26.01.2019 року на базі нашого садочка відбувся унікальний захід – засідання «круглого столу» на дуже актуальну тему сьогодення: «Супровід дітей з особливими освітніми потребами в умовах інклюзивного простору». До участі засідання долучилися провідні спеціалісти з Києва, Черкас, Вінниці у сфері інклюзії: Наталія Бабич – кандидат педагогічних наук, старший викладач кафедри спеціальної психології колекційної та інклюзивної освіти інституту людини Київського університету ім. Бориса Грінченка, логопед медичної мережі «Медіком»; Ольга Реброва – нейропсихолог, спеціаліст по сенсорній інтеграції, автор програми по роботі з батьками «Стати ближче»; Леся Горопацька – засновник громадської організації «Територія знань», соціальний працівник, мама дитини з особливими освітніми потребами, уродженка м. Монастирище; Катерина Тичина – старший викладач кафедри спеціальної психології корекційної та інклюзивної освіти Інституту людини ім. Бориса Грінченка, логопед; Інна Литвин – завідувач ресурсним центром підтримки інклюзивної освіти на Черкащині, кандидат педагогічних наук, член-кореспондент Української академії Акмеології; Тетяна Семенюк – представник ГО «Діти України», волонтер (Вінничина).
Ініціювала проведення цього зібрання директор ЗДО «Золота рибка» Ніна Семенівна Драч спільно з колегами, за підтримки Монастирищенської районної ради та відділу освіти райдержадміністрації. Також участь у засіданні взяли: вихователі дитсадків «Золота рибка», «Усмішка», фахівці інклюзивно-ресурсного центру в Монастирищенському районі, психологи та вчителі окремих ЗЗСО, заступник голови райради Майя Фариба та керівник апарату районної ради Наталія Шамрай, начальник відділу освіти РДА Тетяна Ганжала та, головне – батьки, для яких питання інклюзивної освіти не просто актуальне, а життєво значуще.
Під час своїх виступів спеціалісти розширили знання педагогів про порушення здоровя, які обмежують можливість дитини, розповіли про вміння адаптуватися і легко знаходити контакт з дітьми з особливими освітніми потребами (далі – ООП), як оптимально реалізувати креативний підхід у нестандартних ситуаціях у роботі з дітьми тощо.
Основне, на що звернули увагу в ході семінару – це ключовий принцип, який лежить в основі інклюзивного підходу. Полягає він в тому, що освітні заклади мають бути відкритими для всіх дітей, незалежно від їхніх фізичних, інтелектуальних, соціальних, емоційних, мовних чи інших особливостей. На жаль, з кожним роком маємо невтішну статистику збільшення кількості діток з ООП. І саме інклюзія покликана зробити все можливе й неможливе, аби такі дітки не залишалися поза соціумом. Тому гіперактивність діток, затримка у мовленні чи складність у засвоєнні навчального матеріалу вже повинна стати сигнальним дзвіночком для дбайливих батьків.
- Дуже важливо виявити причину того чи іншого порушення розвитку дитини вчасно, а головне – батькам визнати нагальну необхідність допомогти власній дитині, - зазначила Наталія Бабич, високий спеціаліст і практик з 25-річним стажем і вихователя, і логопеда, і науковця… - Для досягнення позитивних зрушень у роботі з проблемними дітьми дуже важливо, щоб спеціаліст працював з родиною спільно, адже без цієї тісної співпраці не можливий позитивний результат.
Після завершення теоретичної частини, в спортивній залі «Золотої рибки» реабілітолог Ольга Реброва провела майстер-клас для батьків та педагогів, аби дати зрозуміти, наскільки непросто, але важливо і дієво навчитися виконувати елементарні вправи з дітками, що мають ООП. Скажімо, одягнувши товсті рукавички, слід було зав’язати стрічку чи шнурок на бантик. Ой, не простим виявилося це завдання для дорослих. «Саме так непросто діткам із слабкою моторикою пальчиків осягнути цей процес» - сказала пані Ольга.
Власним досвідом подолання неприйняття в суспільстві, боротьби за здоровя власної донечки впродовж 10-ти років – розповіла монастирищанка Леся Горопацька.
На завершення «круглого столу», його учасники поділилися враженнями та прийшли до висновку, що тільки в командній роботі можна досягти високого результату в процесі реабілітації та адаптації дитини з ООП. І тільки тоді, залучившись підтримкою команди професіоналів та педагогів, буде досягнуто результату. А відтак, є нагальна необхідність введення в закладах освіти асистента вихователя та вчителя.
Всі учасники семінару мали можливість поспілкуватися індивідуально з присутніми спеціалістами й отримати відповіді на хвилюючі їх питання. А наступного дня 27 січня, для батьків з дітьми були організовані безкоштовні консультації спеціалістів. Щоправда, бажаючих було так багато, що не всі охочі зуміли потрапити на прийом.
Директор ЗДО «Золота рибка» Ніна Драч, подякувала гостям за можливість у подібному форматі просвітництва ( ще й у вихідні дні), за ту руку допомоги, яку вони простягнули у вигляді неоціненних знань для працівників довкілля міста, педагогів та фахівців у сфері інклюзії. В перервах між лекціями, для учасників семінару була організована кава-брейк завдяки спонсорській допомозі підприємців міста, яким директор також вдячна за організацію заходу та матеріальну допомогу.
Інклюзивна освіта – це система освітніх послуг, що ґрунтується на принципі забезпечення основного права дітей на освіту та права здобувати її за місцем проживання, що передбачає навчання дитини з особливими освітніми потребами в умовах загальноосвітнього закладу.
В основу інклюзивної освіти покладена ідеологія, яка виключає будь-яку дискримінацію дітей, яка забезпечує однакове ставлення до всіх людей, але створює спеціальні умови для дітей з особливими потребами.
Інклюзія потребує змін на всіх рівнях освіти, оскільки це – особлива система навчання, яка охоплює весь різноманітний контингент учнів та диференціює освітній процес, відповідаючи на потреби учнів усіх груп та категорій. «Інклюзію в освіті можна розглядати як один із багатьох аспектів інклюзії в суспільстві взагалі».
Сучасна освітня філософія, зорієнтована на особистість дитини, ґрунтується на положенні, що батьки є її першими і головними вчителями. Дедалі більше педагогів з повагою ставляться до навчально - виховного процесу, який відбувається вдома, і будують свою роботу з урахуванням інтересів дітей та їхніх родин. Оскільки до дошкільних і загальноосвітніх закладів почали залучати дітей з особливими освітніми потребами, постійна співпраця з їхніми сім’ями має ще більше значення.
У процесі навчання таких дітей дуже важливо враховувати інтереси, пріоритети й турботи сімей. Батьки дітей з порушеннями психофізичного розвитку мають працювати в тісному контакті з вихователями та іншими фахівцями під час розробки та реалізації навчальних планів, їх адаптації, організації навчально - виховного середовища тощо.
Принципи педагогічної діяльності орієнтованої на інтереси сім’ї:
Визнання того, що сім’я є елементом стабільності в житті дитини, в той час як педагоги можуть весь час змінюватися.
Ефективне співробітництво педагогів з батьками та іншими фахівцями.
Регулярний обмін з батьками повною та неупередженою інформацією стосовно їхніх дітей.
Запровадження в дошкільному закладі політики та системи послуг, які забезпечують сім’ям необхідну емоційну підтримку.
Розуміння й урахування потреб дітей під час розробки навчальних та інших програм.
Заохочення і створення умов для взаємної підтримки батьків.
Розуміння унікальності кожної сім’ї, повага до різних методів навчання та виховання дітей, що застосовуються батьками.
Турбота про те, щоб послуги, які надаються родинам, були комплексними, скоординованими, гнучкими, доступними і відповідали потребам кожної родини.
У групах, які відвідують діти з різними рівнями розвитку та здібностей, педагоги мають підтримувати один одного у застосуванні найефективніших стратегій навчання і виховання. Якщо у дошкільному закладі створено доброзичливу, невимушену атмосферу, якщо тут визнають унікальність кожного (і педагога, і дитини) та підтримують їх, це суттєво підвищує ефективність навчання і виховання.
Дошкільний заклад, група мають стати рідними для дітей та їхніх родин. Батьки почуватимуться спокійніше, якщо будуть також залучені до навчально-виховного процесу. Постійна соціальна взаємодія в різноманітних умовах, за різних обставин, в різних ситуаціях зближує дітей, виробляє емпатію, прихильність один до одного, усвідомлення індивідуальності кожного, відчуття захищеності.