ПОЛОЖЕННЯ про організацію навчально-виробничого процесу у професійно-технічних навчальних закладах 

2.1. Організація діяльності педагогічного колективу щодо забезпечення навчально-виробничого процесу здійснюється відповідно до плану роботи ПТНЗ на навчальний рік.

План роботи на навчальний рік є первинним документом, що визначає основні напрями діяльності ПТНЗ і проблеми, над якими працюватиме колектив у поточному навчальному році, та може включати такі розділи:.........

"Професійно-орієнтаційна робота" - плануються заходи щодо професійної орієнтації населення на підготовку та отримання робітничої професії у ПТНЗ, проведення консультацій з питань організації професійного відбору, допрофесійної підготовки та прийому громадян на навчання. 

основними напрямками якого можуть бути:

1. Організаційно-методична робота.

2. Інформаційно-аналітична діяльність.

3. Робота з педагогічними кадрами (відповідальні за профорієнтаційну роботу в ЗЗСО).

4. Робота з учнями ЗЗСО.

5. Спільна робота закладу, ЗЗСО, служби зайнятості, підприємств-замовників кадрів.

6. Організація роботи з батьками учнів ЗЗСО.

7. Моніторинг якості профорієнтаційної роботи.

Всеукраїнська конференція "Професійна орієнтація: успішні практики та нові виклики" 20.12.2022

Засідання науково-методичної ради від 30 вересня 2020 року (протокол №5) 

1. Результативність системи профорієнтаційної роботи в ЗП(ПТ)О області

Доповідач: Смалюк Алла Іванівна, завідувач лабораторії виховної роботи НМЦ ПТО ПК у Хмельницькій області

Виступаючі: Баштанова Галина Феліксівна, начальник відділу профорієнтації Хмельницького обласного центру зайнятості

Рішення науково-методичної ради

ПРОФОРІЄНТАЦІЯ У ШКОЛІ БРИТАНІЇ

Британська система освіти спрямована на те, щоб дитина поступово обирала свій професійний шлях. Про вибір предметів в західних школах, я думаю, чули всі. Але я хочу трохи детальніше розглянути, як все відбувається на прикладі англійської школи.

Але нагадаю про український підхід, хоч ви і чудово про нього знаєте. У молодшій школі діти вивчають мінімум предметів, а потім, поступово, кількість предметів розширюється. Так, у другій ланці діти мають вже близько 13, а у старшій діти вчать вже 17-18 предметів, більшість з яких є обов’язковими. Часто заклади освіти пропонують учням профільну спеціалізацію і предмети на вибір, але вибір не такий широкий і, як правило, колективний.

Сконцентровані лише на 3-4 предметах ЗНО, українські учні ставлять учителям «другорядних» предметів питання: «А навіщо мені вчити ваш предмет?». Високий результат ЗНО є не тільки путівкою в доросле життя, а й вважається досягненням школи. Тому і керівництво часто заплющує очі на таке ставлення учнів до не-ЗНО предметів. Страждають від цього не тільки діти, бо не розуміють, на чому концентруватись, а й учителі, які поставлені в умови, коли виконувати свою роботу якісно і так, щоб не перенапружити учнів в такий відповідальний для них момент, надзвичайно важко. Впевнена, що всі ці проблеми вам чудово відомі.

Як таку проблему вирішують у Британії?

Якщо у молодшій школі тут кількість предметів, грубо кажучи, співпадає з українським підходом, то далі відбувається поступове скорочення предметів таким чином, що в 16-18 років діти вивчають лише 3 предмети (іноді 4 або 1 предмет). Якось тут змирились з тим, що можна у житті обійтись без багатьох предметів і бути при цьому успішною особистістю.

З 7 по 9 класи (так звана 3 стадія навчання (KS3), середня школа, вік дітей 12-14 років) діти вивчають 14 основних предметів: англійська, математика, science (фізика, хімія, біологія), релігієзнавство, іноземна мова, історія, географія, драма (театральне мистецтво), музика, мистецтво, комп’ютінг (це вивчення програмування), технології та спорт.

А вже в кінці 9 класу діти роблять частковий вибір 3х предметів (правильніше сказати, курсів), які вивчатимуть у 10 класі: обирають між географією та історією, а також обирають два додаткових предмети з переліку, який пропонує конкретна школа. При цьому кількість предметів скорочується з 14 до 9.

Отже, наступні два роки (10 та 11й) учні вивчають 6 обов’язкових і 3 обраних предмети. По закінченню 11 року навчання діти складають GCSE (аналог ЗНО) з усіх 9 предметів. Таким чином, у них не виникає питання, навіщо вчити ВСІ предмети.

Результат GCSE (ЗНО) по всіх предметах важливий, бо він впливає на вступ до наступної освітньої сходинки (старшої школи, 12-13 рік навчання (так званої 6th form) або коледжу.

Якби таку систему накласти на українську систему освіти, то ЗНО був би після 9 класу з усіх предметів.

І ті, хто залишились у системі освіти і не пішов працювати, вивчають всього 3 (іноді 4 або 1) предмети. І перелік для вибору набагато ширший, ніж «класичні» шкільні предмети. Таким чином, звужується шлях дітей до професії. Учні набувають професійних знань і навичок, що робить їх більш конкурентноздатними на ринку праці ніж ті, хто в останніх класах школи вивчав 18 предметів.

Зазвичай учні обирають

- академічні курси (так звані A-level), які більш підходять для подальшого навчання у вищій освіті,

- більш практичні курси - курси BTEC (зараз вони втрачають свою актуальність).

Нововведенням є курс T-LEVEL, який передбачає вивчення впродовж двох років лише одного предмету. Є ще інші типи курсів, не буду зупинятись на цьому.

Поясню на прикладі. Уявімо, що ваша дитина хоче обрати економічний напрямок, закінчила 11 клас в Англії і склала місцеві ЗНО. Вона може обрати

1. Академічний курс Бізнесу поряд з іншими 2 предметами (не пов’язаними з бізнесом). Це дасть їй гнучкість в майбутньому під час вступу до університету і залишає двері відкритими.

2. BTEC курс з бізнесу (поруч з іншими 2 предметами), більш практичний для тих, хто хоче займатись бізнесом, а не йти в університет (хоча двері не закриваються)

3. T-LEVEL Фінанси. І вивчати з ранку до кінця тільки фінанси. Підходить, якщо ваша дитина остаточно визначилась з професією.

Такий підхід має багато переваг, як на мене. А ви що думаєте?