Мета: ознайомити учнів із життям української поетеси Ліни Костенко, життєвими цінностями, філософською глибиною, красою слова в її поезії;

формувати оцінні судження щодо прекрасного і вічного в нашому житті, що облагороджує його, робить змістовним;

розвивати емоційну сприйнятливість, виокремлювати головну думку твору;

виховувати в учнів щирість, правдивість, почуття болю за молоді життя, яким не судилося розквітнути; любов до природи, шану до кожної миті життя, до всього, що живе під небом рідної України.

Обладнання: книги з творами Л. Костенко, мультимедійний проектор, мультимедійний екран, презентації, інтерактивна дошка.

Хід уроку

I. Організаційний момент

Учитель: Добрий день, діти. Перевіримо, з яким настроєм ви прийшли на урок. Якщо з гарним-посміхніться. Якщо налаштовані на роботу – потисніть сусідові по парті руку. Якщо очікуєте від уроку знань – скажіть такі слова:

(Учитель відкриває слайд 2, діти читають.)

Слайд 2: Слова:

Щоб успіхи чудові мати

Треба гарно всім працювати.

Учитель: Щоб урок пройшов немарно потрібно буди активними, уважними, впевненими в собі, регулювати своє самопочуття, емоційний стан.

Аутотренінг

Учитель: Любі діти, підійміть голівки і промовляйте ці слова:

(Діти читають, подане на слайді 3.)

Слайд 3: Слова:

Я-школяр(ка).

Я-особистість творча.

Я-думаю, замислююся.

Я-аналізую, висловлюю свої судження.

Я-хочу знати.

Учитель: Діти, бачу в вас бадьорий дух і віру у власні сили. Починаймо працювати.

II. Мотивація навчальної діяльності.

1. Робота над прислів’ями

Учитель: Зараз я пропоную доповнити речення і прочитати утворене прислів’я.

Речення:

Книга вчить,…(як на світі жить).

Книгу читай-(розуму набирай).

(Діти доповнюють речення і читають утворені прислів’я.)

2. Бесіда

– Навіщо потрібні книжки? (Щоб багато знати про новий і давній час, щоб бути розумними.)

– Чого вони можуть нас навчити? (Як бути справжньою людиною, як шанувати своє життя і все живе, що живе під небом рідної України.)

III. Виставка книжок

Учитель. Діти, а зараз звернемо увагу на виставку книжок (На полиці-книги Ліни Костенко. Учні розглядають їх.)

– Які твори ви підготували до уроку? («Мій перший вірш написаний в окопі», «Пастораль ХХ сторіччя», «Тут обелісків ціла рота».)

– Хто є автором цих творів? (Ліна Костенко.)

IV. Повідомлення теми і мети уроку

Учитель: На сьогоднішньому уроці ми ознайомимося з життям видатної української поетеси Ліни. Костенко та поговоримо про життєві цінності, філософську глибину та красу слова в її поезії.

Але спочатку зазирнімо до словникової скарбнички.

Словникова робота

(Діти переглядають слова, написані на інтерактивній дошці.)

Учитель:

– Діти, як ви розумієте значення нижче поданих слів?

– життєві цінності (цінності людини, які реально організовують її життя, це те, що люди цінують у своєму житті, на що орієнтуються, коли приймають певні рішення, за ради чого діють , витрачають сили.);

– філософська глибина (невтомне прагнення шукати істини про природу, всесвіту і людини, здатність глибоко розуміти суть чого-небудь, правильно оцінювати щось, тощо);

– краса слова (поетичне слово автора через яке розкривається все прекрасне в людині, багатство і повнота її почуттів).

V. Усний журнал

Учитель: Молодці, діти, ви гарно пояснили значення слів. А тепер перегорнемо кілька сторінок із життя Ліни Костенко. Запрошую вас до слова (Випереджальне завдання) (Розповідь дітей учитель супроводжує показом слайдів).

Слайд 4.

Учень 1. Ліна Василівна Костенко народилася 19 березня 1930 року, у місті Ржищеві на Київщині. Батьки майбутньої поетеси вчителювали й з ранніх літ прищеплювали дитині високі моральні, етичні та естетичні смаки, подавали літературні, фольклорні та історичні взірці для наслідування.

Слайд 5.

Учень 2. На все життя Ліна перед собою мала приклад батька – Василя Костенка, «поліглота»-самородка (він знав 12 мов), педагога від Бога, який за потреби міг на найвищому рівні викладати всі предмети у школі.

Слайд 6.

Учень 3. Ще школяркою почала відвідувати літературну студію при журналі «Дніпро». У 1946 році були опубліковані її перші вірші. Згодом авторка у своїх віршах розповість про біженські дороги воєнних років і про «балетну школу» замінованого поля, по якому доводилося ходити, і про перший, написаний в окопі, вірш.

Слайд 7.

Учень 4. Творчий розвиток Ліни Костенко – поетеси гострої думки і палкого темпераменту – не був позбавлений складних моментів. Обмеження свободи творчої думки призвели до того, що доволі тривалий час (16 років) вірші Ліни Костенко не потрапляли до друку. Та саме в ті роки поетеса, незважаючи ні на що, посилено працювала.

Слайд 8.

Учень 5. Сучасний літературознавець Григорій Клочек зауважив: «Ліна Костенко - прямий духовний нащадок Тараса Шевченка, Лесі Українки, Івана Франка. Поетів такого масштабу, такого дарування народжується мало - один-два на століття. Вона наближена до істини. У неї абсолютний слух до «голосу віків».

Слайд 9.

Учень 6. Сьогодні Ліна Костенко живе в Києві. Вона стала почесним професором Національного університету «Києво-Могилянської академії», її обожнюють студенти і з трепетом ходять на її лекції, пишаючись тим, що можуть слухати «тирана» українського слова.

VI. Обговорення прочитаних творів

Учитель: Готуючись до уроку ви прочитали багато поезій Ліни Костенко. Ми будемо обмінюватися думками про прочитані твори, розповідати, що найбільше вразило, які висновки можна зробити. Для обговорення кожна група підготувала власну презентацію (У кожного учня на парті на окремих аркушах роздруковано по 3 поезії). Надамо слово 1‑й групі.

Робота в групах

Група 1.

Діти: Ми презентуватимемо вірш Ліни Костенко «Мій перший вірш в написаний окопі».

Учитель: Гаразд. Але спочатку пояснимо значення слів.

Словникова робота

(Слова- на інтерактивній дошці.)

– гороскоп (схематичне зображення «взаємного положення» планет в небі на цікавий для момент часу);

– вулканічна лава (лава вулкана; виверження розжареної рідини або дуже в’язкої маси з частково або повністю розплавлених гірських порід);

– кратер (заглиблення на схилі вулкана);

– шквал (різке посилення швидкості вітру);

– фугас (заряд вибухової речовини, який підривається раптово);

– переправа (перевіз військ через водні перепони);

– перескіп (оптичний прилад для спостереження з укриттів (окопів, бліндажів, і ін.), танків, підводних човнів).

Учитель: Бачу- розумієте значення слів, тож, презентуйте свою роботу.

Виразне читання вірша строфами (кожен учень читає свою заздалегідь визначену строфу.)

Учитель: Молодці. Виразно прочитали поезію. А зараз обговоримо прочитане.

Бесіда за змістом вірша.

– Де був написаний перший вірш Ліни Костенко? (На стіні, сипкій від вибухів, де кілька діб переховувалися від бомбардування дві сім’ї)

– Що струснуло дитячу душу? (Велика трагедія війни)

– В яких рядках про це говориться? Прочитайте.

Вибіркове читання

Учень читає:

О перший біль тих не дитячих вражень,

який він біль на серці полиша!

Як не вимовне віршами не скажеш,

чи не німою зробиться душа?!

Учитель: Так, в окопі, стала поетом дівчинка Ліна Костенко. Із того часу її обличчя в поезії назавжди залишилося правдивим. Хіба ж може схибнути та рука, котра в одну з ночей, яка «здавалась днем» в окопі, під освітленням вибухів і пожеж

Писала мало не осколком,

великі букви, щойно з букваря, –

той перший віршик, притулившись скраю,

що присвітила поночі війна.

Учитель: Діти, прийшов час надати слово учням 2-ї групи.

Група2.

Учні: Ми підготувалися до виразного читання поезії Ліни Костенко «Пастораль XX сторіччя».

Учитель: Спочатку заглянемо до словникової скарбнички. Пояснимо значення слів.

Словникова робота

(Слова- на інтерактивній дошці.)

– пастораль (від латин. пастуший) – невеликий мистецький твір(або його частина) з ідилічним зображенням сцен сільського життя, життя пастушків);

– Аріадна (дочка кримського царя Міноса, яка допомогла вийти з лабіринту Мінотавра, подарувавши клубок ниток);

– аргонавти (герої, які здійснили далекий морський похід на кораблі «Арго» в Колхіду по золоте руно. У переносному значенні-мандрівники в незвідане).

Учитель: Молодці. Тепер презентуйте свою роботу.

Виразне читання поезії парами (Кожна пара дітей читає свої заздалегідь визначені рядки вірша).

Учитель: Молодці. Постаралися. Обговоримо прочитане.

Бесіда за змістом вірша.

– Про кого йдеться мова в цьому вірші? (Про сільських пастушків Павла, Сашка, Степана, яким за логікою життя, рости, мужніти, зустрічати світанки, стати справжніми господарями землі.)

– Але що завадило цьому? (Війна, вірніше, її далеке відлуння - залишена в полі граната.)

– Діти, а чи може бути гіршою ситуація, в яку потрапили матері загиблих хлопців? (І ніяка в житті Аріадна вже не виведе з горя отих матерів.)

– В чому велич цього твору? (У поезії «Пастораль ХХ сторіччя» Ліна Костенко справді зуміла сказати про невимовне.

– Яке враження справив на вас вірш (вразив до глибини душі гіркотою і болем.)

Учитель: Діти, знайдіть рядки, у яких Ліна Костенко утверджує вічний колообіг життя, незнищеність усього сущого, його оновлення, розвиток.

Вибіркове читання

Учень читає:

Вечір був. І цвіли попід вікнами мальви.

Попід руки держала отих матерів рідня.

А одна розродилась, і стала ушосте – мати.

А один був живий. Він умер наступного дня

Учитель: Так, саме цими рядками поетеса показала, що зв’язок поколінь перервати неможливо. А зараз звернемо увагу на 3-тю групу. Що ж ви нам підготували?

Група3.

Учні: Ми презентуватимемо поезію Ліни Костенко «Тут обелісків ціла рота»

Учитель: Заглянемо до словникової скарбнички. Пояснимо значення слів.

Словникова робота

(Слова - на інтерактивній дошці)

Обеліск (гранчастий кам’яний стовп, що звужується догори і має пірамідальне завершення. Поширений з давніх часів і являє собою пам’ятник, найчастіше військової слави).

Вправа «Асоціативний кущ»

Учитель: Які асоціації, поняття виникають у вас, коли ви чуєте слово «обеліск»? (пам’ятник, війна, солдат, смерть, горе, печаль, цвинтар, ветеран, перемога).

Учитель: Діти, кожного року, а саме 9 травня ми йдемо на свято, на яке збирається дуже багато людей. Кладемо квіти до підніжжя обеліска, вшановуємо визволителів нашої землі, вклоняємося безсмертному подвигу тих, хто боровся за мир, за життя, за щасливе майбуття.

Учитель: Ось і настав час запросити до слова 3-тю групу.

Виразне читання поезії «Тут обелісків ціла рота» (Хором)

Учитель: Молодці. Гарно справились із завданням. Обміняємось думками.

Бесіда за змістом поезії.

– Куди час від часу приходить ліричний герой поезії?

(На солдатський цвинтар, де

Високі цвинтарські ворота

високу тишу стережуть.)

– На що налаштовує ця тиша, в якій ти залишаєшся на одинці з собою? (На «високу» печаль, бо віддано за перемогу у страшній війні молоді життя, яким не судилося розквітнути:

Лежать поморені солдати,

а не проживши й півжиття!)

Учитель: Діти, а зараз пограємо у гру «Мікрофон».

Гра «Мікрофон»

(Учні порівнюють прочитані поезії.)

– Що спільного в цих поезіях?

– Над чим замислюється автор і герої цих творів?

– Що вас найбільше вразило, читаючи ці поезії?

– Які висновки можна зробити?

Фізкультхвилинка

Любі діти, я задоволена вашою працею. Тож, пропоную відпочити.

(Виходить, заздалегідь підготовлений учень; показує рухи і промовляє слова.)

Слова:

Читай, читай, голівонько,

Та трішки відпочинь.

А спинка, мов лінієчка,

Усі турботи скинь.

2. Гра «Комплімент» (Робота в парах)

Учитель: А тепер поверніться одне до одного, візьміться за руки, подивіться у вічі й скажіть сусідові, що гарного ви в ньому бачите (Діти працюють у парах, за бажанням промовляють компліменти вголос).

– Який у вас настрій від почутих слів? (Гарний, веселий.)

– Діти, гарний настрій-це налаштування на прекрасне.)

VII. Слухання та обговорення поезії Ліни Костенко «Вже почалось, мабуть, майбутнє»

Учитель: Послухаємо і обговоримо поезію Ліни Костенко «Вже почалось, мабуть, майбутнє».

Учитель: Спочатку попрацюємо в парах.

Вправа «Передбачення» (Робота в парах)

Учитель: Порадьтеся із сусідом по парті і скажіть: якщо текст має таку назву, то про що йтиметься в ньому?

Презентація роботи в парах

Гра «Мікрофон» (Діти висловлюють власні припущення)

Учитель: Діти, я рада була почути ваші припущення щодо назви поезії Ліни Костенко «Вже почалось, мабуть, майбутнє». Тож, попрацюємо над цим твором і побачимо: чи правильно ви передбачували.

Робота над текстом

Учитель: Спочатку заглянемо до словникової скарбнички.

Словникова робота

(Слова - на інтерактивній дошці)

Учитель: Пояснимо значення слів:

– ерзаци (більш дешеві замінники; використовується як прикметник, замість слова «фальшивий, підробний);

– фронди (ряд антиурядових заколотів);

– жіронди (політична партія, що схиляється до угоди з контрреволюцією). Багато представників було з Жиронди.

Джоконда (портрет Мони Лізи Леонардо да Вінчі. В переносному значенні Джоконда – втілення жіночої чарівності).

Рафаелівська Мадонна (картина Рафаеля).

Мадонна (американська співачка, музикант, танцюристка, актриса, дитяча письменниця).

Учитель: Діти, я переконана, що ви готові до сприймання твору. Пропоную послухати поезію Ліни Костенко «Вже почалось, мабуть, майбутнє».

Читання поезії вчителем

Аналіз змісту поезії.

– Чи правильним виявилося ваше припущення? (Відповіді дітей)

– Про що роздумує поетеса у вірші? (Роздум над тим, що є в нашому житті справді прекрасним і вічним, що облагороджує його, робить змістовним)

Читання «ланцюжком» (мультимедійний екран)

Бесіда

До чого закликає Ліна Костенко? (Любити і шанувати кожну мить життя – неповторну єдину)

Вибіркове читання

– Прочитайте (хором) рядки, в яких про це сказано.

(Любіть тваринку і травинку

і сонце завтрашнього дня,

вечірню в попелі жаринку,

шляхетну інохідь коня).

– Діти, чи торкає ця поезія ваші серця? (Торкає серця, по справжньому хвилює).

– Про що Ліна Костенко змушує вас задуматися? (Про сенс власного життя).

Учитель: Для кожної людини надзвичайно важливим є вміння радіти життю, його незвичайним і буденним подарункам. Ліна Костенко щиро наділена оцим даром радості, умінням відчувати неповторність кожної хвилини, талантом ділитися з усіма своєю трепетною любов’ю, своїм щастям буття. Вона вдячна за кожен прожитий день.

Учитель: Діти, золоту сторінку творчості Ліни Костенко становить її духовний діалог з матінкою – природою. Її поетична ліра наповнена любов’ю до всього, що живе під небом рідної України.

VIII. Слухання та обговорення поезії Ліни Костенко

Учитель: Пропоную до вашої уваги поезію Ліни Костенко «Мене ізмалку люблять всі дерева…»

Читання поезії заздалегідь підготовленим учнем.

Учень читає:

Мене ізмалку люблять всі дерева,

І розуміє бузиновий Пан,

чому верба від крапель кришталева

мені сказала: «Здрастуй!»- крізь туман.

Чому ліси чекають мене знову,

на щит піднявши сонце і зорю.

Я їх люблю, я знаю їхню мову.

Я з ними теж мовчанням говорю.

Бесіда

Учитель:

– Діти, які почуття у вас виникали, коли читали цей твір? (Власні відповіді дітей.)

– Над яким питанням роздумує герой? (Чи любить його природа?)

– Яка основна думка твору? (Місце людини у житті природи, її роль, суть)

– Прочитайте речення, надруковане на дошці. (Я… все, що живе під… рідної…, і ціную кожну неповторну мить життя.)

IХ. Підсумок уроку. Рефлексія

А зараз пропоную вам пограти у гру «Підіб’ємо підсумки».

Гра «Підіб’ємо підсумки»

На уроці я…

дізнався…

зрозумів…

навчився…

Учитель: Діти, я переконана, що сьогоднішній урок став для вас корисним. Сподіваюсь і цікавим, але він уже збіг до кінця. Хочу завершити його словами героїні сьогоднішнього уроку Ліни Костенко:

Я в людей не проситиму сили,

Я нічого в житті не просила.

Я в людей попрошу тільки віри

в кожне слово, почуте від мене…

Дякую за роботу. До зустрічі.