Особливості облаштування шкільної кімнати згідно вимог НУШ та основні фактори, які потрібно враховувати.
Новий освітній простір – це не обов’язково реконструкція чи капітальний ремонт усієї шкільної будівлі. Англійські дослідники доводять, що найбільше на успішність учнів впливає простір класу. Загальношкільний дизайн також має значення, але якщо немає змоги переоблаштувати одразу всю школу, оновлення простору класу (а також, бажано, прилеглої рекреації) – розумне рішення, що матиме значний ефект.
ЯКОЮ МАЄ БУТИ КЛАСНА КІМНАТА
1. У класі має бути достатня кількість стільців та столів, щоб усім дітям було зручно сидіти.
2. Класна кімната має бути облаштована таким чином, щоб учитель міг одночасно бачити всіх учнів, які працюють у групах або всім класом.
3. Нагадаємо, що підвіконня дане для того, щоб максимум поставити прекрасні квіти середнього розміру, а не речі шкільного призначення. Погодьтесь, так навіть більш естетично виглядає!
4. Всі речі мають свій термін придатності. Тому, не шкодуємо те, чим вже не користуємося. Відмови: «Воно мені ще пригодиться» або «Мені шкода» - не говоримо. Скажіть їм «дякую» і відпустіть. Світ змінюється, тому на їх місце прийдуть ще крутіші новинки.
3. Матеріали та дитячі роботи мають розміщуватися на рівні, зручному для дітей.
4. У класі має бути місце, де діти могли б зберігати особисті речі.
5. На стінах кімнати мають бути розміщені наочні матеріали, присвячені темам, які вивчаються. Воно може слугувати як своєрідним учнівським портфоліо.
6. Матеріали мають бути логічно згруповані й розміщені у відповідних місцях кімнати, а також підписані.
7. Меблі та обладнання в класі мають бути розташовані таким чином, щоб дітям були зручно і безпечно пересуватись.
8. Не повинно бути довгих прямих доріжок через увесь клас, де діти могли б бігати.
9. Облаштування кімнати має дозволяти працювати з усім класом одночасно, у невеликих групах та індивідуально.
10. Бути місце для ранкової зустрічі.
11. У класі має бути зручний м’який куточок для читання та спокійного обговорення. Там можна поставити канапу, м’які стільці, покласти подушки. Але, нажаль, деякі класи не можуть це собі це дозволити, так як розміри приміщень замалі для додаткових меблів.
Що слід брати до уваги, створюючи дизайн шкільного класу?
Організація. Сучасний освітній простір ґрунтується на поєднанні двох принципів – гнучкості та стабільності. Гнучка організація дозволяє швидко змінювати простір залежно від потреб освітнього процесу, впроваджувати різноманітні форми роботи. Стабільність забезпечує безперервність процесу, послідовність сприйняття та діяльності, підтримує порядок у просторі та керованість у роботі.
Гнучкість та стабільність поєднуються через відповідне зонування. У класі слід виділити незмінні стаціонарні осередки, що становлять його основу – “каркас”. Як правило, це робоче місце вчителя, основна класна дошка, ємності для зберігання навчальних матеріалів – як обмеженого доступу, так і відкриті для учнів.
Інші елементи облаштування класу можуть бути мобільними, забезпечувати гнучкість, можливість швидкої реорганізації. Насамперед йдеться про учнівські робочі місця. Причому в сучасній школі це не лише стандартні столи та стільці; учнівські меблі дуже різноманітні та дозволяють працювати всім класом, у групах чи поодинці, у різноманітних позах (сидячи, стоячи, навіть лежачи), спілкуватись, відпочивати.
Очевидно, що в умовах типової класної кімнати неможливо (та й немає сенсу) забезпечувати кожного учня/ученицю повним комплектом меблів на всі випадки, виділяючи окремі простори для фронтальної, групової роботи, обговорень, відпочинку тощо. Гнучка організація класу дозволяє змінювати розташування учнівських робочих місць, швидко переходити від однієї просторової форми роботи до іншої, дає можливість учням трансформувати власне робоче місце, користуватись за потребою тими чи іншими меблями.
Які саме меблі мати в класі та як їх використовувати – відповідь на це запитання найкраще може дати вчитель, виходячи з власного досвіду роботи та підходів до classroom management. Головне – щоб меблі давали можливість саме для гнучкої організації, залишали достатньо простору для активності, не захаращували приміщення, не обмежували вибір форм роботи.