Новини

Нова програма підтримки агросектора – черговий удар по сільгоспвиробникам, – Віталій Скоцик

Влада нарешті представила програму підтримки агросектора, на яку передбачила 6,3 млрд. гривень. При чому майже 2,5 млрд може дістатися кільком крупним агрохолдингам, а для підтримки декількох десятків тисяч фермерських господарств передбачено лише 1 млрд гривень. Урядовці досі не оприлюднили відповідних постанов щодо порядку використання коштів, передбачених у цьогорічному держбюджеті на допомогу сільгоспвиробникам.

Про це сьогодні, 7 лютого, повідомив голова Аграрної партії Віталій Скоцик.

За його словами, чиновники знову дотримуються того самого сценарію. Так, Прем’єр-міністр України Володимир Гройсман, презентуючи новації, наголосив: «Ми впроваджуємо низку рішень, які дозволять реально підтримати агросектор і дозволять йому зростати». Приблизно те саме він казав і торік, представляючи відповідну програму на 2017-й, – зазначив Віталій Скоцик.

«Чи була торішня підтримка ефективною та справедливою стосовно більшості сільгоспвиробників? Підсумкові цифри – найкраща відповідь. Індекс сільськогосподарської продукції скоротився на 2,7%. М’ясо та м’ясопродукти загалом на внутрішньому ринку за минулий рік подорожчали на 29,4% (вартість курятини зросла на 28%, телятини — на 33%). Поголів’я великої рогатої худоби скоротилося на 1,5%, свиней – на 8,2%. Хоча програма допомоги начебто була спрямована насамперед на розвиток і підтримку тваринництва. Та ще й нібито мала запобігти надто різкому підвищенню цін на продовольство», – зауважив політик.

За словами Віталія Скоцика, є, звісно, й хороші новини. Так, птиці в країні побільшало на 1,7%.

«Але ж і переважну частину «дотаційних» грошей одержали найбільші виробники птиці – «Миронівський хлібопродукт» Юрія Косюка (майже 1,4 мільярда гривень) та «Укрлендфармінг» Олега Бахматюка (понад 517 мільйонів гривень). Вони на двох отримали майже половину від загального обсягу держпідтримки», – констатував лідер Аграрної партії.

Левову частку дотацій із держбюджету найбільші виробники курятини, судячи з усього, одержать і цього року, – вважає Віталій Скоцик.

«Вже зараз видно, що програма підтримки агросектору – це черговий піар влади та прихована підтримка аграрних олігархів. Вона не зможе суттєво покращити ситуацію в галузі. Малі та середні фермерські господарства, в кращому випадку, отримають мізерні компенсації, які істотно не змінять їх становище. Україна потребує комплексного підходу до розвитку сільського господарства, з урахуванням інтересів мільйонів українців, які працюють на землі. А не лише окремих крупних агрокомпаній», – впевнений голова Аграрної партії.

Влада не має бачення, як системно розв’язати питання передачі землі громадам

(ВІДКРИТИЙ ЛИСТ)

Парламент вчергове відхилив законопроекти щодо передачі у розпорядження місцевих громад земель за межами населених пунктів. Це вкрай гостре питання залишається предметом спекуляцій влади, ̶ йдеться у відкритому листі голови Аграрної партії Віталія Скоцика.

Заяви Прем’єр-міністра про передачу ділянок за межами населених пунктів ОТГ рішенням уряду у листі названо піар-акцією, оскільки системного механізму не запропоновано.

«Розпорядження Кабміну №60-р «Питання передачі земельних ділянок сільськогосподарського призначення державної власності у комунальну власність об’єднаних територіальних громад» від 31.01.2018 р. передбачає перехід таких земель за межами населених пунктів на користь виключно ОБ’ЄДНАНИХ територіальних громад. Окремим питанням є передача в комунальну власність ОТГ тих угідь, права на які вже виставлені на земельні торги, після оприлюднення результатів таких торгів та укладення договорів оренди землі. А до цього переліку, між іншим, нині внесено 8 тисяч ділянок площею 166 тис. га. Тож процесу справжньої децентралізації у земельній сфері доведеться чекати довго», ̶ зазначив Віталій Скоцик.

Аграрна партія наголошує, що парламент неодноразово відхиляв законопроекти, які стосуються передачі землі. Політсила вимагає невідкладного розгляду питання: припинення безсистемних дій у цій сфері та розв’язання всіх проблем комплексно; формування й обговорення із суспільством законодавчих моделей переходу ділянок у розпорядження громад; негайного ухвалення виважених норм, які забезпечать передачу земель поза межами населених пунктів місцевим радам.

Аграрна партія звертає увагу, що можливість розпоряджатися ділянками за межами населених пунктів є однією з головних передумов інституційної та фінансової самодостатності місцевих громад. Та закликає всі активні сили суспільства і політикуму, аграрні асоціації та депутатів усіх рівнів протидіяти імітації реформ у сфері земельних відносин! Лише виступивши єдиним фронтом, ми зможемо забезпечити децентралізацію ресурсів і дати поштовх розвитку ефективного самоврядування в Україні.

Вимагаємо від усіх гілок влади припинити правову еквілібристику, яка не наближає розв’язання проблеми, і розглянути питання комплексно. Закликаємо всіх відповідальних політиків, громадські об’єднання та депутатів блокувати рішення, які мають на меті імітацію процесу децентралізації у земельній сфері.

Замість поліпшення якості медицини – черговий дерибан

Медреформа не гарантує підвищення якості медичних послуг, однак створює додаткові умови для корупції. Про це заявив лідер Аграрної партії України Віталій Скоцик, коментуючи набуття чинності Закону України "Про державні фінансові гарантії медичного обслуговування населення" та старт медреформи.

«У мене перше запитання: хто нестиме персональну відповідальність за цей експеримент над українцями під назвою «медреформа»?! Міністра охорони здоров’я за понад рік так і не призначили, вийшовши за всі законні терміни», ̶ зазначає Віталій Скоцик.

Політик наголошує, що сам закон ухвалювали з грубим порушенням регламенту.

«Між першим та другим читанням документ було повністю перероблено. Змінилися його текст, суть і навіть назва. Це грубе порушення законодавства. Парламентарі продемонстрували повний правовий нігілізм. Документ мав надійти на повторне перше читання, але цього не відбулося», ̶ говорить Віталій Скоцик.

Ба більше, належних умов для впровадження реформи досі немає. В семи областях країни процесу створення госпітальних округів ще навіть не розпочато.

«Лікарі-практики вже кажуть: всупереч міністерським розрахункам, навантаження на медпрацівників первинної ланки буде надмірним. А скорочення вже розпочалися – і лікарів, і медзакладів, особливо в маленьких містах», ̶ зазначає Віталій Скоцик.

На його думку, поспішне впровадження недолугих змін пов’язане з бажанням «роздерибанити» кошти.

«Все питання ̶ у створенні Національної служби здоров’я України ̶ національного страховика, який укладатиме договори із закладами охорони здоров’я та закуповуватиме у них послуги з медичного обслуговування населення. Тут в одній особі і замовник, і розподілювач коштів, і перевіряльник. Можливості для корупційних дій надширокі. Особливо за умов незрозумілого контролю над цим суперорганом. А фінансовий ресурс у його розпорядженні цьогоріч – майже 8,3 мільярда гривень», ̶ говорить Віталій Скоцик.

Політик зазначає, що поки влада імітує реформи та розподіляє фінансові потоки, медицина буквально покинута напризволяще, особливо у селах та невеликих містах.

«Нормальне функціонування лікарень лягає на плечі місцевих громад та небайдужих підприємців. Ми це знаємо не зі слів – наші партійці закуповують обладнання і ліки, організовують огляди для людей, які фактично не мають доступу до медицини. По суті ми змушені переймати на себе функції держави», ̶ пояснює Віталій Скоцик.

Політик наголосив, що держава має створити умови, за яких кожній людині, незалежно від її фінансової спроможності, соціального статусу та місця проживання, буде гарантовано надання медичних послуг. І можливості для цього є, немає лише політичної волі.

Аграрна партія вимагає від влади реальної боротьби з рейдерством (ЗВЕРНЕННЯ)

Попри імітацію владою боротьби з рейдерами та створення численних «антирейдерських» штабів і комісій, рейдерські атаки тривають. Рейдерство вже стало внутрішньою агресією в Україні.

Про це йдеться в Зверненні Політради Аграрної партії, прийнятому 23 січня у Києві.

«2018 рік розпочався із протиправного захоплення сільськогосподарських підприємств ТОВ «Агротіс» та «Агротіс Плюс» Приазовського району Запорізької області. Не допустити силового захоплення господарств вдалось тільки завдяки зусиллям та своєчасному реагуванню Аграрної партії. На місце події приїхали представники «Аграрної самооборони» Кіровоградщини. Відтепер черговий підрозділ самооборони створюють і в Запорізькій області», - сказано у зверненні.

В Агарній партії наголошують, озброєних «тітушок» із Запоріжжя та Дніпра спільними зусиллями вдалося зупинити, але на загальнодержавному рівні питання протидії земельному рейдерству залишається нерозв’язаним.

«За останні кілька років на агропідприємства здійснено тисячі атак. Підприємці, які потерпають від рейдерського свавілля, констатують, що злочинцям підіграють нечисті на руку нотаріуси, держреєстратори, корумповані судді, чиновники Держгеокадастру та Мін’юсту. Рейдери постійно розширюють свій юридичний арсенал: це і фальсифікація документів, і створення штучної заборгованості. Об’єктом привласнення може стати врожай, цілісний майновий комплекс, земельна ділянка тощо. Рейдери не гребують жодними методами тиску: застосовують травматичну й вогнепальну зброю і навіть гранати», - йдеться у зверненні.

Автори звернення наголошують, що останні «антирейдерські» зміни до законодавства не те що не забезпечили ефективної боротьби з рейдерами, а навіть мали певний негативний вплив.

«Рефлексії влади на скандальні випадки рейдерських захоплень є лише «засобами пожежогасіння». Тоді як глибинними причинами рейдерства залишаються відсутність в Україні дієвої системи гарантування права власності, корупція в органах виконавчої влади, а також у правоохоронній та судовій системах», - сказано в тексті.

Аграрна партія України вимагає усунути низку першопричин рейдерства, зокрема внести зміни в законодавство, які зобов’яжуть реєстраторів та нотаріусів під час реєстраційних дій перевіряти реєстраційну історію об’єкта, проводити реєстрацію переходу права власності на цілісні земельно-майнові комплекси лише у присутності попереднього власника.

Автори звернення наполягають, що реєстратори та нотаріуси повинні перевіряти наявність прав оренди земельних ділянок, зареєстрованих до 1 січня 2013 року, за даними ДЗК та паперових носіїв. Адміністративна та кримінальна відповідальність усіх причетних до несанкціонованого заволодіння активами й нерухомістю підприємств має бути посилена.

Також серед вимог: об’єднання реєстрів нерухомості, бізнесу та судових рішень, завершення в найкоротший термін формування Державного земельного кадастру. Окрім цього Аграрна партія вимагає посилити вимоги до роботи Комісії з питань розгляду скарг у сфері державної реєстрації при Міністерстві юстиції України та запровадити персональну відповідальність її членів.

В Аграрній партії переконанні, під загрозою опинилася не лише доля господарств і самих аграріїв. Без активної протидії рейдерству на всіх рівнях, внутрішня агресія, доповнюючи зовнішню, може зруйнувати українську державу.

«Ми закликаємо українців консолідуватися у протидії бандитам і вимагаємо від влади розпочати реальну боротьбу з рейдерством, що переросло у внутрішній терор, загрожує життю тисяч громадян і національній безпеці! Беззаконня треба припинити», - резюмують автори звернення.

Президенту України

Петру Порошенку,

Голові Верховної Ради України

Андрію Парубію,

Прем’єр-міністру України

Володимиру Гройсману

Звернення

Наближення виборів спокушає владу та олігархічну опозицію маніпулювати земельним питанням заради рейтингів або власних фінансових вигод. Закликаємо не допустити відкриття ринку землі в нинішніх умовах, але водночас утриматись від популізму і працювати над ґрунтовною земельною реформою!

1 січня 2018 року завершується термін дії мораторію на купівлю-продаж земель сільськогосподарського призначення. Починаючи з цієї дати, згідно з п.15 Перехідних положень Земельного Кодексу України, ринок земель може бути відкритий у будь-яку мить – із прийняттям лише закону про обіг земель сільськогосподарського призначення. Якщо це станеться за нинішніх умов – беззаконня, рейдерства і корупції – Україну спіткає катастрофа!

Вважаємо, що питання, чи може земля стати повноцінним капіталом як для власника земельного паю, так і землекористувача, не є дискусійним. Однак виписані в коаліційній угоді парламентської більшості Верховної Ради України підготовчі кроки щодо впровадження обігу землі виконані лише частково. І при цьому парламентарі або виступають за форсований продаж землі, або ж рядяться в рятівників нації, закликаючи продовжувати мораторій безкінечно. А коаліційна угода і земельна реформа «покладені в шухляду»!

Боротися сьогодні слід не з мораторієм, а з чинниками, які його спричиняють!

Вимагаємо першочергово провести інвентаризацію українських земель, наповнити Державний земельний кадастр, виправити існуючі помилки щодо накладення меж суміжних земельних ділянок, запровадити ефективні механізми гарантування і захисту прав власності на землю, завершити реформу адміністративно-територіального устрою країни та визначити права і можливості новостворених об'єднаних громад у регулюванні земельних відносин.

Невиконання Верховною Радою технічної роботи щодо впровадження обігу земель залишить українське селянство в зубожілому стані й надалі сприятиме зростанню темпів зникнення сіл з мапи України.

Ми бачимо, що Україна вже фактично входить у передвиборчий період, і у влади зникає інтерес до конструктивних рішень. Застерігаємо від необдуманих спроб прискорити продаж землі. Без усього комплексу підготовчих елементів, без гарантування прав власності «дикий» ринок землі призведе до внутрішніх протистоянь, які підірвуть ситуацію в Україні зсередини.

Зняття мораторію на продаж земель у нинішніх умовах посилить і без того критичну ситуацію, яка склалася в країні з рейдерством в аграрній сфері, боротьбу з яким держава лише імітує. Беззаконня щодо земельних ресурсів, з яким живе держава практично усі роки незалежності, має бути зупинено.

Уже зараз в Україні провалено низку реформ, які впроваджувалися поспіхом, на вимогу зовнішніх кредиторів. Закликаємо не повторювати помилок із найбільш вагомою для країни земельною реформою, від якої залежить майбутнє українського народу та України в цілому!

Щоб не допустити соціальної та економічної катастрофи, яку може зумовити непродумане впровадження ринку землі, вимагаємо:

- продовжити мораторій на продаж земель сільськогосподарського призначення до 1 січня 2020 року, оскільки у сучасних суспільно-політичних умовах, за неспроможності діючої державної влади ухвалювати виважені рішення, відсутності дієвих механізмів захисту прав власності на землю й майно, неефективної і вкрай корумпованої судової системи, низької купівельної спроможності громадян України, поспішне відкриття ринку земель призведе до катастрофічних наслідків для українського народу та економіки країни;

- виконати усі пункти коаліційної угоди парламентської більшості у Верховній Раді щодо запровадження прозорого й цивілізованого обігу земель та здійснити необхідні підготовчі кроки;

- розпочати широке обговорення покрокового запровадження прозорого й цивілізованого обігу земель, в інтересах нинішнього і майбутніх поколінь.

Мораторій на продаж землі треба продовжити до 2020 року – Віталій Скоцик

Мораторій на продаж землі в Україні має бути продовжено, але в питанні земельної реформи влада має нарешті покінчити з популізмом і взятися за втілення тих конструктивних напрацювань, які вже є.

Про це заявив лідер Аграрної партії Віталій Скоцик.

На його думку, Україна вже фактично увійшла в передвиборчий період, тому у влади й парламентської опозиції є спокуса маніпулювати земельним питанням для власних рейтингів.

«Ми бачимо, що і у влади, і в опозиції зникає інтерес до конструктивних рішень. Застерігаємо від необдуманих спроб прискорити продаж землі. Без усього комплексу підготовчих елементів, без гарантування прав власності «дикий» ринок землі призведе до внутрішніх протистоянь, які підірвуть ситуацію в Україні зсередини», - підкреслив Віталій Скоцик.

За його словами, опозиція також має припинити популістський самопіар на темі мораторію.

«Парламентська опозиція, яка раніше була владою і нічого не зробила для втілення грамотної земельної реформи, сьогодні виступає в ролі рятівника народного багатства. Якби вона свого часу проявила волю до змін, нинішніх гучних заяв не знадобилося б», - додав політик.

Мораторій на продаж землі слід продовжити до 2020 року, коли виборчі кампанії завершаться, вважає він. Однак уже зараз Уряд і Верховна Рада мають взятися за підготовку земельної реформи, беручи за основу ті конструктивні напрацювання, які вже є.

«Нагадаю, 7 червня цього року Аграрна партія передала парламенту проект Закону «Про Загальнодержавну програму розвитку земельних відносин в Україні на період до 2025 року». Він містить комплексний план земельної реформи із 16 кроків. Це і є програма зваженої земельної реформи, яку влада має взяти до уваги, а не ігнорувати», - вважає політик.

Нагадаємо, 1 січня 2018 року завершується термін, до якого в Україні було продовжено дію мораторію на продаж сільськогосподарських земель. Починаючи з цієї дати, згідно із положеннями Земельного Кодексу України, ринок землі може бути відкритий у будь-яку мить – із прийняттям лише закону про обіг земель сільськогосподарського призначення.

Сьогодні 21 листопада 2017 року відбулась конференція Закарптської обласної партійної організації Аграрної партії України. В роботі конференції взяли участь делегати від районних та місцевих партійних організацій Аграрної партії України області. На конференції одним з питань розглядалось питання висунення делегатів на XIII-й (черговий) З'їзд Аграрної партії України,який відбудеться 17 грудня 2017 року.

ЗАКАРПАТСЬКА ОБЛАСНА ПАРТІЙНА ОРГАНІЗАЦІЯ

Шановні аграрії Закарпаття!

Щиро вітаю Вас з нагоди Дня працівників сільського господарства!

Це свято мільйонів людей – тих, хто працює в галузі сільського господарства, переробної промисловості, а також просто сільських трудівників, які усе життя прожили «на землі».

Ми пишаємося нашими працьовитими людьми, які є гордістю і основою держави. Адже Україна і наш край має споконвічні міцні сільськогосподарські традиції. Велика подяка і шана Вам за жертовну працю, самовіддану любов до рідної землі. Хай нелегка щоденна праця приносить добрий результат, задоволення і достаток. Вітаємо Вас усіх! Бажаємо великого щастя, здоров’я , миру, злагоди,успіхів у цій нелегкій праці ,щедрих Вам врожаїв і добробуту в кожну домівку. Хай це свято буде веселим, світлим та радісним.

З повагою

Голова Закарпатської обласної партійної

організації Аграрної партії України

І.Ф.Паук

8 листопада 2017 року відбувся 12 з'їзд Аграрної партії України на якому було прийнято звернення до українського народу.

Паук Іван Федорович – відома фігура на арені Закарпатського агросектору.

Професію аграрія обрав після прийняття Україною незалежності, і з тих пір незмінно працює над розвитком агропромисловості рідного Закарпаття.

Його здобутки можна перераховувати довго, адже Іван Федорович, випускник Львівського аграрного університету, свій професійний шлях почав з заступника голови правління колективного сільськогосподарського підприємства «Завидівське». Далі очолював Агропромисловий комплекс на посаді заступника голови Мукачівської РДА , після – став генеральним директором СТОВ «Завидівське», а згодом і начальником Головного управління агропромислового комплексу Закарпатської ОДА.

Сьогодні Іван Федорович є активним учасником фермерського руху в Україні і очолює Закарпатську обласну партійну організацію Аграрної партії України.

1. Добрий день! Іване Федоровичу, ви - відома у аграрних колах Закарпаття людина, чому ви вирішили займатись політикою?

Дякую за запитання. Я, як аграрій зі стажем, на своїй шкірі відчув всі перепони, проблеми та розчарування, з якими щоденно стикаються фермери та сількогосподарники по всій країні. Знаючи всю аграрну «кухню» зсередини, я давно вже втомився від недолугих програм та концепцій, які існують тільки на папері. Зневіра людей у сучасному українському політикумі доведена до крайньої межі. Аналізуючи кроки влади у підтримці агрокомплексу України, я, нажаль, дедалі більше переконуюся, що чинне керівництво країни зовсім не сприяє його розвитку.

Займаючи керівні посади, розуміючи , що від моїх рішень залежить добробут працівників, долі цілих сімей, я ще 15 років тому прийняв таке вагоме рішення – «піти в політику». Це було непросте рішення, але та складна ситуація, в якій перебували і до сих пір перебувають працівники агропромисловості України, спонукала мене, як небайдужу людину, до дій.

2.Чому саме Аграрна партія України?

Я думаю це очевидно, адже за фахом я – аграрій, і це як ніщо спонукало мене зробити саме такий вибір. Більшість проблемних питань, пов’язаних із сільським господарством, стають викликом для розвитку села і для невеличких фермерських господарств.

Впевненість у команді Аграрної партії, а зокрема у її лідері, Віталію Євстафійовичу Скоцику, дає мені зрозуміти що я зробив правильний вибір. Керівництво партії як ніхто розуміє, що сільське господарство – це основна життєзабезпечуюча галузь нашої країни, і її сучасний стан безпосередньо впливає на функціонування всієї національної економіки.

Інтереси сільських громад мало кого цікавлять в Україні та області, однак у Аграрної партії є чітка позиція та стратегія розвитку, і це наштовхнуло мене на такий вибір. Сприяння Аграрної партії дає мені змогу захищати інтереси аграріїв Закарпаття.

3. Ви сказали, що саме впевненість у лідері Аграрної партії - Віталію Скоцику, - допомогла вам визначитись. А чи планує він у майбутньому відвідати Закарпаття, і якщо планує, то коли?

Саме так. Я ще не був членом Аграрної партії, коли мене запросили на звітну конференцію Закарпатської обласної партійної організації , де брав участь лідер Аграрної партії – Віталій Євстафійович Скоцик.

Своїм виступом, наведеними прикладами та чіткою аргументацією він переконав мене в тому, що у Аграрної партії України є майбутнє. Ви запитали про можливість візиту голови партії до Закарпаття і потрапили у ціль – ми очікуємо на приїзд Віталія Євстафійовича разом зі своєю командою вже у листопаді 2017 року.

4. Яка наразі ситуація з Баранинською ОТГ, чи готова Аграрна партія висунути своїх кандидатів у депутати?

На сьогодні ситуація з Баранинською ОТГ досить складна і неоднозначна.

Ужгородська районна партійна організація висунула 3х кандидатів у депутати – це не стільки, скільки хотілось би і нам є над чим працювати. Однак, ми впевнено можемо сказати, що наші кандидати – ідейні люди, які справді прагнуть змінити життя місцевої громади на краще.

У Баранинській ОТГ більше лідирують олігархічна партія «Укроп», а також партії: «Єдиний центр», БЮТ, «Відродження» та «Наш край», але ми активно працюємо над розбудовою Аграрної партії, і надалі сподіваємось стати першими серед інших партій.

5. Зазвичай, програми партій мало чим відрізняються одна від одної, змінюється лише назва. Чи може програма вашої партії похвалитись унікальністю?

Дякую, гарне запитання (посміхається – авт.). Наша програма створена за підтримки провідних світових експертів і містить конкретні кроки, детальний план дій у кожній зі сфер, а найбільшою її відмінністю є позиція, що саме аграрний сектор – це оптимальний локомотив для української економіки найближчих десятиліть. Від його успішності залежить, як будуть профінансовані освіта й медицина, наука та соціальні програми. Цієї позиції немає у програмі жодної іншої політичної сили. Перший раз за всю історію ми використали ідеологічну складову, яка має назву «аграризм». Це консервативна ідеологія аграрно-селянських рухів XIX століття, яка ґрунтується на тому, що основною цінністю на планеті є земля та люди, які працюють на землі. Мені дуже імпонує гасло нашої Програми – «Збережемо найдорожче.Побудуємо найкраще». Наша родюча земля – це справді найбільша цінність, яку потрібно берегти.

6. Сьогодні ви знаний у краї керівник фермерського господарства. Розкажіть про ваш шлях до успіху, хто підтримував вас, а хто, можливо, стояв на заваді вашій діяльності?

Я звичайний простий хлопець із села Завидово, перед тим, як стати успішним фермером, пройшов немалий тернистий шлях. Ті, хто працюють на землі, добре зрозуміють якою важкою щоденною працею досягаються успіхи.

Під час роботи на посаді голови правління КСГП «Завидівське», набув досить великий досвід у рослинництві, тваринництві. Тільки працюючи руками, самостійно контролюючи всі етапи можна навчитись розуміти всі аспекти цієї нелегкої професії.

Коли займав посаду начальника Головного управліня АПК в Закарпатській області, я багато спілкувався з різними фахівцями сільського господарства, часто їздив в інші країни Європи і переймав у них сільськогосподарський досвід.

Колосальну підтримку я отримував і продовжую отримувати від моєї родини, яка вірила і вірить у те, що ми на вірному шляху.

7. Ви людина, яка має безпосерднє відношення до фермерського руху, бачите і знаєте всю «кухню» зсередини. Розкажіть, з якими основними перепонами у роботі стикаються фермери Закарпаття і як держава може допомогти їх уникнути?

Зараз для фермерів основною перепоною є незакінчена Земельна реформа. Це –головний біль усіх моїх колег, адже недолугість законодавства спричиняє рейдерські захвати земель сільськогосподарського призначення та безконтрольний продаж землі.

Через те, що не всі виробники мають можливість найняти бухгалтера, відсутня чіткість у веденні обліку в дрібних, середніх і малих господарствах. Державні контролюючі органи прирівнюють діяльність кожного місцевого малого фермерського господарства до великих європейських підприємств, а це абсурд.

Від нас вимагають документації, утилізації, та контролю за виробницвтом європейського зразка, але про зобов’язання з боку держави чомусь усі забувають. Хіба держава нам забезпечила такі умови для роботи і розвитку, як там? Ми завжди починаємо реформи не з того кінця, і як результат – знищуємо те, що вже створено і діє.

8. Яких помилок в управлінні агропромисловістю регіону наразі допускає ОДА?

На мій погляд сьогодні відсутня не тільки державна, але і регіональна аграрна політика. На рівні області нікого не цікавить баланс виробництва та попиту продукції сільського господарства, створення сільськогосподарської інфраструктури для переробки та зберігання.

На мою думку пропонована форма аукціонного набуття права оренди сільськогосподарських угідь позбавляє можливості створення невеликих фермерських господарств.

Також вже давно відомо, що в області практично немає стабільного ринку збуту для сільгосп продукції. Базар цю проблему не вирішує.

9.Можливо у вас є конкретний рецепт, як покращити життя нашим аграріям? Якими мають бути перші кроки місцевої влади?

Першим кроком місцевої влади має бути розроблення регіональної програми та місцевих програм використання та охорони земель, збереження й відтворення родючості грунтів. Земля – це наша основа, тому необхідно забезпечити принципи соціальної справедливості в реалізації земельної політики.

Також, насамперед, треба закріпити права розпорядження землями за місцевими громадами, як в межах так і за межами населеного пункту, передбачивши громадський контроль через громадські об’єднання.

10. Яка наразі існує ситуація із державними програмами підтримки галузі сільського господарства?

Про державні програми підтримки галузі сьогодні говорити навіть не хочеться, тому що вони всі або існують тільки на папері, або приносять виробникам розчарування.

Укрдержфонд активно займається лише поверненням виданих коштів фермерам у попередні роки і виконанням запитів перевіряючих органів.

Тому проблема у відсутності коштів як існувала, так і існує: невідомо, доки надходитимуть компенсації, адже держава не дотримує своїх обіцянок відносно підтримки, а бізнес-план повинен бути розроблений не на 1–2 роки, а мінімум на 4–5.

11. Нещодавно Кабміном прийнята Концепція розвитку фермерства. Що це, чергове загравання з аграріями чи реальна програма підтримки?

Після прийняття Кабміном Концепції розвитку фермерства, в області заговорили за програмні підтримки галузі сільського господарства. На мою думку, ми вже запізнилися, раніше треба було починати підтримувати. Чи ефективні такі рішення, коли до кінця року залишилося три місяці, а на протязі попередніх дев’яти місяців жодні декларовані програми підтримки галузі сільського господарства не діяли?

Поки що це все – лише чергова обіцянка Кабміну.

12. І наостанок, як ви прокоментуєте останні політичні події в Україні, які вже спричинили чималий резонанс, а саме нещодавне прийняття депутатами пенсійної та освітньої реформ?

Стосовно пенсійної реформи, тут можу заявити чітко – це не реформа, це мізер соціальних виплат. Навіщо придумовувати велосипед? Дати існуючим пенсіонерам «людські» пенсії влада могла б і у рамках чинного законодавства. Для цього не потрібно було взагалі приймати щось нове – треба було просто виконувати норми чинного законодавства, адже у нас досі діє Закон України «Про індексацію грошових доходів населення» від 1991 року». У цьому законі написано, що пенсії є одним з різновидів доходів громадян, які підлягають індексації, і – найголовніше – що державою в цьому Законі гарантується «підвищення грошових доходів населення у зв'язку із зростанням цін». Тобто пенсії вже давно мали б і перераховуватися і індексуватися, але… Мільйони пенсіонерів у останні роки перерахунку та індексацій своїх пенсій не бачили - ось така гірка у нас перемога.

А щодо освітньої реформи – для закарпатців це болючий удар, адже тут компактно проживає угорська громада і працюють більше сотні шкіл з угорською мовою викладання, тож документ очікувано підняв вир емоцій та обурення національних меншин.

Так, це боляче, ми рвемо по живому, але колись це треба було зробити. Дуже шкода, що за 25 років незалежності, влада України не спромоглась безболісно, поетапно ввести навчання українською мовою на всіх рівнях, та уникнути міжнародного скандалу. З одного боку, для громадян угорців, навчання українською мовою – це можливість бути повноцінним учасником усіх процесів країни, бути справжнім громадянином України. З іншого боку – ця непоступовість стратегії дала нашим ворогам підгрунтя для розпалювання ворожнечі між двома сусідніми націями.

Сьогодні, 29 вересня об 11.00 пройшла районна партійна конференція за участю обласного керівництва апарату. На конференції приймались остаточні рішення по висуненню кандидатів у депутати до Баранинської об‘єднаної територіальної громади.

26 вересня відбулась зустріч з активом Великоберезнянської районної організації Аграрної партії України. Зустріч проводилась за участю депутатів та голови районної ради, які є членами Аграрної партії. На зустрічі обговорювались питання розбудови партійної організації у районі, створення об'єднаних територіальних громад, та інші актуальні аспекти економічного розвитку регіону.

Нардепів Бакуменка та Козаченка виключили з Аграрної партії

Сьогодні, 22 вересня, під час засідання Політради Аграрної партії, народних депутатів Олександра Бакуменка та Леоніда Козаченка було виключено з членів партії. Таке рішення зумовлене тим, що вони не виконали рішення Політради партії від 21 квітня про неприпустимість перебування членів Аграрної партії у провладних фракціях.

«Не може член політичної партії ігнорувати рішення вищих керівних органів партії і залишатися членом цієї партії», - зазначив у доповіді заступник керівника Центрального апарату Аграрної партії Віктор Матчук.

Виключення двох народних депутатів з Аграрної партії одночасно позбавляє їх членства в центральних керівних органах партії.

На засіданні був присутній лише Леонід Козаченко. Свою відмову вийти з фракції він пояснив тим, що тоді йому доведеться скласти депутатський мандат.

«Для мене вихід з фракції означатиме автоматичне позбавлення депутатського мандату. Я вхожу в трійку найактивніших депутатів з законотворчості. Без мандату я не зможу вносити законопроекти, не зможу подавати депутатські запити», - зазначив Леонід Козаченко.

Однопартійці дорікнули нардепам за те, що ті не відстоювали принципові позиції партії в ключових питаннях економічної та земельної політики. Найбільше партійців обурило, що картка Леоніда Козаченка проголосувала в залі за скасування спецрежиму ПДВ. Нардеп відповів, що в момент голосування він був хворий і що написав заяву про відкликання свого голосу «За» спікеру парламенту.

«На фронті наші військові ризикують життям, щоб ворог не захопив землю, він захищає БТР, склади і ніколи на полі бою не кине свій автомат, якби він йому не заважав тікати і рятуватися. Ви свою зброю, яка могла б допомогти кожному з нас, свою картку, якою Ви голосуєте, просто лишили, і нею скористалися при критичному для нас голосуванні. Якщо нашу зброю може взяти ворог і нею скористатися, то грош нам ціна», - зазначила член Політради, співачка Ярослава Руденко.

Під час дискусії партійці наголосили, що ні Олександр Бакуменко, ні Леонід Козаченко не вийшли до людей, коли вони проводили мітинг під Верховною Радою.

«Я не побачив від цих депутатів ніяких кроків на користь партії. Коли ми стояли з людьми під Верховною Радою ніхто з цих депутатів не вийшов до нас, а привселюно полили нас брудом», - каже голова Волинської обласної організації Аграрної партії Ігор Волошенюк

Частина партійців виступили за те, щоб надати Леоніду Козаченку другий шанс. Зокрема голова «Аграрної самооборони України» Юрій Крутько та голова Аграрного Союзу Геннадій Новіков зазначили, що Леонід Козаченко допомагав вирішити проблеми рейдерських захоплень. Підтримав Леоніда Козаченка і член Президії Юрій Карасик.

«Будучи двічі міністром я працював з Леонідом Козаченком, у нього є недоліки, але він працював на аграрний сектор. Коли він пішов у БПП, я не розумів, як він буде там працювати. Нас зараз чекають непрості часи з рейдерством і земельною реформою, і думаю йому варто дати ще один шанс працювати на партію», - зазначив Юрій Карасик.

Разом з тим більшість членів Політради такі аргументи не влаштували.

«Я був народним депутатом і знаю, де повинна бути моя картка, щоб не голосувати. Більше того, коли члени БПП протягують сьогодні продаж землі, як наш партієць може бути в складі цієї фракції? Ми не у владі, щоб нести відповідальність за ті кроки, які вона робить», - говорить Голова Криворізької районної організації Аграрної партії Володимир Мельник.

Як зазначив лідер Аграрної партії Віталій Скоцик після голосування, кожен партієць повинен розуміти свою відповідальність незалежно від статусу.

«Людина, яка вступає до лав партії має розуміти, що у разі невиконання партійних рішень вона може бути виключена. І те, що Олександр Бакуменко і Леонід Козаченко народні депутати не дає їм імунітету», - зазначив Віталій Скоцик.

Як повідомлялося, відповідно до рішення Політради Аграрної партії від 21 квітня 2017 року, Аграрна партія закликала своїх членів-депутатів, що входять до фракції БПП у Верховній Раді та провладних фракцій у місцевих радах, здати партійні квитки або вийти з цих фракцій, оскільки партія не бере на себе відповідальність за економічну політику влади, яку вважає хибною. Але ні Олександр Бакуменко, ні Леонід Козаченко з фракції БПП у парламенті не вийшли, як і не припинили членство в партії.

Аграрна партія братиме участь у перших місцевих виборах 29 жовтня

Аграрна партія виставить своїх кандидатів на перші місцеві вибори, які відбудуться 29 жовтня у 201 об’єднаній територіальній громаді.

Таке рішення прийняли делегати XII-го (позачергового) З'їзду Аграрної партії, який відбувся 22 вересня у Києві.

У партії наголошують, що в останні роки ситуація в країні тільки погіршується, і щоб зупинити руйнівні процеси, треба якісно змінити владу на всіх щаблях, від місцевого рівня до загальнонаціонального. Тож ставлять завдання - привести до влади на місцях лідерів, які працюватимуть заради добробуту своїх громад і будуть відповідальними перед ними.

«Україна залишається олігархічною державою, де лише олігархічний бізнес отримує преференції та дотації. Центральні органи влади тримають у лещатах місцеві громади, не дозволяючи їм розпоряджатися своїми земельними та іншими ресурсами. «Нова» влада змінює «стару», але при цьому консервує безправ’я людини і громади», - сказано в заяві Аграрної партії.

Партійці звертають увагу, що за даними ООН, 60% українців живуть за межею бідності.

«Через недолугі податкові новації зріс тиск на виробників і як наслідок – відбувся стрибок цін. Лише за перше півріччя 2017 ціни на овочі та фрукти зросли у 1,6 та 1,5 рази відповідно. На 20% стали дорожчими м’ясо та м’ясопродукти, сало, хліб, рис, молочні продукти, цукор, масло, макаронні вироби», - йдеться у заяві.

Тільки за перше півріччя 2017 року чисельність населення країни зменшилася на 117,5 тисяч. В Аграрій партії вважають, що це передусім – наслідок зубожіння людей, погіршення якості життя, відсутності якісної охорони здоров’я.

На думку учасників З’їзду, децентралізація зупинилася на зародковому етапі. Доходи місцевих бюджетів становлять лише 21% зведеного бюджету. Тобто через центральний бюджет перерозподіляється майже 4/5 усіх грошей.

«Відсутність якісної законодавчої бази і небажання центру ділитися не лише повноваженнями, але й ресурсами, призводить до поглиблення соціально-економічних проблем сільських територій. Сільське населення скоротилося з 16,97 млн у 1990 році до 13,10 млн осіб у поточному. Більш ніж на мільйон воно зменшилося лише за останні п’ять років», - сказано в заяві.

В Аграрній партії впевненні, що справжній поступ України почнеться з сильних громад. Тож пропонують чітку програму дій для розвитку самоврядування в Україні.

«Передусім це розширення повноважень громад щодо управління коштами та ресурсами, в першу чергу - землею, у межах територіальної громади. Виступаємо за те, щоб 70% зібраних податків громади мали змогу використовувати на свої потреби. Маючи ресурси, вони зможуть відновити школи, дитсадки, ФАПи, лікарні, інфраструктуру в селах. Без цього еміграція та вимирання українців продовжиться», - сказано в заяві Аграрної партії.

Аграрії ідуть на вибори з гаслами: «Землю - громадам! Кошти – громадам! Владу – громадам!».

Також під час З’їзду було розширено склад Президії партії до 34 осіб. Окрім діючих членів, її склад поповнили керівники обласних організацій партії, голова Аграрного Союзу України Геннадій Новіков, голова Промислової Ради Аграрної партії Володимир Шандра та колишній голова Аграрної партії, екс віце-прем’єр Віктор Слаута.

Нагадаємо, на останніх місцевих виборах до ОТГ у грудні 2016 та квітні 2017 року Аграрна партія увійшла в трійку переможців, набравши в багатьох громадах понад 40% голосів.

ПРЯМА РОЗМОВА З ГОЛОВОЮ ЗАКАРПАТСЬКОГО ОСЕРЕДКУ ПАРТІЇ: "Прорив кордону - це удар по нашій репутації".

"Ми повинні розглядати це питання в правовому полі. Мені байдуже, хто саме порушує державний кордон. Цей інцидент завдав колоссальної шкоди іміджу України на міжнародній арені, всі причетні мають бути покарані.", - впевнений Паук Іван Федорович.

На його думку, ця подія - колосальний репутаційний збиток для України, адже інші країни стали свідками напівфеодальних відносин та безпрецендентної влади натовпу.

Іван Федорович розділяє думку голови Аграрної партії, Віталія Скоцика, який відкрито засуджує це беззаконня на кордоні з Польщею.

«Вони прорвали кордон власної держави і сплюндрували саму ідею захищеності кордону – хіба це правильно? 11 прикордонників і 5 співробітників поліції зазнали пошкоджень. Це дуже небезпечні хвилі. Уявіть, що на східному кордоні 700 таких самих хлопців прориваються і приводять Віктора Януковича в Україну! Ситуацію має бути повернуто в рамки законодавства України!», - закликав Віталій Скоцик.

АГРАРНА

ПАРТІЯ УКРАЇНИ

ЗАКАРПАТСЬКА ОБЛАСНА ПАРТІЙНА ОРГАНІЗАЦІЯ

16.07.2017 року на Закарпатті у Великоберезнянському районі пройшов фестиваль народних промислів та народної творчості Ужанської долини під назвою «Березнянський ярмарок ».

Тут брали участь колективи художньої самодіяльності Закарпатської та Львівської областей,

колективи Словацької та Польської Республік.

Ініціатором проведення фестивалю виступив Голова Великоберезнянської районної ради, депутат від Аграрної партії України – Ярослав Шукаль.

Боротьбу за земельну реформу не можна згортати – Віталій Скоцик

Попри тактичну перемогу українців в боротьбі проти поспішного ринку землі, згортати цю боротьбу не можна. Земельне питання залишається розмінною монетою для влади, якій більше нічого розмінювати на міжнародні кредити.

Про це в своєму блозі пише лідер Аграрної партії Віталій Скоцик.

«Цей тиждень почався з дивної новини: Президент Порошенко, нібито, домовився з головою МВФ про те, що земельне питання на певний час буде знято з порядку денного у перемовинах із фондом щодо виділення Україні чергового траншу. Як і водиться в українському політикумі, ніхто з посадовців не поспішає прояснити ситуацію – підтвердити чи спростувати цю інформацію. МВФ також це не коментує», - пише Віталій Скоцик.

Водночас, прем’єр заявляє про те, що черговий транш від МВФ не надійде в Україну раніше осені, бо Верховна Рада не розглянула пенсійну та земельну реформи до початку літніх канікул.

«Тобто питання обігу землі залишається на порядку денному, і його прив’язка до кредитної програми МВФ може зберігатися в майбутньому», - припускає Віталій Скоцик.

Водночас, він переконаний, що українці здобули проміжну перемогу в боротьбі проти поспішного впровадження ринку землі.

«Згідно з Меморандумом, який українська влада підписала з МВФ, закон про обіг землі сільськогосподарського призначення мав бути ухвалений ще у травні цього року, щоб розпочати продаж земельних ділянок з 2018 року. Те, що «протиснути» це питання швидко не вдалося – заслуга усього Українського народу, що консолідовано виступив проти поспішного впровадження ринку землі. В авангарді цього руху була Аграрна партія, котра не лише винесла аргументи щодо небезпеки ринку землі у публічний простір, але й зібрала понад 3 мільйони підписів – документальних свідчень того, що абсолютна більшість українців виступає проти продажу землі в нинішніх умовах. Влада почула нас, хоча з усіх сил затуляла вуха і закривала очі», - вважає політик.

На його думку, суспільство повинне й надалі тиснути на владу, вимагаючи системної земельної реформи.

«Розслаблятися ще рано. Бо земельне питання залишається розмінною монетою для влади, якій більше нічого розмінювати на міжнародні кредити», - пише автор блогу.

Згідно з урядовою Програмою управління держборгом на 2017 рік, сукупні виплати з бюджету нашої країни за державним боргом у поточному році оцінюються у 240,897 млрд грн, 30% із котрих – виплати по зовнішньому боргу. Загалом країна до 2020 року включно має повернути зовнішнім кредиторам більш ніж $20 млрд.

«Звідки взятися грошам? Ми бачимо всеохопну кризу і нездатність влади породити стратегію виходу з неї. Податкові «диверсії» проти аграріїв – тому доказ. Тож чи може Україна обійтися без «кредитної» голки, якщо влада відбирає стимули у економіки замість того, щоб створювати їх? Невідворотність нових позик врахована у щойно затвердженій Урядом бюджетній резолюції на 2018-2020 роки», - додає політик.

Він звертає увагу на те, що Кабмін планує сумлінно обслуговувати борги, але за умов виконання програми кредитування Міжнародного валютного фонду в повному обсязі.

«Справжня перемога настане тоді, коли в Україні буде проведено системні реформи, в тому числі і земельну, але це – не справа кількох місяців. Аграрна партія запропонувала докладну програму розвитку земельних відносин до 2025 року. Її вже можна реалізовувати, а Український народ має продовжувати тиснути на владу, вимагаючи втілити це надважливе завдання», - підсумовує Віталій Скоцик.

Скоцик закликав нардепів не займатися демагогією, а виконати Коаліційну угоду

Депутати мають виконати пункти Коаліційної угоди щодо завершення земельної реформи, а не займатися демагогією. Інакше часткова і поспішна реформа стане фактором дестабілізації України.

Про це заявив лідер Аграрної партії Віталій Скоцик в ефірі програми «Свобода слова» на каналі ICTV 12 червня, звертаючись до присутніх представників парламентських партій, серед яких були народні депутати Юлія Тимошенко (голова фракції ВО «Батьківщина»), Вадим Денисенко (фракція партії «БПП») та Сергій Висоцький («Народний фронт»).

Віталій Скоцик нагадав, що в Коаліційній угоді, підписаній в кінці листопада 2014 року у Верховній Раді, була заплановано 12 кроків для завершення земельної реформи, але виконано лише три. Натомість 55 депутатів на початку цього року зробили подання до Конституційного суду з вимогою визнати мораторій на продаж землі неконституційним. Такі спроби поспішного впровадження ринку землі збурили суспільство, підкреслив він.

«Земельна реформа може стати як основою розвитку національної економіки, так і фактором дестабілізації. Те, як реформу намагається провести влада, це радше дестабілізація. Тому під стіни парламенту 7 червня приїхали майже 30 тисяч аграріїв і привезли 3 мільйони 80 тисяч підписів проти поспішного впровадження ринку землі. Разом з тим, ми привезли програму поетапної земельної реформи за 7-8 років, що відповідає підходам країн, що вступали в ЄС», - підкреслив Віталій Скоцик.

Водночас, за його словами, парламентарі й керівництво ВР не відреагували на конструктивну пропозицію мітингувальників. Натомість 19 депутатів на брифінгу звинуватили учасників мітингу в популізмі.

«Мені б дуже хотілось, щоб Верховна Рада професійно виконувала свої функції в частині Коаліційної угоди, в якій вона взяла відповідальність за земельну реформу перед народом. Дуже б хотілось, щоб за реформою стояло профільне міністерство, яке чітко розуміє, коли і що потрібно зробити. На жаль, нинішній уряд і Верховна Рада такого завдання собі не ставлять», - підкреслив Віталій Скоцик.

Він також наголосив, що для розвитку економіки треба стимулювати і малих, і середніх, і великих агровиробників, що виконують свої важливі функції.

«Для малих і середніх агровиробників треба впроваджувати систему кооперації. Великим – дати стимули розвитку переробки, створення доданої вартості. В Україні не зроблено ні першого, ні другого. У Коаліційній угоді парламенту допущено стратегічну помилку – курс на нарощення виробництва зерна до 100 млн. тонн та збільшення експорту в 2,5 разів, у той час, коли всі сировинні ринки падають», - пояснив лідер Аграрної партії.

Під час ефіру програми «Свобода слова» глядацька аудиторія переважною кількістю голосів підтримала його точку зору. 66% глядачів назвали ринок землі в нинішніх умовах фактором дестабілізації, 34% - фактором розвитку.

10 запитань від аграріїв уряду і парламенту

Здається, в уряді та парламенті свої програми дій читати не прийнято. Щось ухвалили і забули, ніхто не стежить за термінами, в які було обіцяно виконати ті чи інші реформи. Вся надія на те, що й народ забуде. Але ми пам’ятаємо! Особливо добра пам’ять у аграріїв, які від цієї влади отримали кілька підлих ударів нижче пояса, але продовжують працювати і годувати країну.

Нагадаю, що парламентська більшість була сформована на базі Угоди про Коаліцію депутатських фракцій «Європейська Україна» наприкінці 2014 року. А в Програмі діяльності Кабінету Міністрів України, сформованого парламентом, зокрема, підкреслено, що вона спрямована і на виконання положень Коаліційної угоди. Задекларовано спільну відповідальність виконавчої та законодавчої гілок влади за розвиток і реформування України. В реальності ж маємо їхню спільну безвідповідальність. Проглянувши головні програмні документи парламенту й уряду та їхні «дедлайни», аграрії сформували свої 10 запитань до влади.

Читайте: Хто тут популіст: відповідь двом міністрам і 15-ом депутатам

1. Чому не завершена інвентаризація земель сільськогосподарського призначення, яка мала б відбутися до 1 січня 2016 року?

2. Чому законодавчо не врегульовані питання передачі у комунальну власність земель державної власності, розташованих за межами населених пунктів (це мало б статися ще два роки тому - у І кварталі 2015 року)?

3. Чому дотепер не розроблені механізми консолідації земель для отримання більшої економічної вигоди від їх використання?

4. Чому все ще не визначений правовий статус і не врегульований порядок розпорядження землями колективної власності, нерозподіленими та невитребуваними земельними паями?

5. Чому питання завершення повноцінної земельної реформи постійно підміняється спробами запровадити «дикий» розпродаж землі?

6. Чому відповідне законодавство готується у «закритому» режимі без залучення до процесу усіх зацікавлених сторін?

7. Чому до 1 січня 2018 року не була збережена діюча на момент підписання Коаліційної угоди система оподаткування сільськогосподарських товаровиробників (як це передбачалося Коаліційною угодою)?

8. Чому замість удосконалення системи державної підтримки сільськогосподарського виробництва, забезпечення її прозорості, яке мало б статися ще у ІІ кварталі 2015 року, ситуація з підтримкою агровиробників погіршилася?

9. Чому зберігається недостатній рівень розвитку інфраструктури аграрного ринку?

10. Чому витрати, пов’язані з проведенням нової нормативної грошової оцінки сільськогосподарських земель, намагаються перекласти на плечі аграріїв, навіть тоді, коли вона не змінилася або ж змінилася на декілька гривень?

Ми направляємо листи з цими запитаннями керівникам парламенту та уряду і чекаємо від них чесних відповідей. Насправді запитань до влади у людей значно більше.

Скажу лише, що в бізнесі за таке невиконання поставлених цілей і повний провал «дедлайнів» працівників і менеджмент звільняють без зайвих розмов. Не сумніваюсь, що самі представники влади, котрі переважно мають свій бізнес, самі так і чинять із підлеглими, що не впоруються з завданнями і не відповідають своїм посадам. Чому ж на високих державних посадах вони дозволяють собі бути повними профанами та ігнорувати програми дій, які самі ухвалили?

Читайте: Чи тільки відкриттям ринку землі допоможемо українському фермерству? Досвід ЄС

За даними дослідження, проведеного нещодавно Соціологічною групою «Рейтинг», 97% українців відчувають підвищення цін на товари і послуги. На думку 65% опитаних, головною причиною соціально-економічного стану, в якому зараз перебуває країна, є непрофесіоналізм та корупція чинної влади.

Тож напрошується головне запитання: чому і скільки українці повинні терпіти профанів і корупціонерів у ролі політичного менеджменту держави?