Метод фокальних об'єктів (МФО) - це метод пошуку нових ідей шляхом приєднання до вихідного об'єкта властивостей або ознак випадкових об'єктів. 

Домашнє завдання: Зробити замальовку будь якого об'єкта, який би ти хотів вдосканалити

Рослини завжди служили і служать одним з найкращих способів прикрасити інтер'єр і оживити обстановку в будинку і на садовій ділянці. Для декору можна не тільки використовувати окремі квіти, а й скласти з них цілу композицію, створивши свій власний міні-сад.

Міні-сад в горщику: відмінні риси і варіанти використання в декорі саду і вдома

Перш ніж приступити до створення такого саду, потрібно надихнутися якийсь вихідної ідеєю. Можливо, сад буде влаштований у вигляді ярусів і викладений красивою галькою. Може бути, в декорації крім рослин братимуть участь предмети інтер'єру (модель будинку або замку). Або декор за допомогою різнокольорових каменів виділятиме невеликі деревця. Тут потрібно пустити в хід найсміливіші фантазії – навіть розбиті горшки стануть відмінним засобом для розробки дизайну.Міні-сад відрізняється і від звичайних віконних квітів, і від садової ділянки. Можна виділити такі його особливості:

• в порівнянні з рослинами на вікні в садку обов'язково є своя квітково-рослинна композиція, заснована на певному сюжеті, а також підручні засоби, декоративні фігурки, спеціальні матеріали;

• також сад набагато різноманітніше і цікавіше виглядає, ніж поодиноко стоять рослини; його можна перетворювати, змінювати декорації і навіть пересаджувати окремі рослини;

• в порівнянні зі звичайним садовим ділянкою міні-садок мобільний і може цілий рік стояти вдома і радувати око.

Як зробити міні-сад в горщику своїми рукамиСтворюється цей твір в основному за рахунок підручних засобів, причому зробити його не так складно як здається. важливо мати гарний настрій, завдяки якому уяву швидко підкаже, як на перший погляд непотрібні речі перетворити на справжній домашній шедевр.

Визначаємося з загальною ідеєю і стилем композиції

Як вже говорилося, перед створенням саду потрібно вирішити, яка концепція буде у майбутньої композиції. Виходити потрібно з наявних коштів і особливостей рослин. Краще заздалегідь вирішити, де саме буде розташовуватися мініатюрний сад. Тоді легше підібрати, які квіти увійдуть в композицію – тіньолюбиві або навпаки, потребують світлі, високі або низькі і т.п. Коли мова йде про домашнє використанні майбутнього твору, потрібно враховувати і інтер'єр приміщення – які тони переважають, яка освітленість, особливості простору кімнати, меблів і т.п. 

Щоб садок органічно вписався в інтер'єр, потрібно добре продумати його сюжет. Кількість ідей безмежно, і ось лише деякі з них:

• острівець в тропіках;

• міні-зоопарк (якщо є фігурки тварин);

• тематичний садок, приурочений до якогось торжества (день народження, річниця весілля і т.п.);

• альпійські гірки;

• японський садок;

• амазонські джунглі;

• сценка по відомій історії, пісні, казці (особливо цікаво буде дітям);

• мініатюра власного дачного саду;

• китайський садок;

• середньовічний замок з полями навколо;

• сад з ярусами (на зразок Висячих Садів Семіраміди);

• сезонна тематика (весняний, літній сад);

• садок в стилі кантрі і багато інших.

Найпростіший спосіб отримати натхнення – це побачити сад в живому вигляді на виставок, в магазині або в гостях. Не менш ефективно діють фотографії готових композицій. Можна взяти всі кращі приклади за основу і створити власний шедевр. Також хороший джерело натхнення та ідей – майстер-клас професійних флористів. Звичайно, можна придумати свою унікальну версію – так працювати буде ще цікавіше. 

Рослини і міні-квіти для мініатюрного садка

Мабуть, головним критерієм в підборі рослин для майбутньої композиції є не надто бурхливий ріст квітів. Справа в тому, що пересаджувати рослини, обрізати зайву зелень краще не занадто часто, інакше це шкодить і зовнішнім виглядом саду, і самим його мешканцям. Також варто врахувати, що якщо ви будете прикрашати композицію каменями, то коріння рослин повинні бути невибагливими і досить сильними, щоб пробиватися крізь них.Звичайно, важливий фактор – декоративна цінність рослини, тобто наскільки красивим воно буде дивитися в горщику. Ось деякі вдалі прийоми, які потрібно знати:

• гелксина дуже добре росте і дає багато зелені, яка прикрасить садок;

• мініатюрні троянди, сенполії, стрептокарпуси допоможуть зробити сад яскравим і оригінальним – як ніби перед нами клумба в мініатюрі;

• фіттонія має дрібні квіточки різних відтінків – білі, червоні, рожеві, зелені: це дасть красиву кольорову гаму в саду;

• карликова ялина служить відмінним прообразом дерева – її краще посадити в центральне місце;

• товсті листи пахіфітум підкреслять екзотичну тематику;

• плющ подарує композиції оригінальний покрив і витончені форми;

• різні види кактусів в силу свого різноманітності чудово впишуться в майже будь-яку квіткову композицію – у вигляді міні-пальми, деревця або власне кактуса, якщо сад, наприклад, має мексиканські мотиви.

Оформлення міні-саду декоративними елементами

Декоративні елементи саду можуть бути найрізноманітнішими. Вони повинні не тільки гармонійно вписатися в композицію, але і вигідно підкреслити достоїнства рослин, а також створити приємний настрій у глядачів. У хід можуть піти найрізноманітніші засоби:

• матеріали для прикраси (пісок, кольорові камені, черепашки, галька);

• фігурки тварин, людей;

• моделі будинків, замків, огорожі, арок;

• деталі для створення природних пейзажів (наприклад, скеляста місцевість, преріях, водоспад і багато іншого);

• предмети домашнього затишку (лавочки. стільці);

• тематичні фігурки (герої казок, мультфільмів).

Ідей може виникнути дуже багато. Коли ви вибрали необхідні прикраси, їх важливо правильно вписати в дизайн, а у випадку з фігуркам – зміцнити в грунт. Можна просто вкопати, а можна попередньо прикріпити їх на майданчик (наприклад, будиночок), яку зміцнити в землі. 

Розміщення міні-садка і подальший догляд

Розміщувати композицію краще в найбільшій кімнаті в будинку. Що стосується садової ділянки, то міні-сад правильніше помістити на парадне місце – часто воно розташоване на головній дорозі по дорозі до дому. Якщо є кілька горщиків з садками, їх можна поставити прямо по периметру, або виставити в ряд, щоб кожен був добре видно з головної дороги. Важливо також врахувати, які рослини будуть рости – світло-або тіньолюбиві.По догляду садок вимагає більше уваги, ніж звичайне рослина в горщику. Якщо в основному посаджені невибагливі рослини (кактуси, сукуленти), то по догляду особливих рекомендацій немає. Якщо ж є більш вимогливі (декоративні троянди), то потрібно ретельно стежити за режимом поливу. Коли вони відцвітають, потрібно прибирати опале пелюстки, викопувати зів'ялі рослини і стежити, чи не заважають сусідні кущі один одному. Можливо, якісь з них краще розсадити.Конкретні рекомендації щодо змісту мініатюрного саду можна визначити виходячи з виду рослин, які мешкають в ньому. 

ДОМАШНЄ  ЗАВДАННЯ:  Скласти дововідь за темою "Історія походження посуду"

Вітаю, семикласники!

Сьогодні мова піде про улюблену всіма страву з яєць – яєчню. Кожна господиня/господар готують її по-своєму. Рецептів приготування – безліч. І при всьому цьому вона завжди смачна.

Спочатку вам слід ознайомитись з навчальним матеріалом, а потім виконати завдання, розміщене в кінці. 

Приступаємо!

Смажені яєчні страви

До смажених страв з яєць належать яєчні і омлети. Смажать ці страви основним способом при температурі 140-160 °С. Смажити яєчню найкраще на чавунній порціонній сковороді або спеціальній сковороді з заглибленням для жовтка. 

Норма солі на 1 яйце – 0,25 г. Перед подаванням яєчню посипають подрібненою зеленню петрушки, кропу, цибулі (1-3 г нетто на порцію). Яйця можна смажити у фритюрі при температурі 180 °С по 2-3 шт. на порцію. 

Яєчня натуральна. На добре розігріту порціонну сковороду з вершковим маслом обережно випускають підготовлені яйця так, щоб не порушити цілісності жовтка. Білок посипають дрібною сіллю, оскільки на жовтку від крупинок солі залишаються світлі плями (сіль знижує температуру зсідання білків). Частину солі можна додати у жир, щоб білок не набрякав і не розривався. Жовток при смаженні можна посипати меленим перцем (0,02 г). Яєчню смажать 2-3 хв. до повного загусання білка. Жовток повинен бути напіврідким. 

Подають яєчню у порційній сковороді, яку ставлять на покриту паперовою серветкою закусочну тарілку або перекладають у тарілку, поливають вершковим маслом, посипають подрібненою зеленню. Використовують як самостійну страву, гарячу закуску, а також для бутербродів і доповнення до м'ясних страв. 

Яєчня з гарніром. Яєчню можна готувати з різними гарнірами – салом шпик, томатами, картоплею або баклажанами, грибами, цибулею, ковбасою, шинкою, сосисками, сардельками, грудинкою, житнім хлібом, твердим сиром. 

Для приготування гарнірів сало шпик нарізують скибочками або кубиками і обсмажують до золотистого кольору, сиру або варену картоплю, баклажани, томати нарізують скибочками і обсмажують. М'ясні продукти нарізують кубиками, скибочками, соломкою чи кружальцями (сосиски і ковбасу) і обсмажують 2-3 хв на порціонній сковороді основним способом. Житній хліб нарізують кубиками або скибочками і підсмажують. Ріпчасту цибулю шаткують і пасерують. 

На підготовлений гарнір обережно випускають сирі яйця, солять і смажать до повного загусання білка. 

Подають так само, як і яєчню натуральну. 

Яєчня з салом. Сало шпик нарізують кубиками або скибочками, обсмажують на порціонній сковороді до золотистого кольору, випускають на нього яйця, солять білок і смажать 3-5 хв. Подають яєчню на сковороді. 

Яєчню краще смажити на вершковому маслі, воно надає їй особливо тонкого аромату. 

Практична робота. 

Приготування яєчні

Послідовність виконання роботи:

1. Вибрати рецепт приготування яєчні. Для цього можна скористатись інформацією, що міститься в уроці, можна передивитись відео, або використати родинний рецепт.

2.Дібрати необхідний посуд для приготування яєчні.

3.Дібрати продукти необхідні для приготування яєчні.

4.Приготувати яєчню.

5.Подати на стіл.

6..Роботу виконувати з дотриманням правил безпечної праці.

Порядок виконання роботи:

1) виконайте завдання;

2) сфотографуйте процес його виконання і готовий результат;

    3) відправте фотографії 

1.Завдання: - приготуй смаколик відповідно до продуктів, які є в наявності

• обов'язково порадься з мамою які інгредієнти маєте

• підбери необхідний посуд, приладдя та пристосування

• накрий стіл, пригости своїх рідних, сфотографуй свою страву (або зніми невеличкий відеоролик) і разом із рецептом та оцінкою, яку тобі поставить родина

2.Завдання : опиши рецепт виконання смачного десерту та додай які інструменти і пристосування  які ти використала під час його виготовлення

Опис повинен мати наступні розділи:

- назва десерта

- обґрунтування вибору рецепту (чому обраний саме цей рецепт)

- історичні відомості про обраний кулінарний виріб (тестечко, завиванець, тортик тощо; тобто про те, що обрано для виготовлення)

- рецепт смаколика

- послідовність приготування смаколика з фотографіями (або відеосюжетом)

- орієнтовний розрахунок вартості продуктів, часу на виготовлення

Корисна інформація !!! Смаколики без випічки

ІІ Етап проекту   

1. Виготови виріб. Зроби фото та надішли для первірки

ІІІ.  Етап проекту  

       1. Зроби фото та надішли для первірки

2.     Надати відповідь  "Що  зайве?"

Інструктаж

до уроків трудового навчання

Любі мої творчі діти!

Вітаю вас із продовженням навчання з трудового навчання. Бажаю вам успіхів, наснаги, творчого злету та міцних знань. Щоб уроки приносили вам задоволення, а виконання завдань не завдавали смутку, дотримуйтеся, будь ласка, таких простих правил : 

1. Уроки розглядайте вчасно, слідкуйте за шкільним розкладом

2. Будьте уважними під час виконання завдань уроку

3. Дотримуйтеся правил безпеки праці

Надсилайте підписані роботи – обов’язково зазначайте свої прізвище, ім’я, клас )

З повагою, Вислогузова Марина Михайлівна.

Розгляньте уважно етапи та завдання проекту подані нижче:

1. Знайдіть цікаву інформацію про майбутній виріб. Запишіть її у зошит чи, наприклад, збережіть відео на своєму гаджеті.

2. Обери той варіант, який сподобався найбільше.

Домашнє завдання: Вибрати та виписати корисні для здоров'я  продукти харчування. Які страви можно з них приготувати?

Домашня робота: ознайомитися  з наданою інформацію

ДОМАШНЄ ЗАВДАННЯ:  Роботи фотографуємо(бажано з вами) та приносимо до школи (залишаємо в коробці біля охоронця). Це діти які знаходяться в місті. Діти які не в місті порадуйте своїми роботами близьких вам людей. 

1. Критерії оцінювання проекту

а) Обсяг та повнота розробки, виконання прийнятих етапів проектування, самостійність, завершеність, готовність до сприйняття проекту іншими людьми, матеріальне втілення проекту.

б) Оригінальність матеріального втілення проекту.

в) Якість пояснювальної записки: оформлення, відповідність стандартним вимогам, рубрикація та структура тексту, якість ескізів, схем, рисунків.

г) Якість виробу, відповідність стандартам, оригінальність.

д) Уміння організувати робоче місце й підтримувати порядок на ньому в процесі роботи.

е) Дотримання правил безпечної праці та санітарно-гігієнічних вимог.

ж) Дотримання норм часу на виготовлення виробу.

2. Критерії оцінювання захисту

а) Аргументованість вибору теми, обґрунтованість потреби, практичне спрямування проекту й значення виконаної роботи.

б) Обсяг та повнота, самостійність, творчість, підготовленість до прийняття проекту іншими людьми.

в) Аргументованість запропонованих рішень, підходів, висновків, повнота бібліографії, цитування.

Домашня робота: надіслати фото виготовленного виробу

У світі сірникових фантазій можливе будь-яке диво: від нехитрої дитячої аплікації до найскладнішого макета. Відчути себе чарівником у процесі створення виробу із сірників своїми руками зможе і трирічний малюк, і вибілений сивиною старець, адже варіантів самореалізації у цьому виді творчості казкове безліч. Вибирайте відповідний вам за темою та рівнем складності та приступайте до роботи! 

Але в цьому сенс усіх рукоділляв, пов’язаних з використанням дрібних деталей! Вони вимагають граничної концентрації уваги, вміння діяти сплановано та послідовно, вибирати та користуватися певними матеріалами та інструментами. Таким чином формується необхідність розвивати та підтримувати в тонусі

• Дрібну моторику

• Пам’ять

• Конструктивне мислення

• Просторове бачення

• Асоціативне мислення.

• Матеріали та інструменти

• Крім посидючості та яскравої фантазії, дітям і батькам , будуть потрібні деякі інструменти і матеріали. Щоб не відволікатися під час роботи, все необхідне краще підготувати заздалегідь.

1. Підготовлене робоче місце 2. Сірники 3. Канцелярський ніж і ножиці 4. Ганчірочки, обрізки мотузки або тасьми, нитки або інші матеріали, відповідно до обраної схеми вироби 5. ПВА чи прозорий моментальний клей 6. Картон для оформлення вироби

Сірники є одним із найдоступніших матеріалів для домашньої творчості. Ефектні фото готових виробів із сірників провокують мимовільне бажання створити своїми руками подібні шедеври, закупивши сірники оптом. 

Організація робочого місця

Робота над виробами з сірників досить копітка, тому перш за все рекомендується подбати про облаштування зручного місця для цього заняття.

Потрібен стіл з якісним освітленням. Крім того, слід передбачити кілька дрібниць:

• Стіл із практичних міркувань треба накрити клейонкою або шматком щільного поліетилену;

• Для клею приготувати невелику ємність;

• Запастися гострим ножем;

• Для нанесення клею потрібно тонкий пензель або дрібний предмет.

Дитячі вироби із сірників

Робота з сірниками корисна для різнобічного розвитку дитини. Вона дозволяє сформувати усидливість, цілеспрямованість, розвиває просторове мислення та дрібну моторику.

Висвітлення проблеми, що спонукала до роботи над проектом:

У цьому навчальному році ми отримали завдання на виготовлення виробу із сірників.

На сьогодні ця техніка є досить популярною. Адже сірники – доступний для кожного матеріал, з яким досить легко працювати. Вироби із сірників вражають своєю різноманітністю. Вони є гарними доповненнями будь-якого інтер’єру. 

Історичні відомості про виріб: 

Сірник — дерев’яна паличка для створення вогню за потреби. Сірники зазвичай виготовляються з дерева або іноді з грубого паперу (картону). Дерев’яні сірники продаються в коробках, а паперові сірники - в пакетиках або книжечках. На одному кінці сірник має голівку, вкриту запалювальною речовиною і енергетичним окислювачем. Історія виникнення сірника. Раніше вогонь отримували механічним способом — через тертя або удар. Перші пристосування для одержання вогню на хімічних реакціях з’явилися в кінці 18 сторіччя. Перші сірники з’явились в 30-х роках 19 ст. в Англії. Вони були мало подібні до сучасних. Сірник того часу являв собою паперову трубочку, на один кінець якої наносили суміш хлористого калію з цукром, а поряд ставили маленьку скляну пляшечку з сірчаною кислотою. Пляшечку розбивали, і кислота, потрапляючи на суміш, викликала спалах. Виробництво сірників одночасно виникло у Франції, Німеччині, Росії та деяких інших країнах. Використання фосфору для одержання вогню було вперше використано у 1816 р., але перші сірники були винайдені тільки в 1833 р., коли в масу сірникових головок був введений білий фосфор – надзвичайно вогненебезпечна й отруйна речовина, дуже шкідлива для здоров’я людини. З огляду на шкідливість білого фосфору на перших сірникових мануфактурах Англії працювали переважно діти бідних вдів. Виготовлені таким способом голівки сірників легко запалювалися при терті об шорстку поверхню. Перші безпечні сірники почали виробляти у Швеції в 1855 р. Від того вони дістали свою першу назву «шведських сірників». Данія другою почала виробляти сірники у 1874 р., а пізніше й інші країни замінили шкідливий білий фосфор жовтим. В 1903 р. Міжнародний конгрес ужиткової хімії висловився за цілковиту заборону виробництва сірників із застосуванням білого фосфору. 

Д о XVIII ст. сірник мав такий вигляд: на кінчик палички наносилася головка із сірки, яка загорялася у разі притискання до тліючого матеріалу, просоченого селітрою. Так з'явилися перші сірники, але вони відігравали лише допоміжну роль, тому що не загорялися ні від удару, ні від тертя.

Після відкриття хіміка К. Л. Бертолле (вогонь виникає, якщо на бертолетову сіль капнути сірчаною кислотою) в різних країнах світу розпочалися тривалі пошуки з метою створення сірників з кінцем, на який би наносилася та чи інша хімічна речовина, здатна загорятися за певних умов. У літературних джерелах можна знайти дуже багато імен і дат, пов'язаних з винаходом сірників. Наведемо деякі з них.

У 1812 р. Шапсель запропонував сірники, головка яких складалася із суміші сірки, бертолетової солі і барвника. Такі сірники запалювалися за сонячної погоди за допомогою двоопуклої лінзи, а в інших випадках — при дотику з краплиною сірчаної кислоти. Сірники були дуже дорогі й небезпечні. 

У 1817 р. англійський аптекар Валкер виготовив сірник, головка якого складалася із сірки, сульфіду стибію і хлорату натрію. Пізніше у 1831 р. француз Шарль Сорія і австрієць Стефан фон Роемер (Ремер) запропонували додавати в головку сірника фосфор, що полегшувало запалювання тертям. Великим недоліком фосфорних сірників було те, що білий фосфор дуже отруйний. 

Для того щоб майбутній виріб приносив естетичну насолоду і милував око, потрібно сформулювати ряд вимог до його виготовлення:

- простота виготовлення;

- естетичність;

- довговічність;

- доступність конструкційних матеріалів;

- мала собівартість;

- надійність у використанні;

- наявність оздоблення;

- простота з’єднань деталей. 

Види серветок 

В епоху середньовіччя в багатьох європейських будинках почали використовувати текстиль для видалення їжі з особи. До цього явища люди задіяли власні рукава, скатертину для позбавлення від залишків їжі. Компанії-виробники аксесуарів для кухні сьогодні пропонують широкий вибір цієї продукції на будь-який смак і бюджет. Вони зберігають охайність і чистоту під час трапези. Форми серветок бувають різні, але найбільш часто застосовуються квадратні з різною довжиною сторін. Сьогодні способи складання серветок для сервірування столу грунтуються в більшості випадків на паперових і тканинних різновидах продукції. У більшості випадків тканинні види використовуються для захисту нарядів від попадання їжі на них. Якщо господиня поєднує обидва варіанти кухонних аксесуарів, тканинні розміщуються на колінах, а паперовими витирають губи. Урочисті прийоми можуть сервірувати виключно тканинними виробами. У такій ситуації їх необхідно використовувати для захисту одягу і очищення особи.

Домашнє завдання: Скласти серветку способом який вам сподобався більше

ІСТОРІЯ ПОЯВИ ФЕНЕЧЕК В СВІТІ

Ніхто достеменно не знає звідки з'явилося слово "фенечки". Імовірно воно взялося від англійського слова thing - «річ, штука» але це лише припущення а достеменно сьогодні вже неможливо це з'ясувати. 

Фенечки це як правило браслет ручної роботи, зроблений з бісеру або допустимо шкірозамінника, шнурків, стрічок і існує цілий напрямок серед молоді захоплюються плетінням фенечек.

Фенічка є символом дружби і поваги і часто передається з рук в руки як символ дружби, вдячності і часто подарував вкрай важливо щоб той кому подарували фенечку дійсно її носив.

Напевно часто не так важливий сам браслет як праця який в нього вкладається і як важливий та людина якого він дарується. Адже в сукупності свою працю + небайдужість до того іншому є практично і створює ту тривогу і трепет в спостереженні за браслетом який ви подарували. 

Що символізують кольори в фенечках

Білий — невинність, чистота, свобода, вишуканість, правда, ідеал, дорога, шлях, життя, добро, світло, віра, початок, незалежність.

Прозорий — чистота.

Синій — спокій, відкритість всьому новому, умиротворення, гармонія, дружелюбність, небо, нескінченність, чистота, непорочність.

Блакитний — дружба, спокій, гармонія, небо, дух, надія, вода, розум, спокій, безмежність, умиротворення.

Зелений — юність, природа, рослини, ліс, надія, гармонія, вічність, життя, пошук любові.

Блідо-зелений (сіро-зелений) — зниклі надії, туга.

Червоний — любов, пристрасть, вогонь, кров, радість, прихильність, енергія.

Сірий — скромність, печаль, пунктуальність, свобода на самоті (самотність як свобода).

Помаранчевий — прихильність, енергія, любов, пристрасть, вогонь.

Рожевий — любов, пристрасть, прихильність, енергія, ніжність, мрійливість, дитинство, наївність.

Чорний — печаль, самотність, небажання спілкуватися, очищення, відмова, безстрашність, незалежність.

Яскраво-червоний — агресивність.

Жовтий — сонце, віра, краса, жадібність, літо.

Бордовий — шкідливий, хитрий.

Фіолетовий — мрії, мудрість, оригінальність, фантазія, екстравагантність, дружба.

Коричневий — земля, Земля, туга, лінь, нестриманість, домашній затишок (вогнище).

ПРИКЛАДИ БРАСЛЕТІВ-ФЕНЕЧЕК

ДОМАШНЄ ЗАВДАННЯ: вибрати спосіб який подобається для виготовлення фенічки, виконати, оздобити. Надіслати фото, а сам браслет принести до школи (для тих дітей які в місті) та залишити у охоронця. Всі роботи будуть передані до свята Святого Миколая нашим захисникам. Останій срок сдачі 14.12.22 р. (середа). РАЗОМ МИ СИЛА. РАЗОМ ДО ПЕРЕМОГИ. 

  Заняття оригамі дозволяє людині хоч не надовго відірватися від повсякденних проблем і полетіти разом з квадратним аркушем паперу в прекрасну країну Мистецтва. 

Форми які можна скласти

Особливість модульного оригамі в тому що воно складається з багатьох однакових модулів (іноді кількість модулів сягає більше однієї тисячі), а багатолисте оригамі складається з неідентичних собі модулів. Якщо модулі з'єднувати різними способами то можна досягти різних видів конструкцій: округлих, плоских, геометричних, круглих і навіть форми тварин та транспорту.

Закріплення модулів

У модульному оригамі коли модулі закріплюється між собою то виникає сила тертя за допомогою якої конструкція не розвалюється.

Випадки в яких не обійтися без склеювання

Але є такі випадки в яких не обійтися без техніки склеювання. Ця техніка використовується коли просто не можливо закріпити модулі разом тому що вони розпадаються бо не виникає достатня сила тертя. Така ситуація може виникнути через те що папір який ви використовуєте може бути занадто гладким, або через те що конструкція занадто складна.

Домашнє завдання: виготовлення сніжинки в техниці орігамі

Модульне оригамі — це техніка складання модулів з паперу в 3D конструкції, у процесі складання самих модулів, використовується техніка класичного оригамі. Також на відміну від класичного оригамі, в модульному оригамі використовується значна кількість паперу. Кожен окремий аркуш складається в модуль за правилами класичного оригамі, а потім модулі з'єднуються шляхом вкладання їх один в одного. Сила тертя, що з'являється при цьому, не дає конструкції розпастися. 

ПРИКЛАДИ НОВОРІЧНИХ ПОРОБОК

ІСТОРІЯ ВИНИКНЕННЯ ПАПЕРУ

Важко собі уявити, як би люди обходилися без паперу.

 Життя без паперу неможлива для сучасної людини: на ній ми пишемо, малюємо, робимо креслення і схеми. Папір використовується для письма, графічних робіт, створення художніх і побутових виробів. Але найбільше папір потрібна для друкування книг, газет, журналів. Завдяки цьому між людьми швидко поширюється різна інформація, знання, які зберігаються на папері і передають досвід людства новим поколінням. Завдяки паперу ми знаємо, як жили, що робили, що думали люди багато століть тому. Завдяки паперу наші нащадки дізнаються, як ми живемо в даний час.

 Така звичайна і звична річ, папір лежить в основі безлічі необхідних речей. Вона йде на упаковку різних товарів. З більш товстого паперу - картону роблять коробки, ящики.  Спеціально оброблена папір йде на виготовлення деталей машин, ізоляторів, пробували навіть робити з паперу мости і літаки.

Етнічний стиль оформлення інтер'єрів має декілька назв - етнічний стиль, екзотика, фолк або просто етника. Цей стиль передбачає максимальне використання всіляких елементів декору, які відображають культурні і історичні особливості якої-небудь нації або території.