Добрий день,дорогі друзі!!

Добрий день!!!!

На вас чекає гарний день!!!

Бачу,всі веселі і здорові!!!

До уроку всі готові !!!!!

Розпочнем із знайомства з відомим російським композитором.

Відомий російський композитор Михайло Глінка прагнув зробити свою музику близькою та зрозумілою багатьом. Можливо, тому майже всі його оркестрові твори написано на основі народних пісень і танцювальних мелодій.

Так, у симфонічній фантазії «Камаринська» композитор використав дві російські народні пісні: весільну «Із-за гір, гір високих» і швидку, веселу, танцювальну «Камаринську».

Саме у цьому творі Глінка втілив риси національного характеру, яскраво зобразив картини народних гулянь, які бачив у селі Новоспаське Смоленської губернії, де провів дитинство,. Композитор непросто виконав обробку народних пісень для симфонічного оркестру, а написав новий твір, під час слухання якого складається враження, ніби грають народні інструменти і на сцені відбувається народне свято з танцями та піснями.

В інших творах — іспанських увертюрах для оркестру — М. Глінка використав іспанські народні мелодії як спогад про своє перебування у Мадриді.

Професійна музика — музика, котру створює композитор. Іноді вона тісно пов’язана з Народною музикою. Народні твори продовжують «жити» в творах майстрів.

Прослухайте М. Глінка. «Камаринська», оркестрова фантазія на дві російські теми;

та М. Глінка. Іспанська увертюра № 2 «Спогади про літню ніч в Мадриді».

• Яке враження на вас справила музика М. Глінки? Чи відчуваються в ній народні мелодії?

• Чим особлива музика танцювальної «Камаринської»? Чи однакова за характером музика звучить упродовж твору? Зі скількох частин складається «Камаринська»?

• Як пов’язана між собою професійна та народна музика?

Симфонічна фантазія «Камаринська» М. Глінки мала великий вплив на розвиток російської симфонічної музики і стала своєрідним зразком для інших композиторів, котрі теж почали використовувати народні мелодії у своїй творчості. Зокрема, М. Балакірев написав дві увертюри на російські теми, а П. Чайковський провідною темою у фіналі симфонії №4 зробив російську народну пісню «В полі береза стояла» і використав українські народні мелодії у Другій симфонії та концерті №1 для фортепіано з оркестром.

Ще в юнацькі роки М. Глінка зацікавився музикою українського народу. Навесні 1838 року він вирушив у мандрівку Україною, щоб набрати співаків до капели, якою диригував.

Цікаво, що тоді запрошення в капелу отримав і С. Гулак-Артемовський, який згодом став відомим українським композитором, співаком та актором.

Подорожуючи Україною, М. Глінка відвідав Київ, Чернігів, Полтаву, Переяслав, Харків. У селі Качанівка Полтавської губернії, гостюючи в маєтку Г.С. Тарновського, він близько познайомився з художником В. Штернбергом — другом Тараса Григоровича Шевченка та з українським поетом Віктором Забілою. Саме в Качанівці композитор написав два вокальні твори на слова В. Забіли: «Гуде вітер» та «Не щебечи, соловейку», передавши в них дух і характер української народної музики.

Природа України, історія, побут і мистецтво українського народу назавжди залишили в душі М. Глінки найкращі спогади. Він мріяв створити симфонію під назвою «Тарас Бульба».

А тепер перейдемо до співу

Новорічні свята вже минули, але зимонька-зима щодня нам дарує чудову зимову казку. Ознайомимося з піснею В. Островського. "Зимова пісенька"

1. Білим пухом вкрилось поле,

посріблилася земля .

на вікні мороз узори

розмальовує щодня

це зима вже прийшла

казку сніжну принесла

і дарує радисть дітям

сніжна біла чарівна

і дарує рарість дітям

сніжна біла чарівна

Домашнє завдання.

Послухайте музику, яка лунає у тебе вдома. Чи є серед цих творів народні пісні? Які новорічні пісні «живуть» у вашій родині? Намалюйте їх.