Зашків

­­­ За́шків - село у Жовківському районі Львівської області, зараз Львівська територіальна громада. Перша письмова згадка про село Зашків відноситься до 1377 року. Щороку в Зашкові у ніч на Івана Купала проводиться етнічний фестиваль ”Купальський вінок”. В середині червня тут проходить однойменний фестиваль.

Зашків - велике, як на галицький вимір, село на північ від Львова, під мальовничими схилами Розточчя та з чудовим чистим озером, славним останнім часом молодіжними дійствами-забавами на Купальську ніч.

У Зашкові 14 червня 1891 року народився Євген Коновалець. Тут його дід о.Михайло Коновалець був довгі роки греко-католицьким парохом, а батько Михайло був управителем місцевої народної школи.

У своєму рідному селі у 1901р. Євген закінчив народну школу і перейшов на навчання у гімназію, яку закінчив у 1909р. і поступає у Львівський університет, навчання в якому закінчує у 1914р. З вибухом Першої світової війни його покликали до військової служби в полк «Крайової оборони». У цей час у Львові формується легіон УСС, але перейти йому до них військове командування відмовило.

14 червня 1991р. жителі села і громадськість цілої округи відзначили 100-річчя з дня народження Є. Коновальця. У садибі було поставлено бюст полковнику Є. Коновальцю.

«Українці, мусять бути добрими учнями, мусять засвоїти собі знання якнайкраще, якнайосновніше, якнайбільше, щоб надолужити те, що нам пограбувала неволя».

Євген Коновалець

З історії школи.

1961 року місцевий житель с. Зашкова Клюк Григорій Михайлович зустрічався у Львові зі своїм двоюрідним братом Клюком Іваном Пилиповичем, 1915 року народження ,який на той час займав високу посаду в обласному управлінні будівельних матеріалів. Згадує Клюк Григорій : « Як виявилося, мій брат Клюк Іван, спішив до керівника області на нараду по будівництву школи в Нестеровському районі (тепер Жовківському). Я став переконувати брата, що було би дуже добре побудувати середню школу в Зашкові. На це мій брат відповів, що це просто нереально, бо знаєш, хто народився в Зашкові? (Мова йшла про керівника Проводу ОУН Євгена Коновальця, а тоді навіть згадувати про нього не всім було дозволено). Але я не відступав від свого і продовжував: « Слухай, брате, а чи не можна було б якось пов’язати побудову школи з використанням її на час воєнних дій як військового шпиталю?»

Так несподівано зародилася спасенна ідея, яка і привела до того , що через два тижні після нашої розмови відповідні служби приїхали визначати місце і площу для теперішньої середньої школи. Будівництво школи тривало два з половиною роки, однак відкриття її як навчального закладу затягнулося ще на рік. І лише 1 вересня 1965 році ця урочиста подія відбулася.