Музей історії школи

Гімназія №20 імені Бориса Серги Полтавської міської ради 

Музей історії школи. Гімназія №20 імені Бориса Серги Полтавської міської ради знаходиться у будівлі, яка була споруджена в 30-ті роки ХХ століття. Згідно з рішенням Полтавської міської ради та Наказу управління культури міськвиконкому будівля є пам’яткою архітектури місцевого значення.

Історія навчального закладу розпочинається у довоєнний період. Залізнична середня школа №20 діяла в будинку біля Південного вокзалу, який згорів у роки Другої світової війни. У 1939 році вона відома, як середня загальноосвітня школа №20 з виробничим навчанням.

Будівлю на вулиці Пролетарській, нацистські окупанти спалили в 1943 році.  Після відбудови в ній розмістили залізничну школу № 69.  Середня школа № 20 з 1943 року містилася в двох пристосованих будинках колишньої синагоги Молдавського.

У 1963 році 20 школа була переведена в приміщення на вулиці Пролетарській. Поруч із будинком 30-х років тривалий час будували нове  приміщення.

Фото випуску класу, в якому навчався Борис Серга. Під час Другої світової війни, в період окупації Полтави нацистами, юнак був активним учасником підпільної молодіжної групи; у 1965 році  ім'я Бориса Полікарповича Серги було присвоєно середній  школі.

У гімназії  № 20 існувала музейна кімната  «Честі школи». Одна з її експозицій була присвячена Борису Серзі. У 2006 році роботу музейної кімнати «Честі школи» було відновлено У 2013 році був зареєстрований «Музей історії школи»

У гімназії  № 20 існувала музейна кімната  «Честі школи». Одна з її експозицій була присвячена Борису Серзі. У 2006 році роботу музейної кімнати «Честі школи» було відновлено У 2013 році був зареєстрований «Музей історії школи»

13 лютого 2014 року відбулися урочистості з нагоди відкриття Музею історії школи. Почесне право перерізати  стрічку було надано Тетяні Борисівні Грицай, доньці героя-підпільника.

У 2018 році відповідно до наказу МОН України Музею історії  школи було присвоєно звання «Зразковий музей», а в 2024 році підтверджено це почесне звання.

Запрошуємо Вас ознайомитися з експозицією Музею історії гімназії №20 імені Бориса Серги Полтавської міської ради

"Його ім'ям названа наша школа"
"Шкільні роки Бориса Серги"

Розпочинається експозиція Музею історії школи з розділу «Його ім’ям названа наша школа» У розділі розповідається про присвоєння школі імені героя-підпільника Серги Бориса Полікарповича, активного учасника підпільної молодіжної групи, яка діяла  у період нацистської окупації міста Полтави. Відповідно до матеріалів розсекреченої кримінальної справи, підпільна молодіжна група реально існувала кілька місяців і перебувала на стадії організації і згуртування. Подвиг молодих людей є беззаперечним, будучи учасниками групи, вони проявили мужність і сміливість. Серед них був Борис Полікарпович Серга, випускник школи, ім’я якого присвоєно нашому закладу. У розділі «Шкільні роки Бориса Серги» представлені експонати періоду навчання Бориса Серги, які передані школі членами родини, записані спогади його однокласників та вчителів, які вважали Бориса юнаком високої  свідомості. Світлини в експозиції розділів розповідають про події, процеси, що відбувалися в закладі в різні роки.

"Початок дороги: з вірою в майбутнє"
"Дитинство, обпалене війною"

«Дитинство, обпалене війною». Історія школи тісно пов’язана з історією міста,  країни під час війни. У таких складних умовах школа під керівництвом директора Кременевського Юрія Гнатовича відновила свою роботу. 

«Початок дороги: з вірою в майбутнє».  З 1948 по 1954 рік директором школи був Жиденко Василь Левкович, а в 1954 році директором школи призначено Глаголь Оксану  Іванівну, яка за багаторічну  роботу  нагороджена  медаллю  «За  доблесну  працю», їй присвоєне  звання  «Заслужений  учитель».

"Гідно нести ім'я школи"
"Естафета поколінь"

 «Гідно нести ім’я школи». З 1961 року до 1978 року директором школи працювала Скікевич Ірина Іванівна, яка згуртувала навколо себе творчий педагогічний колектив. 

 «Естафета поколінь». З 1978 по 1982 рік директором школи працював Журавльов Юрій Степанович. У школі шанували традиції. Одна з таких, коли випускники залишають звернення до прийдешніх поколінь, які закінчать школу через два десятиліття.

"Серце й душу віддаємо дітям...."
"Мудрий учитель - творчий учень"

«Серце й душу віддаємо дітям». З 1982 школу очолював Ткач Володимир Віталійович. Продовжувалось шкільне життя, зберігалися шкільні традиції.

 «Мудрий учитель – творчий учень». У період реформ директором школи стає Павлій Ольга Іванівна. Учителі школи впроваджували нові методи навчання і виховання, продиктовані часом форми навчальної і позакласної роботи.

"Невичерпна енергія духу"

«Невичерпна енергія духу». Цей розділ присвячений сьогоденню школи. З 2001 року очолює колектив Сорочан Валентина Сергіївна — учитель-методист, член Асоціації директорів шкіл міста Полтави. Завдяки її лідерству заклад постійно оновлюється, тут впроваджуються інноваційні методики, а освітній процес залишається цікавим та ефективним навіть у найскладніших умовах. У школі створене безпечне інклюзивне середовище та забезпечені всі умови для розкриття потенціалу кожної дитини.

"Україна – єдина країна"

У Музеї історії школи створено експозицію «Україна – єдина країна». Вона розповідає про громадянський подвиг учасників Революції гідності, вшанування пам’яті Героїв Небесної сотні, а також про патріотизм українських воїнів, які виборюють незалежність і територіальну цілісність України у боротьбі проти агресора.

Окрема частина нашої музейної зали присвячена подіям російсько-української війни. Ми безмежно пишаємося кожним, хто став на захист рідної землі. Серед них — і випускник нашої школи, Герой України Віталій Грицаєнко. На цій війні за нашу свободу він віддав найдорожче — власне життя.

"Віталій Грицаєнко - випускник школи"

Віталій Грицаєнко народився у Полтаві в родині працівників Полтавського академічного обласного українського музично-драматичного театру імені Миколи Гоголя. Майбутній захисник навчався у стінах нашої школи. Після її закінчення він вступив до Харківського національного університету внутрішніх справ, де здобув ступінь магістра за спеціальністю «Право». З 2014 року Віталій добровольцем став на захист України, взявши участь в антитерористичній операції (АТО).

27 лютого 2022 року бойові кораблі російської федерації розпочали обстріл узбережжя Азовського моря в районі Маріуполя з подальшими спробами висадки морського десанту. Одними з перших бій прийняли морські піхотинці Збройних Сил України. Прикриття побратимів та тимчасове утримання берегових рубежів було доручено групі військовослужбовців окремого загону спеціального призначення «Азов», до складу якої входив старший лейтенант Віталій Грицаєнко.

У ніч на 19 березня 2022 року азовці здійснили успішний рейд у тил противника. Під час цього запеклого бойового зіткнення Віталій зазнав тяжких поранень, які виявилися несумісними з життям

За особисту мужність і героїзм, виявлені у захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України, Указом Президента України старшому лейтенанту Віталію Грицаєнку посмертно присвоєно найвище державне звання — Герой України з удостоєнням ордена «Золота Зірка».

11 квітня 2023 року на фасаді нашої школи було урочисто відкрито меморіальну дошку на честь полеглого захисника. Крім того, у шкільному Музеї історії за підтримки родини Героя створено особливу експозицію «Герої не вмирають!», яка увіковічує його безсмертний подвиг.

"Алея Пам'яті Полтавської 20-ї"

Діяльність Музею історії школи вже давно виходить за межі стін закладу. Дружина Героя України Віталія Грицаєнка, Вікторія, висловила бажання посадити на подвір'ї школи дерево пам'яті. Цю благородну ідею підхопив учнівський парламент, який ініціював висадження символічного куща калини на честь кожного загиблого випускника. Так, 1 жовтня 2024 року в закладі було урочисто відкрито Алею Пам’яті Полтавської 20-ї.

Тарас Ляшенко, Олександр Капустник, Віталій Грицаєнко, Микола Бабенко, Сергій Шарпило, Володимир Полтавченко, Кирило Шаповалов. Їхні імена назавжди вписані в історію нашої школи, нашого міста та всієї країни.

На Алеї поруч із кущами калини встановлено інформаційні таблички з QR-кодами. Вони ведуть до електронної Книги Пам’яті Полтавської 20-ї, яка покликана навічно зберегти та увічнити безсмертний подвиг наших Героїв.

На жаль, війна триває, і нам доводиться доповнювати меморіальний простір нашої Алеї. Пошуковці закладу зібрали матеріали про наших відважних випускників. Це Сергій Мороз — мужній воїн 95-ї окремої десантно-штурмової бригади, Юрій Васюта — солдат, який самовіддано захищав Батьківщину на посаді гранатометника єгерського взводу. 

26 грудня на Алеї Пам’яті Полтавської 20-ї зазеленіли нові кущі калини. Ці живі символи стали пам'ятними знаками на честь Героїв сьогодення. Їхній життєвий шлях, сповнений скромності, високої відповідальності та щирої любові до рідного міста й України, назавжди увійде до літопису відваги, яку ми бережливо зберігаємо для наступних поколінь.

"Герої не вмирають"

У шкільному музеї відбуваються зворушливі зустрічі учнів із захисниками України. Найціннішими експонатами нашої колекції є особисті речі військових, передані закладу їхніми рідними та близькими. Особливе місце серед них посідають бойові відзнаки та державні стяги з підписами й щирими побажаннями від наших воїнів.

"Традиції поколінь"

Продовження традицій. Випускники 2025 року відкрили капсулу часу, яку для них заклали старші колеги у 2005 році. Увесь її вміст тепер представлено як окрему експозицію в Музеї історії школи. Натомість одинадцятикласники залишили своє послання для майбутнього покоління: вони помістили у сховище власні спогади про дитинство та найщиріші побажання випускникам 2045 року.

У музеї проводяться тематичні та оглядові екскурсії, навчальні заняття, виховні години. 

Шкільний музей має на меті виховувати почуття патріотизму, формувати національну самосвідомість та моральні якості громадянина України,  віддавати данину пам’яті людям, які захищали свободу й незалежність своєї землі, долучати молоде покоління до традицій свого народу.      Ми будемо завжди пам’ятати своїх героїв. Вони є і будуть взірцем мужності всім, хто не байдужий до долі рідного краю. Вічна пам’ять і слава українським воїнам, які захищають рідну землю!