Вітаю з початком нового 2025-2026 навчального року!

Зичу усім учасникам освітнього процесу наснаги, сили, здоров'я,моральної підтримки в цей нелегкий для усіх час,мирного неба над головою!

 Навчаємося ,як і минулого року, офлайн.     

Структура  2025-2026 навчального року    

І семестр - 01.09.2025-26.12.2025  

ІІ семестр - 12.01.2026-29.05.2026   

Осінні канікули - 27.10.2025 - 31.10.2025  

Зимові канікули - 29.12.2025 - 09.01.2026  

Весняні канікули - 23.03 - 27.03.2026   

ШАНОВНІ БАТЬКИ! 

  Нагадую, що згідно з Конституцією України, Законами Україн "Про освіту", "Про загальну середню освіту",Інструкції з обліку дітей і підлітків шкільного віку, затвердженої постановою Кабінету Міністрів України від 12.04.2000 No 646. «Про стан виконання постанови Кабінету Міністрів України від 12.07.2000 No646 «Про затвердження Інструкції з обліку дітей і підлітків шкільного віку»:

        - відсутність без поважних причин вважається прогулом і може бути підставою для припинення навчання учня в школі;

        - учні, які тимчасово не відвідували загальноосвітній заклад, подають медичну довідку чи письмове пояснення батьків або осіб, які їх замінюють, про причину відсутності на уроках, які зберігаються в особовій справі учня протягом навчального року;

         - відсутність через поважні причини має бути підтверджена усно (батьки мають зателефонувати до школи не пізніше початку 1-го уроку, а надалі – надати документ, що підтверджує причину пропуску);

         - у випадку запланованої тривалої відсутності (більше 2-х днів) батьки учня мають заздалегідь надати адміністрації заяву з визначенням терміну та причини відсутності, до якої додаються копії документів – путівки, авіаквитків тощо;

         - у випадку пропуску занять протягом трьох і більше днів учень допускається до занять лише за наявності медичної довідки, що посвідчує стан здоров’я учня;

         - факт запізнення та завчасного закінчення занять (наприклад, через призначене на певний час відвідування лікаря) також має супроводжуватись запискою батьків (заздалегідь);

         - у випадку відсутності учнів у школі понад 10 днів без поважної причини надсилаються акти про відсутність учнів у школі понад 10 днів до районного відділу освіти та клопотання щодо проведення профілактичної роботи з сім’ями до районної соціальної служби та подання про притягнення батьків до адміністративної відповідальності згідно чинного законодавства України до КМСД .

        Поважними причинами відсутності учня в школі вважаються:

• хвороба;

• призначений візит до лікаря;

• смерть близьких родичів;

• участь в організованих школою заходах впродовж навчального часу;

• непередбачена ситуація, що виходить замежі учнівського та батьківського контролю, яка створює перешкоди для прибуття і занять у школі;

• сімейна подорож, якщо батьки заздалегідь узгодили її з адміністрацією, написавши заяву.

                                                      Шановні батьки!

      В умовах війни підлітки особливо вразливі. Вони вже достатньо дорослі, щоб розуміти, що відбувається, та ще зовсім не мають досвіду, щоб впоратися зі своїми емоціями та почуттями.

      Зберігайте поради від психологів про те, як сьогодні підтримати свою дитину:

• говоріть і слухайте. Знаходьте час та уважно слухайте розповіді дітей про те, що вони відчувають і думають. Роз’ясніть відомі вам факти та надавайте дітям правдиву інформацію (з урахуванням вікових особливостей) про ситуацію, в якій опинилася країна в цілому та ваша родина, зокрема.

• Дозвольте емоціям бути. Розповідайте про свої почуття та поясніть дитині, що боятися, переживати, плакати – це нормально. Проте надалі важливо стабілізуватися і відволіктися буденними справами настільки, наскільки це можливо.

• Плануйте майбутнє. Мрійте та плануйте разом, обговорюйте з підлітками, що ви зробите одразу, як настане мир. Такі роздуми та розмови надихають і стабілізують.

• Обіймайтеся. Обіймайте свого підлітка та інших членів сім’ї не менше 8 разів на день. Тактильний контакт вкрай важливий в умовах невизначеності і стресу.

• Подивіться разом улюблені фільми. Це можна зробити навіть перебуваючи в укритті. Обирайте життєствердні фільми, які дарують надію, обговорюйте побачене. Нагадуйте дитині, що після найтемнішої ночі настає ранок.

• Читайте вголос. Спільне читання вголос дає відчуття захищеності та спокою. Читайте разом книжку, яку ви вже добре знаєте, або нову, до якої ніяк не доходили руки.

• Хваліть і робіть акценти на досягненнях дитини. Відмічайте навіть незначні досягнення. Вселяйте підлітку віру у свої сили та пропонуйте підтримку.

• Заохочуйте спілкування дитини з однолітками. Для більшості підлітків спілкування з друзями є дуже важливим. Сприяйте цьому, розкажіть дитині, як вона може підтримати друзів, яким важко впоратися з емоціями.

• Долучайте підлітків до допомоги іншим. Але робіть це за умов максимальної безпеки. Розкажіть дитині, як саме можна допомогти, підтримати інших, долучайтеся до допомоги разом з нею. Водночас поясніть дитині, що пріоритетом повинна бути її безпека.

•  Будьте уважними до змін у поведінці дитини. Зверніться за онлайн-консультацією до психолога, якщо стан дитини викликає занепокоєння.

• Пам’ятайте! Ви незамінна людина в житті дитини. Ви для неї опора та острівець безпеки. Бути такою людиною можливо лише за умови, що ваш ментальний стан залишається стабільним та стійким.

   Десять правил для батьків

1. Любіть свою дитину. Радійте її присутності, приймайте її такою, яка вона є, не ображайте, не принижуйте, не підривайте її впевненість у собі, не карайте несправедливо, не позбавляйте своєї довіри, дайте привід любити вас.

2. Охороняйте свою дитину. Захищайте від фізичних і душевних небезпек, коли треба жертвуючи своїми інтересами і жертвуючи своїм життям.

3. Будьте позитивним прикладом для своєї дитини. Прищепіть повагу до традиційних цінностей, самі живіть згідно з ними. Нехай у вашій сім'ї побутують чесність, скромність.

4. Пограйтеся зі своєю дитиною. Приділяйте їй якомога більше часу, розмовляйте з нею, грайтеся так, як їй подобається, її гру приймайте всерйоз.

5. Працюйте зі своєю дитиною. Допомагайте їй, коли вона намагається брати участь у роботі вдома.

6. Покажіть дитині можливість і межі людської свободи. Давайте дитині можливість набути свого досвіду, навіть якщо це пов’язано з певним ризиком. Надмірна опіка призводить до того, що дитина нерідко стає соціальним інвалідом.

7. Привчайте дитину бути слухняною. Дитину треба заохочувати до додержання встановлених правил.

8. Дитина «живиться,як і дорослий, переживаннями, що дають їй змогу орієнтуватись у подіях, ознайомитися з життям інших людей і з навколишнім світом.

9. Дозвольте дитині набути життєвого досвіду. Хай навіть не безболісно, але самостійно.

10. Чекайте від дитини тільки таких міркувань та оцінок, на які вона здатна у своєму віці, за свого розвитку і життєвого досвіду.

  Сам удома: як привчати до самостійності за часів війни?            Батьки — на роботі, а дитина, яка навчається дистанційно, вдома сама. Чи це нормально? А чи варто дозволяти йти до школи без нагляду, якщо будь-коли може розпочатися повітряна тривога? Війна змушує дітей дорослішати швидше, ніж у мирний час. Але й наражає на небезпеки на кожному кроці. Тож які вікові права та обов’язки у дітей в умовах воєнного стану? Пояснення та поради дає дитяча психологиня Ольга Печій . У 12–14 років і хлопці, і дівчата вже спроможні готувати собі їжу, купувати продукти й деякі речі, брати участь у виборі одягу. Навіть якщо до навчального закладу треба добиратися на міському транспорті, зазвичай батьки вже довіряють це синові чи доньці. З відома дорослих підліток може поїхати до родичів, самостійно їздити в міському транспорті (але батьки мають знати, куди саме, адже вони й надалі відповідають за безпеку). У правилах кінотеатру хоч і немає інших обмежень, ніж рейтинг кіно за віком глядачів, але якщо на сімейний фільм семирічна дитина прийде сама, її можуть не пустити. Неписане правило: з 13 років до кінотеатрів запрошують юних глядачів (на фільми з відповідним рейтингом G та PG-13).Якщо через підвищену тривожність батьки штучно затримують розвито самостійності, для тінейджерів це вже серйозний привід для комплексів. Відчуття безпорадності під час війни — цілком типове. Якщо не компенсувати його посильними для підлітка справами, це позначається на характері. Але крім прав з’являються й обов’язки: повертатися додому не пізніше за той час, який визначають батьки. Школярам цього віку часто дозволяють на перерві гуляти у дворі школи. Вони мають знати: якщо розпочалася повітряна тривога, вони повинні не бігти в клас, до вчителів, а самостійно рухатися до найближчого укриття.

     Поради батькам, які допомагають дітям учитись

·        Намагайтеся займатися з дитиною так, щоб вона не нудьгувала під час занять. Інтерес — найкраща з мотивацій.

·        Повторюйте вправи. Розвиток розумових здібностей дитини визначають час і практика. Якщо якась вправа не виходить, зробіть перерву, поверніть­ся до неї пізніше або запропонуйте дитині легший варіант завдання.

·        Не виявляйте зайвої тривоги з приводу недо­статніх успіхів і незначного просування або навіть деякого регресу вашої дитини.

·        Будьте терплячими, не поспішайте, не давайте дитині завдань, що виходять за межі її інтелектуаль­них можливостей.

·        У заняттях з дитиною треба знати міру. Не зму­шуйте дитину виконувати вправу, якщо вона весь час крутиться, стомилася, неврівноважена. Спробуйте визначити межі витривалості дитини, збільшуйте тривалість занять щоразу на невеликий відтинок часу.

·        Бажано використовувати ігрову форму занять, оскільки діти погано сприймають чітко регламенто­вані, повторювані, монотонні заняття.

·        Уникайте несхвальної оцінки, знаходьте слова підтримки, частіше хваліть дитину за терпіння, наполегливість тощо. Ніколи не порівнюйте дитину з іншими дітьми. Формуйте в неї впевненість у своїх силах, високу самооцінку.

               Комп'ютерна залежність

Вважаєте, що ваша дитина проводить за комп'ютером занадто багато часу?

Ось декілька симптомів психологічної залежності від "віртуального світу", на які потрібно звернути увагу:

• Синдром скасування

Якщо зникає доступ до комп'ютера, дитина стає агресивною і дратівливою, їй нудно, дитину нічого не радує.

• Звуження кола інтересів

Підліток може говорити тільки про комп'ютер і все, що з ним пов'язане. Він ігнорує інші захоплення, не слухає музику, не дивиться фільми.

• Дитина обмежує контакти з друзями

Не підтримує відносини навіть з самими давніми приятелями. Схоже, що в реальному світі він не може адаптуватися і шукає притулку в віртуальному просторі.

Що робити у разі виникнення залежності від Інтернету та комп'ютерних ігор?

✔ Найчастіше батьки цілком передбачуваним чином реагують на те, що дитина занадто багато часу проводить у віртуальному світі - забороняють комп'ютер. Але якщо підліток дійсно страждає від залежності, то такий крок не дасть нічого, окрім нових переживань.

✔ Батькам варто, насамперед, зрозуміти, в чому справа. Якщо дитина користується комп'ютером для отримання інформації, розваги і спілкування, можливо, проблеми і не існує?

✔ Якщо ж підліток дійсно занадто занурений у віртуальний світ, то мова може йти не про залежність, а про підліткову депресію. І в цьому випадку потрібно не відбирати комп'ютер, а лікувати депресію.

✔ Справитися самостійно з комп'ютерною залежністю (як і з будь-якої іншої залежністю) важко. Доведеться переглядати спосіб життя і свої відносини з навколишнім світом. І замислюватися про це потрібно не тільки підлітку, але і його батькам. Приміром, якщо, повертаючись з роботи, тато відразу ж сідає до комп'ютера, немає нічого дивного в тому, що дитина робить так само.

✔ Здоровий підліток здатен бачити різницю між реальним і віртуальним світом. Інша справа, що, якщо вдома школяр не знаходить розуміння, віртуальний світ виявляється кращим.