18.03.2020. Картини довколишнього світу природи в поезіях Т. Шевченка - художня реальність, створена уявою митця за допомогою засобів образної мови "За сонцем хмаронька пливе."
Прочитати в підручнику матеріал на с. 195-196. Визначення вивчити і записати в зошити. (ліричний твір, тропи, персоніфікація)
Прслухайте аудіозапис вірша і навчіться виразно його читати.
Для кращого розуміння поезії прочитайте її аналіз. Для кращого запам ятовування рекомендую записати аналіз в робочий зошит.
Тема: зображення мінливості природи в зміні дня й ночі.
Ідея: нерозривний зв’язок почуттів з природою, сподівання на краще майбутнє.
Мета: надія на краще майбутнє.
Рід літератури: лірика.
Жанр: вірш.
Тематика: пейзажна лірика.
Художні засоби.
Епітети: червоні поли, рожевою пеленою, малую годину, хмароньку рожевую, туман сивий, тьмою німою.
Порівняння: «покриває рожевою пеленою, мов мати дитину», «ніби серце одпочине», «ждеш його, того світу, мов матері діти», «туман, неначе ворог».
Метафора: «за сонцем хмаронька пливе», «червоні поли розстилає», «туман ...тьмою німою оповиє тобі душу».
Персоніфікація: «хмаронька ...сонце спатоньки зове», «серце одпочине, з Богом заговорить».
Зменшувальні суфікси (пестливі слова): хмаронька, спатоньки, годиночку.
Єдинопочаток (анафора): «І хмароньку рожевую, І тьму за собою».
Кількість строф – чотири.
В зошиті дати відповіді на запитання. Роботу фотографуйте і висилайте у приватні повідомлення у вайбер.
Перевірка домашнього завдання.
Гра «Чарівна скринька»(повторення біографії Т.Шевченка)
- Коли народився Т. Шевченко?
- У якому селі народився?
- У якому селі минуло дитинство поета?
- Чим захоплювався Тарас у дитинстві?
- Чи був він допитливим? Доведіть.
- Чому ім`я Катерина було подвійно дороге поетові?
- Як звати батьків Тараса?
- Скільки дітей було у сім`ї Тараса?
- Де похований Шевченко?
- Автором якої книги є Т. Шевченко?
19.03.2020 "Садок вишневий коло хати..." - перлина української та світової ліричної поезії.
Після закінчення Академії мистецтв у 1845 р. Шевченко повертається в Україну з наміром там оселитися. Він знайшов роботу у Київській археографічній комісії та почав змальовувати історичні пам`ятки по всій Україні. Побував у Кирилівці, був обурений знущанням над простими селянами – кріпаками.
1845р. – рік розквіту творчих сил Шевченка: написав п`ять поем та «Заповіт». У Києві познайомився із Костомаровим, письменником, ученим – істориком. Саме він загітував Шевченка приєднатися до таємної політичної організації, яка називалась Кирило – Мефодіївське братство, його девізом було: « І не буде ні царя, ні пана, ні кріпака». Студент Петров вступив до братства з провокаційною метою, доніс у поліцію на його учасників, і 5 квітня 1847 р. Шевченка було заарештовано і в супроводі двох дужих жандармів відправлено до Петербурга.На допитах Шевченко тримався мужньо, не втрачав гідності, дипломатично відповідав на запитання слідчих.
Тут, у казематі, у нестерпному очікуванні вироку Т. Шевченко провів квітень і травень. Вирок виявився жорстоким: заслання до Орської фортеці без терміну заслання рядовим солдатом, Заборона писати і малювати.
В одиночній камері центральної управи політичної поліції гіркі поетові роздуми вилились у чудову лірику, яка переконує, що не злоба й ненависть, а любов жила в його серці у скрутні часи випробувань. Любов до знедоленої України та її народу, до Бога, своїх побратимів і співчуття до всіх нещасних, навіть до тюремних наглядачів. Тринадцять проникливих, глибоких за змістом творів об'єднано в ліричний цикл «В казематі».
Саме у тюрмі Шевченко написав цикл із 13 поезій « У казематі». Однією з них і була поезія « Садок …» - шедевр світової пейзажної лірики.
Напрочуд світлий і радісний вірш «Садок вишневий коло хати...» - 8-й твір з цього циклу, написаний у 1847 році. У ньому втілено спогади і мрії автора про Україну.
Перегляньте відео і навчіться виразно читати поезію.
Бесіда за змістом, поміркуйте, якою була б ваша відповідь на кожне запитання.
• Який настрій передано у творі? (Радісний, лагідний.)
• Що є темою, ідеєю вірша? (Тема - опоетизований Шевченком вечір в Україні: залитий білим цвітом вишневий садок із приглушеним гудінням хрущів, плугатарі, співучі дівчата, матері, що чекають дітей до вечері, солов'їне щебетання. Ідея - пошанування традицій селянської родини, оспівування чарівної природи рідного краю.)
• Яку пору року зображено? (Весну.)
• Що змальовує Т.Шевченко на лоні вишневого садка? (Життя української селянської родини.)
• Чи означає назва «садок» зменшення? (Ні. Це народна назва, яка засвідчує не його малий розмір, а замилування автора.)
• Чому цей вірш залічуємо до пейзажної лірики? (Бо в ньому автор зображує природу рідного краю.)
• Чи є у творі художні засоби (порівняння, епітети, персоніфікації)? (У ньому немає традиційних художніх засобів, однак зображений тут вечір в українському селі постає перед нами в усій красі. Понад те, за простою, на перший погляд, формою викладу прихована геніальність створеного поетом образу, який став символом України.)
• Завдяки чому ми чуємо і бачимо чудову картину природи, праці й побуту селянської родини? (Завдяки деталям та образам, які складають цілісний пейзаж.)
• Які образи містить поезія? Які з них є зоровими, а які - слуховими? (Зорові образи: вишневий садок, батьківська хата, плугатарі з плугами, матері, що чекають вечеряти, вечірня зіронька; слухові образи: гудіння хрущів над вишнями, спів дівчат, тьохкання соловейка, нічна тиша.)
• Чому, на вашу думку, дія відбувається «коло хати»? (Бо рідна хата для українця - берегиня життя. Вона дає відчуття безпеки, спокою, захищеності.)
• Як поет описує родину? Спираючись на поезію, доведіть, що автор оспівує лад і взаємоповагу у великій селянській родині. (Селянська родина, в якій ніжне, дбайливе ставлення одне до одного, живе в гармонії з природою.)
• Чому селяни не квапляться відпочивати, а співають, слухають соловейка, милуються красою природи? Про які риси характеру свідчить таке світосприйняття? (У співах, замилуванні природою й полягає душевний відпочинок. Любов до природи, взаємопіклування- риси, властиві українцям споконвіку.)
• Як ви вважаєте, чому саме «мати хоче научати» дочку? (Мати є прикладом і авторитетом для доньки.)
• Які почуття у вас викликає образ матері з цього вірша Т.Шевченка? Опишіть цей уявний образ. (У поетичних рядках автор змальовує жінку, радість її материнських обов'язків: вона вечерю зготувала, і доньку навчала, і дітей спати повкладала. все це овіяне спокоєм і гармонією з природою.)
• Чи буде щасливою, на вашу думку, доля малих діточок, яких мати поклала спати? Свої міркування обґрунтуйте. (Коли не брати до уваги історичного часу, кріпаччини, тоді майбутнє родини видається світлим і щасливим.)
ДОМАШНЄ ЗАВДАННЯ: ВИВЧИТИ НАПАМ'ЯТЬ ОДНУ З ПОЕЗІЙ ТАРАСА ШЕВЧЕНКА, РОЗПОВІДАТИ БУДЕТЕ, КОЛИ ПРИЙДЕМО В ШКОЛУ, вміти аналізувати вірші, за бажанням можете намалювати ілюстрації до поезій.
01.04.2020, 02.04.2020, 08.04.2020. Павло Тичина.Коротко про поета і край, де він народився. Майстерне відтворення краси природи, яка надихає ліричного героя й зміцнює його патріотичні почуття. "Не бував ти у наших краях", "Гаї шумлять...", "Блакить мою душу обвіяла" Мелодійність віршів П.Тичини.
Опрацювати матеріал в підручнику с.199-202.
Основні поняття записати в зошит і вивчити. знати біографію, вміти аналізувати поезії.
Одну з поезій вивчити напам'ять.
09.04.2020, 13.04.2020 Євген Гуцало. Основні відомості про письменника. Вічне протистояння добра і зла - наскрізна тема світового мистецтва. Порушення цієї теми в оповіданні "Лось". Співчуття, милосердя - шлях до перемоги добра. Образи хлопчиків, їхня невідступність у захисті гуманних переконань.
Прочитати в підручнику біографію Є.Гуцала.
Прочитати оповідання "Лось" с.203-210.
Усно дати відповіді на питання після оповідання.
Вміти характеризувати образи хлопчиків, знати, що таке оповідання.
Наступний урок буде контрольна робота, тому читайте і повторюйте вивчений матеріал.
16.04.2020 Контрольна робота. Тарас Шевченко, Павло Тичина, Євген Гуцало.
В робочій групі Вайбер є посилання і ключ до електронного варіанту контрольної роботи.
Код 687156
Контрольну можна зробити до 15 години.
22.04.2020, 23.04.2020 Максим Рильський. Основні відомості про поета. Краса рідної природи й відтворення її засобами поетичної мови. "Дощ".Єдність людини і природи. "Осінь маляр з палітрою пишною..."
Знати основні відомості про поета, вміти аналізувати поезії. Одну з поезій вивчити напам'ять.
29.04.2020. РМ Художній етюд про природу.
Робота над етюдом В. Сухомлинського «Все в лісі співає».
- Побувавши на лузі, де ми спостерігали за квітами, подумки перекинемося до весняного лісу. Уважно прослухайте текст, який написав В.Сухомлинський, і уявіть собі таку картину.
Навесні ми пішли до лісу. Зійшло сонце, дихнув легенький вітерець, і всі дерева в лісі заспівали. Кожне співало свою пісню.
Береза співала ніжну пісню. Слухаючи цю пісню, хотілося підійти до білокорої красуні й обняти її.
Дуб співав мужню пісню. Коли ми слухали пісню дуба, нам хотілося бути сильними, відважними.
Верба, що схилилась над ставком, співала задумливу пісню. Прислухаючись до пісні верби, ми подумали, що прийде осінь і листячко з дерев осиплеться.
Горобина співала тривожну пісню. Ця пісня навіяла Думку про темну ніч і бурхливу грозу, від якої гнеться тонка горобина, немов шукаючи захисту.
Ось які пісні почули ми в лісі.
- Чи сподобалися вам пісні дерев?
- Чия пісня сподобалася вам найбільше? Чому?
- У якому стилі написано прослуханий твір? Доведіть свою думку.
- Які художні засоби використовує автор?
- Який за обсягом прослуханий твір?
8. Теорія літератури.
Твір В.Сухомлинського «Все в лісі співає» є етюдом. Що таке етюд, ми з'ясуємо на сьогоднішньому уроці.
- Що таке етюд?
1) Образотворче мистецтво.
(Учень – художник демонструє виконані ним етюди).
- Етюд – це твір образотворчого мистецтва допоміжного характеру, виконаний з натури.)
2) Музика.
(Учень - музикант виконує невеличкий етюд на музичному інструменті або прослуховування запису)
- Етюд - невеликий музичний твір віртуозного характеру.
3) Література.
У літературі етюд - це невеликий твір допоміжного характеру, який виконується безпосередньо з натури, з метою кращого її вивчення або начерк для майбутнього твору.
- Основні ознаки етюду визначимо разом.
1) Який за обсягом? / Коротка форма /
2) Що описується? /Безпосередні враження від природи /
3) Чи відчувається думка автора? / Висловлення своїх почуттів /
4) Чи використовуються художні засоби? / Образність мови /
Складання етюду
Вашим завданням є скласти етюд про природу, можна використовувати наступні питання.
- Що таке пейзаж?
- Роздивіться навкруги. Які зміни у природі відбулися з приходом весни?
- Які стоять дерева?
- Про що мріють дерева?
- Яку думку думає старий каштан, що стоїть біля школи?
- Про що шепоче трава?
- Що хоче розповісти краплинка роси?
- Чим пахне вітер?
- Як розмальоване небо?
- Чому похилився і плаче отой кущик? Що трапилось?
- Чого бояться квіточки на отій клумбі?
- Чи потрібна допомога рослинам?
- Яка?
- Коли радіє людина, а коли плаче?
- Коли радіють дерева, кущі, квіти?
- А коли плачуть?
- Висновок: природа теж відчуває, розуміє, любить і ми повинні…
- Що ми повинні?
30.04.2020 Григір Тютюнник. Коротко про письменника."Дивак".Ідея неповторності й багатства внутрішнього світу людини.
Прочитати в підручнику с.215-223.
Бесіда
- Де народився Григір Тютюнник? (у с. Шилівка на Полтавщині)
- Яку спеціальність Григір здобув після закінчення ремісничого училища? (слюсар)
- Де юнак продовжує навчання? (У Харківському університеті)
- Як називалася перша книжка Гр. Тютюнника? («Зав’язь», 1966 р.)
-Назвіть збірки Г. Тютюнника. («Зав’язь», «Деревій», «Крайнебо»)
- Якими преміями нагороджено письменника? (1980 р. – літературна премія імені Лесі Українки, 1989 р. Державна премія України імені Т. Г. Шевченка).
- Що таке оповідання? (Оповідання – це невеликий прозовий твір, у якому розповідається про одну або кілька подій з життя одного героя або кількох персонажів протягом обмеженого проміжку часу)
- Яка історична довідка оповідання?
(1 жовтня 1963 року в газеті «Літературна Україна» було надруковано перший твір молодого письменника українською мовою – «Дивак»)
- Давайте пригадаємо тему та ідею твору?
- Які проблеми порушує автор у творі? (єдність людини із природою, добро і зло, духовна краса особистості)
- Давайте пригадаємо героїв твору?
Обговорення образу Олеся в ході бесіди за питаннями
Цитатна характеристика
2. Знайдіть у тексті портретні деталі Олеся. Які мовні засоби вживає Г. Тютюнник для опису його зовнішності?(1. Зріст: «малий, головою ледь до клямкидістає».
2. Очі: «чорні, глибокі, як вода в затінку, дивляться широко, немоводразухочутьзбагнути весь світ».
3. Взуття:чобітки.
4. Одяг: «пальтечко в ньоготовсте», рукавички.
5. Статура: «сам тонкий».
6. Сила: слабосилий, бо «важконахилятись: дух спирає,підочиманабряка».
Учитель.Це маленький сільський хлопчик, худорлявий й слабосилий, допитливий і вдумливий)
3. Визначте ставлення автора до хлопчика, помітне в цьому описі.
4. Яким ви його собі уявляєте? Усно намалюйте його зовнішність. («Словесне малювання»)
5. Поясніть, які риси вдачі Олеся розкриваються в його зовнішності?
6. Яке ставлення до нього виникає у вас? Доведіть свою думку.
7. У чому ж його дивацтва? Перерахуйте. (Не любить псувати молодий лід, коли дятел шишки їсть; боляче йому, коли щука пліточку впіймала; так любить природу, що передає свою любов до неї на уроці малювання, забувши завдання вчительки намалювати горщечок; жаліє коней, коли дід б’є їх батогом; жаліє стару сосну.)
Найбільше Олесь любить малювати. Через те йому й зима до вподоби, бо на снігу зручно малювати всяку всячину. А вміє він це робити, бо уважний до всього: помічає зелені чубчики трави крізь порошу, низенькі пеньки з жовтуватою смілкою, йому цікаво, як дятел порається та який підводний світ замерзлої річки. Допитливість і спостережливість пробуджують його творчу уяву: «ввижається Олесеві маленька хата під кущем водяної папороті, а в тій хатці — він біля віконця сидить, рибку стереже». Тому й вдалим виявився малюнок дятла, і навпаки — не цікавим був йому той гирунчик. Справді, яке натхнення викликає в художника перегнійний горщечок? Учителька б сама могла подбати про гідний предмет для малювання й не ставити себе в незручне становище. До того ж, хлопчик іще дуже малий, щоб слухняно виконувати будь-які забаганки старших. Тому й вийшов із класу. Можна сказати й про те, що в хлопчика природне чуття краси і свободи, не притьмарене путами штучних заборон. Як, очевидно, заздрив Олесеві автор, всіляко утискуваний у своїй творчості!
Розповідаючи про те, як Олесь підтримав сосну, трамбуючи її коріння, або не захотів «подушки на льоду гнути», як він переживав, коли щука проковтнула рибку або дід бив коней, щоб швидше дістатися домівки (добру вдачу хлопчика, його милосєрдність).Та найбільшейоговразилидідові слова про жорстокістьсвітудорослих, де «не бити не можна», бо «не ти, так тебе одрепають, ще й плакать не дадуть».
Однак сон, якийприснивсявночіхлопчикові, засвідчує,що в душі малого зріютьдобріпочуття, з якимивінувіходить в новий день, у новежиття.
- На кого з літературних героїв АстрідЛіндгрен схожий хлопчик Олесь із оповідання «Дивак» Г. Тютюнника і чим? (Пеппі-Довгапанчоха)
06.05.2020, 08.05.2020 Микола Вінграновський. Основні відомості про письменника. "Сіроманець" . Захоплива і драматична історія про хлопчика й вовка як приклад гармонії людини й природи. Гуманізм повісті.
Прочитати в підручнику с. 223-249
13.05.2020 Р.М. Складання власної версії закінчення повісті.
Складіть власну версію закінчення повісті. Пофантазуйте, як інакше могли б скластися обставини. Версію свою запишіть в зошит та надішліть на вайбер.
20.05.2020 2 уроки Контрольний письмовий твір "Мій улюблений літературний герой"
Пригадайте, яких героїв ми вивчали на уроках української мови протягом року? Напишіть твір про улюбленого вашого героя.
Опишіть його зовнішність, риси характеру, вчинки, за які він вам подобається, які риси хотіли б мати собі, що не подобається, висновок.
21.05. 2020 ПЧ Валентин Чемерис "Аравійська пустеля"
Прочитайте біографію письменника і твір. Твори позакласного читання даються на самостійне опрацювання.
27.05. 2020 ЛРК Надія Гуменюк. Дитячі вірші.
Надія Павлівна Гуменюк народилася 2 січня 1950 року в селі Онацьківці Полонського району Хмельницької області. Закінчила з відзнакою шкільний відділ Хмельницького педагогічного училища (1970) та факультет журналістики Львівського державного університету імені Івана Франка (1977).
Журналістську діяльність розпочала 1973 року у редакціях Каланчацької (Херсонщина) та Луцької (Волинь) районних газет. Працювала кореспондентом Рівненського обласного радіо (1975–1980), завідувачкою відділу Луцької районної газети (1980–1985), редактором радіогазети Луцького шовкового комбінату (1987–1990), заступником головного редактора луцької міської газети «Народна трибуна» (1990–1995). З 1996 року — редактор відділу культури Волинської обласної газети «Віче». З 1989 року очолювала один з найбільших у Луцьку осередок Товариства української мови, на початку дев’яностих років була головою луцької міської «Просвіти», працювала в обласних організаціях Українського фонду культури, Союзу українок, в обласній комісії з питань утвердження української мови, пізніше очолювала Волинську обласну організацію Всеукраїнського товариства «Просвіта».
Надія Гуменюк є членом Національної спілки журналістів України (з 1977), членом Національної спілки письменників України (з 1995).
Вперше публікуватися почала у десятирічному віці у всеукраїнській газеті для школярів «Зірка». У 1965 році стала переможцем літературного конкурсу на честь ювілею цього видання і була нагороджена двомісячною путівкою у Міжнародний дитячий табір «Артек», де відбувався зліт юних талантів СРСР і впродовж двох місяців тривали зустрічі з відомими митцями, журналістами і літераторами. У 1972 році відбувся дебют у журналі «Радянська жінка», з благословінням Любові Забашти. Далі — публікації у журналах «Україна», «Жовтень», «Прапор» та колективних збірниках. У 1992 році у видавництві «Каменяр» побачила світ перша збірка поезій Надії Гуменюк «Країна світла». Відтоді почалося активне входження письменниці в літературу. У видавництві «Надстир'я» вийшла збірки поезій «Каріатиди» (1994) та «Однокрил» (2000), у видавництві «Волинська книга» — «Тайнопис тиші» (2005) і «Голос папороті» (2009).
Поезії Надії Гуменюк властиві громадянське звучання, філософське осмислення світу, щирість; вся вона пронизана ліричним струменем, що балансує на межі жорстокої дійсності і пошуку ідеалу, земного і небесного, скороминущого і вічного.
Наприкінці дев’яностих років Надія Гуменюк дебютувала як дитяча письменниця. Видавництво «Надстир'я» видало її популярні серед дітей книжки «Чапики — Чалапики» (1990), «Веселка для Веселика» (2001), «Де гуляє крокотам» (2003), «Казка про козака Ярка і Яринку-Живинку» (2004), «Котилася писанка» (2004), а тернопільське видавництво «Підручники і посібники» — «Святвечір» (2003). Книжка «Веселка для Веселика» була представлена в Києві на книжковій виставці у Національній спілці письменників України як одне з найкращих видань для дітей у 2001 році, а книжка «Де гуляє крокотам» отримала диплом в номінації «Література для дітей» на Першому книжковому форумі, що проходив у Тернополі у 2003 році.
літечко
Заховалося уранці тепле літо в квітнику:
У сорочечці яскравій, у росинці на листку.
А на квіточці барвистій клопоталася бджола,
І побачила іскринку, що мов маківка, цвіла.
Зацікавалась хутенько: що ж за диво вогняне,
У маленькій намистинці сяє сонечко ясне?
Підлетіла до листочка, привіталася здаля,
Літо усміхнулось мило до бджоли і до джмеля,
Що трудивсь на пелюстинці сніжно - білого куща.
А проміннячко іскристе шиє ясного плаща
Для зеленої травички, ніжних квітів і дерев,
Шиє річечці, пшеничці, і для лугу, і джерел.
Щоби сонечко зігріло промінцями все навкруг,
Щоби смуток розтопило, звеселило зір і дух.
А для дівчини Софійки сіє сонячні дощі,
І всміхається намистом на калиновім кущі.
***
Цей дивний світ лише любов тримає,
І на незримих Божих терезах
Руками світла землю обіймає
І злу перекриває чорний шлях.
Цей світ крихкий від нас лише залежить,
Від поведінки, віри та бажань.
Теплом душі ми гріємо безмежність,
Тому й не гасне всепрощення грань.
У цьому світі щось переламалось,
Бо гори й води зрушилися враз,
І хвилі зла, немов страшна навала
Тривожать Землю й кожного із нас.
Цей грішний світ… Чи нам осяє душі?
Чи прийдемо до Бога з марноти,
І вернемося у Господнє русло
Щоби любов’ю зло перемогти?
літо дитинства
Сушили на подвір’ї урожай:
Під сонцем красувалася пшениця,
Білів на спориші обрусу край,
Тремтів в руках райтак, як паляниця -
Відвіював полову від зерна.
Вітрець усе розводив й на горбах
Всміхалось сонце оком золотавим.
Крутивсь райтак у маминих руках,
І радість щира душі зігрівала,
Що буде з хлібом ще одна весна.
20.05.2020. Підсумковий урок з розділу "Рідна Україна, світ природи"