Емоційне вигорання — це синдром, який виникає через хронічний стрес у різних аспектах життя. Воно не є медичним діагнозом, однак може негативно впливати на фізичне і ментальне здоров’я.
💡 Важливо розрізняти:
Емоційне вигорання може стосуватися будь-якої сфери життя: стосунків із близькими, проблем зі здоров’ям чи інших тривалих стресових ситуацій.
Професійне вигорання пов’язане саме з роботою, викликане хронічним робочим стресом.
💤 Емоційне вигорання ≠ перевтома:
При перевтомі людині зазвичай достатньо кількох вихідних, щоб відновитися. Але якщо має місце емоційне вигорання, навіть відпочинок не повертає сил.
📉 Як виникає емоційне вигорання?
Процес розвивається поступово:
1️⃣ Спочатку людина вкладає максимум енергії в певну сферу життя.
2️⃣ З часом ресурси виснажуються, якщо немає можливості їх відновити.
3️⃣ Перші ознаки вигорання проявляються на фізичному, емоційному та поведінковому рівні.
Якщо ви відчуваєте знесилення, байдужість чи виснаження навіть після відпочинку, зверніть увагу на свій стан.
Пам’ятайте: турбота про себе — це не егоїзм, а необхідність. 💚
Дисципліна – це умова, засоби й результат виховання, вона потребує зустрічних зусиль. Головною умовою дисциплінованої поведінки учнів є доброзичливі відносини між учителями і дітьми.
Необхідно враховувати що дисципліну в класі обумовлюють раніше нагромаджений досвід поведінки учнів, організованість класу, ставлення до навчання, предмета, вчителя, дотримання єдиних вимог до учня всіма вчителями, які працюють у класі, загального порядку умов і традицій даної школи.
При роботі в класі і для підтримання дисципліни необхідно враховувати наступні правила:
1. Поводьтеся так, щоб учні відчували, що ви керуєте навчальним процесом, при цьому стимулюйте їхню активність.
2. Не відволікайтеся на незначні порушення, моралізування.
3. Дотримуйтеся доброзичливого, мажорного тону, будьте уважні до кожного учня. Надавайте необхідну підтримку, відзначайте успіхи, створюйте життєрадісний оптимістичний настрій у класі.
4. Стежте за правильністю постави, проводьте фізкультхвилинки; не допускайте перевтоми учнів.
5. Надавайте учням можливість частіше працювати у групах – це може бути стимулом до зайнятості кожного, хорошого настрою і поведінки.
6. Створюйте умови, щоб важкі, слабкі діти мали можливість відчути себе лідерами.
7. Не принижуйте учнів, не припускайте образ, сарказму. Гнів, дратівливість, імпульсивність не сприяють зміцненню дисципліни й авторитету вчителя.
8. Будьте привітними.
9. Не виявляйте антипатій до важких учнів, сподіваючись від них поганої поведінки. Діти відчувають скептичне ставлення до них і часто поводяться згідно з вашими очікуваннями.
10. Не припускайте появи „улюбленців”, це створює зайві проблеми, ускладнює стосунки в колективі.
11. Умійте керувати емоціями, знайте ціну кожному слову, тонові. Не можна вимагати від дитини те, що під силу дорослому, будьте терплячими.
12. Не соромтеся виявляти почуття гумору. Можна посміятися і над собою, не вважайте себе досконалістю. Але не можна висміювати учнів. Дітям імпонує веселий, спритний, оптимістичний учитель.
13. Підтримуйте контакт з учнями поза уроками, на заняттях гуртка, позакласних заходах, спільних походах.
Зміцнюйте зв’язки з батьками, намагайтеся отримати від них підтримку, але не сподівайтеся, що вони вирішать проблему з дисципліною в класі. Виявляйте коректність у взаєминах з батьками. Постійна негативна інформація, скарги псують відносини, викликають недовіру до вчителя, його можливостей, здібностей навчати й виховувати дітей.