Embedded Files
Навіщо логопед дає домашнє завдання і поради як його виконувати
До уваги батьків, діти яких відвідують заняття з логопедом!
Пам 'ятайте!
1. Дитина має бути готовою до роботи, тому що її свідоме бажання виправити звуки має велике значення.
2. При виправленні певного звуку не звертайте увагу на інші спотворені звуки.
3. Матеріал має відпрацьовуватися послідовно, а не вибірково. Пропуски окремих етапів роботи впливають на якість виправлення вад мовлення.
4. Перехід від одного етапу до наступного відбувається тільки при засвоєнні попереднього матеріалу.
5. Кожний виправлений звук необхідно відразу вводити в розмовно-побутове мовлення.
6. Дитина повинна займатися щоденно по 15-20 хвилин, при можливості 2 рази на день, виконувати завдання перед дзеркалом, працювати як над новим, так і попереднім завданням.
7. Активно допомагайте дитині і вимагайте від неї виконання завдань.
Успіху вам і терпіння !!!
ПОРАДИ ЛОГОПЕДА
Правила проведення домашніх занять
Для того, щоб ваші домашні логопедичні заняття проходили найбільш ефективними і не були важкими для дитини, вам потрібно дотримуватись певних правил в їх проведенні.
Рекомендації по проведенню занять:
• Підготуйте дитину психологічно до занять. Вона повинна зрозуміти, що говорити потрібно правильно і цьому потрібно вчитися. Батькам потрібно запастися терпінням, налаштуватися на клопітку роботу. Будьте зацікавлені, уважні, наполегливі.
• Відведіть спеціальне місце для проведення занять, де дитину нічого не буде відволікати.
• До занять приступайте в гарному настрої.
• Всі заняття повинні проходити по правилах гри, так як в іншому випадку ви можете наштовхнутися на небажання дитини займатися.
• Тривалість заняття без перерви повинна бути не більше 15-20 хвилин (починати потрібно з 3-5 хвилин).
• Заняття повинні проводитися 2-3 рази в день.
• Намагайтеся не займатися з дитиною коли вона втомлена або збуджена, такі заняття не дадуть результату.
• Не підганяйте дитину під час виконання завдання.
• Домагайтеся того, щоб дитина чітко і виразно промовляла даний звук в запропонованих словах, самостійно називаючи малюнки чи повторюючи за вами слова.
• Розмовляйте з дитиною чітко, повернувшись до неї обличчям; нехай дитина бачить і запам’ятовує рухи ваших губ.
• Пояснюючи щось дитині, користуйтесь наочним матеріалом.
• Якщо у дитини щось не виходить, не кричіть на неї, а домовтеся, щоб вона виконала завдання ще раз.
• Кожній дитині потрібен різний час для оволодіння правильною вимовою. Не порівнюйте успіхи вашої дитини з успіхами інших дітей. Тут потрібен індивідуальний підхід.
• Не забувайте посміхатися дитині, підтримуйте всі починання дитини, хваліть навіть за незначні успіхи.
- Молодець!
– Правильно!
- У тебе дуже гарно виходить!
- Ти сьогодні дуже гарно попрацював!
– Я знала, що у тебе все вийде!
– З кожним днем у тебе все краще і краще виходить!
Крім проведення конкретних занять, ви повинні як можна більше читати дитині.
Не забувайте про те, що для вашої дитини дуже важливо спілкування з вами.
І не тільки під час занять, але і кожну хвилину вашого з нею спільного перебування.
Наберіться терпіння і не кидайте розпочату роботу, навіть коли результат не буде видно зразу.
Успіху вам і терпіння !!!
«Ігри та вправи для розвитку мовленнєвого дихання»
«Ігри та вправи для розвитку мовленнєвого дихання»
Якість мовлення, його гучність, плавність, інтонаційна виразність багато в чому залежать від мовленнєвого дихання. Неможливо вимовити жоден звук, не залучивши до роботи дихальну систему. Фізіологічне дихання ми не контролюємо, воно відбувається рефлекторно, безупинно. Вдих і видих відбуваються через ніс, і за тривалістю ці процеси є однаковими. Мовленнєве дихання істотно відрізняється. По-перше, воно контролюється нашою свідомістю; по-друге, вдих відбувається через ніс, а видих — через рот, вдих дуже короткий, а видих досить довгий, між вдихом і видихом передбачається пауза.Порушення мовленнєвого дихання може бути наслідком загального ослаблення, аденоїдних розрощень, різних серцево-судинних захворювань тощо. Але найчастіше це невміння пов'язане з недостатньою увагою батьків до мовлення дітей. Якщо ваша дитина говорить тихо, отже, у неї є недостатнім об'єм вдихуваного повітря. Якщо вона не може вимовити довгу фразу до кінця, якщо останні слова вимовляються майже пошепки, отже, вона нераціонально використовує видихуване повітря. Дорослим слід навчити малюка правильно користуватись диханням під час мовлення. Логопедичні дихальні вправи використовуються з метою вироблення цілеспрямованого струменя повітря, необхідного для вимови звуків. Перед початком дихальної гімнастики необхідно провітрити приміщення. Під час виконання дихальних вправ потрібно стежити, щоб дитина дихала діафрагмально. Під час вдиху живіт випинається вперед, плечі не піднімаються. Під час видиху живіт втягується. Дихальну гімнастику не рекомендується проводити після щільної вечері або обіду. Краще, щоб між заняттями й останнім прийманням їжі минула хоча б година. Під час проведення ігор, спрямованих на розвиток у дитини мовленнєвого дихання, необхідно мати на увазі, що дихальні вправи швидко стомлюють дитину, навіть можуть викликати запаморочення. Тому такі ігри необхідно обмежувати за часом.
Якість мовлення, його гучність, плавність, інтонаційна виразність багато в чому залежать від мовленнєвого дихання. Неможливо вимовити жоден звук, не залучивши до роботи дихальну систему. Фізіологічне дихання ми не контролюємо, воно відбувається рефлекторно, безупинно. Вдих і видих відбуваються через ніс, і за тривалістю ці процеси є однаковими. Мовленнєве дихання істотно відрізняється. По-перше, воно контролюється нашою свідомістю; по-друге, вдих відбувається через ніс, а видих — через рот, вдих дуже короткий, а видих досить довгий, між вдихом і видихом передбачається пауза.Порушення мовленнєвого дихання може бути наслідком загального ослаблення, аденоїдних розрощень, різних серцево-судинних захворювань тощо. Але найчастіше це невміння пов'язане з недостатньою увагою батьків до мовлення дітей. Якщо ваша дитина говорить тихо, отже, у неї є недостатнім об'єм вдихуваного повітря. Якщо вона не може вимовити довгу фразу до кінця, якщо останні слова вимовляються майже пошепки, отже, вона нераціонально використовує видихуване повітря. Дорослим слід навчити малюка правильно користуватись диханням під час мовлення. Логопедичні дихальні вправи використовуються з метою вироблення цілеспрямованого струменя повітря, необхідного для вимови звуків. Перед початком дихальної гімнастики необхідно провітрити приміщення. Під час виконання дихальних вправ потрібно стежити, щоб дитина дихала діафрагмально. Під час вдиху живіт випинається вперед, плечі не піднімаються. Під час видиху живіт втягується. Дихальну гімнастику не рекомендується проводити після щільної вечері або обіду. Краще, щоб між заняттями й останнім прийманням їжі минула хоча б година. Під час проведення ігор, спрямованих на розвиток у дитини мовленнєвого дихання, необхідно мати на увазі, що дихальні вправи швидко стомлюють дитину, навіть можуть викликати запаморочення. Тому такі ігри необхідно обмежувати за часом.
Щоб дитина займалась із задоволенням, не забувайте поводити вправи в цікавій ігровій формі.
Дихальна вправа "Кулька". Надути щоки. Повільно, плавно випускати повітря через губи, витягнуті вперед.
Дихальна вправа "Хом'як». Поперемінно надувати щоки.
Дихальна вправа "Футбол".Губи витягнуті вперед. Здувати ватну чи пінопластову кульку на протилежний край столу. Слідкувати, щоб видихуваний струмінь повітря був цілеспрямованим, а щоки не надувались.
Дихальна вправа "Бульбашки". Рот трохи відкрити. Широкий кінчик язика впирається у нижні зуби. Посередині язика покласти соломинку для коктейлю, кінець якої опустити у склянку з водою. Дути у соломинку так, щоб утворювались бульбашки. Слідкувати, щоб губи були нерухомими і щоки не надувались.
Дихальна вправа "На гойдалці". На нитці прикріпити різнокольорові паперові фігурки ляльок (квіти, листочки, сніжинки тощо). Дитині потрібно силою видихуваного повітря розгойдувати їх.
Дихальна вправа "Свищик". Підготувати чисту пляшечку. Кінчик язичка висунути так, щоб він торкався горлечка пляшечки. Зі звуком «ф-ф-ф» плавно видихати повітря у пляшечку.
Дихальна вправа "Фокус". Рот трохи відкритий. Губи в посмішці. Язик розслаблений, у формі «лопатки» лежить на нижній губі. На кінчик язика покласти фігурку (метелика, квіточки, квадратик), різко здувати її, спрямовуючи повітряний струмінь вперед. Ускладнення: Рот широко відкрити. Широкий язик вигнути у формі «чашечки». Покласти на кінчик носа ватку, здувати її, спрямовуючи струмінь повітря вгору. Слідкувати, щоб видихуваний струмінь повітря проходив посередині язика, а щоки не надувались.
Дихальна вправа "Повітряна кулька". Надувати повітряні кульки, дитячі гумові іграшки: дитина набирає повітря через ніс і повільно з достатньою силою видихує його через рот в отвір іграшки.
Дихальна вправа "Зігріємо ручки". Зліпити уявну снігову бабу, а потім дихати у долоні, вимовляючи звук «х-х-х», ніби зігрівати їх.
Дихальна вправа "Кораблик" Підготувати паперовий кораблик. Пустити його у миску або у ванну з водою. Спочатку дитина дує на кораблик, не поспішаючи, склавши губи як для звука «ф-ф-ф». Кораблик пливе плавно. А потім ніби налітає поривчастий вітер. Дитина складає губи як для звука «п», або витягає їх трубочкою, але не надуваючи щічки. Кораблик рухається швидше.
Google Sites
Report abuse