1. Подавайте приклад правильного мовлення і спокійної урівноваженої поведінки.

2. Завжди розмовляйте з дитиною розбірливо, чітко, грамотно.

3. Своєчасно звертайтеся до спеціалістів (логопеда, психолога,

дефектолога).

4. Якомога частіше кажіть дитині, що ви її любите.

5. Не сваріть за неправильно вимовлене слово.

6. Не акцентуйте свої та дитячої уваги на мовленнєвому порушенні.

7. Заохочуйте дитину до спілкування з однолітками.

8. Перетворюйте заняття у гру.

9. Не обговорюйте корекційно – виховний процес у присутності дитини.

10. Виконуйте усі інструкції, поради спеціалістів.

11. Вірте у свої сили та можливості дитини.

1. Коли говорите, дивіться в очі співрозмовника. Це допоможе

подолати збентеження.

2. Стежте, щоб під час мовлення не було емоційного напруження.

3. Перед тим, як почати говорити, подумайте, що ви хочете сказати.

4. Перед мовленням вдихніть, потім починайте говорити – плавно, на видиху.

5. Повітря витрачайте в основному на голосні звуки.

6. Чітко вимовляйте усі звуки.

7. Суворо дотримуйтеся пауз між реченнями.

8. Довгі речення поділіть на смислові частини по 3-4 слова; між ними – пауза, і знову вдихніть.

9. Усі слова в реченні вимовляйте інтонаційно злито, як одне довге слово.

10. Говоріть чітко, виразно, достатньо голосно.

11. Дотримуйтеся помірного темпу й ритму мовлення. Говоріть

упевнено і спокійно.

12. Не поспішайте з відповіддю. Спочатку обміркуйте її.

13. При невдачі зупиніться, заспокойтеся і продовжуйте говорити повільніше, доки відчуєте впевненість.

14. Постійно контролюйте себе: не робіть зайвих рухів руками, ногами, головою, тулубом.