваліфікаційної категорії (тарифного розряду) та педагогічного звання при переході на роботу з одного навчального закладу до іншого навчального закладу системи загальної середньої освіти та системи дошкільної освіти, за наявності відповідної фахової освіти; (п.3.22. Положення)
- кваліфікаційної категорії у разі переходу на посаду методиста; (п.3.22. Положення)
- кваліфікаційної категорії (тарифного розряду), педагогічного звання на час перебування у відпустці у зв'язку з вагітністю та пологами, для догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку (якщо дитина потребує домашнього догляду – до досягнення дитиною шестирічного віку). (п.3.14. Положення)
У разі поєднання роботи з навчанням у вищому навчальному закладі за напрямом (спеціальністю) педагогічного профілю – відстрочити чергову атестацію до закінчення навчання. (п.3.16. Положення)
Атестуватися без дотримання послідовності у присвоєнні кваліфікаційних категорій та строку проведення позачергової атестації, якщо у між атестаційний період:
- отримав перемогу (або звання лауреата) у конкурсах фахової майстерності, що проводять центральні органи виконавчої влади, до сфери управління яких належить навчальний заклад;
- отримав науковий ступінь, учене (почесне) звання, якщо діяльність за профілем збігається із цим науковим ступенем, ученим (почесним) званням. (п.4.7. Положення)
Ознайомитися під підпис:
- з графіком проведення атестації – після його затвердження; (п.3.2. Положення)
- з характеристикою своєї діяльності – не пізніш як за 10 днів до проведення атестації; (п.3.4. Положення)
- з рішенням атестаційної комісії – одразу після її засідання. (п.3.10. Положення)
Під час засідання атестаційної комісії давати усні та письмові пояснення, подавати додаткові матеріали щодо своєї професійної діяльності. (п.3.6. Положення)
Отримати під підпис примірник атестаційного листа не пізніше трьох днів після атестації. (п.3.10. Положення)
Подати апеляцію на рішення атестаційної комісії до атестаційної комісії вищого рівня у десятиденний строк з дня вручення атестаційного листа.
У апеляції на рішення атестаційної комісії необхідно зазначити:
- найменування атестаційної комісії, до якої подається апеляція;
- своє прізвище, ім'я та по батькові, посаду (місце роботи), місце проживання;
- у чому полягає необґрунтованість рішення атестаційної комісії, що оскаржується;
- перелік документів та інших матеріалів, що додаються;
- дату подання апеляції;
- свій підпис.
(п.6.4 – 6.7 Положення)
Бути присутнім під час розгляду апеляції на рішення атестаційної комісії. (п.6.9. Положення)
Педагогічного працівника визнають таким, що відповідає займаній посаді, якщо він:
Має відповідну освіту, що відповідає вимогам, визначеним нормативно-правовими актами про освіту.
Виконує посадові обов’язки у повному обсязі. Пройшов підвищення кваліфікації.