Станція юних техніків.

      Після визволення Володимира-Волинського від німецьких загарбників жителі прийнялись за відбудову міста і, в першу чергу, шкіл та культурних закладів. Вчительські і учнівські колективи були в перших рядах.

      У школах міста налагоджувалась навчально-виховна робота.  На базі технічних гуртків семирічної школи №4 з ініціативи вчителя фізики Волошинського Всеволода Миколайовича та при активній підтримці і допомозі  інспектора Володимир - Волинського райвно Вади Петра Петровича, згідно наказу Волинського обласного відділу народної освіти №245 від 10 вересня 1945 року була  створена перша на Волині обласна дитяча технічна і сільськогосподарська станція. Не вистачало наочних посібників, а тому перед юними умільцями було поставлене завдання –  допомогти своїм наставникам обладнати кабінети необхідною наочністю. У місті відбувся конкурс «Юні техніки на допомогу школі».

      Під час проведення січневої конференції вчителів (4-6 січня 1945 року) була організована шкільна виставка, на якій експонувалось понад 430 саморобних наочних приладь, виготовлених учителями і учнями міста. Перемогли  школи №7 і №4. Це був перший звіт юних умільців і їх наставників перед громадськістю.

      З  робіт цього часу слід відзначити вітродвигун потужністю 320 Вт, виготовлений юними техніками ДТС Павлом Дубенюком, Миколою Гриньом і Юрком Мазурком під керівництвом Буктевича М.П.; діючу модель парової турбіни, виготовлену  Орестом Стрижовцем; телефонний апарат Ліди Сопчак; модель генератора, виготовлений Гришою Бигметою; детекторні радіоприймачі Федора Ткачука і  Євгена Рись, які демонструвались на обласному зльоті юних техніків і натуралістів та  заслужили високу оцінку     (на Республіканському зльоті юних техніків волиняни зайняли ІІ місце).

      У травні 1946 року обласна дитяча технічна і сільськогосподарська станція після об’єднання з Луцькою міською дитячою технічною і сільськогосподарською станцією була перенесена з м. Володимир-Волинського у  м. Луцьк.

      Ішов час. Починався новий період у розвитку дитячої технічної творчості. У дитячій технічній станції створюються авіамодельні, автомодельні, судномодельні, радіоконструкторські та інші гуртки нових профілів роботи. Кількість технічних гуртків у школах значно зростає і в 1955році вже становить 36, що в 2,5 рази більше ніж у 1945 році.  У 1955 році на прохання жителів  відкривається міська станція юних техніків, яка стає  методичним центром і організатором всієї позакласної і позашкільної роботи з техніки в районі. За  високі заслуги та авторитет для СЮТ було виділено приміщення  по вул.. Орджонікідзе (Дубницькій).

При СЮТ була збудована столярно-слюсарна майстерня. Вся робота гуртківців  у наступні роки спрямовувалась на дальше обладнання кабінетів і майстерень, на виготовлення нових і реконструкцію існуючих приладів з фізики, хімії, на придбання станків, пристроїв, що полегшують працю на виробництві, в сільському господарстві.

      У 1958р. при СЮТ відкрито колективну УКХ радіостанцію, яка являється першою в області. Під керівництвом досвідчених операторів Яновича П.І.(директор СЮТ і начальник радіостанції) і Броницького Є.Д.(керівник радіотехнічних гуртків) за 1959-1960 навчальний рік на радіостанції було встановлено більше 1000 зв’язків  з аматорами Радянського Союзу і виконані умови дипломів «Волга», «Р-100-0» і «Урал».    У  Всесоюзних змаганнях зі зв’язків на  коротких хвилях  у 1961році оператори радіостанцій СЮТ UB5KEG зайняли третє місце по Україні і тринадцяте – по СРСР. У кінці 70-х років було проведене технічне переоснащення колективної радіостанції СЮТ UB5KEG. Встановлені антени «подвійний квадрат» на 20-м-І 10м – діапазонах, трансивер UW3DI дали змогу проводити більш дальнобійні зв’язки з радіоаматорами всієї земної кулі. Успішно виступала команда колективної радіостанції на змаганнях зі зв’язків на коротких хвилях. Було встановлено зв'язок з радіоаматорами, які знаходяться на Північному полюсі  Землі. Кращими гуртківцями були Ярошенко О., Петрук В., Семенов О., Гаган О..

Загін юних техніків району  в 1961р. вже налічував 2175 чоловік, які відвідували заняття 146 технічних гуртків.

      У 1965році юні техніки взяли  активну участь у змаганнях по програмі ІІІ Всеукраїнської спартакіади ДТСААФ з технічних видів спорту (авіамоделісти стали чемпіонами області , судномоделісти і автомоделісти – призерами).

  У 1975 році директором СЮТ став Новосад Богдан Володимирович.

      У вересні 1978р. директором стала Березіна  Н.Г.. Покращилася робота фізико-технічних гуртків (кер. Міщук В.Г., Нагрода Е.П.),  а також гуртків автоматика та телемеханіка (кер. НовосадБ.В.). Прибори та пристрої цих гуртків неодноразово були призерами області, експонувалися на виставках ВДНГ у Києві та Москві. У 1980 р. юні техніки взяли активну участь в «Конкурсі протипожежної техніки».  Один з експонатів –  радіокерований танк був визнаний, як винахід і його конструктори (кер. Березін С.В. та учні Надворський О., Федюк В.) були нагороджені Золотою медаллю ВДНГ СРСР.

У 1981 році СЮТ отримала «нове» приміщення по вулиці Карла Маркса, 17. Педагогічний колектив на чолі з молодим директором  Березіною Н.Г., почав облаштовування класів під навчальні лабораторії.

      У 1992 році  станція зайняла  І місце в загальному заліку з усіх видів науково-технічної творчості серед СЮТ області. Поряд з тим, колектив продовжував роботу по реконструкції  свого приміщення. Були виконані сантехнічні роботи, перекриття даху, зроблене водяне опалення (1987р.), упорядкування зовнішнього вигляду (1988р.). І нарешті збулась мрія  педагогів та учнів – завершились роботи по ремонту залу, в якому відсвяткували 50-річний ювілей.

      Значно змінився профіль гуртків. Були відкриті: гурток «М’якої  іграшки», в’язання, повітряних зміїв, кіногурток, гурток оздоровчої гімнастики.

У 1993 році було відкрито філіал Волинської  Малої Академії Наук, при якому розпочали роботу наукові секції. Основний вклад  в організацію роботи філії  внесла директор СЮТ Березіна Н.Г. та методист Джус В.Р. Першими розпочали свою роботу секції історії України, економіки, біології, математики, інформатики.

      Станція змінила свій профіль –  більше уваги обдарованим дітям. У 1995 році повністю зупинилось фінансування державою видатків на гурткову роботу, у зв’язку тим пройшло значне скорочення кількості груп по профілях.

Будинок  школяра.

      У 1945 р. було засновано  Палац  піонерів. На посаді директора у різний час працювали: Димік Н.І., Манусевич А.П., Соколова З.К., Кудешов І.А..У 50-і роки  - директором призначено Доманську Н.А.. Початок 60-х років – директор Євдокименко М.В.. У 60-і роки Палац піонерів перейменовано  на Будинок піонерів.

      З 1966 по 1981роки   директором  Будинку піонерів стала Андреєва Р.Ф. Найпоширенішими були гуртки: туристсько-краєзнавчий, філателістичний, шаховий, різьби по дереву, художнього читання, рукоділля, малювання, веселого затійника, гра на баяні і фортепіано. Також діяли клуб інтернаціональної дружби, ляльковий театр, піонерський хор і духовий оркестр.

У 1981р.  у Будинку піонерів працював 21 гурток, які відвідувало 839 дітей. Працював  міський  піонерський штаб «Промінь», який очолював учень сьомого класу  СШ№3 Віктор Случик. Члени штабу керували  роботою шкільних піонерських дружин,  організовували і проводили навчання, допомагали у всіх питаннях дружинам, контролювали їхню діяльність. На засіданнях «Променя» чотири рази на місяць заслуховувались  інформації про справи дружин, звіти про виконання піонерських доручень членами штабу.

З 1982 по 1986 рік  директором у Будинку піонерів працювала Бала Л.П., з 1987 по 2000 роки  –  Трохимук В.І.

      У 1962 році  Савінкова Людмила Савеліївна заснувала балетну студію і стала  керівником бального та танцювального гуртків у Будинку піонерів. Ця вчителька навчала не просто виконувати рухи та вправи, вона навчала  відчувати красу, розуміти її. Жила танцюючи – так можна сказати про цю людину. Виховала танцем не одне покоління жителів міста.

      Колишні учні Людмили Савеліївни зараз знані люди в місті. Ольга Маркова – учитель музичної школи, Мирослава Дорожовець – лікар-акушер, Світлана Плисюк – методист Центру позашкільної освіти,  Тетяна Чолохова – викладач педучилища, Зінаїда Люліна – директор КМЦ.  Учні Савінкової є продовжувачами її справи – Наталія  Лис і Марія Буховецька – керівники бального і народного танців.

      Про плідну роботу Людмили Савеліївни свідчать поїздки вчителя і учнів (1965р.,1967р.) у м.Львів на телестудію. Двічі брали участь в Республіканському конкурсі бального танцю у м.Києві (1968р., 1971р.). А на обласних змаганнях та конкурсах завжди займали перші місця.

З 1989 року щорічно проводився міський конкурс бального танцю «Весняний сувенір».

Організатор  і засновник  конкурсу –  Савенкова Людмила Савеліївна.

      У 1991р. після виходу наказу «Про припинення діяльності організацій, політичних партій» Будинок піонерів перейменовано на Будинок школяра.

      У 1996 році була створена при міському Будинку школяра студія вокального співу. Основою для створення студії став гурток сольного співу і проведення міського пісенного конкурсу "Юні голоси", який вперше відбувся 1 червня 1992 року, присвячений Дню захисту дітей. У 1999 році конкурс набрав статус Всеукраїнського і отримав назву «Володимир».

      При міському Будинку школяра у 1999 році був створений ансамбль народного танцю «Веселка», керівниками якого були педагоги Буховецька Марія Дмитрівна та  Пилипюк Анатолій Андрійович,  акомпаніатор – Фігура Олександр Михайлович. До складу ансамблю ввійшли кращі вихованці з різних вікових груп.

Станція юних натуралістів.

      Володимир-Волинська міська станція юних натуралістів заснована  міським відділом освіти у вересні 1977р., директором якої була призначена  Бутусова Л.С.

      Спочатку у СЮН  працювали гуртки  «Юні натуралісти», «Юні гельмінтологи», «Охорона  природи». З часом мережа гуртків розширилась: почали працювати  «Юні зоологи»,  «Юні квітникарі», «Юні садоводи», «Юні овочівники», «Кролівники».

      На посаді директора СЮН працювали: листопад 1979р. –  Петрик В.В., листопад 1983р. – Левицький І.І., лютий 1994р. – Струцюк Т.К.

      СЮН постійно проводила агітаційну природоохоронну роботу, масові заходи «Свято зустрічі  птахів», «Свято квітів»,  «Мурашка», «Джерельце». У літній період  не припинялася робота гуртків, проводилися масові заходи серед школярів міста при шкільних піонерських таборах. Вихованці СЮН  займалися дослідницькою роботою на навчально - дослідницьких ділянках і у садках. Щороку в обласній СЮН проходила виставка  врожаю, вирощеного на навчально-дослідних ділянках.  Гуртківці неодноразово займали призові місця на обласних біологічних олімпіадах.

Станція юних туристів.

      У січні 1989р. на базі туристсько-краєзнавчих гуртків міського Будинку піонерів з ініціативи керівника гуртка  Іваньохи Ю.І.  була відкрита Станція юних туристів (СЮТур), директором якої  став ініціатор.  За час існування СЮТур учні та вчителі здійснювали багатоденні походи по територіях колишнього  СРСР  та України. Учні  брали  участь у Республіканських, обласних змаганнях зі спортивного  орієнтування  та техніки пішохідного туризму, де ставали  переможцями й призерами цих змагань. Вихованці  СЮТур були членами збірних команд, де захищали честь міста та області.

Центр позашкільної освіти  (ЦПО).

      У результаті реорганізації чотирьох позашкільних закладів: Станції юних техніків, Будинку школяра,  Станції юних натуралістів та Станції юних туристів 1червня 2000 року  був створений  Володимир – Волинський Центр позашкільної освіти  (ЦПО).

      Працюємо за розробленим Статутом закладу.

       У ЦПО є чотири відділи: технічний, художньо – естетичний, еколого – натуралістичний та туристсько - краєзнавчий.

З 2021р. і по даний час закладом керує  директор Білоус Інна Михайлівна.

      Вся діяльність ЦПО спрямована на те, щоб заклад став:

–   осередком соціальної адаптації особистості у реальному житті;

–   центром для пошуку, розвитку і підтримки юних талантів, для формування творчої і наукової еліти в різних галузях життя;

–   місцем культурного дозвілля і зміцнення здоров’я дітей;

–   центром передового педагогічного досвіду;

–   місцем втілення в життя інноваційних технологій.

      У закладі працюють два музеї – зразковий музей історії Центру позашкільної освіти та  зразковий етнографічний музей.

     В установі функціонує Громадська організація «Діти Володимира», яка має Статут і зареєстрована в органах юстиції у 2000 році.

      У 2006 році за високий рівень виконавської майстерності та вагомі мистецькі здобутки, колектив студії «Лодомир» одержав звання «Зразковий художній колектив», керівник – Тюрікова Галина Володимирівна. У 2018році – звання народна студія вокального співу «Лодомир».

      У 2009 році ансамблю народного танцю «Веселка» присвоєно звання  «Зразковий художній колектив», керівник – Буховецька Марія Дмитрівна.