Психологічний супровід

ІІІ. Психологічний супровід обдарованої дитини

У сучасних умовах оновлення системи національної освіти, в основі якої – особистісно зорієнтований підхід до дитини, важливе значення має психологізація освітнього середовища, оскільки навчально-виховний процес не прирівнюється лише до передавання відомостей про основи наук або життя, забезпечуючи здобуття учнями академічних знань. Загальноосвітній навчальний заклад, будучи початковим соціальним інститутом, повинен готувати школярів до життя. Тому з кожним роком все більше актуальними стають можливості психології, необхідність її практичного застосування в організаційному розвитку освітнього закладу.

Гармонійно розвиненому суспільству не байдуже, яким буде громадянин: лише висококваліфікованим ремісником чи, крім здобуття фахової підготовки, він стане інтелігентною, вихованою людиною. Для сучасного суспільства оптимально саме в системі освіти, за допомогою її змісту та форм, впливати на психологічні засади розвитку навчального закладу, формування юної особистості.

Більшість дослідників сходяться на думці, що обдарованість означає поєднання у людини розвинених здібностей. Для прикладу, Р.С.Нємов так визначає обдарованість: поєднання різних високо розвинених здібностей, зокрема здібності до різних видів діяльності називають обдарованістю".

Для цього наставникам потрібно допомогти дитині пізнати себе, інших людей; навчити її відчувати власний стан, аналізувати поведінку, адекватно оцінювати реальні успіхи, запобігати невдачам з психологічного дисбалансу між власним внутрішнім світом і зовнішнім впливом на дитину.

У роботі психолога визначено мету, завдання, засоби досягнення поставлених завдань:

Мета діяльності психолога: всебічне дослідження особистості дитини з метою її гармонійного розвитку, усвідомленого вибору майбутньої професії.

Завдання:

- виявлення і розвиток задатків та здібностей кожного учня;

- збільшення стійкості дітей у ситуаціях „мінливості” суспільства;

- допомога у практичному застосуванні здобутих знань;

- підвищення загальнокультурного та інтелектуального рівнів учнів.

Психологічний супровід обдарованої дитини – це, перш за все практична робота соціального педагога з учнями, батьками, педагогічним колективом навчального закладу:

- психодіагностика різних сфер обдарованості учня;

- консультування класних керівників, учителів, учнів та батьків щодо психологічної структури особистості;

- моніторинг і прогностика індивідуального розвитку обдарованої дитини;

- психолого-розвивальна робота з обдарованими дітьми за результатами діагностування;

- психологічна адаптація до навчання та життєвої діяльності;

- формування соціально-корисних життєвих перспектив.

Важливим підґрунтям психологічного супроводу є спрямованість на власні потреби дитини, які є актуальними для неї в даний час, важливими нині, а не в майбутньому. На цих засадах побудовано парадигму психологічного супроводу в навчальному закладі, а саме:

- наукове психолого-методичне забезпечення;

- створення соціально-психологічних умов для успішного психологічного розвитку учнів в умовах взаємодії у закладі;

- творчий розвиток внутрішнього світу кожної дитини, пріоритетність її потреб, цілей, перспективність її розвитку;

- психологічне поєднання основних напрямів роботи – учень, учитель, батьки.

Неможливо говорити про обдарованість дитини, не враховуючи процесів, які є психологічною основою її формування, та умов, за яких формується життєва компетентність учня на основі сучасних технологій. Отже, творчій діяльності учня сприяє насамперед психологічне здоров'я учня, що забезпечує нормальний розвиток природних здібностей дитини.

Психологічне здоров'я учня – це створення позитивної "Я-концепції", позитивного психологічного клімату та встановлення нових відносин співробітництва. Вважаємо, що головне завдання – дати поштовх до прояву внутрішніх сил і можливостей особистості учня, активізувати і використати їх для більш повного і вільного розвитку школяра. Важливу роль відіграють і психологічні ресурси обдарованої дитини. Тому соціальний педагог повинен з’ясувати, а потім – і розвинути психологічні ресурси дитини, а саме:

- здатність акумулювати знання про навколишній світ;

- чітке закріплення розрізнення суб’єкта та об’єкта зовнішнього світу;

- забезпечення цілеспрямованої діяльності;

- вибіркове ставлення до дійсності.

Завдання фахівця – допомогти дитині у її розвитку, враховуючи особливості обдарованих учнів. На основі тверджень психологів і власних спостережень зробили висновок, що обдарована дитина володіє позитивними якостями і властивостями: виявляє науковий підхід до проблем, підвищену здатність до навчання, швидке оволодіння матеріалом, компетентність, легке та міцне засвоєння матеріалу, нестандартне мислення, оригінальне вирішення завдань, різноманітність інтересів, допитливість розуму, гарну пам’ять, фантазію, уяву, схильність до розвивальних ігор.

Але разом з цим існують так звані негативні супутники розвитку творчої особистості: егоїстичність, завищена самооцінка, комплекс „Я не такий”, розкиданість інтересів, зверхність, вразливість, схильність до стресів, демонстративність. Працювати з такими дітьми водночас і цікаво, і важко. Тому пріоритет надається визначенню життєвого досвіду учнів, рівня розвитку загальних здібностей кожного, інтересів, інтелектуального розвитку, якостей та акцентуацій характеру обдарованої дитини.

Основна концепція психологічного супроводу в НВО полягає у своєрідному русі певним „шляхом”. Для того, щоб цей рух був успішним, усім учасникам потрібно чітко знати „етапи шляху” та усвідомлювати форми і методи власної діяльності на шляху розвитку закладу. У нашому навчальному закладі розроблено основні етапи психологічного супроводу обдарованої дитини, кожен з яких має відповідні, відмінні від інших, завдання, зміст, організацію діяльності тощо.

Перший етап – „Комплексна психодіагностика” – це система сучасних технологій психологічного діагностування дітей, учителів і батьків на різних етапах навчання за основними напрямами: „Пізнавальна діяльність”, „Якості особистості”, „Я – соціум – ми”, „Професійна орієнтація”.

Так, наприклад, у перший рік навчання вивчаємо стан адаптації учнів до навчання в НВО, психологічні особливості дитини – темперамент, характер, мотивацію навчання. Окрім психодіагностичного інструментарію цей етап включає психологічний аналіз отриманих результатів, аналіз продуктів творчої діяльності учнів та спостереження окремих конкретних випадків навчальної діяльності та поведінки.

Другий етап – „Учень”. Він полягає у створенні банку даних про психологічні особливості учня, класного колективу за результатами діагностування. Це робочий матеріал, що постійно поповнюється даними про клас і кожну дитину зокрема.

Це етап розробки рекомендацій і порад щодо розвитку творчих здібностей учня і класного колективу, розробки і добору розвивальних програм, а також групової та індивідуальної розвивальної діяльності з кожним учнем для вдосконалення його пізнавальної та емоційно-вольової сфери.

Третій етап – „Педагоги” – включає моніторинг організаторських, рефлексивно-аналітичних, комунікативних здібностей педагога; оцінку творчого потенціалу вчителя; психолого-методичну допомогу та консультування з проблем обдарованості для самовдосконалення педагога; рекомендації щодо роботи самого педагога з обдарованою дитиною – „Психологічна абетка”; роботу психолого-педагогічного семінару для вчителів, завданням якого є гармонізація внутрішнього світу педагога, реалізація його професійного зростання і зосередження уваги педагогічних працівників на потребі учня.

Четвертий етап – „Батьки” – має на меті моніторинг соціального статусу родини, умов розвитку обдарованої дитини в родині, діагностування рівня батьківських відносин, психологічну просвіту батьків щодо становлення і розвитку творчої особистості, індивідуальне консультування батьків та надання індивідуальних рекомендацій з розвитку творчої особистості дитини.

Зазначені основні етапи роботи взаємопов’язані та обумовлюють багатовекторність вибору форм роботи з творчим потенціалом дитини.