Хуст  — місто в Закарпатській області на заході України, адміністративний центр Хустської міської громади та Хустського району. Столиця Карпатської України в 1938—1939 роках. 

На околицях населеного пункту височить гора вулканічного походження, на якій 1090 року почалось будівництво замку-фортеці (тепер у руїнах). Замок слугував для охорони шляху до копальні солі в Солотвині. 

У XVI—XVII століттях за Хуст і його замок часто воювали Габсбурги і семигородські князі, на нього здійснювали напади турки і татари. 1709 року Ференц Ракоці скликав у Хусті семигородський сейм. 1766 року замок знищили удар блискавки і пожежа.

У Хусті в 19 столітті жив і похований філософ Василь Довгович. 21 січня 1919 року тут зібрався Всенародний Конгрес угорських русинів, що утворив Центральну Народну Раду і ухвалив рішення про приєднання Закарпаття до України. 

10 листопада 1938 Хуст став столицею автономної Підкарпатської Русі у складі Чехословацької республіки, куди евакуювався уряд Августина Волошина з Ужгорода. 15 березня 1939 року тут зібрався Сойм Карпатської України, який проголосив незалежність Карпато-Української республіки. Хуст був свідком її національно-державного відродження та збройної боротьби між Карпатською Січчю та чеськими й угорськими військами.

Територію, на місці якої виникло місто, заселили ще з найдавніших часів. Археологічні розкопки, які проводила Академія наук УРСР у 1947—1961 роках, встановили, що в І столітті тут проживали носії культури карпатських курганів.