В.І. Пахаренко активно співпрацював з газетою «Молодь Черкащини», на сторінках якої надрукував свій перший «проблемний» матеріал – статтю «Колискова наша мова», в якій обстоював права української мови у державі, проблеми її збереження й розвитку. Ця стаття була першою в ряду наступних, якими молодий автор засвідчив уміння публічно говорити про основоположні проблеми українського суспільства у сфері духовності, культурології й ідеології. Вперше в Україні вчитель-словесник наважився написати про голод 1933 року, а це могло завадити йому вступити до аспірантури. У газеті «Молодь Черкащини» за 1989 рік з’явилася анонімна стаття «Таємниця Пахаренка», яка мала певні погрози. Та Василь Іванович тільки активніше й цілеспрямованіше став працювати над багатьма актуальними темами, написавши десятки статей та окремі книги.

В.І. Пахаренко продовжував свою літературну діяльність, навчаючись в аспірантурі Інституту літератури ім. Т. Шевченка Національної академії наук, а потім так захопився кандидатською дисертацією, що використав її при написанні книги «Поєдинок з Левіяфаном. Міт і псевдоміт в українській літературі 20-х років».

У 1994 році успішно закінчив аспірантуру. В цьому ж році виходить збірка поетичних творів «Скалки». Грунтовні знамениті наукові праці «Незбагненний апостол» вийшли друком у 1993 та 1999 роках. Це солідне глибоке монографічне дослідження долі і творчості Т.Г. Шевченка було відзначене дипломом і премією Президії Національної академії наук України для молодих учених. У праці автор пропонує свій «ключ» до осмислення світогляду й творчого шляху поета.

В.І. Пахаренко – шанована і поважна людина, славетний українець. Нині він – науковець, професор Черкаського національного університету імені Богдана Хмельницького, працює на кафедрі української літератури та компаративістики.

Популярністю у студентів користуються книги Василя Пахаренка «Художнє слово. Короткий нарис практичної поетики» (2001), «Українська поетика» (2002), у вчителів – шкільний підручник «Українська література» для 9 класу. Педагоги високо цінують і використовують у своїй роботі рекомендації та матеріали численних методичних статаей.

Василь Іванович – публіцист. У його доробку – науково-публіцистичні дослідження голодомору в Україні – «Віті єдиного древа. Україна Східна і Західна в апокаліпсисі ХХ ст.» (2005), «Третій людомор», «Слово, що здолало смерть».

Знаємо В.І. Пахаренка як перекладача, знавця іноземних мов, як дослідника творчості не тільки Кобзаря, а й Василя Симоненка, Тодося Осьмачки, письменників діаспори.

Василь Пахаренко, маючи багато талантів і здібностей, віддає пріоритеті книзі, письменству. За таку надзвичайну вірність їм він удостоєний Міжнародної української премії ім. Д. Нитченка, є Лауреатом Міжнародного літературного конкурсу «Гранослов», обласної премії ім. Василя Симоненка; він – член Національної спілки письменників України.

Останнім грунтовним доробком Василя Пахаренка є монографія «Шевченко як геній: природа, своєрідність і стратегії інтеграції геніальності поета», в якій автор досліджує феномен геніальності Тараса Шевченка.

Василь Пахаренко – це талант від Бога. Він дуже багато зробив для Черкащини, для кожного поціновувача українського слова.