Embedded Files
ПАМ`ЯТКА БАТЬКАМ
АДАПТАЦІЯ ДІТЕЙ ДО УМОВ ЗАКЛАДУ ДОШКІЛЬНОЇ ОСВІТИ
Адаптація - це пристосування організму до нової обстановки, а для малюка дитячий садок є новим, ще невідомим простором, з новим оточенням і новими відносинами.
Потрапляючи в дошкільний заклад, дитина мусить пристосуватись буквально до всього.
І ми повинні створити всі умови для легкої адаптації дитини.
Слід звернути увагу, що однією з причин частої захворюваності дітей є важка адаптація.
ЯК ЗРОБИТИ ДОРОГУ ДО ДИТЯЧОГО САДКА ВЕСЕЛОЮ І ЦІКАВОЮ?
Уранці батьки поспішають на роботу, а дітям зовсім не хочеться нікуди йти…Як же зробити дорогу до дитячого садка веселою і цікавою – і для дітей, і для дорослих?
Якщо у дитини кепський настрій – розкажіть їй казку або вигадану історію про подорож гномиків, про те, як зайчик, хом`ячок, лисенятко ходили до дитячого садка через небезпечний ліс тощо.
Фантазуйте! Дитина зацікавившись, може продовжити розпочату вами історію. Це не лише розвеселить її, а й допоможе розвиткові її мовлення.
Для легкої адаптації не менш важливі ранкові прощання.
ПРИЙОМИ, ЩО ПОЛЕГШУЮТЬ ДИТИНІ РАНКОВІ ПРОЩАННЯ:
· Навчіться прощатися з дитиною швидко.
· Покладіть малюку до кишеньки яку-небудь пам`ятну річ, що нагадуватиме про вас, як сильно ви її любите.
· Ніколи не намагайтеся «вислизнути» непомітно від дитини, якщо хочете, щоб вона вам довіряла.
· Вигадуйте ритуал прощання й дотримуйтеся його (поцілунок, тертя носиками тощо).
· Не намагайтеся підкупити дитину, щоб вона залишилася у дитячому садку за іграшку.
Чітко дайте дитині зрозуміти, що хоч би які істерики вона влаштовувала, їй все одно · доведеться йти до дитячого садка.
· Любіть дитину і не забувайте їй про це говорити.
ПРОЦЕС АДАПТАЦІЇ ДИТИНИ МАЄ КІЛЬКА ОСНОВНИХ ЕТАПІВ:
- «Буря» — комплекс зовнішніх впливів спричиняє бурхливу реакцію та сильне напруження дитячого організму. Підвищується збудливість, тривожність, можуть зростати агресивність, заглиблення в себе, часто спостерігаються поганий сон, апетит, настрій. Тривалість цього етапу — від 2—3 днів до 1—2 місяців;
- «Буря затихає» — період нестійкого стану, коли дитина шукає оптимальні варіанти реагування на впливи: намагається взаємодіяти з однолітками, стає більш активною, зацікавленою, врівноваженою. Тривалість — від тижня до 2—3 місяців;
- «Штиль» — період відносного пристосування до нових умов. Дитина починає засвоювати нову інформацію, встановлювати контакти, виявляти під час занять ініціативу. При цьому суттєво зменшується захворюваність, поліпшуються сон, апетит, настрій. Сприятливий період для розвитку всіх психічних процесів. Тривалість цього етапу — від 2—3 тижнів до 6 місяців.
Пам`ятайте, що на звикання дитини до дитячого садку може знадобитися до півроку. Розраховуйте свої сили, можливості та плани.
«ДИТЯЧА ІСТЕРИКА: ІНСТРУКЦІЯ ДЛЯ БАТЬКІВ»
Істерика – це сильний викид емоцій, причому емоції ці мають негативний характер. Дитина під час істерики не контролює рухи свого тіла.
Причини істерики у дітей:
· втома та погане самопочуття;
· відчуття голоду;
· відчуття страху і тривоги;
· бажання зробити по-своєму;
· бажання отримати те, що хочеться, причому саме зараз;
· прагнення домогтися батьківської уваги будь-яким способом;
· невміння висловити свої почуття інакше;
· сильне емоційне перенапруження;
· надмірна суворість батьків.
Як запобігти істерику?
Кращий спосіб впоратися з істерикою – не допустити її.
1. Підтримуйте розпорядок дня. Діти раннього віку та дошкільнята відчувають себе в безпеці, коли дотримуються чітко встановленого режиму. Голод і сонливість, ймовірно, найбільш поширені причини істерики. Їх можна уникнути, якщо дотримуватися звичайного денного графіку відходу до сну і прийому їжі.
2. Підготуйте дитину до змін. Переконайтеся, що попереджаєте її задовго до суттєвих змін, наприклад, таких як перший день у дитячому садку. Давши дитині час для пристосування, ви тим самим знизите ймовірність появи нападів істерики.
3. Будьте впевненими у своїх діях. Якщо дитина відчуває, що вона може за допомогою істерик впливати на ваші рішення, то буде і далі маніпулювати вами, щоб домогтися свого. Переконайтеся, що вона знає: ви приймаєте чіткі рішення і не передумаєте у відповідь на погану поведінку.
4. Перегляньте свої заборони. Перш ніж відмовляти дитині в проханні, запитайте себе, чи є ваша заборона дійсно необхідною. Чому б вашому синові не перекусити, якщо вечеря затримується? Ви можете уникнути істерики, просто зробивши йому бутерброд.
5. Надайте право вибору. Вже з двох років карапуз домагається більшої автономності. Запропонуйте йому простий вибір, щоб він відчув себе самостійною людиною. Наприклад, запропонуйте на сніданок дитині вибір між вівсяною кашею і кукурудзяними пластівцями.
Тільки не ставте таке питання, як: «Що б ти хотів би поїсти?» Ви ризикуєте отримати абсолютно непотрібну вам відповідь. Запитуйте: «Ти будеш їсти кашу або пластівці?»
6. Приділяйте більше уваги. Переконайтеся в тому, що витрачаєте достатньо часу і відгукуєтеся на її основні потреби в любові й ласці.
Якщо істерика вже почалася…
СПОСОБИ ЗАПОБІГАННЯ
1. Якщо істерика не дуже сильна, скажіть: «Сонечко, скажи спокійно, що тобі потрібно. Я не розумію тебе, коли ти кричиш». Якщо істеричний напад вже сильний, то вам краще вийти з кімнати. Поговоріть з малюком, коли він заспокоїться.
2. Постарайтеся ізолювати дитину в самий пік емоційного вибуху. Якщо це відбувається вдома, то залиште його в дитячій, а якщо на вулиці – відведіть туди, де немає інших дітей і дорослих.
3. Під час примх поводьте себе завжди однаково, щоб малюк зміг зрозуміти, що його поведінка неефективна.
4. Із двох років вчіть малюка вживати у своїй промові опис емоцій. Наприклад, «я засмучений», «я серджуся», «мені сумно».
5. Будьте терплячі. Якщо для дитини істерики вже стали традиційними, не чекайте, що все пройде відразу після першого разу, коли ви вийдете з кімнати і спокійно поясніть все йому. Щоб нова модель закріпилася, буде потрібен якийсь час.
6. Ритуал заспокоєння. Як правило, із часом у кожній родині виробляється свій ритуал заспокоєння. Це може бути один і той же вірш, казка або гра. Наприклад, мама дме, щоб висушити сльози. Або даємо дитині попити чарівної водички, яка заспокоює.
7. Якщо бачите, що пахне «смаженим» – спробуйте підключити почуття гумору. Простеньке смішне завдання може допомогти: наприклад, стояти з висунутим язиком, поки червоний на світлофорі не зміниться зеленим.
8. Якщо не хочете наразитися на істерику, ніколи різко не переривайте занять дитини. Для перемикання уваги малюка потрібний певний час.
9. Намагайтесь якомога менше порушувати режим дня (особливо в кризові періоди), оскільки нестабільність може запустити істерику!
10. Для дитини дуже важливо, щоб її почули. Проговорюйте бажання дитини: наприклад, “Я почула і зрозуміла, що ти хочеш на майданчик, але нам треба спочатку зайти в магазин, щоб купити…” Інколи малюкові просто хочеться знати, що його почули і зрозуміли.
НАВЧІТЬСЯ «ВІДПУСКАТИ» ДИТИНУ ЕМОЦІЙНО, ТОДІ І ЇЙ БУДЕ НАБАГАТО ЛЕГШЕ.
Джерело: https://dnzpiramidka.wixsite.com/piramidka20/storinka-praktichnogo-psihologa
СПИСОК ТЕРАПЕВТИЧНИХ КАЗОК НА ДОПОМОГУ АДАПТАЦІЇ ДО ЗДО
Мишеня, яке не хоче какати у горщик
https://dytpsyholog.com/2015/08/20/казка-про-мишеня-яке-не-хоче-какати-в-г/amp/
Чарівний магазин
Маленька вчителька від Р. Ткач
https://dytpsyholog.com/2015/12/30/маленька-вчителька/amp/
Казка про печальку
https://dytpsyholog.com/2015/05/23/казка-про-печальку/amp/
Білохвостик, або казка про зайченя
ЯК ПРИВЧИТИ ДИТИНУ ДО ГОРЩИКА?
Не можна так просто взяти й «піти на горщик»! Зрозумійте, це новий навик для вашої дитини. До того ж, спочатку зовсім не зрозумілий. Тому, передусім, намагайтеся зберігати ритм малюка й не очікуйте швидкого результату.
Для початку декілька узагальнених фактів для вас:
До 2-х років деякі діти можуть бути сухими протягом дня, але це ще досить рано.
У віці 3-х років, 9 з 10 дітей здебільшого сухенькі протягом дня. Однак, можуть бути неприємні «аварії», коли дитина надто збуджується, розчаровується або зайнята чимось.
До 4-х років більшість дітей сухі протягом дня.
Від 3-х до 8 років дітки досягають повного нічного контролю.
Коли починати вчити малюка «ходити на горщик»?
Коли починати вчити малюка «ходити на горщик»?
Якщо малюк не готовий — вам не вдасться його змусити ходити на горщик. Найкраще, що ви можете зробити аби допомогти дитині — заохотити її. Ось декілька ознак, що вказують на ймовірну готовність малюка до навчання:
імітує поведінку своїх батьків;
кладе речі на місце, де вони лежали попередньо;
демонструє свою незалежність словом «ні»;
виявляє інтерес до привчання до горщика;
демонструє потребу в туалеті (червоніє, напружується, присідає, або використовує слова);
може самостійно піти й сісти на горщик;
може самостійно зняти й одягнути одяг (трусики);
не подобається відчуття брудного підгузка;
має сухі підгузки до 2 — 3 годин;
Не варто забувати!
Не варто забувати!
Навчання туалету не слід починати, коли дитина почуває себе погано, або протестує. Спробуйте почати садити дитину на горщик, коли в її житті немає серйозних змін. Не використовуйте такі слова як: брудний, невдалий, смердючий. Оберіть зручний горщик та розташовуйте його в одному й тому ж місці та приміщенні. Важливо зберігати послідовність, щоб не плутати малюка. Запевніться, що інші люди, які доглядають за вашою дитиною, привчають до горщика так само, як і ви.
Підготуйте вашу дитину!
Підготуйте вашу дитину!
Розповідайте дитині про те, що ви бачите в підгузку, щоб вона розуміла різницю між випорожненнями й що їм не місце там. Покажіть як ви користуєтеся туалетом, говоріть дитині, коли йдете це самі робити. Дозволяйте малюку допомогти вам змивати воду та мийте руки разом. Діти навчаються, спостерігаючи й копіюючи. Якщо у вас є старша дитина вона може показати малюку як це робиться з допомогою горщика. Також можете використовувати дитячі іграшки, щоб показати, що таке горщик. Можна дозволяти дитині присісти одягненим на горщик, щоб дитина звикла (1 — 2 тижні), після чого просити дитину зняти підгузок, коли він наповнений і сісти на горщик, щоб його змінити (1 — 2 тижні). Пізніше можна буде використовувати «тренувальні трусики». Пояснюйте та обговорюйте все з малюком у добрій манері, не сваріться та не зліться.
Як поводитися під час навчань?
Як поводитися під час навчань?
Зрозумійте, що процес навчання може бути тривалим.
Розпочинайте тренування вдень. Якщо ваша дитина регулярно випорожнюється в той самий час дня, — вчасно рекомендуйте їй піти до горщика.
Уникайте колготок та одягу з блискавками чи безліччю кнопок у період навчань. Якщо вашу дитину засмучує, навіть, ідея піти до горщика, просто дайте їй ще трохи часу, спробуйте через тиждень. Ваша дитина буде в захваті, якщо досягне успіху, — обов’язково хваліть її, однак, не давайте солодощів, як нагороду! Хваліть малюка, навіть, якщо спроба була не вдалою. Коли дитина починає досягати успіхів вдень — починайте тренування і вночі. Просіть дитину переконатися про наявність горщика біля ліжка, перш ніж лягти спати. Однак, не забувайте про захист матрацу для вашої дитини — вологонепроникну пелюшку.
Використання унітазу замість горщика
Використання унітазу замість горщика
Деякі діти починають використовувати унітаз замість горщика раніше, ніж інші. Використовуйте дитяче тренувальне крісло для унітазу (накладку), щоб малюк почувався впевнено в туалеті. Також використовуйте підставку (сходинки) для ніжок. Якщо у вас хлопчик, — вам потрібно переконатися, що він сидить на унітазі щодня аби покакати. Адже, як тільки він починає стоячи пісяти, — йому легко забути це й може виникнути закреп.
Чотири поради, які допоможуть почати ходити дитині на горщик:
Дійте послідовно, а не від разу до разу. Не заважайте дитині вивчати свою будову і сам процес. Горщик поставте на видному місці.
Хваліть дитину, якщо все сталося, як потрібно, але не перестарайтеся в цьому. Висаджуйте на горщик безпосередньо після сну або прогулянки. Акцентуйте увагу на тому, як здорово сидіти в сухих штанцях.
Одягайте на дитину якомога менше одягу. Потрібно щоб дитині було просто знімати її.
Не варто починати процес навчання, якщо дитина не здорова і вередує. Не змушуйте дитину насильно сидіти на горщику. Це може завдати психологічної травми і дитина, швидше за все, нічого не засвоїть.
ДОПОМАГАЄМО КАЗКОЮ!
Ефективним способом допомогти дитині звикнути до горщика є читання таких казок:
1) Перша історія, «Білохвостик, або Казка про зайченя» (див. посилання)
3) Третя казка, «Маленька вчителька» (див.посилання) https://dytpsyholog.com/2015/12/30/%D0%BC%D0%B0%D0%BB%D0%B5%D0%BD%D1%8C%D0%BA%D0%B0-%D0%B2%D1%87%D0%B8%D1%82%D0%B5%D0%BB%D1%8C%D0%BA%D0%B0/amp/
БАЖАЮ УСПІХІВ!!!
Джерело: https://innovo.ua/potty/
Page updated
Google Sites
Report abuse