І знову кличе нас шкільний дзвінок
Так непомітно закінчились безтурботні літні канікули. Засмагнувши та добре відпочивши, діти поспішають до школи на свято Першого дзвоника. У цей радісний день нарешті всі школярі зустрінуться зі своїми однокласниками і найріднішими вчителями.
Ось і початок шкільної лінійки. Уся велика шкільна родина поспіхом збирається у пришкільному подвір’ї. У проведенні врочистої лінійки взяли участь зі своїми промовами і найкращими побажаннями директорка, завучі та милі вчителі, які вже не в змозі втримати всі подаровані дітьми квіти. Виходять двоє першачків … і тут гучно лунає перший дзвоник. Він для кожного по-різному звучить. Для першокласників – по-справжньому вперше, відкриваючи не завжди легкі шляхи до цікавого й захоплюючого пізнання життя та світу. А для випускників – це останній перший дзвоник у рідній школі, адже вже завтра вони сміливо крокуватимуть у справжнє доросле, сповнене перешкод життя. І ось лінійку вже закрито, усі учні крокують разом зі своїми класними керівниками на перший урок. А це може означати тільки одне – що вже почався новий навчальний рік.
Шкільна пора – найкраща пора. Проходять роки, а з ними приходить розуміння, що найяскравіші спогади з нашого дитинства пов’язані безпосередньо зі школою – перші двійки та дванадцятки, екзамени, контрольні, самостійні, перша справжня дружба і кохання, і той перший страх під час виступу перед усім класом зі своїм вивченим віршем. Саме в школі ми приходимо шлях від опанування елементарними знаннями до осягнення складної науки життя.
Дарієнко Дар’я, учениця 8-Б класу