Embedded Files
Подорож в серце темряви. Казка про страх темряви
Подорож в серце темряви. Казка про страх темряви
Онлайн консультаці
У селі Щепетівка, що знаходилося на околиці великого лісу, жила маленька Лія. Дівчинка, чиє серце сповнене великої відваги, завжди готова була долати будь які страхи та сумніви. Але скільки себе пам'ятає, все ж таки один страх її переслідував. Це була темрява.
Кожна ніч для неї ставала важким випробуванням, а кожен вечір - початком нових переживань. Страх здавався їй настільки великим, що накривав її серце і душу чорною хусткою, через яку неможливо було пробитися жодній приємній емоції. А коли все ж таки наставав момент йти спати, Лія відчувала, що опиняється в обіймах страху, який відчувався як невидимий ворог, стеживший за нею цілу ніч. Її серце билося так швидко, наче хотіло вирватися з цього зачарованого кола, але безрезультатно.
Вона відчувала себе вразливою і беззахисною перед тією невизначеністю, яку несла темрява. Лія занурювалася в світ страху, дозволяючи йому оволодіти своїми думками і відчуттями. Її відвага і самовпевненість померкли під тягарем страху, і вона відчувала, як втрачає контроль над собою. Кожна ніч ставала для неї важким періодом безсоння, коли дівчинка відчувала себе в лапах безмежного страху, не здатного навіть дати їй хвилинного спокою.
- Дівчинка знала, що має знайти спосіб перемогти його. Але як?
- Чому я не можу контролювати це? - сумно запитувала себе Лія кожен день.
Якось, мама дівчинки помітила, що донька ходить сумна та занепокоєна і вирішила дізнатися в чому причина. Лія розповіла, що кожного вечора відчуває себе погано і губить свою веселість як тільки згадує, що час йти до темної кімнати. Мама сіла поряд з дівчинкою та почала розповідати про те, що страх темряви виникає через відчуття невизначеності та відсутності контролю. В темряві не видно навколишнього середовища, і це може викликати почуття страху перед можливою небезпекою, яка ховається в ній. Крім того, деякі дітки можуть мати уявні страхи, продовжувала мама, які посилюються у темряві. Наприклад, страх монстрів або інших уявних створінь, яких в справжньому житті не існує. Вони дано говорила на цю тему, а за вікном вже непомітно підкрадався вечір.
Тоді мама згадала, що коли вона була маленькою, її мама, тобто бабуся Лії, розповідала про секретний метод, який може допомогти заспокоїти тривожне відчуття всередині перед сном. Вона прошепотіла на вухо Лії таємничі слова і дівчинка натхненно побігла до своєї кімнати.
Лія швидко заскочила на ліжко і почала говорити те, що передала їй мама: "Моє серце сповнене сміливості, і я не боюся темряви. Я можу подолати свій страх і заснути спокійно". Після цих слів вона вирішила залишити світло увімкнутим та лягла спати.
Кожної наступної ночі Лія виконувала цей ритуал перед сном. І кожного разу вона відчувала, як її страх поступово зменшується. Темрява вже не здавалася такою страшною, і дівчинка відчувала себе набагато сміливіше. Одного вечора, коли Лія знову готувалася лягати спати, втомившись від повсякденних справ, вона забула увімкнути світло. Але на цей раз дівчинка вже не відчула страху і вирішила спробувати заснути у темряві. Вранці Лія прокинулася з відчуттям перемоги. Дівчинка зрозуміла, що завдяки своїй внутрішній силі та відвазі вона змогла перемогти свій страх.
З того моменту Лія знала - ніщо не може завадити їй бути сміливою та впевненою, навіть у темряві. На памʼять про свою внутрішню силу та відвагу Лія взяла аркуш та намалювала себе, підписавши малюнок: «моє серце сповнене сміливості», вирішивши повісити його на стіну, щоб кожного разу, коли знову ставало страшно, дівчинка могла пригадати скільки сміливості живе в середині неї.
Питання до обговорення:
Чому Лія боялася темряви?
Які почуття вона відчувала вночі, коли знаходилась у темряві?
Як мама допомогла Лії подолати її страх?
Які техніки вона використовувала, щоб заспокоїти себе перед сном?
Як Лія відчувала себе після того, як змогла подолати свій страх?
Школа Впевненості містера Макса.
Школа Впевненості містера Макса.
Казка про впевненість в собі
Казка про впевненість в собі
У казковому місті «Сяйво» жив хлопчик на ім'я Макс. Він був дуже добрим і завжди намагався допомогти усім, хто потребував його підтримки. Макс був розумним та спритним, він завжди з великим захопленням брався за нові завдання. Однак, одного разу йому довелося зіткнутися з випробуванням, яке підірвало його впевненість у собі.
Під час прогулянки Макс зустрів хлопчика на ім'я Тім. Тім був зовсім не такий, як Макс. Він був злим і грубим, новий знайомий одразу почав насміхатися з Макса, кажучи, що він занадто слабкий та нічого не вміє. Хоча Макс намагався виглядати сильним, слова Тіма все ж ранили його серце. Повертаючись додому, Макс думав про ситуацію, яка щойно з ним трапилась, і відчув як сумніви та невпевненість перемагають його позитивні якості доброти та відваги. Він почав питати себе, чи справді він настільки слабкий, як каже Тім. Його впевненість в собі поступово зникала, а пізніше хлопець взагалі почав уникати нових викликів, переконаний, що він не зможе їх подолати.
Одного дня, гуляючи в парку, Макс зустрів мудрого старця на ім'я Джек. Джек був відомий в місті своєю мудрістю та добротою. Побачивши сумний вигляд Макса, він вирішив поцікавитись у хлопця, що трапилося. Макс розповів Джеку про свою зустріч з Тімом і як слова того хлопчика підірвали його впевненість в собі.
Джек уважно слухав Макса перебираючи пальцями кожну квітку, яка знаходилась навколо них. "Максе, не дозволяй чужим словам підірвати твою впевненість в собі", - сказав він у відповідь. "Ти дуже сильний та розумний хлопчик, тому ніякі образи не повинні перешкоджати тобі на шляху до своїх мрій."
Мудрець вирішив навчити Макса спеціальному ритуалу, який допомагав повернути впевненість. Він пояснив Максу, що впевненість в собі - це внутрішня сила, яка допомагає нам вірити в себе і свої здібності, навіть коли інші сумніваються в них. Цей таємний ритуал полягав у тому, щоб Макс щодня перед дзеркалом повторював фразу: "Думка інших про мене не повинна стати моєю власною реальністю."
Макс виконував цей ритуал регулярно, як сказав мудрець, і з кожним днем його впевненість в собі зростала. Він почав братися за нові виклики і знову відчув радість від досягнень. Хлопець зрозумів, що навіть у найважчі моменти він може підтримувати свою впевненість, якщо буде продовжувати вірити у себе та працювати над собою.
Коли Макс зрозумів всю мудрість та силу впевненості в собі , він вирішив, що необхідно поділитись цими знаннями з усім світом. Під старим, величним деревом Баобаб, хлопець створив школу, в якій кожна дитина могла навчитися вірити в себе.
- Першим знанням магічної впевненості, яким Макс поділився в своїй школі, була "Магія позитивного мислення". Учні вчилися перетворювати негативні думки на позитивні. Вони вивчали, як замінювати "Я не можу" на "Я можу спробувати" та "Я нічого не вмію" на "Я ще не вмію, але я навчусь".
- Другим правилом було "Магія впевненого виступу". Учні вчилися виступати перед великою кількістю незнайомих людей. Вони тренувалися говорити голосно та чітко, тримати погляд на незнайомцях та контролювати своє дихання. Ці правила допомагали дітям долати страх говорити перед класом і розвивали їхню впевненість в собі.
- Третім магічним правилом впевненості було "Дерево самооцінки". Учні малювали дерево, на його товстих гілках вони писали свої сильні сторони, а на тоненьких, маленьких гілочках - слабкі сторони. Потім діти працювали над покращенням своїх якостей і поступово робили тоненькі гілочки товстішими. Вони розуміли, що кожна людина особлива і має свої унікальні здібності, тому важливо вірити в себе та свої можливості.
У школі Макса діти не лише вивчали ці правила, але й використовували їх у повсякденному житті. Завдяки новим навичкам вони ставали впевненішими, вміло вирішували проблеми та досягали своїх цілей. Школа впевненості Макса стала місцем, де кожен міг навчитись вірити у себе.
Питання до обговорення:
Яким чином мудрий старець Джек допоміг Максу подолати невпевненість?
Які магічні правила впевненості були проголошені в школі Макса, і як вони допомагали дітям?
Які правила позитивного мислення ви можете застосовувати у своєму житті, коли ви відчуваєте сумніви чи невпевненість в собі?
Чому важливо вірити в себе та свої здібності, навіть коли інші сумніваються в них?
Голді та золоте яблуко.
Голді та золоте яблуко.
Казка про комунікацію.
Казка про комунікацію.
За мільйон кілометрів від нашої країни, на березі озера, в якому замість води було золото, жив хлопчина на імʼя Голді. Він був дуже добрим і веселим хлопцем, в нього були найкращі друзі - зграя журавлів, які жили під великим дубом неподалік від озера. Голді кожен день приходив до своїх друзів і залюбки проводив з ними цілий день. Журавлі любили хлопчика і, знаючи наскільки йому важко дружити з такими як він сам, приймали його до себе.
Але, з року в рік, в день, коли з їхнього дерева впадало перше жовте листя, птахи збиралися в подорож до теплих країв і залишали хлопчика зимувати на самоті. Голді знав, що хоч вони і хороші друзі, але дуже різні: журавлі завжди кружляли в небі, поки він дивився на них з землі та ніколи не залишалися поряд з ним в холодну пору, тому що не переносили таку погоду.
Так і сталося чергової осені. Хлопець сидів на гілці великого дерева, з під якого ще вчора лунав веселий сміх, дивлячись як його друзі розчісують своє пірʼя і готуються злітати. Зграя вже зайняла свої місця, утворюючи косяк, єдиного кого не було - це вожака, який мав очолити птахів, займаючи перше місце. Голді став шукати головного журавля очима, але його ніде не було. Стало чутно невдоволені вигуки членів стаї.
Як тут, з-за квітів, вийшов великий, ширококрилий журавель. Хлопець зрозумів, що це і є вожак Клім. Той, тримаючи в своєму клюві золоте яблуко, протягнув його хлопцю і сказав: “Я знаю, що тобі важко дружити з іншими, такими самими хлопцями як ти, але це яблуко тобі підкаже як діяти, щоб подолати цей страх спілкування.” Голді взяв яблуко в руку і почав уважно його розглядати, а коли підняв очі, зграя журавлів була вже далеко-далеко від своєї домівки, а під ногами хлопці лежав лист, на якому було написано: “дотримуйся цих правил, щоб подолати свій страх”. Він розгорнув лист, який залишив йому мудрий журавель і почав зачитувати текст:
« По-перше, розмова з іншими людьми - це можливість познайомитися, поділитися і зрозуміти інших краще. Тому, друже, памʼятай, що всі люди мають право на власні думки та почуття, і ти в тому числі. Я це називаю самоприйняття!
По-друге, коли тобі треба буде спілкуватись з іншими людьми, думай про цю розмову як про можливість весело провести час та дізнатись щось нове. І навіть якщо щось піде не так, це може бути важливим досвідом для майбутніх новий пригод!
А ще, дуже важливо уважно слухати співрозмовника і дотримуватися спеціальних вимог крутої бесіди - завжди вітатися, висловлювати подяку і не забувати ділитись своєю думкою!
Головне, памʼятай, що твої почуття мають значення і важливо ділитися ними з іншими! От і все, Голді, сподіваюсь тобі сподобався мій подарунок і стане у нагоді під час пошуку друзів! Бережи це яблуко та тримай його в руках, коли буде страшно говорити з новими людьми, воно подарує тобі силу впевненості. До нових зустрічей, любий друже!»
Голді дочитав текст до кінця, схопивши яблуко і міцно ставши його в долоні, вирішивши все ж таки спробувати знайти друзів, бо зима мала бути довгою, і йому здалося, що чекати повернення журавлів веселіше з кимось разом.
Хлопець знав, що неподалік від цього старого дуба, є галявина, на який завжди збирається багато людей і рішуче направився туди. Коли він підійшов, серце його стукало так швидко, що він майже не чув інших звуків, а з голови зникли всі теми, які хлопець готував для розмови з новими друзями поки йшов до галявини.
Голді знову дістав лист мудрого Кліма, перечитав, взяв в руку яблуко, заплющив очі і подумки сказав: «Я цікава людина, мені є про що розповісти!». Коли хлопець відкрив очі, поряд стояв маленький хлопчик Бім, який помітив, що Голді соромиться підійти першим. Він уважно дивився на нього і чекав, коли той все ж таки наважиться заговорити. Голді глибоко вдихнув і швидко затараторив: «Я Голді, шукаю друзів, давай дружити?» Голді знову дістав лист мудрого Кліма, перечитав, взяв в руку яблуко, . Бім розплився у широкій усмішці і радісно погодився. Він познайомив своїх друзів з відважним Голді, який все ж таки зміг подолати свій страх спілкування, а той в свою чергу розповів про своїх друзів - журавлів та старого вожака Кліма, який допоміг хлопцю навчитись правилам спілкування.
Як скінчилась зима, журавлі повернулися додому, а під дубом їх чекала весела дітвора. Журавлі радісно прийняли нових друзів Голді. З того моменту, нова компанія збиралася разом кожен день та із захопленням слухала повчальні історії мудрого вожака Кліма. А яблуко? Яблуко Голді поставив на тумбочку біля ліжка, як символ великої відваги хлопця та його самоприйняття.
Питання до обговорення:
Які проблеми зустрічав Голді у спілкуванні з іншими?
Який важливий для Голді подарунок зробив йому вожак Клім?
Які поради мудрого вожака Кліма міг би використовувати будь-хто, хто має страх спілкування з іншими?
Як Голді використовував ці поради, щоб знайти нових друзів?
Які важливі уроки можна винести з цієї казки про самоприйняття та відвагу?
Таємниця Лісового Оленя. Казка про страх
Таємниця Лісового Оленя. Казка про страх
У селі Зоряний Ліс, де кожен день дерева шепочуть, а краплини роси танцюють на траві, жив хлопчик на ім'я Тім. Він був відважним і допитливим хлопчиком, завжди в пошуках нових пригод. Проте, в серці Тіма сховалася таємнича темрява, яка являлася особливою тінню у темний час ночі.
Кожна ніч для Тіма була своєрідним тестом на відвагу. Його серце билося так швидко, наче птах, що хоче вилетіти з гнізда, але нічний страх тримав його міцно, не відпускаючи навіть на крок. І хоча Тім знав, що чекає його за вікном — нічний ліс зі своїми таємницями — він все одно боявся.
Одного разу, втомлений від безсонних ночей, він вирішив звернутися по пораду до старого мудреця Лісового Оленя. Він розповів про свій страх і попросив допомоги у подоланні його.
Лісовий Олень, уважно слухав слова хлопчика. "Молодець, що звернувся за порадою", — сказав він. "Страх — це не щось, що потрібно боятися. Це внутрішній голос, який хоче, щоб ми подолали себе. Але я маю ідею, як ти можеш подолати свій страх".Лісовий Олень навчив Тіма особливому заклинанню сміливості. "Кожної ночі, перед тим як лягти спати, повторюй собі ці слова: "Моє серце сповнене сміливості, і я можу подолати будь-який страх". Віддайся цим словам, повір у них, і твій страх поступово втратить свою силу".
За допомогою цього заклинання та віри в свою власну сміливість, Тім почав відчувати, що його страх поступово слабшає. Кожного разу, коли ніч ставала темною, він повторював ці слова, і його серце наповнювалося відвагою.
Одного вечора, коли знову настав час готуватися до сну, хлопець вирішив перевірити свою власну сміливість. Він вимкнув світло, закрив очі і повторив заклинання, повіривши в свою власну силу. І ось, коли він відкрив очі, він відчув, що страх зник.
Вранці Тім прокинувся з відчуттям перемоги. Він зрозумів, що завдяки своїй власній силі та вірі в себе він зміг подолати свій найбільший страх. З того дня хлопчик більше не боявся нічної темряви, адже він знав, що в ньому живе справжня сила сміливості. Хлопчик вирішив зобразити свою перемогу у вигляді малюнка, на якому він написав: "Моє серце сповнене сміливості". Цей малюнок став його нагадуванням про те, що сміливість і впевненість можуть перемогти будь-які перешкоди.
Маленький Веня у великому місті (адаптація в новому місті)
Маленький Веня у великому місті (адаптація в новому місті)
Одного разу маленьке кошеня на ім’я Веня переїхало з мамою до нового, великого міста “Квітковий Гай”. Усе навколо було незнайоме: нові будинки, нові вулиці і, звісно, нові друзі. Веня відчував себе самотнім і, навіть, трохи наляканим, але він знав, що мусить звикнути до нового місця.
Перший день у новій школі був для Веня справжнім випробуванням. Його з теплою посмішкою зустріла вихователька, доросла кішка Ельза.
— Веню, ти побачиш, як тут цікаво! — заспокоювала вона. — Познайомся з моїми учнями, вони дуже добрі.
Веня познайомився з Мері, маленькою мишкою з кучерявими волоссям, і з лисом Роєм, з яскраво-червоним рюкзаком. Вони відразу ж запросили його гратися на подвір’ї.
— Не бійтеся нових знайомств, — сказала вчителька Ельза. — Вони допоможуть вам почуватися більш впевнено.
Перший день пройшов швидко, і Веня повернувся додому трохи втомлений, але щасливий. Мама його підтримувала і завжди вислуховувала його розповіді про новий день.
— Кожного вечора ми будемо говорити про твої нові враження, — пообіцяла мама. — Це допоможе тобі звикнути до всього нового.
Кожного дня Веня дізнавався щось нове про своє місто. Він разом із мамою відвідував парки, музеї і навіть басейн. Кожна нова пригода робила його сміливішим.
Одного разу, коли Веня відчув себе особливо самотнім, мама запропонувала йому вести щоденник, де він міг би записувати всі свої думки і почуття. Це допомогло Вені зрозуміти, що він не самотній, навпаки, кожен день приносить нові можливості і друзів.
Через кілька тижнів після переїзду, вихователька Ельза вирішила дати Вені та його новим друзям кілька порад, які допоможуть адаптуватися в новому місці.
— Пам’ятайте, — сказала Ельза, — коли ви відчуваєте себе самотніми або наляканими, важливо знайти спосіб заспокоїтися і зосередитися на позитивних моментах:
Уявіть себе на найулюбленішому місці або придумай казкову історію, яка відволіче тебе від тривожних думок.
Записуйте свої думки і почуття. Це допоможе зрозуміти себе і знайти рішення у складних ситуаціях.
Розповідайте родині або друзям про свої переживання. Вони завжди готові підтримати вас і допомогти.
Ельза також поділилася з Венею і його друзями чарівним рецептом, який допоможе заспокоїтися і знайти впевненість у новому місці.
Для цього рецепту знадобляться такі інгредієнти:
Шматочок різнокольорової тканини
Трохи сухих пелюсток квітів
Декілька крапель ефірної олії (лаванди)
Ельза пояснила, що кожен інгредієнт має свою особливу силу. Різнокольорова тканина символізує радість і різноманітність, пелюстки квітів — вміння бачити красу, а лаванда — спокій та впевненість в собі.
— Спочатку, — сказала Ельза, — візьміть шматочок різнокольорової тканини і загорніть у нього пелюстки квітів. Потім капніть на них декілька крапель ефірної олії лаванди. Зробіть маленький мішечок і носіть його з собою.
Веня, Мері та Рой виконали все, як сказала Ельза. Вони відчули, як спокій і впевненість заповнили їхні серця.
— Тепер, коли ви відчуєте себе самотньо, просто тримайте цей мішечок біля себе і вдихайте його аромат, згадуючи про нашу чарівну процедуру, — пояснила Ельза.
Веня зрозумів, що дуже важливо підтримувати один одного. Коли хтось із його нових друзів почувався самотнім, інші завжди були поруч, щоб підбадьорити і допомогти.
Веня відчув, що з кожним днем стає все сміливішим. Він знав, що завдяки порадам Ельзи і підтримці друзів зможе подолати будь-яку невпевненість і знайти своє місце в новому місті.
Питання для обговорення:
1. Як Веня почував себе, коли вперше переїхав до нового міста?
2. Які почуття Веня відчував у перший день у новій школі?
3. Як вихователька Ельза допомогла Вені заспокоїтися і знайти нових друзів?
4. Чому важливо не боятися нових знайомств, як сказала вчителька Ельза?
5. Як мама Вені підтримувала його після школи кожного вечора?
6. Як прогулянки допомогли Вені звикнути до нового місця?
7. Чому ведення щоденника допомогло Вені почуватися менш самотнім?
8. Які поради дала Ельза, щоб допомогти дітям заспокоїтися і зосередитися на позитивних моментах?
9. Як чарівний рецепт Ельзи допоміг Вені та його друзям знайти спокій і впевненість?
10. Як Веня і його нові друзі підтримували один одного? Чому це було важливо для їхньої дружби?
Page updated
Google Sites
Report abuse