З 2023 року в Україні почала зростати захворюваність на кашлюк (коклюш). Останній такий пік спостерігався у 2020 році, що зокрема пов’язано з тим, що спалахи цього захворювання циклічні і відбуваються кожні 3-4 роки.

За перші два місяці 2024 року зафіксовано 515  випадків захворювання, за аналогічний період минулого року було зареєстровано тільки 27 випадків. Таке зростання захворюваності відбувається за рахунок накопичення значної кількості нещеплених дітей, 95,9% усіх захворілих — діти, 4,1% — дорослі. Найчастіше хворіють діти у віковій групі від 1 до 9 років, рідше 10-14 років.  

Найбільша кількість випадків захворювання на кашлюк у 2023 році зареєстрована у Волинській області (182), в той же час за два місяці 2024 року по кількості випадків лідирує Рівненська область (111 випадків). 

Рівень охоплення щепленнями від кашлюку в цілому по Україні є вкрай недостатнім і складає 55,9% для дітей віком 1 рік і старше (АКДП-3). Протикашлюковий компонент входить до комінованої вакицини АКДП, яка містить також протидифтерійний та протиправцевий компоненти.

Чим небезпечний кашлюк

Кашлюк — це бактеріальне інфекційне захворювання, яке перебігає як затяжний бронхіт з тяжкими нападами кашлю. Захворювання є вкрай заразним, кашлюк легко поширюється від людини до людини повітряно-крапельним шляхом при кашлі чи чханні. На нього хворіють здебільшого діти та підлітки, але захворіти можуть також і дорослі. 

Найбільш небезпечним кашлюк є для немовлят, у яких може викликати апное — тимчасову зупинку дихання. Крім того, у новонароджених і немовлят хвороба може протікати важко, є високий ризик ускладнень та смерті. У 2023 році в Україні був зареєстрований летальний випадок від кашлюку у дитини віком до 1 року. Старші діти та дорослі зазвичай одужують від кашлюка, але сама хвороба є дуже виснажливою та сильно ослаблює організм.

Які симптоми кашлюка

Хвороба починається через 3-14 днів після інфікування (у середньому 5-8 днів) і протікає як ГРВІ. У цей час хворий дуже заразний. Наприкінці цієї фази з’являється нападоподібний спазматичний кашель аж до почервоніння обличчя, сльозотечі, кашель має характерний свист. 

Напади кашлю стаються частіше вночі, ніж удень, і за тижні хвороби це дуже виснажує хворого. У немовлят кашель може не проявлятись – але в них може ставатися зупинка дихання на короткий час, про що може свідчити посиніння обличчя. Під час кашлю може відходити мокротиння. Цей період може тривати до 8 тижнів. 

Одужання починається через 4-8 тижнів, хворий починає рідше кашляти, приступи кашлю стають слабшими. Іноді період одужання може тривати від 2 до 6 місяців.

Як відрізнити кашлюк від ГРВІ 

Більшість симптомів цих хвороб схожі, але для кашлюка характерний сильний спазматичний кашель зі свистом, який триває понад 2 тижні. У немовлят можуть виникати періоди «без дихання».

Кашель може супроводжуватись гарячкою, нежитю, та іншими ознаками ГРВІ.  Особливої уваги потребують новонароджені до періоду вакцинації — до 2 місячного віку, а також деякий період після першої вакцинації для формування імунної відповіді. 

За перших ознак сильного кашлю у немовлят та симптомів апное  — негайно потрібно звернутись до лікаря!

Як запобігти кашлюку

Основним засобом профілактики кашлюку є вакцинація. Відповідно до національного календаря щеплень, вакцинувати дітей від кашлюку необхідно у віці 2, 4, 6 і 18 місяців (чотири щеплення). Якщо з якоїсь причини щеплення пропустили, його потрібно наздогнати якомога швидше.

Усім вагітним жінкам варто робити щеплення від кашлюку, дифтерії та правця в термін від 16 до 32 тижнів під час кожної вагітності незалежно від того, чи вакцинували їх у дитинстві. Це необхідно, щоб захистити дитину від кашлюку в перші місяці життя до отримання нею щеплення.

Для вакцинації дітей проти кашлюку на першому році життя можуть використовуватися вакцини проти кашлюку, дифтерії та правця як з ацелюлярним (АаКДП), так і з цільноклітинним (АКДП) кашлюковим компонентом. Для вакцинації вагітних застосовується вакцина АаКДП-М.

Захистіть своїх дітей від важкої хвороби та ускладнень — робіть усі щеплення за календарем!

Уряд затвердив нові норми та порядок організації харчування у закладах освіти (постанова КМУ від 24.03.2021 № 305 «Про затвердження норм та Порядку організації харчування у закладах освіти та дитячих закладах оздоровлення та відпочинку»).

Такі зміни прийняті, з метою: врегулювання організації харчування дітей з огляду на принципи здорового харчування, приведення енергетичної цінності раціону, структури харчування до Норм фізіологічних потреб населення в основних харчових речовинах і енергії. Що ж змінилося?

Всеукраїнський вебінар «Упровадження нових норм і Порядку організації харчування в закладах дошкільної освіти»

1.Визначено способи організації харчування 

Спосіб 1. Заклад освіти, тобто працівники, що входять до штатного розпису закладу, самостійно готують та реалізовують готові страви.

Спосіб 2. Харчування організовує постачальник харчових продуктів та/або послуг з харчування — кейтеринг або аутсорсинг. Працівники їдальні (харчоблоку), буфету не входять до штатного розпису закладу.

У дитсадках кейтеринг можна застосувати, якщо немає харчоблоку. Як виняток, можна організувати кейтеринг на час проведення ремонтних робіт — реконструкції, капітального ремонту тощо харчоблоку закладу та ремонту чи придбання технологічного обладнання, що використовується на харчоблоці закладу.

2.Визначено режим харчування

Режим (кратність) харчування визначено у пункті 16 Порядку. Його можна організовувати:

• одноразово — сніданок;

• дворазово — сніданок та обід;

• триразово — сніданок, обід та підвечірок або вечеря;

• чотириразово — сніданок, обід, підвечірок, вечеря;

• п’ятиразово — сніданок, другий сніданок, обід, підвечірок, вечеря.

Режим (кратність) харчування залежить від режиму роботи закладу.

У державних (комунальних) ЗДО тривалість сніданку, другого сніданку, підвечірку і вечері повинна становити не менше ніж 20 хвилин, обіду — 25–30 хвилин.

Їжу необхідно видавати дітям у суворо визначений час з інтервалами у три-чотири години.

3. Окреслено вимоги до планування меню

• Щоб забезпечити різноманітність харчування, потрібно скласти примірне чотиритижневе сезонне меню.

• Включення окремих страв до щоденного раціону, калорійність окремих прийомів їжі, мінімальні вимоги до режиму (кратності) приймання в їжу овочів, фруктів, м’яса, риби, яєць, горіхів, бобових та інших продуктів повинні відповідати нормам харчування.

• Дозволяється використовувати меню, рекомендоване МОЗ, без погодження з територіальним органом Держпродспоживслужби.

• Засновник державних і комунальних закладів освіти також може забезпечити розроблення меню як для одного окремого закладу, так і для групи таких закладів.

• Примірне чотиритижневе сезонне меню може складатися медичним працівником  закладу дошкільної освіти та затверджуватися керівником  такого закладу.

• У разі постачання до закладу дошкільної освіти готових страв та/або послуг з харчування примірне чотиритижневе сезонне меню може складатися постачальником послуг з харчування (технологом, завідувачем виробництва) та затверджуватися керівником оператора ринку харчових продуктів, що здійснює постачання готових страв та/або послуг з харчування.

• Примірне чотиритижневе сезонне меню можна використовувати після погодження з територіальним органом Держпродспоживслужби.

4. Розписано калорійність сніданку, обіду та вечері за віковими групами: 1-4 та  4—6 (7) років .

Енергетична та поживна цінність їжі у закладі повинна відповідати загальним віковим потребам дітей згідно з нормами фізіологічних потреб в основних харчових речовинах та енергії, визначеними МОЗ.

Потрібно планувати частку калорійності їжі у загальних енергетичних потребах залежно від режиму (кратності) харчування в закладі.

Якщо дитина з’їсть лише сніданок, вона має становити 25–30% добової потреби, відповідна частка для обіду збільшується до 30–35%. Орієнтовну кількість калорій на сніданок, обід та вечерю, добову калорійність для різних вікових груп наведено в Табл. 2.

5. Передбачено кількість білків, жирів і вуглеводів, яка має бути у стравах.

М’ясо, риба, молоко та молочні продукти, яйця, бобові та горіхи є основними джерелами білку. Додатковим джерелом корисних білків є злакові продукти. Кількість білків для сніданку, обіду та вечері, а також добова потреба в білку для різних вікових груп наведені у таблиці 2 до норм харчування.

Загальну кількість жирів для сніданку, обіду та вечері для різних вікових груп наведено у таблиці 3 до норм харчування.

Діти повинні регулярно споживати харчові продукти та страви з вмістом вуглеводів. Пріоритетні продукти цієї групи — рослинні продукти з високим вмістом харчових волокон. Кількість вуглеводів для сніданку, обіду та вечері для різних вікових груп наведено у таблиці 4 до норм харчування.

6. Розраховано добову потребу в рідині для дітей різних вікових груп.

Питна вода повинна бути постійно доступною у закладі освіти під час вживання їжі та у будь-який інший час. Засновник і директор закладу повинні забезпечити дітей чистою та безпечною питною водою, що відповідає вимогам, встановленим МОЗ.

Добову потребу в рідині для дітей різних вікових груп наведено у Табл. 3

7. Визначено, як забезпечити харчуванням дітей з особливими дієтичними потребами. 

У закладах дошкільної освіти передбачено організацію харчування, зокрема і дієтичного.

Відповідно до пункту 12 Норм харчування у закладах освіти та дитячих закладах оздоровлення та відпочинку, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від  24 березня 2021 р. № 305 здобувачам освіти/дітям з харчовою алергією на молоко та молочні продукти (відповідно до медичної довідки, виданої лікарем загальної практики — сімейним лікарем чи лікарем-педіатром, в якій зазначено особливі дієтичні потреби здобувача освіти/дитини із встановленим діагнозом) для харчування пропонуються рослинні напої.

У додатку 11 до норм харчування визначено особливості забезпечення харчуванням дітей з особливими дієтичними потребами. Зокрема, наведено причини особливих дієтичних потреб:

• цукровий діабет;

• харчова алергія;

• целіакія — непереносимість глютену;

• лактазна недостатність — непереносимість лактози;

• вроджені порушення метаболізму — фенілкетонурія тощо.

Додаток 12 до норм харчування містить перелік харчових продуктів, які не містять глютену та які його містять й потрібно виключити із харчування у разі целіакії.

У Додатку 13 до норм харчування є інформація про вміст речовин і готові страви/вироби, які призводять до алергічних реакцій або непереносимості. У таблиці наведені індекси алергенів або непереносимих речовин і подана їх розшифровка.

Інформацію про наявність у складі готової страви/виробу алергену або непереносимої речовини потрібно обов’язково зазначити в меню відповідним індексом у дужках після назви готової страви/виробу (наприклад, сирники із сметаною (Л, МП), що вказує на наявність у страві лактози та молочних продуктів)

З метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19) у закладах дошкільної освіти (далі - заклади) засновник (засновники) та керівники закладів повинні здійснювати свою діяльність з урахуванням вимог санітарного законодавства, встановлених вимог Кабінетом Міністрів України на період карантину та необхідності забезпечення належних протиепідемічних заходів (далі - заходи), спрямованих на запобігання ускладнення епідемічної ситуації внаслідок поширення коронавірусної хвороби (COVID-19).

1. Відповідальність за організацію та виконання заходів покладається на засновника (засновників) та керівника закладу.

2. Керівник та медичний працівник закладу або відповідальна особа, яка пройшла відповідний інструктаж та призначена наказом керівника закладу, забезпечують:

щоденний контроль за виконанням заходів;

проведення роз'яснювальної роботи з працівниками закладу щодо індивідуальних заходів профілактики та реагування на виявлення симптомів коронавірусної хвороби (COVID-19) серед персоналу або вихованців;

інформування працівників закладу з питань вакцинації, профілактики інфекційних та неінфекційних захворювань та протидії поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19);

розробку алгоритмів дій на випадок надзвичайної ситуації, пов'язаною з реєстрацією випадків захворювання на коронавірусну хворобу (COVID-19) серед вихованців та працівників закладу;

недопущення до роботи працівників закладу, визначених такими, які потребують самоізоляції відповідно до галузевих стандартів у сфері охорони здоров'я;

проведення інструктажу для працівників щодо запобігання поширенню коронавірусної інфекції (COVID-19), дотримання правил респіраторної гігієни та протиепідемічних заходів.

3. Допуск до роботи працівників закладу здійснюється після проведення термометрії безконтактним термометром та за умови наявності респіратора або захисної маски, що закриває ніс та рот, у тому числі виготовленої самостійно (далі - засіб індивідуального захисту).

Засоби індивідуального захисту можуть не використовуватися під час проведення занять у навчальних приміщеннях та групових осередках. Під час пересування приміщеннями закладу використання засобів індивідуального захисту співробітниками закладу є обов'язковим.

Усі працівники закладу використовують засоби індивідуального захисту в процесі взаємоспілкування поміж собою.

4. У разі виявлення працівника закладу з підвищеною температурою тіла понад 37,2° C та/або із ознаками гострого респіраторного захворювання, такий працівник не допускається до роботи з рекомендаціями звернутись за медичною допомогою до сімейного лікаря.

При появі підвищеної температури тіла понад 37,2° C або ознак гострого респіраторного захворювання вдома, працівник повідомляє свого безпосереднього керівника та не виходить на роботу, одночасно звертаючись за медичною допомогою.

5. Керівник закладу дошкільної освіти забезпечує:

організацію централізованого збору використаних засобів індивідуального захисту, паперових серветок в окремі контейнери (урни) з кришками та поліетиленовими пакетами, з подальшою утилізацією згідно з укладеними угодами на вивіз твердих побутових відходів;

проведення навчання працівників щодо одягання, використання, зняття засобів індивідуального захисту, їх утилізації, контроль за виконанням цих вимог;

необхідні умови для дотримання працівниками правил особистої гігієни (рукомийники, мило рідке, паперові рушники (або електросушарки для рук), антисептичні засоби для обробки рук тощо);

обмеження проведення масових заходів (нарад, зборів тощо) в закритих приміщеннях (окрім заходів, необхідних для забезпечення функціонування закладів освіти - проведення педагогічних рад тощо);

вологе прибирання з використанням миючих та дезінфекційних засобів;

провітрювання приміщень протягом не менше 15 хвилин перед відкриттям та почергове провітрювання кімнат протягом дня за відсутності дітей;

медичні пункти закладу необхідними засобами та обладнанням (безконтактними термометрами, дезінфекційними, в тому числі антисептичними засобами для обробки рук, засобами особистої гігієни та індивідуального захисту);

розміщення інформації (плакатів/банерів) про необхідність дотримання респіраторної гігієни та етикету кашлю.

Вимоги щодо організації освітнього процесу

6. Температурний скринінг дітей проводять безконтактним термометром при вході (початковий) у заклад.

В разі виявлення ознак гострої респіраторної хвороби та/або температури тіла понад 37,2° C, за відсутності батьків, діти повинні тимчасово бути ізольовані в спеціально відведеному приміщенні закладу, невідкладно інформуються батьки (інші законні представники) та приймається узгоджене рішення щодо подальшої допомоги дитині.

При ізоляції важливо не допустити тривожних відчуттів у дитини та враховувати її психологічний стан.

Після вилучення дитини з симптомами інфекційної хвороби в приміщенні, де перебувала така дитина, проводиться провітрювання поза графіком та дезінфекція високо контактних поверхонь.

7. Ранкове приймання дитини до закладу та передачу після закінчення дня проводить вихователь групи на території закладу, за межами його будівлі.

За несприятливих погодних умов приймання та/або передача дітей відбувається в приймальних та/або роздягальних групових осередках закладу. За умови перебування в закладі або на його території батьки або особи, які їх замінюють, повинні використовувати засоби індивідуального захисту.

8. На вході до закладу організовується місце для обробки рук спиртовмісними антисептиками з концентрацією активно діючої речовини понад 60% для ізопропілових спиртів та понад 70% для етилових спиртів.

Основним заходом гігієни рук в умовах закладу є миття рук з милом. Використання антисептиків доцільне лише в тому випадку, коли відсутній доступ до проточної води з милом. Протирання рук вологими серветками з метою знезараження або як заміна миття рук або антисептичної обробки не рекомендується.

Використання антисептиків повинно відбуватись виключно під контролем працівників закладу. Самостійний доступ дітей до спиртових антисептиків повинен бути обмеженим.

9. Всі заходи, спрямовані на захист здоров'я дітей (термометрія, навчання обробці рук антисептиком, миття рук, навчання правилам етикету кашлю тощо), проводяться в ігровій формі та за особистим прикладом педагогічного працівників закладу.

10. На період карантину заборонено:

використання м'яких (м'яконабивних) іграшок;

перебування у вуличному взутті (без змінного) всередині приміщень;

проведення батьківських зборів (окрім тих, що проводяться дистанційно).

11. Проведення культурних, спортивних, розважальних, соціальних, релігійних, рекламних, наукових, освітніх, професійних тематичних та інших заходів здійснюється відповідно до вимог, встановлених Кабінетом Міністрів України.

Заборонено запрошення творчо-розважальних колективів та інших осіб, які не є співробітниками закладу.

12. На період карантину рекомендується:

розробити адаптивний графік прогулянок та занять з метою недопущення об'єднання/змішування груп;

проводити додаткові ігри та вправи, які б доносили дітям важливість індивідуальних заходів профілактики та фізичного дистанціювання;

надавати пріоритет фізичним активностям та іграм, що проводяться на відкритому повітрі;

переформатувати розміщення в кімнатах для занять таким чином, щоб забезпечити максимально можливе фізичне дистанціювання;

обмежити заняття та ігри, що передбачають безпосередній фізичний контакт між дітьми та персоналом;

обмежити заняття та ігри, що потребують використання значної кількості додаткового інвентаря;

забезпечити процес організації харчування, що дозволяє мінімізувати кількість дітей, які харчуються одночасно, або одночасно перебувають за одним столом.

13. Дезінфекція іграшок та обладнання у закладі в період карантину здійснюється відповідно до пункту 21 та 22 розділу VII Санітарного регламенту для дошкільних навчальних закладів, затвердженого наказом Міністерства охорони здоров'я України 24 березня 2016 року № 234, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 14 квітня 2016 року за № 563/28693. Розрахунок необхідної кількості дезінфекційного засобу здійснюється відповідно до інструкції щодо використання засобу.

14. Після кожного зняття засобів індивідуального захисту (захисних масок, одноразових рукавичок) перед одяганням чистих засобів індивідуального захисту працівник повинен ретельно вимити руки з милом або обробити антисептичним засобом.

15. При організації харчування необхідно забезпечити умови для дотриманням працівниками правил особистої гігієни - рукомийники, мило рідке, паперові рушники (або електросушарки для рук), антисептичні засоби для обробки рук тощо.

16. З працівниками харчоблоку необхідно провести навчання щодо одягання, використання, зняття засобів індивідуального захисту, їх утилізації, забезпечити контроль за виконанням цих вимог.

Вимоги до поводження з використаними засобами індивідуального захисту

17. Керівник закладу організовує централізований збір та утилізацію використаних засобів індивідуального захисту (захисні маски, респіратори, гумові рукавички, захисні щитки), паперових серветок в окремі контейнери/урни (картонні або пластикові), з кришками та поліетиленовими пакетами, наступним чином:

кількість та об'єм (місткість) контейнерів/урн визначається з розрахунку на кількість відвідувачів закладу, з подальшою утилізацією згідно з укладеними угодами на вивіз твердих побутових відходів;

контейнери рекомендовано встановлювати біля входу в заклади та в приміщеннях закладу у місцях, недоступних для дітей;

поліетиленові пакети з контейнерів, у яких зібрано використані засоби індивідуального захисту (захисні маски, респіратори, гумові рукавички, захисні щитки), необхідно замінювати після заповнення або за графіком, щільно зав'язувати (рекомендується використовувати додатковий пакет для надійності зберігання використаних засобів індивідуального захисту) та наносити маркування ("використані засоби індивідуального захисту");

щоденно здійснювати дезінфекцію контейнерів, картонні контейнери одноразового використання після використання підлягають утилізації.

Організація харчування

Основні принципи організації харчування

в закладі дошкільної освіти:

• відповідність енергетичної цінності раціону харчування енерговитратам дітей;

• збалансованість та максимальна різноманітність раціону;

• технологічна та кулінарна обробка продуктів і страв, що забезпечує їх смакові якості та зберігає вихідну харчову цінність;

• забезпечення санітарно-гігієнічних норм (дотримання всіх санітарних вимог до стану харчоблоку, продуктів харчування, їх транспортування, зберігання, приготування та роздачі страв).

В ЗДО ведеться систематична і планомірна робота, зокрема: організоване безпечне і якісне харчування дітей (замовлення і прийняття безпечних і якісних продуктів харчування, продовольчої сировини у необхідній кількості, додержання умов і термінів їх зберігання, технології приготування страв, правил особистої гігієни працівників харчоблоку); харчування здійснюється згідно з двотижневим меню; щодня на кожний наступний день відповідно до наявності продуктів харчування та з урахуванням примірного двотижневого меню, картотеки страв складається меню-розклад окремо відповідно до затверджених норм харчування; кожного дня за 30 хв. до роздачі їжі сестра медична старша оцінює якість її приготування, в її присутності кухар відбирає добові проби в чистий посуд з кришкою в об’ємі порції для дітей молодшої групи. Проби зберігаються протягом доби в холодильнику до закінчення аналогічного прийому їжі наступного дня і є показником якості роботи кухарів.

В закладі дошкільної освіти здійснюється щоденний контроль за організацією харчуванням дітей сестрою медичною старшою та керівником ЗДО. Результати фіксуються у відповідних журналах контролю за організацією харчування згідно чинного законодавства. На основі результатів контролю проводиться індивідуальна робота з певною категорією працівників.

Об’єм та частота завозу продуктів харчування та продовольчої сировини регулюються в залежності від терміну їх реалізації та кількості дітей і завозяться в заклад протягом дня. Бракеражною комісією закладу дошкільної осваіти здійснюється постійний контроль за постачанням продуктів харчування. Продукти харчування надходять до навчального закладу разом із супровідними документами, які свідчать про їх безпечність, якість, ґатунок, категорію і дату виготовлення.

Для контролю за виконанням затвердженого набору продуктів сестра медична старша веде «Журнал обліку виконання норм харчування». На підставі даних цього журналу кожні 10 днів проводиться аналіз якості харчування, а при необхідності – його корекція. При невиконанні норм харчування з метою подальшої корекції харчування проводиться розрахунок основних інгредієнтів їжі у раціонах харчування дітей відповідно до таблиць хімічного складу та енергетичної цінності деяких продуктів харчування.

Сестра медична старша контролює виконання меню і якість страв, проводить санітарно-просвітницьку роботу серед персоналу та батьків з питань раціонального харчування, особливо в оздоровчий період, дає оцінку ефективності харчування, проводить заняття з персоналом з питань гігієни харчування, профілактики харчових отруєнь і групових гострих кишкових інфекцій.

Кухарі закладу відповідають за високоякісне і своєчасне приготування їжі та дотримання технологічних вимог: кулінарна обробка продуктів повинна максимально зберігати харчову цінність, сприяти засвоєнню їжі, надавати їй приємного зовнішнього вигляду, смаку і запаху.

Керівник, сестра медична старша, вихователі груп закладу проводять інформаційно-роз’яснювальну роботу серед батьківської громадськості щодо організації харчування у сім’ї. Домашнє харчування має доповнювати раціон дитячого садка. Питання раціонального харчування дітей включається у тематику батьківських зборів, консультацій для батьків, висвітлюється в інформаційних куточках . Для отримання інформації батьками про харчування дітей в закладі, в інформаційних куточках груп та харчоблоку щодня розміщується меню.