Коляда 

 Передсвяточні приготування

Підготовка до святкування Коляди у Саджавці починається напередодні. Прибирається подвір’я, дім, господарські будівлі, ґаздині білили хати, прали рушники, готували скатерті, святковий одяг. Перед різдвяними святами на кожному обійсті різали свиню, бо ж для цього й трималася вона цілий рік, щоб на свята була можливість наготувати смачних страв. 

У кожній хаті прикрашають ялинку. Ще донедавна (30–40 років тому) ялинку приносили з лісу саме 5 січня, щоб вона радувала своєю свіжістю та красою до зимового Івана (Собора Іоанна Предтечі (20 січня)). Ялинку прикрашали цукерками, горіхами, яблуками. Тепер, звичайно, сучасними іграшками та гірляндами. У багатьох домівках зберігся звичай поміж іграшки вішати цукерки. 

Готуються різні смачні страви. Випікається обрядовий хліб – калачі “Василь” та “Меланка”. Ґаздині стежили, щоб він не згорів, не потріскав, не був сирим. Бо тоді невдалим буде наступний рік. 

Та найголовніше, що допомагало передавати з покоління в покоління фольклорні різдвяно-новорічні скарби, – поміж святкові клопоти старші брати, сестри, дорослі навчали й навчають молодших колядувати, меланкувати, щедрувати, віншувати, засівати.  

У цей період хлопці 14–16 років (колись і тепер) збираються в компанії та готуються до драниці. Шукають із-поміж себе музикантів, хоча б двох: бубніста та гармоніста. Вчаться співати драничні коляди, збираючись то в одній, то в іншій хаті. Звичайно, і старші парубки йдуть у драницю, та тільки їм вже не потрібно заздалегідь готуватися, бо драничні колядки вкарбувалися в пам’ять назавжди – їх вони мимоволі вивчили в дитинстві, юності.