На допомогу викладачам !
На допомогу викладачам !
1. Поставтесь до педагогічної праці, як до головного змісту Вашого життя. Створіть у собі викладача!
2. Будьте ерудованими, відмінно знайте свій предмет, цікаво та доступно викладайте навчальний матеріал.
3. Умійте поважати кожного здобувача освіти і бачити в ньому особистість.
4. Умійте керувати власними емоціями та розвивати позитивні почуття до здобувачів освіти.
5. Навчіться любити здобувачів освіти. Люблячи їх, не заробляйте дешевого авторитету всепрощенням, невимогливістю – це розбещує здобувачів освіти.
6. Будьте справедливими, розумійте своїх здобувачів освіти.
7. Будьте вимогливими до себе, самокритичними, не порушуйте педагогічну етику.
8. Умійте терпляче виправляти його помилки – думки, дії вчинки; навчіться переконувати.
9. Будьте ввічливими, доброзичливими, життєрадісними, людяними.
10. Хай завжди здобувачі бачать у вас старшого друга, порадника, людину, яка підтримає, зрозуміє, дасть пораду.
11. Ніколи не принижуйте людської гідності здобувача освіти, будьте непримиренними до подібних дій Ваших колег.
12. Станьте вимогливими та будьте витриманими у стосунках з здобувачами освіти.
ПОРАДИ ВИКЛАДАЧАМ ДЛЯ ПОЛІПШЕННЯ НАСТРОЮ
1. Будьте оптимістами! Педагогіка – наука оптимістична (утім, як і будь-яка наука, песимістичний тільки дилетант).
2. Не забувайте головного: діти – істоти парадоксальні (дорослі – теж).
3. Якщо в тебе зявилося бажання вигнати здобувача освіти з класу, вийди сам.
4. Викладачі, вітайтеся з здобувача освіти, це дуже важливо. Тоном, яким ви говорите «Доброго ранку», теж можна виховувати і піднімати собі настрій.
5. Вмійте бути ледачим! Проблема педагогів у тому, що вони розвивають бурхливу діяльність, але забувають думати про себе. Пам’ятайте: думати про себе – ваш головний обов’язок.
6. Хваліть себе самого тричі на день: уранці, удень і ввечері. Застосовуйте таку магічну формулу самонавіювання: !Я геніальний, найкращий педагог. Усім педагогам педагог, мене здобувачі освіти слухаються, мене батьки поважають, мене адміністрація любить, а як я сам себе люблю, цього і не висловити».
ЗОЛОТІ ПРАВИЛА ПЕДАГОГА
1. Прийшов в училище - зроби розумне й шляхетне лице.
2. Кожного разу, коли тобі хочеться командувати здобувачами освіти, згадай своє дитинство і про всяк випадок з’їж морозиво.
3. Гроші та педагогіка мало сумісні.
4. Нехай всі манекенниці світу, побачивши твою усмішку, подадуть у відставку.
5. Не заходь в душу до здобувачів освіти, якщо тебе про це не просили.
6. Іди на урок з радістю, виходь з уроку з приємною втомою.
7. Жартуй до тих пір, доки не навчишся.
8. Пам'ятай: поганий лікар може забрати життя, поганий викладач - спопелити душу.
9. Приходити на урок слід настільки підготовленим, щоб знати точно: для чого прийшов, куди прийшов, що будеш робити і чи буде від цього добре.
10. Кожного разу, коли хочеться нагрубити кому-небудь, рахуй до мільйона.
11. Намагайся їсти кожен день.
12. Люби свою адміністрацію так само, як і вона тебе, і ти проживеш довге і щасливе педагогічне життя.
13. Ніколи не чекай похвали, а намагайся відразу ж з'ясувати, як з нею йдуть справи.
14. Люби кого-небудь крім училища, і тоді у тебе буде все в порядку.
15. Якщо до тебе прийшли на урок, згадай, що ти артист, ти кращий педагог країни, ти найщасливіша людина.
16. Говори батькам завжди найкращу правду, яку ти знаєш.
17. Пишайся своїми помилками, і тоді у тебе їх буде з кожним роком все менше.
18. Вищим проявом педагогічної успішності є усмішка на обличчях здобувачів освіти.
19. Якщо ти вмієш самий звичайний факт подати як відкриття та домогтися подиву і захоплення учнів, то можеш вважати, що половину справи ти вже зробив.
20. Пам'ятай: хороші педагоги живуть довго і майже ніколи не хворіють.
21. Віддай училищу все, а вийшовши зі стін училища, почни нове життя.
22. Постарайся завжди бути здоровою, навіть якщо в цей хтось не повірить.
23. Одягайся так, щоб ніхто не сказав тобі вслід: «Он викладачка пішла».
24. Не спи на уроці; дурний приклад заразливий.
25. Під час опитування зобрази на обличчі граничний інтерес.
26. Пам'ятай: якщо твій голос стає загрозливо хрипким, значить, ти робиш щось не те.
27. Добре, якщо пізно увечері, коли ти згадаєш своїх здобувачів освіти, обличчя твоє осяє посмішка.
ЩОБ УНИКНУТИ «ЕМОЦІЙНОГО ВИГОРАННЯ»
1. Плануючи робочий день, обов’язково виділяйте час для емоційного відпочинку. Так, обідню перерву можна із користю для здоров’я провести в найближчому парку або просто на вулиці, змінивши робочу обстановку. «Подорож» у переповненій маршрутці додому або на роботу можна замінити на прогулянку пішки.
2. Плануйте робочий тиждень, місяць із визначенням короткострокових і довгострокових цілей роботи, що дозволить фокусуватися на необхідних діях, підвищить мотивацію діяльності та зменшить кількість невиправданих емоційних витрат. Варто виділяти завдання та цілі, що є пріоритетними або такими, що виконуються найшвидше.
3. Варто впорядкувати власні думки та бажання. Не слід хапатися за все й одразу в гонитві за примарним результатом або похвалою керівника. Виділіть час для зустрічей із друзями, відпочинку із коханою людиною поза межами звичної повсякденності, відвідин мистецьких або спортивних заходів.
Вихідні, особливо в теплу пору року, корисно проводити на відкритому повітрі, уникаючи пасивного проведення часу перед телевізором на дивані.
4. У пригоді стане професійний розвиток і самовдосконалення (обмін професійною інформацією з колегами, що дає відчуття світу ширшого, ніж той, який існує всередині окремого колективу – курси підвищення кваліфікації, конференції тощо). Крім суто професійної користі, такі заходи покликані активізувати взаємозв’язки з колегами, активне спілкування в нових умовах, а це відволікає від буденності та рутини.
5. Банальним, але важливим компонентом боротьби зі стресом є підтримування гарної фізичної форми. Між станом тіла й розумом є тісний зв’язок: неправильне харчування, зловживання спиртними напоями, тютюном посилюють прояви синдрому вигоряння. Ні за яких обставин не можна нехтувати повноцінним сном, адже тільки в цей час мозок відпочиває та накопичує енергію на наступний день ;
6. Нове хобі може не тільки додати задоволення у житті, а й допомогти почуватися більш мотивованим. Години, присвячені, приміром, вишиванню, збережуть дні, присвячені пошуку емоційного заспокоєння.
7. Категоричним правилом має стати відмові від роботи вдома та обговорення робочих проблем поза роботою.
8. Зрештою, візьміть відпустку та просто забудьте про проблеми на роботі.
Пам’ятайте: «Це ваше життя, і ви живете тільки один раз!»
РЕКОМЕНДАЦІЇ ПЕДАГОГАМ У РОБОТІ З ОБДАРОВАНИМИ ЗДОБУВАЧАМИ ОСВІТИ
1. Викладач не повинен повсякчас розхвалювати кращого здобувача освіти. Не слід виділяти обдарованого здобувача освіти за індивідуальні успіхи, краще заохотити спільні заняття з іншими здобувачами освіти.
2. Викладачу не варто приділяти багато уваги навчанню з елементами змагання. Обдарований здобувач освіти буде частіше від інших переможцем, що може викликати неприязнь до неї.
3. Викладач не повинен робити з обдарованого здобувача освіти "вундеркінда”. Недоречне випинання винятковості породжує найчастіше роздратованість, ревнощі друзів, одногрупників. Інша крайність – зловмисне прилюдне приниження унікальних можливостей і навіть сарказм з боку викладача – звичайно, недопустимі.
4. Викладачу треба пам’ятати, що в більшості випадків обдароваі здобувачі освіти погано сприймають суворо регламентовані заняття, що повторюються.
ПОРАДИ ЩОДО ВСТАНОВЛЕННЯ ДОВІРИ МІЖ ПІДЛІТКОМ І ВИКЛАДАЧЕМ В КРИЗОВИЙ ДЛЯ НИХ ЧАС
1. Уважно вислуховуйте підлітка. Прагніть до того, щоб підліток зрозумів, що він вам не байдужий і ви готові зрозуміти і прийняти його. Не перебивайте. Не показуйте свого страху. Відносьтесь до нього серйозно, з повагою.
2. Запропонуйте свою підтримку та допомогу. Постарайтесь переконати, що даний стан (проблеми) тимчасові і швидко пройдуть. Проявіть співчуття і покажіть, що ви поділяєте і розумієте його почуття.
3. Поцікавтесь, що найбільше в даний час турбує підлітка.
4. Впевнено опікуйтесь підлітком. Саме це допоможе йому у власні сили
5. Використовуйте слова, речення, які сприятимуть встановленню контакту: розумію, звичайно, відчуваю, хочу допомогти.
6. В розмові з підлітком дайте зрозуміти йому, що він необхідний іншим і унікальний як особистість. Кожна людина, незалежно від віку, хоче мати позитивну оцінку своєї діяльності.
7. Недооцінка гірша, ніж переоцінка. Надихайте підлітка на високу самооцінку. Вмійте слухати, довіряти і викликати довіру в нього.
8. Звертайтесь за допомогою, консультацією до спеціаліста, якщо щось насторожило вас у поведінці підлітка.
РЕКОМЕНДАЦІЇ ВИКЛАДАЧАМ ЩОДО РОБОТИ З ЗДОБУВАЧАМИ ОСВІТИ, ЯКІ ВІДНОСЯТЬСЯ ДО ГРУПИ РИЗИКУ
Необхідно дати відчути здобувачу освіти, що він належить до групи, не відторгнутий і займає важливе місце в колективі. Однак не можна примушувати його жити в «кучі» і обов’язково бути на очах. Кожен має потребу в тому, щоб побути наодинці з самим собою.
2. Заохочуйте здобувача освіти в тому, щоб він дозволялє собі приємно проводити час, яке потребує взаємодію з людьми.
3. Виставляйте поробки здобувача освіти, твори, одним словом, все те, що може зацікавити оточуючих. Це буде підвищувати впевненість здобувача освіти в собі, почуття самостійності. Хваліть його частіше.
4. Дізнайтесь, з ким здобувач освіти хотів би працювати в групі і хто з здобувачів освіти має на нього найбільший вплив.
5. Записуйте на аркуші паперу або реєструйте подумки скільки разів на день ви звертались до здобувача освіти і скільки разів ви висловили позитивні репліки і коментарі в її адресу. Перевіряйте цей «список» в кінці дня. Це буде нагадувати вам про ваше добре починання і про успіхи ваших здобувачів освіти.
ПОРАДИ ПСИХОЛОГА ВИКЛАДАЧУ З МЕТОЮ СТВОРЕННЯ УМОВ УСПІШНОЇ АДАПТАЦІЇ ПЕРШОКУРСНИКІВ ДО УЧИЛИЩА
Уникайте авторитарного стилю педагогічної діяльності.
На уроці викладач обов’язково повинен використовувати слова підтримки для
забезпечення позитивної атмосфери.в те, що все вийде.
Кожного здобувача освіти оцінюйте об’єктивно, а не з власної позиції.
Оцінюйте ситуацію, вчинок, а не самого здобувача освіти.
Порівнюйте результати здобувача освіти тільки з її власними досягненнями, а не з досягненнями інших дітей.
Треба чесно і терпляче відповідати на всі запитання здобувача освіти.
У кожного здобувача освіти свій темперамент, свої потреби, інтереси, симпатії та антипатії. Поважайте його неповторність, індивідуальність.
Підтримуйте в здобувача освіти почуття власної гідності й позитивного образу «Я».
Не використовуйте негативних оціночних суджень, негативного програмування, не навішуйте «ярликів».
Розвивайте уміння слухати.
Розвивайте довільні зусилля у здобувача освіти, оскільки навчальна діяльність вимагає саме довільної уваги та пам’яті.
Ставте конкретні вимоги, даючи при цьому конкретні пояснення.
Обговорюйте з здобувачами освіти не лише, що не можна робити в училищі, а й обов’язково, що можна. Це допоможе здобувачу освіти усвідомити свої права та обов’язки.
Створюйте сприятливі умови , для того, щоб здобувач освіти зайняв певну позицію серед одногрупників, а не перетворився на аутсайдера. Згуртовуйте першокурсників.
Формуйте адекватну самооцінку, навички пошуку соціальної підтримки ( уміння просити про допомогу та виражати вдячність).
Пам’ятайте: підвищення голосу, сурове покарання в адаптаційний період є негативнішим методом.
Під час уроків до мінімуму обмежуйте відволікальні чинники.
ПРАВИЛА, ЯКИХ МАЄ ДОТРИМУВАТИСЯ ВИКЛАДАЧ ЩОДО НЕВСТИГАЮЧИХ ЗДОБУВАЧІВ ОСВІТИ
● Не ставте невстигаючого здобувача освіти в несподівану ситуацію «запитання — відповідь»; дайте здобувачеві освіти можливість підготуватися та обміркувати відповідь.
● Бажано, щоб здобувач освіти відповідав не усно, а письмово.
● Засвоєння великого за обсягом, різноманітного складного матеріалу не давайте відраду; розділіть його на окремі інформаційні шматки і подавайте поступово, в міру засвоєння.
● Не примушуйте невстигаючих здобувачів освіти відповідати новий, тільки-но засвоєний на уроці матеріал; відкладіть опитування на наступний урок, дайте здобувачу освіти можливість опрацювати його вдома.
● Шляхом правильної тактики опитувань і заохочень (не лише оцінкою, а й зауваженнями типу «відмінно», «молодець», «розумниця» тощо) формуйте в здобувача освіти впевненість у власних силах, у своїх знаннях, у можливості вчитися; ця впевненість допоможе здобувачі освіти в екстремальних, стресових ситуаціях іспитів, контрольних, олімпіад тощо.
● Тактовно оцінюйте невдачі здобувача освіти, адже він сам дуже болісно їх сприймає.
● Під час підготовки відповіді давайте час для перевірки та виправлення написаного.
● Якомога менше відволікайте здобувача освіти, його увагу, створюйте спокійну, а не неврозну обстановку.
ПОРАДИ ЩОДО ВСТАНОВЛЕННЯ ДЖОВІРИ МІЖ ПІДЛІТКОМ І ВИКЛАДАЧЕМ В КРИЗОВИЙ ДЛЯ НИХ СТАН
1. Уважно вислуховуйте підлітка. Прагніть до того, щоб підліток зрозумів, що він вам не байдужий і ви готові зрозуміти і прийняти його. Не перебивайте. Не показуйте свого страху. Відносьтесь до нього серйозно, з повагою.
2. Запропонуйте свою підтримку та допомогу. Постарайтесь переконати, що даний стан (проблеми) тимчасові і швидко пройдуть. Проявіть співчуття і покажіть, що ви поділяєте і розумієте його почуття.
3. Поцікавтесь, що найбільше в даний час турбує підлітка.
4. Впевнено опікуйтесь підлітком. Саме це допоможе йому у власні сили
5. Використовуйте слова, речення, які сприятимуть встановленню контакту: розумію, звичайно, відчуваю, хочу допомогти.
6. В розмові з підлітком дайте зрозуміти йому, що він необхідний іншим і унікальний як особистість. Кожна людина, незалежно від віку, хоче мати позитивну оцінку своєї діяльності.
7. Недооцінка гірша, ніж переоцінка. Надихайте підлітка на високу самооцінку. Вмійте слухати, довіряти і викликати довіру в нього.
8. Звертайтесь за допомогою, консультацією до спеціаліста, якщо щось насторожило вас у поведінці підлітка.
РОБОТА ІЗ ЗДОБУВАЧАМИ ОСВІТИ, ЯКІ ПРОЯВЛЯЮТЬ АГРЕСИВНІСТЬ, ПОТРІБНО:
1. Розвивати почуття емпатії (співчуття), вміння ставити себе на місце іншої людини). Заохочуйте здобувачів освіти до таких проявів. Чергуйте виконання різних ролей.
2. Розвивайте альтруїзм, милосердя.
3. Розмовляйте спокійним тоном, інакше ви « підключаєтесь» до збудження здобувачів освіти і провокуєте підсилення агресивних імпульсів.
4. Розвивайте вміння брати на себе відповідальність.
5. Привертайте увагу до випадків, коли насильницькими методами можна досягти тільки негативного результату( погіршення стосунків, тощо) і навпаки, спілкуючись доброзичливо, виховано — можна досягти поставленої мети. (Зазвичай, агресивні здобувачі освіти мають негативний досвід — досягати свого насильницьким методом, засвоєним у сім’ї). Допоможіть їм набути новий, позитивний досвід.
6. Демонструйте модель неагресивної поведінки.
7. Навчайте розпізнавати свої емоційні стани.
8. Вчіть висловлювати свої негативні емоції прийнятними засобами ( у хвилини гніву зім’яти аркуш паперу, паперову кульку кинути ціль; можна бити подушку, ходити пішки).
9. Розкажіть, що зняти напруження можна у спортивних змаганнях, фізичною працею.
10. Вчіть нових способів реагування у конфліктних ситуаціях.
11. Виховуйте внутрішню зібраність, витримку.
12. Спілкуйтесь та вчить здобувачів освіти, використовуючи «Я» -повідомлення («Мені неприємно, коли мене ображають» замість «Ти мене обманув»; «Я розчарований у людині, якщо вона часто запізнюється» замість «Ти знову запізнився»).
Так, викладач може дібрати чимало вправ і завдань, які можна використовувати, як на уроці, так і на виховних годинах, позаурочний час.
ЩОБ СФОРМУВАТИ У ЗДОБУВАЧІВ ОСВІТИ БАЖАННЯ ВЧИТИСЯ, ПОТРІБНО ДОТРИМУВАТИСЯ ТАКИХ ВИМОГ:
1. Якомога менше використовуйте на уроках ситуацію змагання. Краще привчати здобувачів освіти до аналізу і порівнянню своїх особистісних результатів і досягнень.
2. Визнавайте право здобувачів освіти на помилку. Необхідно пам’ятати про те, що покарання за неправильне вирішення навчальних завдань є найменш ефективним заходом, який завжди викликає негативні емоції й негативно впливає на ставлення здобувачів освіти до навчання.
3. Навчіть бачити причини своіх невдач і помилок не тільки в зовнішних обставинах, але й і в самому собі, розуміти ці причини і виправляти помилки.
4. Намагайтеся уникати встановлення часових обмежень там, де це можливо, тому що це не лише пригнічує розвиток творчості, але й перешкоджає розвитку внутрішньої мотивації.
5. Підбирайте навчальні завдання з елементом новизни та непередбачуваності, це сприяє формуванню внутрішнього інтересу під час його виконання.
6. Стежте за тим, щоб ці завдання не лише відповідали віковим обмеженням, а й мали рівень оптимальної сладності, сприяли майстерності та компетенції дитини. Регулюйте складність завдань, щоразу підвищуючи її.
7. Формуючи у здобувачів освіти відчуття компетентності, частіше підкреслюйте те, чому та навчилася, усі позитивні здобутки й те, чому вони можуть навчитися, не фіксуйте увагу на її невмінні та недосконалості. Тоді свою некомпетентність у нових складних ситуаціях дитина сприйматиме як можливість чомусь навчитися, а не як свою особистісну ваду.
8. Створюйте на уроці ситуацію успіху для окремих здобувачів освіти та групи в цілому. Пізнавальний інтерес формується тільки у тому випадку, коли учбова діяльність успішна, а здібності і старанність позитивно оцінюються дорослим.
ПОРАДИ ВИКЛАДАЧАМ ІЗ ЗАМКНУТИМИ ЗДОБУВАЧАМИ ОСВІТИ:
1. Розширюйте коло спілкування, знайомте з новими здобувачами освіти першим.
2. Наголошуйте на перервах про корисність спілкування, розпитайте здобувача освіти, що нового він дізнався, розмовляючи з іншими.
3. Прагніть стати для здобувача освіти взірцем людини, яка ефективно спілкується, що дуже допомагає їй у житті.
4. Залучайте якомога частіше до групових форм роботи, давайте завдання для колективної роботи.
5. Ніколи не протиставляйте дитину колективові, припиняйте зневажливі зауваження одногрупників.
ІЗ ТРИВОЖНИМИ ЗЛОБУВАЧАМИ ОСВІТИ:
1. Доручення тривожного здобувача освіти мають відповідати віку.
2. Підтримуйте, говоріть про свою впевненість у тому, що здобувач освіти зможе виконати завдання.
3. Не порівнюйте досягнень здобувача освіти з успіхами інших здобувачів освіти. Дуже важливі оптимістичні прогнози.
4. Не допускайте ситуації змагання, публічного виступу.
5. Зменшити або усунути тривожність здобувача освіти можна за допомогою фізичних вправ, читання художньої літератури, ігрової терапії,музикотерапії.
ІЗ АГРЕСИВНИМИ ЗДОБУВАЧАМИ ОСВІТИ:
1. Не сваріть здобувача освіти за те, що він посмів гніватись на вас, зрозумійте її обурення: допоможіть усвідомити і сформулювати свої претензії до вас.
2. Дочекайтесь, коли емоції вщухнуть, і тільки тоді розкажіть дитині, що її агресія непотрібна в цій ситуації, все можна вирішити іншим, спокійним тоном.
3. Навчайте здобувачів освіти розуміти себе й інших. Якщо здобувач освіти навчиться усвідомлювати свої почуття і почуття інших, він зможе свідомо обирати форми боротьби і захисту.
4. Спостерігайте за собою, щоб інколи ви самі не стали взірцем агресивної поведінки.
5. Залучайте батьків, з’ясуйте, чи вони не подають негативного прикладу.
ІЗ ГІПЕРАКТИВНИМИ ЗДОБУВАЧАМИ ОСВІТИ:
1. Уведіть знакову систему оцінювання. Хорошу поведінку і досягнення винагороджуйте, не жалійте для такого здобувача освіти схвалення.
2. Частіше проводьте хвилинки відпочинку з легкими вправами і релаксацією.
3. У групі бажано мати мінімальну кількість предметів, які можуть відволікати увагу.
4. Спрямовуйте зайву енергію гіперактивних здобувачів освіти у корисне русло – під час уроку.
5. Уведіть проблемне навчання, використовуйте у процесі навчання елементи гри, змагання. Більше давайте творчих завдань, уникайте монотонної діяльності.
6. Давайте лише одне завдання за раз. Якщо здобувач освіти має виконати велике завдання, нехай воно буде у вигляді послідовних частин. Періодично контролюйте хід роботи над кожною частиною, вносячи відповідні корективи.
7. Створюйте ситуацію успіху, в якій здобувач освіти міг б проявити свої сильні сторони.