Воловець

Воловець (пол. Wołowiec, угор. Volóc) — селище на Бойківщині, центр Воловецької селищної громади Мукачівського району Закарпатської області України.

Воловець розташований у високогір'ї Українських Карпат, на південь від Вододільного хребта та на північ від масиву Полонина Боржава, у долині річок Вича (притока Латориці) та Волівчика, при підніжжі гір Темнатик та Плай, на висоті близько 500 м над рівнем моря.

Археологічні знахідки свідчать, що місцевість сучасного Воловця була заселена в добу бронзи. 1930 року тут знайдено два скарби, які налічували 23 бронзових та 5 золотих предметів, які підтверджують існування тут поселення наприкінці ІІ тис. до н. е. За переказами, назва Воловця походить від назви річки Волівчик, у якій пастухи в давнину напували волів, які паслись на багатих травами полонинах.

Перша згадка про Воловець припадає на 1433 рік, коли він разом з навколишніми землями належав феодалам Переньї та частково Білкеям. У наступні роки Воловець переходив від одного до іншого, а на початку XVII ст. його включили в Мукачівську домінію.