Виховна робота в умовах війни: важливі аспекти
Виховна робота завжди була невід’ємною складовою освітнього процесу, а зараз, в умовах військової агресії рф проти України, її важливість складно переоцінити. Усе, що відбувається зараз – виклик для школи, для вчителів та учнів. Звісно, постає питання: як саме працювати просто зараз, як розставити акценти?
Найважливішими напрямами виховної роботи зараз мають стати:
· психологічна та емоційна підтримка учнів;
· навчання правил поведінки в умовах воєнного стану (під час повітряних тривог, поводження з вибухонебезпечними предметами, перша медична допомога тощо);
· адаптація та підтримка учнів-ВПО;
· розвиток критичного мислення та медіаграмотності;
· національно-патріотичне виховання.
Психологічна та емоційна підтримка учнів
Зараз учні найбільше потребують підтримки та розуміння, академічні успіхи та оцінки відходять на другий план. Той факт, що діти, на жаль, поступово вимушено звикають до нових реалій, не означає, що вони можуть обійтися без підтримки дорослих. Вони як ніколи її потребують. Їм потрібна наша впевненість у тому, що все буде добре, наша стійкість та віра в перемогу навіть у важкі часи невизначеності.
До того ж тепер учитель додатково стає ще й справжнім психологом! Аби впоратися із цим непростим завданням, використовуйте додаткові матеріали:
· методичні рекомендації «Перша психологічна допомога. Алгоритм дій»;
· лист МОН від 29 березня 2022 року «Про забезпечення психологічного супроводу учасників освітнього процесу в умовах воєнного стану в Україні»;
· Telegram-канал «Підтримай дитину»;
· Стаття «Підтримка учнів в умовах війни: 5 порад учителям»;
· Стаття «Як працювати з учнями, які зазнали психологічних травм»;
· Стаття «Психологічна та емоційна підтримка школярів у воєнний час: ідеї та поради».
Правила поведінки в умовах воєнного стану
Нова реальність диктує нові правила життя. Тепер одне з найважливіших завдань – навчити дітей правилам безпеки, які допоможуть зберігти життя. Школярі мають знати:
· які заборони та обмеження діють під час воєнного стану;
· що таке «тривожна валіза», як її зібрати, що туди покласти;
· як діяти під час повітряних тривог (що робити, якщо сигнал застав удома / на вулиці / в магазині тощо);
· як поводитися під час обстрілів;
· що робити у випадку виявлення вибухонебезпечних предметів;
· як надавати першу домедичну допомогу.
Адаптація та підтримка учнів-ВПО
Можливо, у вашому класі вже є учні-ВПО, а може вони з'являться на початку нового навчального року.У будь-якому разі потрібно подбати про те, аби вони почували себе в новому колективі комфортно. Для розв'язання цього питання доречно залучити шкільного психолога та соціального педагога.
Звісно, дуже важливо, аби діти з числа внутрішньо переміщених осіб змогли потоваришувати з однокласниками, хоч як би вони не навчалися – онлайн чи офлайн. Контакт із однолітками в будь-якому випадку чинить позитивний вплив та допомагає оговтатися від стресу. Але не менш важливо провести правильну підготовчу роботу з класом, аби школярі зі свого боку теж допомогли новеньким.
Під час роботи вам стануть у пригоді наступні матеріали:
· стаття «У нас з'явився учень-ВПО: як познайомити дитину із класом»;
· стаття «Як працювати з учнями, які зазнали психологічних травм»;
· стаття «Три поради для протидії дискримінації та булінгу в школах в умовах воєнного стану»;
· стаття «Дистанційний тимбілдинг: 5 завдань для згуртування класу».
Національно-патріотичне виховання
Тепер, в умовах повномасштабної війни, яку розв’язала рф проти України, вже ні в кого не викликає сумнівів той факт, що зараз ми маємо приділити особливу увагу національно-патріотичному вихованню. Саме тому надзвичайно важливо:
1. Проводити заходи національно-патріотичної спрямованості.
2. Займатися волонтерською діяльністю.
3. Розповідати дітям про українську культуру.
4. Влаштовувати акції пам'яті.
5. Проводити години спілкування, присвячені війни рф проти України.
6. Створювати навчальні проєкти, присвячені борцям за незалежність та свободу нашої країни.
Стежте за тим, аби заходи були позбавлені проявів шароварщини та надмірного пафосу – він надто часто сприймається як нещирість, а діти гостро на це реагують. Краще говорити із дітьми щиро та відверто, це допоможе їм зрозуміти важливі речі.
Система виховної роботи школи
Становлення української державності, інтерпретація у європейське і світове співтовариство, відмова від тоталітарних методів управління державою і побудова громадянського суспільства передбачають орієнтацію на людину, яка здатна працювати на процес державотворення, на становлення народу України як політичної нації. Стрижнем цієї системи виховання в Україні є національна та патріотична ідеї, спрямовані на вироблення життєвої позиції людини, становлення її як особистості, як громадянина та патріота своєї держави. Тому головною метою, над виконанням якої працює колектив Знам’янської ЗШ І-ІІІ ступенів №4 є виховати громадянина як члена правового суспільства, демократичної держави, особи, що відчуває й цінує ідеали України, свободи й рівності, усвідомлює вартість людського життя та гідності, здатна сама визначити пріоритети власного життя, прагне встановлення справедливої, миру в нашій країні, стабільної політичної системи й готова підтримувати її існування.
Виховна робота школи організована у відповідності з вимогами "Закону про освіту", державних концепцій національного, громадянського, патріотичного, превентивного та сімейного виховання,.
При організації виховної роботи в школі керуємося принципами:
· педагогічної доцільності та цілеспрямованості;
· цілісності та системності;
· природовідповідності;
· опори у вихованні на дитячий колектив;
· забезпечення активної позиції учнів та їхніх представницьких органів у житті та колективній діяльності;
· зв'язку виховання з життям;
· єдності поваги й довіри до особистості та вимогливості до неї;
· єдності прав, свободи вибору та відповідальності особистості;
· єдності зусиль школи, сім'ї, позашкільних закладів, громадськості в процесі виховання.
В сучасних умовах колектив школи підійшов до розуміння того, що лише особистісно-орієнтоване виховання дітей може задовольнити вимоги суспільства. Тому метою виховання є розвиток особистості з високою національною і громадянською свідомістю через систему особистісно-орієнтованої освіти; реалізація концепції збереження фізичного та психічного здоров'я дітей в умовах здійснення навчально-виховного процесу; формування в дітей розуміння особистої ролі в розвитку суспільства через систему учнівського самоврядування. Для досягнення поставленої мети ми спираємось на загальнолюдські цінності, такі як людина, сім'я, Батьківщина, праця, земля, творчість. Кінцевим результатом виховання є формування цілісної особистості, яка має активну творчу й соціальну позицію, високі моральні якості, які постійно вдосконалює, уміє керувати своїм здоров'ям, прагне до знань і має певний достатній життєвий досвід, тобто готова до суспільного життя.
У виховній роботі використовуємо різноманітні прийоми, методи, заходи виховання.
Прийоми виховання:
· довіра;
· прохання,
· нагорода,
· методики колективної і групової діяльності.
Завдання виховання:
· Формування громадянських і соціальних рис громадянина України:
ü Виховання свідомого громадянина
ü Виховання патріотизму
ü Національна самосвідомість
ü Розвиток духовної сфери особистості
ü Готовність відповідати за свої вчинки
ü Загальна культура
ü Загальнолюдські норми
· Розвиток творчих здібностей дитини, її талантів, обдарувань (варіативна частина, позакласна робота).
· Створення умов для саморегуляції дитини та постійної потреби в самовдосконаленні.
Зміст виховної роботи:
· Виховання учнів на засадах гуманістичної загальнолюдської моралі.
· Формування національної самосвідомості.
· Опора на принцип гуманізму в спілкуванні дитина-дитина, дитина-вчитель, дитина-батьки.
· Застосування діагностики ефективності виховного процесу.
· Орієнтація на індивідуальні програми розвитку особистості учня.
· Захист прав і свобод дитини.
· Включення в соціально-культурну творчість.
· Розвиток високого рівня мовної культури.
Для досягнення результату будуємо виховну роботу за такими напрямками:
Напрям «ціннісне ставлення до себе»
Соціальна адаптація учнів, розуміння ними своїх прав та свідомого виконання обов’язків в значній мірі залежить від правильно організованого виховного процесу в школі.
Критерієм впливу закладу на соціальну поведінку учнів є свідоме виконання учнями основних нормативних документів закладу: Статуту, правил внутрішнього розпорядку, в яких визначені основні права та обов’язки учнів, вивчення норм поведінки в колективі, суспільстві. На основі цих документів розроблені «Правила для учнів».
Робота по ознайомленню учнів з «Правилами для учнів» та контроль за виконанням ними «Правил» здійснюється педагогічним колективом та шкільним парламентом серед всього контингенту учнів з 1 по 11 класи. Вона включає в себе постійну роботу на шкільних лінійках, годинах спілкування, під час проведення тижнів і декад правових знань; тренінгів «Мої права та обов’язки», «Шкідливі звички й правопорушення»; зустрічей з працівниками правоохоронних органів тощо.
Відвідування учнями навчальних занять систематично контролюється соціальним педагогом, практичним психологом, шкільним парламентом та класними керівниками, розглядається на засіданнях Ради профілактики правопорушень.
Як результат, 100% учнів охоплено навчанням. За останні роки не було випадків невідвідування учнями занять, що призвело б до припинення навчання їх у школі.
З метою попередження серед учнів таких негативних явищ, як: паління та вживання напоїв, що містять алкоголь, нагальною проблемою стало превентивне виховання школярів, яке є одним з пріоритетних напрямків у виховній роботі школи. Над цими питаннями працюють: шкільний парламент, практичний психолог, вчителі «Основ здоров’я» та БЖД.
Також у даному напрямі проходять заходи: бесіда «Не зраджуй у дружбі, материнстві, батьківстві»,година спілкування «Моральна чистота стосунків між статями», бесіда «Заповіді людяності» та інші.
Напрям «ціннісне ставлення до сім’ї, родини, людей»
Виховання здійснюється комплексно через навчальний процес, позакласну роботу, а також роботу органів учнівського самоврядування і носить послідовний характер, тобто починається з початкової школи, продовжується в середній, і вже в старшій школі ми намагаємося досягти усвідомлення кожним учнем своєї громадянськості, приналежності до суспільного життя в Україні, сімейних цінностей.
Традиційно громадянське, національне виховання здійснюється на уроках історії, правознавства, української мови та літератури, географії.
Важливе місце займає позакласна робота. Громадянські якості формуються в процесі безпосередньої участі дітей у виховних заходах, які носять різноманітний характер: це бесіди, диспути, зустрічі, години спілкування, участь у пошуково-дослідницькій роботі, екскурсії та інше.
Виходячи із вищесказаного, можна стверджувати, що школа є одним із центрів громадянського виховання учнів, успішно працює над виконанням найважливішого завдання сучасної школи - виховання свідомого й активного громадянина України.
У даному напрямі проходять заходи:практичне заняття «Допомога при пораненнях», година спілкування «Вчинок, відповідальність, наслідки», година спілкування «Милосердя та любов до ближнього», рольова гра «Культура поведінки. Знайомство, гостювання» та інші.
Напрям «ціннісне ставлення до суспільства і держави»
Формування правової культури передбачає прищеплення учням поваги до прав і свобод людини і забезпечення знання і виконання ними Законів України. Традиційно у школі у грудні проходить тиждень правових знань і правової пропаганди. Протягом тижня проводяться години спілкування, бесіди, усні журнали, ділові ігри з морально-правової тематики. Для учнів 9-11 класів вчителем правознавства проводиться правовий брейн-ринг. Школярі розв'язують задачі на правову тематику, відгадують кросворди, беруть участь у дидактичних іграх. Серед дітей 5-7 класів проводиться конкурс малюнків „Права дитини в малюнках".
Напрям «ціннісне ставлення до здоров’я»
Найважливішим напрямком виховної роботи на сьогодні є формування здорового способу життя, фізичних здібностей особистості, збереження життя та здоров’я учнів. Користуються популярністю у школі інформаційно-пізнавальні години спілкування «СНІД. Як уберегти себе від зараження вірусом», бесіда «Поведінка з незнайомими людьми. Небезпека нападу та вбивства сексуальні насильства», диспути «Активна профілактика вживання алкоголю і тютюну - свідоме ставлення до власного здоров'я». Існує така форма роботи як опитування учнів школи на тему «Що я знаю про ВІЛ/СНІД», тестування «Моє ставлення до тютюну». Традиційною є лінійка для школярів 5-11 класів до Дня боротьби з ВІЛ/СНІДом. Класні керівники щотижня проводять бесіди з безпеки життєдіяльності учнів у різноманітних випадках. Сприяють оздоровленню учнів спортивні змагання, робота спортивних секцій, проведення уроків фізкультури та днів здоров’я.
Робота з охорони праці, безпеки життєдіяльності, профілактики травматизму дітей у побуті та під час навчально-виховного процесу визначається у діяльності педколективу як одна із пріоритетних і проводиться відповідно до Законів України «Про охорону праці», «Про дорожній рух», «Про пожежну безпеку», Державних санітарних правил і норм улаштування, утримання загальноосвітніх навчальних закладів та організації навчально-виховного процесу, та інших численних нормативних актів, які регламентують роботу школи з цих питань. Стан цієї роботи знаходиться під постійним контролем адміністрації школи.
На початку навчального року, напередодні канікул та святкових днів проводяться інструктажі з безпеки життєдіяльності серед учнів, відпрацьована програма вступного інструктажу. Регулярно відбуваються цільові інструктажі з учнями перед екскурсіями, походами, спортивними змаганнями. У школі в наявності необхідні журнали з реєстрації всіх видів інструктажів з питань охорони праці. Кожний кабінет, спортивна зала має необхідний перелік документації з питань безпеки життєдіяльності. Також у школі оформлено стенди з безпеки життєдіяльності, протипожежної безпеки, електробезпеки, правил дорожнього руху.
Додаткові бесіди з питань електробезпеки , дотримання вимог пожежної та технічної безпеки, цивільного захисту, правил поведінки на водоймищах, порядку дій населення при виявленні вибухонебезпечних предметів, пожежі, надання допомоги потопаючому, поводження з незнайомими людьми та невідомими предметами, безпека під час грози та інші були проведені перед початком літніх канікул.
Проведено планові інструктажі з учнями та відкриті виховні заходи з попередження дитячого травматизму:
- «Вогонь не іграшка»;
- «У країні дорожніх знаків»;
- «Правила безпечного руху»
- «Техногенні та природні надзвичайні ситуації»;
- «Перша долікарська допомога при травмах, переломах, опіках, обмороженні»;
- «Порядок дій під час пожежі».
Адміністрацією школи створюються відповідні умови для безпечної організації навчально-виховного процесу. Питання щодо учнівського травматизму та безпеки життєдіяльності розглядаються на нарадах при директорі, МО класних керівників.
Одним із основних напрямків в роботі школи є формування навичок безпечної поведінки учнів. З цією метою в навчальному закладі організовано чергування вчителів у їдальні, вчителів початкових класів та чергового класу по школі,проводяться години спілкування в класах.
Особливе місце у виховній роботі школи посідають традиційні справи:
Вересень:
- тиждень безпеки руху дітей;
- відзначення Дня фізичної культури і Дня туризму;
- відзначення Міжнародного дня грамотності.
Жовтень:
- свято до Дня працівника освіти;
- Інформування «День українського козацтва.День Захисників й Захисниць України»;
- Гра «Козачата»;
- акція «Милосердя».
Листопад:
- конкурс знавців української мови;
- Тиждень знань безпеки життєдіяльності;
- Інформування «День боротьби проти насильства над жінками» ;
- Акція «16 днів проти насильства» ;
- заходи до Дня пам'яті жертв голодомору 32 - 33 р.
Грудень:
- спортивні змагання до Дня Збройних Сил України;
- новорічні ранки та вечори відпочинку.
Січень:
- Інформування «День соборності України» .
Лютий:
- Тиждень сприяння здоровому способу життя та безпеки життєдіяльності;
- Година спілкування «Права дитини-мої права»;
Березень:
- Тиждень Шевченківських свят;
- Тиждень книги , музики , театру;
- день шкільного самоврядування;
- поздоровлення жінок та дівчат з 8 Березня.
Квітень:
- Трудові десанти по благоустрою шкільної території;
- Тиждень знань безпеки життєдіяльності;
- конкурс малюнків, плакатів на екологічну тематику;
- загально шкільна лінійка „Земля - наш спільний дім";
- проведення заходів до річниці Чорнобильської трагедії.
Травень:
- Уроки пам’яті;
- Тиждень попередження дитячого травматизму;
- Свято Останнього дзвоника;
- Випускний вечір.
В закладі освіти належним чином організовано й позакласну роботу вихованців. З метою розвитку здібностей учнів у деяких сферах працюють наступні гуртки:
Напрям гуртка Назва гуртка
Військово-патріотичний «Козацько-лицарське виховання» «Джура»
Військово-патріотичний «Сокіл-Джура»
Художньо-естетичний «Улюблена справа»
Художньо-естетичний «Юні танцюристи»
Художньо-естетичний «Паперова фантазія»
Еколого-натуралістичний «Фото-натуралісти»
ПАМ'ЯТКА
щодо загрози використання здобувачів освіти у вчиненні протиправних дій
за ст. 113 «Диверсія» КК України
Резюме. В межах євроінтеграційних процесів 20 грудня 2022 року Кабінетом Міністрів України схвалено Стратегію впровадження гендерної рівності у сфері освіти до 2030 року та затверджено операційний план заходів на 2022-2024 роки з її реалізації. Яка мета, завдання, показники та етапи досягнення цілей Стратегії, а головне – особливості реалізації в умовах воєнного стану — читайте нижче.
Огляд положень Стратегії та окремі зауваги
На виконання зобов’язання забезпечення наскрізності принципів гендерної рівності в освіті, взятого Урядом України в рамках міжнародної ініціативи “Партнерство Біарріц” з утвердження гендерної рівності, Розпорядженням Кабінету Міністрів України від 20 грудня 2022 р. №1163-р схвалено Стратегію впровадження гендерної рівності у сфері освіти до 2030 року та затверджено операційний план заходів на 2022—2024 роки з її реалізації.
Схвалення Стратегії впровадження гендерної рівності у сфері освіти є прогресивним показником євроінтеграційних процесів, які відбуваються, незважаючи на всі виклики, що постали перед Україною. Освіта залишається ключовим елементом закріплення цінностей, принципів, норм, які становлять основу боротьби українського суспільства за незалежність.
Частиною російської інформаційної війни проти України є маніпулятивна риторика проти гендерної рівності та прав людини. Незважаючи на наявність недоліків, освіта за роки незалежності нашої держави зазнала великих позитивних змін: з підручників зникають дискримінаційні та стереотипні зображення й тексти, відбувається антидискримінаційна експертиза освітнього контенту, гендерні політики отримують видимість на всіх освітніх рівнях.
На жаль, умови, в яких приймалась Стратегія та планується її реалізація, є надскладними. Не виключено, що виконання частини завдань Стратегії буде відтерміновано, доки Україна не здобуде перемогу та розпочне повне відновлення. Також для реалізації багатьох завдань, визначених в Стратегії та плані, потрібні будуть додаткові програми та акти.
Велика пересторога — це те, щоб окремі завдання Стратегії так і не залишились лише декларативними.
До речі, Стратегія впровадження гендерної рівності у сфері освіти повинна була бути розроблена та затверджена Кабінетом Міністрів України у 2021 році відповідно до зазначеного Плану заходів з реалізації зобов’язань в рамках міжнародної ініціативи “Партнерство Біарріц”. Проте робота над Стратегією вийшла за межі визначеного терміну та була схвалена КМУ 20 грудня 2022 року. Незважаючи на те, що Стратегія схвалена й опублікована в останні дні 2022 року, вона все ж містить в показниках та етапах досягнення цілей, а також в строках виконання операційного плану з реалізації Стратегії «виконання в 2022 році». Така плановість доволі насторожує в контексті співвідношення виконання з позиції реальної чи формальної перспективи.
Як зазначено у Стратегії, її метою є забезпечення рівних прав та можливостей жінок і чоловіків, запобігання та протидія будь-якій дискримінації у сфері освіти, для всіх учасниць/учасників освітнього процесу, на всіх рівнях освіти шляхом запровадження змін у структурно-організаційному та змістовно-процесуальному аспекті. Реалізація Стратегії сприятиме досягненню чотирьох визначених стратегічних цілей:
Комплексне впровадження принципів, політики й заходів щодо забезпечення рівних прав та можливостей жінок і чоловіків, поваги до людської гідності та недискримінації у нормативно-правових документах у сфері освіти як одне з ключових питань фундаментальних прав і пріоритетів у контексті євроінтеграції.
Посилення ролі закладів освіти у координації дій суб’єктів реалізації державної політики щодо забезпечення рівних прав та можливостей жінок і чоловіків у сфері освіти, запобігання та протидії насильству і дискримінації та вдосконалення освітнього процесу на засадах рівності прав та можливостей жінок і чоловіків, поваги до людської гідності, недискримінації, інклюзивності та протидії насильству, зокрема за ознакою статі.
Посилення компетенції й можливості професійної спільноти фахівчинь і фахівців з питань забезпечення рівних прав та можливостей жінок і чоловіків, розширення міжнародного співробітництва у напрямку забезпечення рівних прав та можливостей жінок і чоловіків.
Забезпечення рівних прав та можливостей жінок і чоловіків, запобігання та протидія будь-якій дискримінації, впровадження практик інклюзивності у сфері освіти як основи для подолання наслідків військових дій і післявоєнної відбудови України.
Основними завданнями для досягнення першої стратегічної цілі є:
проведення гендерно-правової експертизи нормативної бази у сфері освіти та органів управління освітою;
внесення змін до нормативно-правових актів, що регулюють діяльність у сфері освіти та діяльність органів управління освітою;
перегляд, оновлення і розроблення стандартів для всіх рівнів освіти шляхом визначення ціннісних орієнтирів, ключових компетентностей з урахуванням принципу забезпечення рівних прав та можливостей жінок і чоловіків;
використання в діловодстві форм жіночого роду поряд із чоловічими відповідниками для позначення осіб різної статі, забезпечення використання гендерно чутливого, недискримінаційного мовлення/мови під час ведення документообігу у сфері освіти;
проведення раз на три роки гендерного аудиту закладів освіти, розроблення методичних рекомендацій щодо його проведення.
Деякі зауваги. У цих завданнях Стратегії не визначено завдання проведення гендерної експертизи всіх проєктів нормативно-правових актів в сфері освіти.
В показниках та етапах досягнення першої цілі по завданнях визначено, що кількість нормативно-правових документів, які пройшли гендерно-правову експертизу становить: 10 – протягом 2022-2024, 15 – протягом 2025-2027, 20 – протягом 2028-2030. Враховуючи, що визначення «нормативно-правові документи» носить широкий спектр охоплення, видаються доволі низькими прогнозовані показники щодо визначеної кількості цих документів на зазначені періоди. В оперативному ж плані в межах реалізації першої цілі навпроти завдання «проведення гендерно-правової експертизи нормативної бази у сфері дошкільної, повної загальної середньої, позашкільної, професійної (професійно-технічної), фахової передвищої, вищої та післядипломної освіти та органів управління освітою» визначено строк виконання 2024 рік. В завданні «внесення змін до нормативно-правових актів, що регулюють діяльність у сфері дошкільної, повної загальної середньої, позашкільної, професійної (професійно-технічної), фахової передвищої, вищої та післядипломної освіти та діяльність органів управління освітою» визначено строк виконання 2023 рік. У цьому контексті доцільніше ставити завдання проведення гендерно-правової експертизи нормативної бази, а вже після, враховуючи рекомендації, — внесення змін до нормативно-правових актів. Також не доцільно обмежувати строки виконання одним конкретно визначеним роком.
Щодо визначеного в операційному плані проведення на постійній основі гендерного аудиту закладів освіти у 2023 році, то цей строк не є реалістичним, оскільки очікується ще розроблення методичних рекомендацій (також у 2023 році) і процес аудиту, який розпочнеться з аудиту Міністерства освіти і науки, а вже після і в інших освітніх закладах буде відбуватись в значно триваліші строки. До речі, цей строк не зовсім узгоджується з показником і етапами досягнення цілі, визначеними в Стратегії. Там визначено проведення гендерного аудиту у 2022-2024 у 15 закладах освіти. Відповідно до методології та критеріїв проведення гендерного аудиту закладів освіти, затверджених наказом Міністерства освіти і науки України від 05 листопада 2021 року №1182, метою проведення гендерного аудиту є оцінювання стану забезпечення рівних прав та можливостей жінок і чоловіків в закладах освіти, виявлення існуючих проблем, визначення шляхів скорочення фактичної нерівності жінок і чоловіків та змін, що відбулися (у порівнянні з результатами попереднього аудиту), а також підвищення обізнаності працівників щодо застосування комплексного гендерного підходу в їхній діяльності.
Питання виникають і щодо цифр в етапах досягнення цілі по показнику «Кількість закладів освіти, які дотримуються принципів забезпечення рівних прав та можливостей жінок і чоловіків»: у 2022-2024 рр. – це 10 закладів, у 2025-2027 рр. – також 10 закладів, 2028-2030 рр. – 15. Тобто планується за 8 років реалізації Стратегії отримати показник 35 закладів освіти, які дотримуються принципів забезпечення рівних прав та можливостей жінок і чоловіків. Це занижені показники, бо, маючи такий розгорнутий план заходів, конкретні завдання і відповідальних виконавців, кількість закладів освіти, які дотримуються принципів забезпечення рівних прав та можливостей жінок і чоловіків, за всі роки реалізації Стратегії має досягти 100%. Це ціль демократичної держави й прагнення цивілізованого суспільства — освітній простір, позбавлений дискримінації, освітній простір повного забезпечення рівних прав та можливостей жінок та чоловіків.
У Стратегії визначено, що у 2022-2024 рр. у 10 закладах професійної (професійно-технічної), вищої та післядипломної освіти, буде запроваджено інститут радництва з питань забезпечення рівних прав та можливостей жінок і чоловіків, запобігання та протидії насильству за ознакою статі (також 10 у 2025-2027 рр. та 15 у 2028-2030 рр.). Проте в операційному плані з реалізації Стратегії не визначено ні завдань, ні відповідальних осіб, ні іншої інформації щодо даного інституту радництва.
Важливий момент щодо завдання про кількість закладів освіти, які запровадили у документообіг принципи гендерно чутливої, недискримінаційної мови. У Стратегії визначено, що у 2022-2024 рр. та у 2025-2027 рр. це буде по 15 закладів, 2028-2030 рр. – 20 закладів. З метою комплексного вирішення цього завдання слід розглянути можливість видання певного нормативно-правового акта МОН щодо приведення у відповідність документообігу (алгоритм пропонованих змін) у всіх закладах освіти з визначеного періоду.
Основні завдання, спрямовані на досягнення другої стратегічної цілі:
формування недискримінаційного освітнього середовища з урахуванням Концепції реалізації державної політики “Нова українська школа” на період до 2029 року, схваленої розпорядженням Кабінету Міністрів України від 14 грудня 2016 р. №988, створення безбар’єрного, інклюзивного середовища, дружнього до сімей з дітьми та маломобільних груп населення;
використання форм та методів навчання/виховання, що сприяють створенню атмосфери взаємоповаги, взаємодії, інклюзивності, унеможливлюють дискримінаційне ставлення один до одного всіх суб’єктів освітнього процесу;
розроблення та впровадження програм підготовки фахівчинь і фахівців у сфері забезпечення рівних прав та можливостей жінок і чоловіків;
запровадження гендерної складової у стандартах вищої освіти за всіма спеціальностями;
сприяння у закладах дошкільної освіти заохоченню хлопців і дівчат до спільної господарсько-побутової праці, спільних занять/ігор, спільного користування ігровим/навчальним інвентарем.
Деякі зауваги. В межах реалізації другої стратегічної цілі одним з найважливіших завдань є наявність у працівниць/працівників, які надають освітні послуги, знань та розумінь гендерної тематики. В обов’язковому порядку компетентності освітян повинні охоплювати питання забезпечення рівних прав та можливостей жінок і чоловіків, гендерних компетентностей. Неможливо формувати недискримінаційне освітнє середовище, якщо вихователь/вихователька, педагог/педагогиня чи викладач/викладачка не має розуміння поняття гендеру, гендерної рівності, цінностей гендерної політики.
Припускаю, що через некомпетентність працівниць/працівників закладів освіти до сьогодні наявні в дитячих садочках окремі куточки з дівчачими і хлопчачими іграшками, нав’язуються стереотипи жіночої й чоловічої поведінки. А також, як зазначено в самій Стратегії, наявні інші елементи дискримінації за ознакою статі: зміст навчальних предметів та його відображення в навчально-методичній літературі, взаємини в педагогічному, дитячому, учнівському, студентському колективах, стиль викладання та педагогічного спілкування, упередженість в оцінюванні навчальних та професійних результатів суб’єктів освітнього процесу, наявність окремих програм/блоків для дівчат і хлопців.
Основні завдання, спрямовані на досягнення третьої стратегічної цілі:
інформаційна та науково-методична підтримка впровадження принципу забезпечення рівних прав та можливостей жінок і чоловіків у сфері освіти, забезпечення взаємодії закладів освіти;
організація та проведення наукових заходів, виконання наукових досліджень, започаткування та розповсюдження періодичних наукових та методичних видань з питань забезпечення рівних прав та можливостей жінок і чоловіків;
оприлюднення на вебсайтах закладів освіти навчальних програм із забезпечення рівних прав та можливостей жінок і чоловіків;
розміщення на вебсайтах закладів освіти інформації щодо реалізації цієї Стратегії;
запровадження під час прийому на роботу працівниць/працівників у сфері освіти (зокрема під час їх призначення на керівні посади) обов’язкового підвищення кваліфікації з питань забезпечення рівних прав та можливостей жінок і чоловіків.
Деякі зауваги. Розміщення на вебсайтах закладів освіти інформації щодо реалізації Стратегії є не лише завданням, яке реалізовує принцип прозорості й відкритості, а також є показником самооцінки та самоаналізу кожним закладом, що зроблено і в якій мірі. Проте не кожен заклад освіти має свій власний вебсайт. А також не визначено періодичності такого оприлюднення, як, наприклад, оприлюднювати інформацію щорічно, за попередній навчальний рік (чи інший календарний проміжок часу), до «визначеної дати».
Тому доцільно було б визначити обов’язковість періодичності підготовки закладом освіти інформації щодо реалізації Стратегії, а також після цього – її висвітлення. Також було б прогресивним кроком формування на сайті МОН мапи освітніх закладів щодо результатів реалізації Стратегії. Таким чином, вся інформація була б систематизована і розміщена на одному ресурсі, зручному і доступному для використання, з можливістю швидкого пошуку інформації з усіх закладів країни в одному місці, що забезпечило б не лише відкритість і доступність даних, а й можливість запозичення кращих практик.
Основні завдання, спрямовані на досягнення четвертої стратегічної цілі:
передбачення навчальними програмами (серія резолюцій Ради безпеки ООН “Жінки, мир, безпека”) висвітлення ролі жінок і дівчат у конфліктному та постконфліктному врегулюванні;
забезпечення паритетності відображення внеску жінок у перемогу як у військовій, так і цивільній сфері, в навчальних програмах та освітньому середовищі;
забезпечення військової, національно-патріотичної підготовки в закладах освіти різного рівня, позбавлення стереотипних уявлень про роль жінок і чоловіків;
розроблення у співпраці з кращими вітчизняними та іноземними архітекторами рекомендацій і типових архітектурних проєктів закладів освіти з урахуванням недискримінаційного, інклюзивного, безбар’єрного підходу, вимог щодо безпеки, енергоефективності, а також до нової української школи тощо.
Деякі зауваги. Четверта стратегічна ціль, а також завдання для її реалізації є надзвичайно складними. Через воєнні атаки ворога постійно зазнають фізичних руйнувань заклади освіти. За час воєнного стану освітній процес змінював різні форми, щоб бути максимально адаптованим до обставин.
Для прикладу, визначена в Стратегії чи операційному плані кількість об’єктів освітньої інфраструктури, відновлених з урахуванням недискримінаційного, інклюзивного, безбар’єрного підходу, а також вимог щодо безпеки, енергоефективності та до нової української школи, на 2022-2030 є дуже умовною, оскільки неможливо передбачити, як довго триватимуть воєнні дії та до яких масштабів руйнувань, в тому числі об’єктів освітньої інфраструктури, вони призведуть.
Проте те, що можна зробити для виконання поставлених завдань вже тепер, — це забезпечувати якісну військову, національно-патріотичну підготовку в закладах освіти різного рівня. При чому абсолютно повністю має бути викорінений стереотипний поділ на окрему підготовку для дівчат і підготовку для хлопців, де медицина – це дівчача частина, а військова справа – це хлопчача.
Також в контексті реалізації четвертої стратегічної цілі планується активізація співпраці та сприяння інституційній взаємодії із сектором безпеки й оборони в частині розроблення тренінгових програм для суб’єктів освітньої діяльності з питань поводження, самозахисту і первинної допомоги під час екстремальних ситуацій, у тому числі в умовах воєнного стану.
Висновки
Стратегія впровадження гендерної рівності у сфері освіти до 2030 року та операційний план заходів на 2022-2024 роки з її реалізації є потужним і важливим актом подальших змін і процесів реалізації державної політики в забезпеченні рівних прав та можливостей жінок і чоловіків у сфері освіти.
Стратегія визначає базові принципи, цільові групи, стратегічні цілі та завдання щодо реалізації державної політики в забезпеченні рівних прав та можливостей, а також в поєднанні з планом — конкретні заходи реалізації, строки виконання та очікувані результати.
Враховуючи, що серед принципів, на яких ґрунтується Стратегія, визначено відкритість і прозорість, оптимальність варіантів розв’язання проблем, орієнтація на кращі міжнародні стандарти та практики у сфері освіти, широке, активне залучення жінок і чоловіків та всіх заінтересованих сторін до реалізації, досяжність цілей та вимірюваність очікуваних результатів її реалізації, то для успішності й дієвості Стратегії вона має бути активною і гнучкою в реалізації, відкритою до обговорення і вдосконалення, а також доповнення шляхом прийняття додаткових програм та актів для якості процесу реалізації.
В межах наших пропозиції вважаємо наголосити на доцільності:
проведення гендерної експертизи всіх проєктів нормативно-правових актів у сфері освіти;
проведення гендерно-правової експертизи чинної нормативно-правової бази, за результатами якої, враховуючи рекомендації, — внесення змін до нормативно-правових актів;
підготувати й видати МОН нормативно-правовий акт щодо приведення у відповідність документообігу (алгоритм пропонованих змін) у всіх закладах освіти з визначеного періоду;
в обов’язковому порядку компетентності освітян повинні охоплювати питання забезпечення рівних прав та можливостей жінок і чоловіків, гендерних компетентностей;
враховуючи, що не кожен заклад освіти має свій власний вебсайт, а також з метою якісної самооцінки й оцінки, запозиченні кращих практик реалізації Стратегії, розглянути можливість формування на сайті МОН “мапи освітніх закладів щодо результатів реалізації Стратегії”. Таким чином, вся інформація була б систематизована й розміщена на одному ресурсі, зручному й доступному для використання. В результаті чи не основний показник реформування — “кількість закладів освіти, які дотримуються принципів забезпечення рівних прав та можливостей жінок і чоловіків” — повинен досягти максимального рівня, консолідуючи результативність всіх заданих заходів і завдань (в Стратегії він надто занижений).
Також доцільно уникати невизначеності в пунктах операційного плану (найменування завдання, заходу): строків виконання, очікуваного результату чи відповідальних виконавців, де замість конкретних даних в певних пунктах зазначена помітка: -“-. З відповіді Міністерства освіти і науки на запит щодо таких позначок в документі надано інформацію, що дана позначка означає дублювання строку виконання та дублювання відповідальних виконавців. Вважаємо негативною ознакою в централізованому офіційному акті вказувати замість конкретного показника в операційному плані, який повинен йти до виконання і звітування, позначку -“-, це сприяє неоднозначності трактування і застосування.
Методичні рекомендації
щодо організації виховного процесу в закладах освіти