Булінг

Булінг (від англ to bully — задиратися, знущатися, змушувати погрозами) — повторювані, свідомі, навмисні та обдумані дії з наміром нашкодити, викликати страх шляхом погрози подальшою агресією.

Як відрізнити булінг від конфлікту?

· Булінг має тривалий характер.

· У булінгу завжди є кривдник, жертва, спостерігачі.

· У конфлікті є баланс (рівність) сил – здатність кожної зі сторін конфлікту впливати на процес.

· Зусилля сторін конфлікту спрямовані на вирішення конфлікту, на відміну від булінгу, у якому метою є приниження постраждалого.

Види булінгу:

- Фізичний булінг – штовхання, підніжки, бійки, стусани, ляпаси, «сканування» тіла, нанесення тілесних ушкоджень тощо.

- Економічний булінг – крадіжки, пошкодження чи знищення одягу та інших особистих речей жертви, вимагання грошей тощо.

- Психологічний булінг – принизливі погляди, жести, образливі рухи тіла, міміки обличчя, поширення образливих чуток, ізоляція, ігнорування, погрози, жарти, маніпуляції, шантаж тощо.

- Кібербулінг – приниження за допомогою мобільних телефонів, інтернету, інших електронних пристроїв (пересилка неоднозначних фото, обзивання по телефону, знімання на відео бійок чи інших принижень і викладання відео в мережу інтернет, цькування через соціальні мережі).

Реальний булінг, на відміну від кібербулінгу, закінчується, коли дитина приходить зі школи додому, але віртуальний терор – продовжується.

На відміну від реального цькування, для кібербулінгу не потрібно мати перевагу в силі чи соціальному статусі – достатньо мобільного телефона чи комп’ютера плюс бажання тероризувати.

Що робити, якщо ти став жертвою булінгу

· Перше і найголовніше правило –не тримати це у секреті. Розкажи друзям, знайомим чи рідним про те, що тебе ображають у школі, цього не слід соромитись.

Інколи допомогти з вирішенням складної ситуації у школі може абсолютно не пов’язана з цим людина: тренер у секції, куди ти ходиш після школи, або вчитель, до якого ти ходиш на додаткові заняття.Такожне слід звинувачувати себеу тому, що тебе цькують.

· Якщо цькування у школі перетворились зі словесних на фізичні –йди до директора школи або завуча та докладно розкажи їм про це. Також повідом про ситуацію батьків.

· Якщо у школі є психолог, то можна сміливо звернутись до нього, щоб відновити відчуття впевненості у своїх силах та зрозуміти, як діяти далі.

ЩО РОБИТИ, ЯКЩО ВИ СТАЛИ СВІДКОМ ЦЬКУВАННЯ

Якщо цькують твого друга чи подругу, тоодразу звернись до дорослих: вчителя, старших товаришів, родичів, батьків тощо.

Якщо твійдруг чи подругаподілилися з тобою, що вони потрапили у ситуацію булінгу, обов’язково говори з ними про це — вонипотребують твоєї підтримки.

У жодному разіне слід приєднуватись до групи, що цькує, та висміювати проблеми свого друга чи подруги.

ЯК ДОПОМОГТИ ДИТИНІ, ЯКА ЦЬКУЄ ІНШИХ

В ситуації булінгу завжди беруть участь три сторони, а тому, коли ви дізнались про цькування у школі, не слід забувати про тих, хто ображає. Психологи зауважують, що дитині, яка булить інших, увага та допомога потрібна не менше, ніж тій, яка страждає від булінгу. Відверто поговоріть з нею про те, що відбувається, з'ясуйте як вона ставиться до своїх дій і як реагують інші діти. Пам'ятайте, що агресивна поведінка та прояви насильства можуть вказувати на емоційні проблеми вашої дитини та розлади поведінки. Порадьтеся зі шкільним чи дитячим психологом.

Робота педагогів зі свідками

Спостерігачі (свідки) – учні та учениці, які спостерігають за проявами булінгу,насильства в закладі освіти та за його межами.Працюйте зі свідками ситуації насильства! Формуйте навички реагування задлязапобігання та протидії насильству. Спостерігачі мають відреагувати на небажануповедінку та сказати тим, хто поводиться небажано, що саме вони від нихочікують. Наприклад, вони можуть сказати: «Припиніть цю поведінку. Мені це неподобається, і це не смішно. Ми домовилися, що ми цього не будемо робити» тощо.

Робота педагогів з кривдниками

Під час роботи з кривдником(-цею) педагогам необхідно акцентуватиувагу не на визначенні винного та покаранні за скоєне, а на виявленніпричин такого вчинку та можливих варіантах виправлення ситуації.

Необхідно зрозуміти:

- Чому дитина так себе поводить? Які причини стоять за такою поведінкою?

- Що треба зробити дитині, щоб вона змінила поведінку? Які заходи необхіднодля цього вжити?

- Що можна зробити для відновлення поваги? (Дитина повинна самостійно продумати одну чи дві ідеї та запропонувати їх як вчителю, так і дитині, яка постраждала. Дитина, яка постраждала від насильства, має погодитипропозицію).