Сторінка практичного психолога

Не можна  вилікувати  тіло – не лікуючи  душу, і  навпаки:    вилікувати  душу  неможливо зневажаючи  тіло  

/ Гіппократ/

Корисні посилання щодо допомоги та підтримки в ситуаціях  насильства, торгівлі людьми, складних життєвих обставин

1. Національна «гаряча лінія» для дітей та молоді: 0 800 500 225 або 116  111 (безкоштовно зі стаціонарного та мобільного телефонів, анонімно), Messenger @childhotline.ukraine, 

Instagram @childhotline_ua, 

Telegram @CHL116111. 

2. Національна «гаряча лінія» з попередження домашнього насильства,  торгівлі людьми та гендерної дискримінації: 0 800 500 335 або 116 123 з мобільних  або стаціонарних телефонів цілодобово (безкоштовно, анонімно, конфіденційно). 3. Поліція: 102.  

4. Центр надання безоплатної правової допомоги: 0 800 213 103. 5. Анонімний онлайн-щоденник «Тільки нікому не кажи» дає можливість  написати листа тому, з ким складно поділитися своїми переживаннями в  реальному житті про булінг у школі, нерозділене кохання чи непорозуміння з  батьками (https://secrets.1plus1.ua/). 

6. Перша національна лінія довіри для попередження суїциду: 73 33. 7. Екстрена психологічна допомога при Кризовому Центрі медико психологічної допомоги: (068) 770 37 70, (099) 632 18 18, (093) 609 30 03. 8. «Лiнiя допомоги»: (067) 975 76 76, (066) 975 76 76, (093) 975 76 76. 9. Лінія психологічної допомоги для учасників АТО та членів їх сімей: 0  800 505 085. 

10. Служба медико-психологічної допомоги та профілактики гострих  кризових станів: (044) 456 17 02, (044) 456 17 25. 

11. Національна урядова «гаряча лінія» для постраждалих від домашнього  насильства – 15 47. 

12. «Гаряча лінія» Уповноваженого Президента України з прав дитини: (044) 255 76 75. 

13. Освітній омбудсмен України: (095) 143 87 26 (ez@eo.gov.ua,  https://eo.gov.ua/). 

14. «Гаряча лінія» психологічної допомоги та протидії насильству  (https://www.unicef.org/ukraine/stories/hot-lines). 

15. Національна «гаряча лінія» з питань наркозалежності та ЗПТ: 0 800 507 727. 

16. Анонімні консультації на сайтах teensLIVE (від фахівців клінік, дружніх до молоді), supportME (від фахівців). 

17. Уповноважений Президента України з прав дитини (044) 255 76 75.

18. Національна гаряча лінія з протидії торгівлі людьми та консультування  мігрантів: 0-800-505-501 (безкоштовно зі стаціонарних телефонів), 527 (безкоштовно з номерів мобільних операторів України пн. – пт. з 10:00 до 21:00,  сб. з 10:00 до 18:00). 

19. Гаряча лінія Міністерства закордонних справ України для громадян  України, які опинилися в надзвичайних ситуаціях за кордоном: (044) 238 16 57. 20. Департамент боротьби зі злочинами, що пов’язані з торгівлею людьми  Національної поліції України: (044) 374 37 85 (пн. - сб. з 09:00 до 18:00). 21. Гаряча лінія емоційної підтримки Міжнародної організації з міграції: 0  800 211 444. 

22. Гаряча лінія з профілактики суїцидів (https://lifelineukraine.com/). 23. Гаряча лінія професійної підтримки «Стоп паніка» безкоштовний  багатоканальний номер: 0800 50 18 92. 

24. Платформа «Мені здається» (https://nachasi.com/2021/02/05/platform-it seems-to-me/). 

25. Платформа «Розкажи мені» (https://tellme.com.ua/). 

26. Канал психологічної підтримки «ПОРУЧ» для підлітків та молоді  (https://t.me/poruch_me). 

27. В рамках роботи платформи СпівДія та Співдія хаб функціонує напрям  безкоштовної психологічної підтримки онлайн і офлайн  (https://airtable.com/shrfgyZ1ko5UYxR9r). 

28. За підтримки Національної психологічної асоціації психологи волонтери створили центр психологічної підтримки «Як ти?» (безкоштовно, у  будь-який час доби) (https://bit.ly/3QLUdwO). 

29. Міжнародний Комітет Червоного Хреста (МКЧХ) відкрив гарячу лінію,  за якою можна звернутися за підтримкою: 0-800-300-155 (дзвінки безкоштовні).  30. Довідник психологічної підтримки в умовах війни допоможе знайти  відповіді на питання: як боротися з перевтомою, панікою, тривогою, апатією; як  зберегти близькі стосунки та позбутися почуття провини (https://bit.ly/3OzJm6Z). 31. Телеграм-канал «підтримай дитину» створено з турботою про батьків і  дітей (https://t.me/s/pidtrumaidutuny). 

32. Онлайн-платформа «Аврора»: консультування постраждалих від  насильства, зокрема сексуального, доступу до якісної дистанційної допомоги у  будь-якому куточку України та за кордоном, достатньо лише заповнити заявку на  сайті «Розірви коло» у розділі «Психотерапевтична допомога» 

(https://rozirvykolo.org/mental-support/). 

33. Безкоштовна психологічна підтримка для кожного, хто відчуває у цьому  потребу: УкрЄдність (https://ukr-ednist.com.ua/). 

34. Група психологічної підтримки «Разом» (https://razom.live/). 35. Гаряча лінія кризової допомоги та підтримки від Українського  ветеранського фонду (УВФ): +38 (067) 400 46 60 (пн. - нд. з 10:00 до 20:00), сайт Фонду (https://veteranfund.com.ua/).

Поради психолога по вихованню дітей

Пам'ятка батькам обдарованих дітей

• Створіть безпечну психологічну атмосферу дитині в її пошуках, де вона могла б знайти розраду у разі своїх розчарувань і невдач.
• Підтримуйте здібності дитини до творчості й виявляйте співчуття до ранніх невдач. Уникайте негативної оцінки творчих спроб дитини.
• Будьте терпимі до несподіваних ідей, поважайте допитливість ідеї дитини. Намагай­тесь відповідати на всі запитання, навіть якщо вони вам здаються безглуздими.
• Залишайте дитину одну і дозволяйте їй, якщо вона бажає, самій займатися своїми справами. Надлишок опіки може обмежити творчість.
• Допомагайте дитині формувати її систему цінностей, не обов'язково засновану на її системі поглядів, щоб вона могла поважати себе і свої ідеї поряд з іншими ідеями та їх носіями.
• Допомагайте дитині задовольняти основні людські потреби, оскільки людина, енергія якої скута основними потребами, рідко досягає висот у самовираженні.
• Допомагайте дитині долати розчарування і сумніви, коли вона залишається сама в процесі не зрозумілого ровесникам творчого пошуку: нехай дитина збереже свій твор­чий імпульс.
• Поясніть, що не на всі запитання дитини завжди можна відповісти однозначно. Для цього потрібен час, а з боку дитини — терпіння. Вона має навчитися жити в інтелекту­альному напруженні, не відкидаючи своїх ідей.
• Допомагайте дитині цінувати в собі творчу особистість. Однак її поведінка не має ви­ходити за межі пристойного.
• Допомагайте дитині глибше пізнати себе. Виявляйте симпатію до її перших спроб ви­разити таку ідею словами і зробити зрозумілою для оточення.
 

Вчіться та навчайте дітей правильно спілкуватись

1. Щоб навчитися правильно говорити, тре­ба навчитися читати і слухати.
2. Читаючи, зосереджено заглиблюйтеся в зміст написаного: намагайтеся побачити, по­чути, зрозуміти й запам'ятати художні особли­вості мови, мовні звороти.
3. Збагаченню словникового запасу допомо­же спеціальна робота: заведіть словник для за­пису нових слів, тренуйтеся в їх вимові та вико­ристанні, добирайте до них антоніми та сино­німи, вивчайте слова, що використовуються в переносному значенні,
4. Намагайся не лише запам'ятати мову ора­тора, а й прийоми її побудови.
5. Стежте за тим, щоб у розповіді не було слів-паразитів, не використовуйте непотрібних повторів — це збіднює мову.
6. Стежте за побудовою речень, не вживайте складних конструкцій.
7. Щодня читайте вголос по 15—20 хв., усві­домте зміст тексту, поміркуйте, де зробити па­узу, поставити наголос, якого емоційного відтінку надати мові.
 

Ні виховній агресії в сім’ї!

• Виховуючи дитину, ми частішe використовуємо метод «аг­ресії» і спрямовуємо на дитину потік нищівної енергії з величез­ним негативним зарядом. Ми зриваємося на дитині, не розумі­ючи, що цим «заряджаємо» її. А вона, не в змозі розрядитися, як ми з вами, накопичує агресію в собі. І рано чи пізно ця агресія дасться взнаки — дитина хворіє (від легких колік до серйозних психозів).

• Своєю нищівною словесною агресією бать­ки зазвичай намагаються наївно припинити імпульсивну агресію дитини, не замислюючись над тим, що дитина, коли стане дорослою, ап­робує такий урок на батьках.

• Ще один вид виховної агресії — тілесна: биття, ляпаси.

• Будь-яка дія бере реванш протидією. Ляпас колись може відгукнутися насильством, а бит­тя — злочином.

• Вихована такими методами дитина дзеркаль­но спрямує потік агресії на своїх дітей. Вона не забуде гніт батьківських емоцій і, сама стане при­гнічувати.

• Своїми методами виховання ми позбавляє­мо дитину права на виявлення негативних емоцій, хоча самі їх провокуємо.

• Дуже важливо, щоб ми використовували сим­патію та усмішку, підтримку, співчуття та на­віювали доброту, бо всі негативні емоційні вия­ви позначаються на психічному стані дитини.

• Змініть тактику виховних впливів і полюбіть її, свою дитину. Якою б вона не була. Адже обов'я­зок батьків — зробити свою дитину щасливою. Тільки батькам під силу прокласти правильний шлях взаємин. Виявіть розуміння й любов, і дитина відплатить вам тим самим — любов'ю та розумінням!

ДИТИНУ НЕ КАРАЮТЬ:

l. За те, що вона чимось не влаштовує дорослих: холерика за те, що він непосидючий і впер­тий, сангвініка — за рухливість, флегматика — за повільність, неврівноваженого — за плак­сивість.
2. Під час їжі.
3. Якщо вона зазнала невдачі (вона й без того засмучена, присоромлена, пригнічена). Тут кра­ще підтримати її.
4. За необережність, а вчать обережності, роблячи висновки з прорахунків дитини; за повільність, незібраність (за цим може бути приховане занурення в себе або фантазування); за забруднений і порваний одяг, а вдягають відповідно до обставин; за прорахунки самих батьків тощо.
5. На людях (в автобусі, на вулиці), адже це ще й публічне приниження.
6. При молодшій дитині, оскільки підри­вається авторитет старшої, а якщо є ревнощі між дітьми, то це може породити озлобленість у стар­шої дитини, а в молодшої — злорадство, а це погіршить їх взаємини.
7. За емоційність, імпульсивність, енергійність. Здатність передбачати наслідки своїх вчинків остаточно формується у дівчат до 18 років, у хлопців — до 20, але навчати цього слід з трьох, а особливо з п'яти років. Карати за вчинки, які дитина не може передбачити, — значить карати за те, що вона дитина.
8. Поспішно, не розібравшись: краще про­бачити десятьох винних, ніж покарати одного невинного. 

Підготувала шкільний практичний психолог Хронюк І.Є.