РОЗВИТОК ДРІБНОЇ МОТОРИКИ В ДІТЕЙ ІЗ МОВЛЕННЄВИМИ ПОРУШЕННЯМИ ЗА ДОПОМОГОЮ ПРИРОДНОГО МАТЕРІАЛУ

Про особливу роль дрібної та загальної моторики в мовленнєвому та інтелектуальному розвитку дітей знають усі. Від народження маляти батьки, а потім педагоги, приділяють значну увагу тренуванню пальчиків дитини.

Дитина пізнає світ передусім за допомогою органів чуття: розглядає його та прислухається до розмаїття звуків, досліджує на дотик, на смак, на запах. Взаємодія з оточенням неможлива без рухової діяльності дитини. Чим більше дитина рухається, тим активніша її пізнавальна діяльність, тим повніший та інтенсивніший її розвиток.

Науково доведено, що від розвитку дрібної моторики прямопропорційно залежать розвиток інтелекту, мовлення, уваги, уяви, пам'яті, зорових аналізаторів. Навички дрібної моторики допомагають дитині обстежувати, аналізувати, порівнювати, класифікувати навколишні предмети й відповідно краще розуміти світ, у якому вона живе.

У дитинстві, коли активно формуються мовленнєві зони, надзвичайно важливий вплив на їхній подальший розвиток мають імпульси, що надходять від пальців рук до кори головного мозку та стимулюють мовленнєву й розумову діяльність. Ще більше прості рухи кистей допомагають зняти загальне напруження, що сприяє покращенню вимови звуків, побудові логічно правильних, семантично зв'язних висловлювань.

Саме тому тренування пальців рук, розвиток дрібної моторики — необхідний стимул інтенсивного розвитку мовлення дитини, і воно набуває особливого корекційного значення в роботі з дітьми. Різноманітні вправи та завдання для пальчиків не тільки сприяють розвитку мовлення та інтелектуальних здібностей дитини, а й допомагають організувати діяльність дитини впродовж дня, привернути увагу, розвеселити, забезпечити психологічний комфорт.

Масаж кисті руки шишкою

Шишка швидко пробігає,

Ручки наші розминає.

(Затиснути шишку між долонями, перекочувати її вперед-назад. Повторювати 7—10 разів.)

Вправна шишечка моя —

Здоровішим буду я.

(Покласти шишку па долоню, промовляти слова.)

Метелики прилетіли

І на щічки нам сіли.

(Шишечкою почергово торкатися до правої та лівої щічки. Повторювати 7—10 разів.)

Крильцями полоскотали —

Діти враз веселі стали.

(Пальчиками помасажувати щічки.)

Масаж кисті руки горіхом

Веселенький біг струмочок,

(Колові рухи горіхом по долоні правої руки.)

Повернув на горбочок,

(Покласти руку на тверду поверхню, перекочувати вверх від зап'ястя до середнього пальчика.)

Стрімко вниз він покотився

(Перекочувати вниз від середнього пальця до зап'ястя.)

І в долоньці опинився.

(Так само помасажувати ліву ручку. Повторювати 5 разів.)

Комплекс вправ пальчикової гімнастики з каштанами

1. «Позбираємо каштани»

(Беремо каштани трьома пальчиками: великим, указівним, середнім)

2. «Катаємо колобка»

(Колові рухи по долонях).

3. «Натягнемо рукавички»

(Тримаючи каштан пальчиками однієї руки, гладимо другу руку з обох боків)

4. «Тук-тук»

(Постукуємо каштанчиком по кожному пальчику з внутрішнього боку.)

5. «Не впусти»

(Піднімаємо каштани з підлоги, тримаючи їх між пальцями.)

6. «Притисни»

(Притискаємо каштани до кожної долоньки пальчиками.)

7. «Вісімка»

(Прокручуємо два каштани в одній долоні.)

Масаж кисті руки шишкою

Дощові краплинки

Торкнулися руки,

Їх зовсім не бояться

Всі наші малюки.

(Погладжування: на рахунок один — рух шишкою по зовнішній поверхні лівої руки від пальців до ліктя; два — по внутрішній поверхні; три — по зовнішній поверхні; чотири — по внутрішній поверхні.)

Дощик крапає частіше,

По руці він б'є сильніше.

Хай водичка ллється, ллється —

З неї сила додається.

(Постукування у такій самій послідовності. Погладжування. Загалом 12 рухів.)

Дисграфія та її попередження

Найбільш поширеним видом мовленнєвого недоліку у дітей дошкільного і молодшого дошкільного віку є неправильна вимова звуків, особливо важких приголосних: с-з-ц, ш-ж-ч-щ, л-р. У цьому віці неправильна вимова звуків – це природний етап і з віком вона минає. Але за певних умов може закріпитись у стійкий мовний дефект і привести до дисграфії.

Що таке дисграфія?

Дисграфія визначається як специфічне і стійке порушення процесу письма, обумовлене відхиленнями в діяльності тих аналізаторів, які відповідають за процес письма.

Симптоми дисграфії – це специфічні або повторювані помилки на письмі, причому помилки ці не пов’язані з незнанням правил граматики. У чому специфіка помилок?Вони з»являються саме там, де, здавалося б, допустити помилку взагалі неможливо. Наприклад, замість слова «жук»дитина пише «зук», замість «вікно»- «ікно», «дікно». Є пропуски, заміни букв, недописування слів і злиття їх в одне довге слово.

Є такі види дисграфії:

1) акустична (коли дитина погано диференціює звуки мови на слух, і відповідно, плутає їх на письмі – «як чує, так і пише»);

2) оптична (коли дитина погано засвоює зорові образи букв, букви їй здаються схожими одна на одну);

3) моторна дисграфія. Для неї характерні труднощі руху руки підчас письма, порушення зв’язку звукових образів слів, слів із звуковими і зоровими образами.

Щоб запобігти таким вадам, батьки і дорослі повинні правильно розмовляти з дітьми з моменту народження. Речі називати чітко своїми назвами, не «сюсюкати», не «коверкати» слова.

У формі гри з маленькими дітьми імітувати звуки тварин, шум вітру, дзюрчання води, голос труби, гуркіт мотора машини і т.д. Артикуляційний апарат дитини тісно пов’язаний з дрібною моторикою пальців рук. Розвиваючи дрібну моторику пальців, дорослі розвивають артикуляційний апарат, тим самим попереджуючи в майбутньому вади звуковимови. Для цього потрібно заохочувати дитину ліпити із пластиліну, особливо дрібні деталі; складати конструктор із дрібних деталей; на нитку нанизувати бісер, починаючи з великого, а закінчуючи найдрібнішим; складати мозаїку; малювати; виконувати аплікацію.

Корисно використовувати підручні засоби: відокремити горох від кукурудзи, квасолі; розсортувати ґудзики.

Також велику роль відіграє пальчикова гімнастика. В наших пальцях знаходяться всі нервові закінчення, які подають імпульси до кори головного мозку, де знаходяться мовні центри. Тому дуже корисно виконувати такі вправи з дітьми.

Незалежно від успіхів дитини, слід намагатися створювати здоровий настрій перед школою, за яким би вона прагнула до знань, не боялася труднощів і була впевнена в своїх вміннях.

ВПРАВИ ДЛЯ РОЗВИТКУ ФОНЕМАТИЧНОГО АНАЛІЗУ ТА СІНТЕЗУ

1. Визначення кількості звуків у слові і їх послідовності. (Скільки звуків в слові «кран»? Який 1,2, 3, 4?)
2. придумування слів з певною кількістю звуків.
3. Розпізнавання слів, пред'явлених дитині у вигляді послідовно вимовлених звуків. (Яке слово вийде з цих звуків: до-о-ш-к-а).
4. Утворення нових слів за допомогою «нарощування» звуків. (Який звук треба додати до слова «рот», щоб вийшло нове слово? Крот-грот, пар-парк, Оля-Коля, Толя, Поля).
5. Утворення нових слів шляхом заміни в слові першого звуку на будь-якій іншій звук. (дом-сом-лом-ком-Том).
6. Утворення зі звуків даного слова якомога більшої кількості слів, ТРАКТОР - рак, так, рот, рок, ток, кіт, рота, кора, торт, корт, такт, тракт.
7. Відібрати картинки, в назві яких 4-5 звуків.
8. Вставити пропущені букви в слова: ві.ка, ді.ан, ут.а, лу.а, б.нокль і т.д.
9. Підібрати слова, в яких заданий звук був би на 1-му, на 2-му, на 3-му місці (шуба, кішка, душ).
10. Скласти слова різної звуко-складової структури з букв розрізної азбуки: сам, ніс, рама, шуба, кішка, банка, стіл, вовк.
11. Вибрати з речення слова з певною кількістю звуків, усно назвати їх і записати.
12. Додати різну кількість звуків до 1 і того ж складу, щоб отримати слово: па-пар, па-парк, па-паром, па-пуга.
13. Підібрати слова на кожен звук. Слово записується на аркуші. До кожної букви підібрати слово, що починається з відповідного звуку. Слова записуються в певній послідовності: спочатку слова з 3 букв, з 4, з 5 і т.д.
Р           У            Ч                К              А
рот            Уля            чай                  кіт               Аліса
риба          узвар         чашка             каша           абетка
рукав        Україна     чуб                  Катруся     автобус
14. Від записаного слова утворити ланцюжок слів таким чином, щоб кожне наступне слово починалося з останнього звуку попереднього слова: будинок-мак-кіт-торт-танк.
15. Гра в кубик. Діти кидають кубик і придумують слово, що складається з певної кількості звуків відповідно до кількості точок на верхній грані кубика.
16. Слово-загадка. Пишеться 1 буква слова, замість інших букв ставляться точки. Якщо слова не відгадати, записується 2 буква і т.д.
М . . . . . . .  (МОРОЗИВО).
17. Слід вписати букву в коло: рак-ра  , ко   а  і т.д.

БАТЬКІВСЬКА ПАМ’ЯТКА

Вправи на розвиток мовного дихання.

1.Дмухання на папірці:  папір нарізати дрібненькими клаптиками і запропонувати дитині дмухати на них.

2.Перекочування силою видихуваного повітря ватної кульки на поверхні столу.

3.Гасіння свічки на відстані та надування бульбашок на поверхні води (дитина дмухає з такою силою, щоб на поверхні води утворились бульбашки).

4.Дмухання на паперові кораблики, що плавають у мисці або у ванні з водою.

5.Гра «Дми на метелика». Дорослий виготовляє паперового метелика, привۥязує його на палиці, тримає у дитини над головою і пропонує дмухати на нього.

6.Гра «На гойдалці». На горизонтальній нитці прикріплюють різнокольорові паперові фігури ляльок. Маля силою видихуваного повітря розгойдує їх.

7.Надування кульок, дитячих гумових іграшок.

8.Прокочуваня олівців силою видихуваного повітря по столу.

Як розвивати мовлення дитини.

1.Спілкуйтеся з дитиною якомога більше, коментуйте свої дії, детально розповідайте про предмети, які оточують її.

2.Збагачуйте словниковий запас малюка новими словами, пояснюючи їх.

3.Розмовляй з дитиною повільно, грамотно і чітко, ні в якому разі не «сюсюкай».

4.Спонукай дитину до мовлення, ставлячи їй запитання, поступово ускладнюй їх.

5.Коли малюк говорить, виправляй його мовленеві помилки тільки після того, як він закінчить фразу.

6.Багато читай дитині, вчи її переказувати, разом вчить вірші, вчі складати цікаві історії за малюнками.

7.Процес розвитку мовлення стимулює дрібна моторика рук. Виконуй вправи для пальчиків, малюй олівцями і крейдою (не фломастерами), грайте в мозаїку.

Не забувайте хвалити дитину після кожного успіху.

Основні правила артикуляційної гімнастики

1. Заняття має проводитися щоденно протягом 10-15 хвилин.

2. Кожну вправу дитина має повторювати 5-10 разів.

3. Наприкінці кожної вправи органи мовленнєвого апарату дитини мають повернутися у вихідне положення, а потім - у стан спокою.

4. Кожну вправу дитина має виконувати повільно, ритмічно й чітко, рахуючи подумки.

5. Під час роботи із дзеркалом потрібно слідкувати за тим, щоб у дитини працювали лише ті м’язи, які тренуються в даній вправі. Шия й плечі мають бути не напруженими.

6. Під час виконання вправи слід використовувати свою долоню й долоню дитини для імітації рухів язика.

7. Гімнастика не повинна набридати дитині та спричиняти її перевтомлення.

Родинні читання - необхідне кожній родині. Воно зближує її членів, роз­виває дитину, залишає чудові спогади на все життя.                                                                                                            

  Ми пропонуємо бать­кам відродити чудову традицію родинних читань.

                                                  Традиція родинного єднання

Вечір. У кімнаті зі­бралася вся родина - від дідусів і бабусь до малечі. Хтось сидить за столом, хтось - у зручному кріслі... У ру­ках жінок - шиття, ви­шивання або в'язання. Хтось із дітей малює, ліпить. Панує атмосфе­ра єднання, сімейного затишку, душевної та духовної близькості... А об'єднала всіх книж­ка. Читають по черзі: спочатку дорослі, по­тім - старші діти. Наймолодші вчаться не перебивати, уважно слухати, запам'ятовувати свої запитання "на потім".

Здавна в українських родинах вечорами збира­лися за столом, щоб послухати цікаві розповіді, спогади, перекази, які від діда-прадіда передава­лися з уст в уста. Так підтримувалася історія роду, пам'ять поколінь, що її малята всотували з перших років життя. У кожній хаті була Біблія - перша кни­га, яка об'єднала сім'ю за спільним читанням. Чи­тав, як правило, батько, інші уважно слухали.

Розквіт сімейних читань припадає на XVIII-XIX ст., коли в родинах інтелігенції ця традиція збагачува­лася ще й музикуванням, бесідами про мистецтво, домашніми виставами за прочитаним.

Спільне читання дає родині теми для обгово­рення, сприяє виробленню єдиного погляду на життя, моральної позиції, взаєморозуміння та духовної єдності.

   Саме цього бракує сучасним сім'ям, які за стрім­кими змінами життя та вічним поспіхом не встига­ють зупинитися й подумати про головне. Тож, гада­ємо, варто було б відродити добру давню традицію родинних читань, адже це так важливо для гармо­нійного розвитку дітей.

                                                            Навіщо читати разом?

Родинне читання  цікава й своєрідна форма спілкування, в якій беруть участь як мінімум троє: дитина, мама (тато, бабуся...) і автор книги чи стат­ті в журналі. Нерідко батькам буває складно почати з малюком розмову на делікатні морально-етичні теми. Спільне читання художніх творів перекидає місток до відвертості й порозуміння між дитиною і батьками. У журналі "Джміль" такі бесіди ведуться в рубриках: "Школа шляхетності", "Літературна сту­дія", "Психологічна вітальня".

   Спільно проведені за читанням та прослуховуванням художніх творів години сприяють розумінню не лише змісту твору, навколишнього світу, а й одне одного. При цьому дитяча пам'ять надовго зберігає атмосферу довіри та єднання з дорослими, інтонації голосів тата й мами, їхні слова, пояснення.

Дитина вчиться розуміти і критично осмислюва­ти текст, визначати й висловлювати головну думку твору. Дослухаючись до думки дорослих щодо про­читаного, малюк і сам намагається ставити запи­тання, аналізувати різні погляди, формулювати свої враження.

                                                                  Що читати?

Сімейне читання передбачає читання творів, ці­кавих усім членам родини. Варто обирати казки, оповідання з історії та географії, статті з дитячих енциклопедій, класичні твори, поезію, сучасні тво­ри для дітей. Бажано прочитати дітям книжки, які самим батькам були цікаві в дитинстві, і спробува­ти пояснити, чому. Після читання запитайте в сина чи доньки, чи цікаво їм було слухати і про що іще вони хотіли б дізнатися. Відповідь підкаже зміст на­ступних зустрічей з книжкою.

Дитині треба пояснити, що є твори, які до душі бабусі, мамі чи татові. І поки дорослі з інтересом їх обговорюють, малюк може послухати, притулив­шись до рідного плеча, щось помалювати чи по­складати мозаїку.

Дорослим може здаватися, що дитина "пропус­кає повз вуха" "серйозні" твори, проте це не так. Усе, що цікаво дорослим, цікавить і дитину. Почуте й побачене в дитинстві формує обрії інтересів, іно­ді на все подальше життя. Якщо спогади дитинства сіренькі й буденні — таким буде й життя дорослої особистості. Якщо ж вони сповнені високих почут­тів та цікавої діяльності — можна сподіватися, що й доросле життя людини буде змістовним, цікавим, сповненим високих ідеалів.

Сімейне читання, як правило, проводять один раз на тиждень, коли у вихідні дні вся родина зби­рається разом. До речі, не обов'язково це робити увечері за столом. Разом почитати та обговорити книжку можна і в парку, на пляжі, на дачі.

     Бажано, щоб у родині слухали як українську, так і зарубіжну літературу, виховуючи тим самим у дітей  повагу до різних культур.

Логопед для дитини

Дуже часто батьки чекають, що дитина сама опанує мовними навичками з часом. Але при цьому вони забувають про роль мови в самоствердженні дитини. Нерідкі ситуації в дитячих колективах, коли одного малюка не приймають у гру тільки тому, що вважають його «занадто маленьким» через те, що його мова більшості дітей, які не зрозуміла.

Як розвивається мова?

  Мова кожної людини формується з самого народження. До того, як малюк виголосить своє перше слово, його мова повинна пройти стадії гуління і белькотіння. Дуже важливу роль відіграє розуміння мови оточуючих, адже крихітка починає розуміти звернену до себе мова набагато раніше, ніж заговорить самостійно. Відсутність гуленія, лепету та розуміння мови інших людей – це дуже тривожні сигнали. Цілком можливо, що незабаром вам будуть потрібні заняття для дитини з логопедом.

  Часом діти народжуються з діагнозами, які припускають затримку розвитку мови. І в цих випадках з дітьми необхідно займатися ретельно з самого народження, не чекаючи, коли дефекти розвитку мови у дітей дадуть про себе знати.

Коли вести дитину до логопеда?

Давайте виділимо випадки, коли дитині потрібен логопед з раннього віку (до трьох років):

1. Малюкові поставлений діагноз (наприклад, ДЦП, СМА), при якому тонус м'язів артикуляційних органів порушений (так само, як і інших м'язів скелета), і переміщення в просторі обмежена.

2. У дитини діагноз, внаслідок якого імовірна ЗПР або розумова відсталість (наприклад, при генетичних порушеннях).

3. Спілкування з дорослими обмежена.

4. Маленька дитина відстає в розвитку мови з незрозумілих причин.

5. Мама з татом (або один з них) пізно заговорили, мають або мали в дитинстві дефекти мови (виражений спадковий фактор).

6. У дитини є порушення зору, слуху.

7. Дільничний хірург настійно рекомендує підрізання під'язикової зв'язки (вуздечки).

А ось причини, за якими необхідні заняття з логопедом для дітей дошкільного віку:

1. Мова дитини можуть зрозуміти лише батьки та люди, які добре знають його, так як вона нерозбірлива. Багато вимовлені звуки звучать м'яко, наче дитина ще маленька. Або навпаки дуже твердо, немов у говорить акцент.

2. У віці 3-4 років дитина не розрізняє в словах складів; спотворює до невпізнання слова; скорочує слова, пропускаючи деякі приголосні, склади або закінчення; не може вимовити слово цілком; вимовляє одне і те ж слово по-різному.

3. До 5 років у дитини не сформувалася зв'язкова мова. Він відчуває труднощі, складаючи розповідь по картинці, не здатен встановити послідовність дій, використовує занадто короткі пропозиції.

4. До 5-6 років є порушення загальної структури мови: неправильно будуються пропозиції; слова не узгоджуються дитиною в роді, числі, відмінку; прийменники та спілки використовуються неправильно.

Чим може допомогти логопед?

   Часом при оцінюванні мовного розвитку дитини батьки звертають увагу лише на те, чи правильно малюки вимовляють звуки. Якщо, на їх думку, справи йдуть більш-менш благополучно, вони сумніваються, чи потрібен дитині логопед.

   Але батькам важливо розуміти, що логопед працює не тільки над дефектами вимови. Він допомагає розширити словниковий запас, вчить складати розповідь, правильно оформляти висловлювання з точки зору граматики.

   Крім цього, логопед здатний підготувати дитину до освоєння грамоти, якщо у того є які-небудь проблеми з промовою, а також до подальшого більш вдалому  навчання в школі.

   Лише логопед може проаналізувати ситуацію кваліфіковано, дати вам детальну консультацію і вказати на необхідність відвідування спеціальних занять.

   Якщо ви виявили серйозні проблеми з мовленням у своєї дитини, будьте готові, адже від вас знадобиться багато сил і часу. Крім занять з логопедом-дефектологом для дітей вкрай важливо займатися і з батьками. Подавайте своїй дитині хороший приклад. Постійно розмовляйте з малюком, коментуючи все, що робите, описуючи свої дії, почуття, емоції. Читайте дитині, разом вчіть вірші. Тоді результат не змусить себе довго чекати.

         Перевірте  ПРИКУС  своєї  дитини

Неправильний прикус може бути вродженим, а може формуватися з віком, і причини його порушення стоматологи пояснюють декількома факторами.     По-перше, якщо прикус неправильний з самих перших років життя, то, можливо, причиною всьому спадковість. Практично всі види прикусу можуть передаватися дітям від своїх батьків. З генетичним фактором дозволяє впоратися тільки професійний стоматолог, але, як правило, особливих причин для занепокоєння не викликає.

По-друге, неправильно сформований прикус може з'являтися з-за ряду хронічних захворювань, якими дитина перехворіла в дитинстві. Наприклад, при постійній закладеності носа і частому нежиті у дитини розвивається звичка дихати відкритим ротом. Неправильне функціонування носа з-за риніту може стати причиною порушення прикусу. Якщо дитина постійно тримає рот у відкритому стані, розвиток нижньої щелепи йде неправильно з-за неправильного тиску на неї язика і щік.

По-третє, коли формується неправильний прикус, лікарі пов'язують причини його порушення з шкідливими дитячими звичками. Наприклад, якщо дитина постійно смокче палець, довго користується пустушкою, постійно тягне в рот інші предмети, то порушується прикус. Тому лікарі рекомендують користуватися пустушкою не довше, ніж до півтора років.

Стоматологи відзначають, що різні неправильні види прикусу розвиваються із-за того, що розміри щелеп не зовсім пропорційно розвиваються порівняно з зубами. Зуби можуть бути надто великими, а щелепи занадто маленькими

Останнім часом стоматологи б'ють тривогу: неправильне формування прикусу відбувається із-за порушення роботи щитовидної залози.

Неправильні види прикусу не повинні залишатися без уваги і без корекції, оскільки можуть виникати навіть серйозні захворювання. Елементарними наслідками порушеннями прикусу є неправильна і нечітка дикція. Лікарі стверджують, що порушення прикусу викликають головні болі, захворювання травної системи. Останні пов'язані з тим, що неправильне положення щелеп і зубів не дозволяє достатньо пережовувати їжу, яка потрапляє в травний тракт. Процес перетравлення їжі сильно ускладнюється, що може обернутися захворюваннями шлунка і кишечника.

Неправильний прикус, а також причини його порушення можуть спровокувати і інші захворювання. Наприклад, добре знайомий всім пародонтоз. Це захворювання, при якому відзначається занадто висока рухливість зубного ряду, шийки зубів оголюються, більше, ніж це належить, між зубів утворюються дуже великі і помітні проміжки. Це наслідок збільшення навантаження на зубний ряд з-за неправильного прикусу.

Ще один недолік неправильного прикусу - суворо естетичне питання. З-за неправильного прикусу змінюється усмішка, з-за чого розвивається комплекс неповноцінності.

Виправляти неправильні види прикусу лікарі настійно рекомендують ще в дитячому віці. Зуби - це рухома частина зубного ряду, на чому і грунтується лікування у ортодонта. Правда, робити це потрібно дуже повільно, акуратно і делікатно. Лікар-ортодонт встановлює спеціальне пристосування, яке може бути періодично знімних або незнімних. Корекція прикусу проводиться після того, як зроблений рентгенологічний знімок і визначено тип порушення.

Для корекції зубного ряду встановлюють брекети - спеціальні пластини з кераміки, металу, які кріпляться на зовнішній або внутрішній стороні зубного ряду. Деякі види прикусу коригуються тиском на зуби, змушуючи їх повернутися в те положення, яке вважається правильним. Якщо зуби необхідно не зрушувати, а утримати на місці, то ставлять спеціальні пластини.

Для корекції прикусу у дітей сьогодні використовують пристосування під назвою трейнери. Їх використовують для того, щоб скорегувати прикус і такі причини його порушення як шкідливі звички. Такі конструкції ставлять тимчасово, їх не потрібно носити круглі добу і можна знімати. Їх використовують на тому етапі, коли зубки тільки прорізуються.

Аномалія прикусу - це проблема, яка потребує вирішення не тільки в дитячому віці. Для дорослих сьогодні передбачено теж багато спеціальних систем і конструкцій, за допомогою яких можна скорегувати прикус і зробити посмішку естетичної і чарівною, такою, щоб хотілося похвалиnm

Коротка вуздечка язика  у дитини

Під'язикова вуздечка – це спеціальна перетинка, що знаходиться під язиком і з'єднує дно порожнини рота з мовою. Вона може бути різної довжини у різних людей. Однак коротка вуздечка язика у дитини (анкілоглоссія) вважається патологією.

Ознаки короткої вуздечки мови

Діагностувати наявність короткої вуздечки можна з перших днів життя дитини, оскільки при наявності даної особливості будови ротової порожнини дитині важко взяти груди в рот, він може довго її смоктати, кусати, а в результаті і взагалі відмовитися від грудного вигодовування. Частота народження даної патології серед хлопчиків вище, ніж серед дівчаток.

Причини короткої вуздечки у дитини

Всі життєво важливі органи у дитини формуються в процесі внутрішньоутробного розвитку, в тому числі і зв'язковий апарат. Однак існує ряд причин, що ведуть до формування короткої вуздечки у малюка:

• спадковість у одного з батьків;

• погана екологічна обстановка;

• внутрішньоутробні інфекції плоду;

• травми в області живота у жінки під час вагітності;

• вік жінки, яка виношує дитину, перевищує 35 років.

Чи потрібно підрізати вуздечку дитині?

У разі виявлення наявності короткої під'язикової вуздечки ще в пологовому будинку, відразу ж здійснюють її підрізання (френулотомія). Однак більшість лікарів-гінекологів направляє молоду маму з немовлям до лікаря-стоматолога для проведення процедури. Вона абсолютно безболісна для малюка, оскільки в перетинки відсутні нервові закінчення. Це дозволяє зробити підрізання вуздечки з використанням спеціальних ножиць. Як правило, наркоз при цьому не застосовується. Для зупинки кровотечі після процедури підрізання малюкові дають груди або пляшечку з сумішшю.

Слід пам'ятати, що підрізання вуздечки дитині під місцевою анестезією здійснюється тільки віком до дев'яти місяців. Після виповнення дитині 9 місяців вуздечка стає досить щільною і її розсічення ножицями не представляється можливим. У такому випадку застосовують спеціальні електроножиці або електрокоагулятор, який розсікає вуздечку в поперечному напрямку.

Однак не завжди коротка вуздечка у дитини вимагає втручання з боку стоматолога, поки дитина перебуває на грудному вигодовуванні. Якщо він при цьому не відчуває труднощів смоктання, то підрізання вуздечки відкладають на невизначений час. Але в більш старшому віці все одно виникає необхідність підрізати її, тому що вона може бути причиною труднощів руху мови. У такому випадку дитина може відчувати труднощі при вимові букви «Р» і шиплячих звуків. Дитина може нерозбірливо розмовляти, в результаті чого буде зазнавати труднощів у спілкуванні з оточуючими.

Також наявність короткої вуздечки сприяє порушенню формування нижньої щелепи, що може призвести до пародонтиту і гингивиту.

У дитини старше чотирьох років при порушенні звуковимови не завжди першопричиною може бути коротка вуздечка. Іноді навіть оперативне втручання може не надавати потрібного ефекту. У такому випадку необхідна консультація логопеда.

Що робити, якщо у дитини порвалася коротка під'язикова вуздечка?

У разі пошкодження вуздечки можливо рясна кровотеча, яка необхідно зупинити підручними засобами. Після цього важливо не допускати ситуації, коли дитина лізе руками в рот. Інакше він може занести інфекцію. В якості дезинфікуючого засобу можна використовувати мірамістин або солкосерил дентальну пасту, яка не пропустить шкідливі бактерії в ранку.

Однак слід пам'ятати, що просто так вуздечка нормальної довжини НЕ порветься. Значить у вашої дитини була коротка вуздечка, про яку ви, можливо, не знали. І якщо дитина її порвав, то нічого страшного не відбувається. Це просто виключає необхідність робити додатково процедуру підрізання короткої вуздечки.

Лікування короткої вуздечки немедикаментозними методами

У разі небажання вдаватися до оперативного втручання для підрізання короткої вуздечки, можна проводити в домашніх умовах спеціальні логопедичні вправи, спрямовані на розтягування зв'язкового апарату:

• дитина повинна якомога частіше висовувати язик і засовувати його назад;

• запропонуйте малюкові облизати блюдце, що також сприятиме подовженню вуздечки;

• кожен день необхідно виконувати вправу: при відкритому роті кінчик язика тягнеться до носа й підборіддя поперемінно;

• необхідно здійснювати рухові руху мовою з боку в бік по верхній губі.

Слід пам'ятати, що для досягнення позитивного ефекту від логопедичних занять необхідно велику кількість часу приділяти заняттям і запастися терпінням.

                                          Логопед радить    

                                               Гарне мовлення дитини –  це      

                                         успішне  навчання  у школі,

                               більші  можливості  у  

                                                 подальшому виборі  професії,

                                                вміння спілкуватися з  людьми.

             Чому діти часто приходять до школи з дефектами мовлення ? Як цим дітям ведеться серед однолітків?  Чи уявляють батьки, яке приниження  випадає на долю таких дітей спочатку в молодших класах, а потім у підлітковому віці? Непоодинокі випадки, коли діти не лінуються, намагаючись засвоїти базові дисципліни, але зазнають постійних невдач у навчанні та уїдливих глузувань з боку ровесників. Чому іноді труднощі у навчанні так важко долаються, і що треба робити, аби малюк правильно розмовляв, добре читав, грамотно писав?

    Чиста звуковимова не привертає до себе уваги, але ж як впадають в око дефекти мовлення!  Якщо ми любимо свою дитину,бажаємо їй добра та світлої долі, невже байдуже поставимося до її труднощів, які згодом спричинюють вади!

     Вчасно невиправлені мовленнєві вади  призводять до порушень та затримки загального розвитку дитини, спричинюють труднощі у сприйманні та аналізі як навчального матеріалу, так і реальних подій.

      Ось чому логопед завжди попереджає, навіть трохи лякає батьків, намагаючись застерегти їх від легковажного ставлення до проблем мовлення їхнього малюка.

   Кожного року логопед оглядає вихованців дошкільного закладу з метою вчасного виявлення дітей, котрі потребують логопедичної допомоги. Батьки, які прислухаються до порад фахівця, не матимуть в майбутньому проблем з розвитком мовлення своїх дітей, із навчанням грамоти.

    Але, на жаль, непоодинокі випадки, коли дорослі ігнорують поради фахівця, не звертаються до логопеда, сподіваючись, що маля ще «виговориться». Вони не думають про можливі негативні наслідки такого не поспіху, не підозрюють, що ризикують приректи свою дитину на невпевненість у майбутньому, викликати в неї появу небажаних комплексів. Адже минає дитинство, і такі милі у трирічному віці недоліки мовлення стають кричуще помітними, однаково небажаними як для дівчаток, так і для хлопців.

    Особливо небайдуже  ставляться до себе дівчатка та хлопці у підлітковому віці, коли досить гостро сприймаються будь-які зовнішні вади й недоліки, в тому числі й порушення мовлення. З метою позбутися їх підлітки ладні займатися з логопедом, але, на жаль, ефективність роботи над мовленням дітей після певного вікового етапу значно зменшується.

       Мовленнєве недорозвинення у дитини фахівець зможе діагностувати до 4 років. Виправити цю непросту ваду можна тільки кропіткою працею як логопеда, так і батьків дитини.

      Якщо мовленнєве недорозвинення вчасно не виявити, не подолати, школяр опиняється сам на сам з хронічними невдачами у навчанні грамоти, читання, навіть, уявіть, математики (бо, щоб розв’язати задачу ,треба її, як мінімум, прочитати, зрозуміти, запам’ятати…). На цьому етапі стає очевидним, що щось негаразд.

    Без розвиненого мовлення малюк не зможе здобути міцних та ґрунтовних знань з основ наук, не зможе цілісно та гармонійно розвиватися. Якби  батьки вчасно звернулися до логопеда, вони попередили б появу таких проблем.   

ЗВЕРНІТЬСЯ ВЧАСНО, ПРИСЛУХАТЕСЬ ДО ПОРАД     ЛОГОПЕДА.

      Не лишайте свою дитину можливості вільно розвиватися, вповні

                  відчувати красу життя і радість спілкування.

            Дайте їй можливість обрати бажану професію й

                    перетворити  на   дійсність свою мрію !

Розвиваємо пальчики

        «Розум дитини знаходиться на кінчиках її  пальців".

                                                                                                 В.О.Сухомлинський

             Рівень розвитку дрібної моторики - один з показників інтелектуальної готовності до шкільного навчання.  Дитина, що має високий рівень розвитку дрібної моторики, вміє логічно мислити, в неї достатньо розвинуті пам’ять, увага, зв’язне мовлення.

        Недостатній розвиток зорового сприймання, уваги та, зокрема, дрібної моторики, призводить до виникнення негативного ставлення до навчання.

       Саме тому робота з розвитку дрібної моторики повинна починатися задовго до вступу у школу. Батьки, які приділяють певну увагу вправам, іграм, різноманітним завданням для розвитку дрібної моторики та координації рухів руки, вирішують одночасно декілька проблем: по-перше, впливають на загальний інтелектуальний розвиток дитини, по-друге, покращують розвиток мовлення малюка, по-третє, готують його до оволодіння навичками письма.

      Робота з розвитку дрібної моторики повинна проводитись регулярно, адже саме тоді буде досягнений вагомий ефект від цих спеціальних вправ. Завдання з розвитку рухів пальців рук повинні приносити дитині радість, не повинні викликати перевтомлення.

     Щоб сприяти розвитку пальців рук і тим самим розвивати мовлення вашої дитини, можна запропонувати малюкам наступні завдання.

      ВПРАВИ ТА ІГРИ ДЛЯ РОЗВИТКУ  ДРІБНОЇ МОТОРИКИ РУК

     Масаж кистей рук. (Починати робити масаж пальчиків можна й потрібно навіть немовляті. Це заняття приємне й корисне  як для розвитку пальчиків, активізації мовленнєвих центрів головного мозку, так і для загального розвитку дитини.)

  Корисно робити для малюка «пальчиковий басейн»: наповніть миску крупою,заховайте туди невеликий предмет і запропонуйте дитині  відшукати його.

  Ігри з крупами.

 Пограйте в «Попелюшку»: насипте квасолю і горох (або різні   види макаронів) в одну і ту ж ємність і запропонуйте дитині відокремити одне від іншого. Ускладнений варіант цієї ж гри : запропонуйте  дитині брати горошини не великим і вказівним пальцем, як вона робить це зазвичай, а великим і середнім, великим і безіменним, великим і мізинцем.

  Дайте дитині дві чашки: одну з крупою, а другу порожню.

         Запропонуйте за допомогою ложки пересипати крупу з одної   чашки в  іншу. Ложка повинна бути досить глибока, щоб    малюк  не розсипав  матеріали.

            Крупа дуже добре підходить для так званого «пальчикового малювання», вона створює дуже цікавий ефект. Розсипте   крупу    рівним шаром на який-небудь поверхні (для Вас буде   зручніше використовувати піднос, який легко можна вимити  після гри)   і проведіть пальцем так, щоб вийшла лінія.

        Запропонуйте  малюкові повторити.

      ·  Ігри з прищіпками. Покажіть дитині, як треба тримати прищіпку двома пальцями: вказівним і великим. Нехай малюк відкриє у прищепки «ротик».   Якщо  з першого разу не вийшло, допоможіть. Навчіть малюка самостійно  чіпляти прищіпки. Можуть вийти цікаві іграшки!

·    Обов’язково грайте   з малюком у пальчикові ігри, супроводжуючи їх віршованим текстом («Сорока-ворона»…) Запропонуйте малюкові прості вправи для пальчиків:

  Катати по черзі кожним пальчиком камінці, намистинки.

  Показувати окремо тільки по одному пальчику.

  Махати в повітрі тільки пальцями, не рухаючи долонею.

  Робити м’які кулачки, які можна легко розжати,  і в які  дорослий  може просунути свої пальці; та міцні, які не розтиснеш.

Стискати та розтискати кулачки.

Почергово згинати і розгинати пальці обох рук.

«Крокувати» двома пальцями(вказівним та середнім) по   твердій поверхні      повільно, потім швидко обома руками по черзі.

Тарабанити всіма пальцями рук  по твердій поверхні.

Збирати пальці у пучку.     

Завязувати  вузлики на мотузці.

Закручувати кришки, гайки.

 Застібати та розстібати ґудзики, кнопки, «блискавки».

Складати з паличок (сірників тощо) геометричні фігури.·        

·         Малювати у повітрі.

·         Розмальовувати картинки кольоровими олівцями, обводити контури предметів по крапках..

·         Ігри з конструктором, мозаїкою, кубиками.

 ·   Нанизувати ґудзики, намистинки. Починати слід з предметів, які мають широкий отвір.

·   Ігри-шнурівки.

 ·         Вирізання фігурок.

·         Робота з пластиліном.

Не відкладайте розвиток дрібної моторики рук

Вашої     дитини на потім.

Почніть розвивати її прямо зараз!

Це дійсно дуже важливо для вашої дитини!

ДИХАЛЬНА ГІМНАСТИКА

                                     РОЗВИТОК ДИХАНННЯ - ОДИН З ПЕРШИХ І

                                          ДУЖЕ ВАЖЛИВИЙ ЕТАП КОРЕКЦІЙНОГО

                                          ВПЛИВУ НА ДІТЕЙ НЕЗАЛЕЖНО ВІД ВИДУ

                                          ЇХ МОВНОГО ДЕФЕКТУ.

            У більшості дітей з мовленнєвими порушеннями спостерігається слабке поверхневе дихання. А для вимови цілого ряду звуків, таких, як свистячі, шиплячі, сонорні, необхідна наявність сильного спрямованого повітряного струменя.

  Якість мови, її гучність, плавність багато в чому залежать від мовленнєвого дихання. Послухайте, як дихає ваша дитина, чи не є утрудненим у неї носове дихання, чи не доводиться дитині тримати рот відкритим. Адже для того, щоб можна було легко вимовити розгорнуту фразу досить виразно, з правильною інтонацією, потрібно володіти плавним, досить тривалим видихом через рот. При звичайному фізіологічному диханні вдих і видих чергуються безперервно, видих дорівнює вдиху, мовленнєве дихання передбачає паузу між вдихом і видихом і подовження видиху. Для тренування мовленнєвого дихання рекомендуються наведені нижче вправи.

   Перед проведенням дихальної гімнастики необхідно витерти пил в приміщенні, провітрити його, якщо в будинку є зволожувач повітря, скористатися ним.

   Дихальну гімнастику не рекомендується проводити після ситної вечері або обіду. Краще, щоб між заняттями і останнім прийомом їжі пройшла хоча б година, ще краще, якщо заняття проводяться натщесерце.

   Вправи рекомендується виконувати у вільному одязі, яка не обмежує руху. Необхідно стежити за тим, щоб під час виконання вправ не напружувалися м'язи рук, шиї, грудей.

ТЕХНІКА ВИКОНАННЯ ВПРАВ ДЛЯ РОЗВИТКУ МОВЛЕННЄВОГО ДИХАННЯ

   ·        Повітря набирати через ніс.

   ·        Плечі не піднімати.

   ·        Видих повинен бути тривалим і плавним.

   ·        Необхідно стежити, за тим, щоб не надувалися щоки (для початку їх можна притримувати  руками).

   ·        Не можна багато разів поспіль повторювати вправи -  це може привести до запаморочення.

        ЗАПАМ'ЯТАЙТЕ ПАРАМЕТРИ ПРАВИЛЬНОГО РОТОВОГО ВИДИХУ    

·         Видиху передує сильний вдих через ніс -   "набираємо повні груди повітря".

·        Видих відбувається плавно, а не поштовхами.

·         Під час видиху губи складаються трубочкою, не слід стискати губи, надувати щоки.

·        Видихати слід, поки не закінчиться повітря.

·         Під час співу або розмови не можна добирати повітря за допомогою частих коротких вдихів.

                                          ВПРАВИ ДЛЯ РОЗВИТКУ МОВЛЕННЄВОГО ДИХАННЯ:             

                 "КУЛЬКА"          

НАДУВАТИ ЩОКИ. ПОВІЛЬНО І ПЛАВНО ВИПУСКАТИ ПОВІТРЯ ЧЕРЕЗ ГУБИ, ВИТЯНУТІ ВПЕРЕД

       " Задуй свічку"

                        Короткий спокійний вдих носом, потім пауза   (затримати дихання на 1-2 сек.) і довгий безперервний

                    видих  через ледве зімкнуті губи з промовлянням «пф», начебто гасячи свічку (дути можна на пальчики).

      «Нюхаємо квіточку»

                       Навички правильного вдиху і видиху добре відпрацьовувати на таких вправах: дати дитині

                   понюхати  квітку, духи,  фрукти.

      «Гарячий чай»

                      У дитини в руках чашка, дитина робить вдих   носом , а  на    видиху дує в чашечку, вимовляючи

                  пошепки « ф-ф-ф-ф», начебто студить   гарячий чай.

     «Прокоти олівець»

                      Дитина силою видихуваного повітря   прокочує  олівець по столі.

      «Футбол»

                      а) Губи витягнуті вперед. Здувати легку  кульку на  протилежний край  столу (поміж двома кубиками чи в

                    імпровізовані ворота). Стежити, щоб видихуваний  струмінь повітря був вузьким, а не розсіяним, а щоки

                    не   надувалися.

                    б) Рот напіввідкритий, губи в усмішці. Широкий язик  покласти на нижню  губу. Ніби вимовляючи звук ф-ф-ф,  дути на язик , намагаючись здмухнути  кульку в  потрібному напрямку.

     "Свищик"

                      Узяти чисту скляну пляшечку. Кінчик язика висунути так, щоб він торкався краю її горлечка. Вимовляючи:

                   « ф-ф ф» плавно видихати повітря у пляшечку.

     "Буря"

                      Рот напіввідкритий.  Широкий кінчик язика впирається у  нижні зуби. Посередині язика покласти соломинку для коктейлю, кінець  якої  опустити у склянку з водою.  Дмухати через соломинку так, щоб вода  забулькала.  Стежити, щоб щоки не надувались, а губи були  нерухомими.

      “Кораблик”

                      Налийте у миску воду. Зробіть паперовий або   пінопластовий кораблик та покладіть його на воду. Запропонуйте дитині подути на кораблик спочатку   довгим струменем  повітря, наче   вимовляючи звук “ф”, а потім преривчасто,  наче вимовляючи звук  “п-п-п».

          Засвоюючи рідну мову, дитина засвоює  

                                                             не самі тільки слова,  їх сполучення та видозміни, 

                                                            але безліч понять, поглядів на речі, велику 

                                                            кількість  думок,  почуттів,  художніх образів, 

                                                            логіку   і  філософію мови...

                                                                                                      Костянтин Ушинський

                                                                                                                                                                                                             ЧОМУ МОВЧИТЬ МАЛЮК?

           Кожна   маленька дитинка – неповторна особистість. Шлях   у  доросле життя у всіх однаковий, але кожний проходить його  у  своєму  темпі, все це суто індивідуальне.  Мовленнєвий розвиток теж  є  індивідуальним для кожної дитини, але  є   певні норми розвитку мовлення для кожного віку.    

Гуління  - виникає в результаті спілкування дитини з дорослим у віці від 2 до 5-7 міс.;

 Лепет     - виникає в 4 місяці і триває до 30 тижнів;

 Слова    - перші слова виникають у віці  11-12 місяців; 

 Фраза    - формується у дитини у віці 2-2,6 років,  з'являються питання «де?»,»куди?»,  з 

                 3-х років  -«чому», «коли?»; 

 Зв'язне мовлення -  з'являється з відтворенням коротких оповідань, віршів  з  трьох   років, до 4-х років дитина оволодіває умінням складати розповідь за картинкою, а до 5 років оволодіває елементами контекстної мови. 

         Останнім  часом спостерігається тенденція до збільшення кількості дітей з проблемами мовленнєвого розвитку, яке починає проявлятися вже у ранньому віці (від народження до 3 років).

Чому виникає затримка мовленнєвого розвитку у дітей? Причин може бути декілька, і іноді вони діють у комплексі.

                          ПРИЧИНИ ЗАТРИМКИ МОВЛЕННЄВОГО РОЗВИТКУ

 1.  Недостатнє  мовленнєве спілкування з дитиною, або гіперопіка :   якщо дорослі не говорять  з дитиною або говорять   занадто багато, не даючи їй  «уклинитися», якщо  вгадують всі її бажання, у дитини не   формується потреба у вербальному вираженні емоцій та  вимог.

2.  Генетично обумовлений уповільнений темп розвитку нервових клітин, що відповідають за мовлення.

3.  Травми, інфекції та інтоксикації, перенесені в період внутрішньоутробного розвитку,  під час пологів і протягом першого року життя.

4.  Імунологічна несумісність матері та плоду.

5.  Проблеми зі слухом:  дитина вчиться говорити,  відтворюючи мову дорослих,  якщо  вона  не може нормально їх чути - вона не зможе і відтворити їх мову.

 6.  Спадковість.

      Затримка  мовлення після   трьох  років  може згубно впливати  не  тільки  на  мовні здібності, але  й  на  здатність  читати,  писати, навіть думати . Тобто йде  затримка розвитку всієї психіки дитини. Тому варто звернути увагу, якщо розвиток дитини сильно відрізняється від вікових норм,  і  звернутися  до  фахівця (невропатолога, логопеда, психолога)  за допомогою. Чим раніше виявлено  проблему, тим легше з нею впоратися і уникнути подальших ускладнень.

                  СИГНАЛИ ТРИВОГИ, ЯКІ ПОВИННІ ВАС НАСТОРОЖИТИ :

- У 3 місяці дитина не реагує, коли Ви звертаєтеся до неї;

- У 4-6 місяців не реагує на зміну інтонації, не обертається в пошуках джерела звуку, не   вживає у своєму лепеті звуків [п],[ б],[ м];

- У  10-12 місяців не розуміє часто вживаних дорослим слів, не реагує, коли її вітають, не імітує звуки дорослої мови, для залучення Вашої уваги використовує тільки плач;

- У 1-2 роки не може показати зображення на картинці («Де ведмедик?»), не розуміє   найпростіших питань;

- У 2-3 роки плутає поняття «верх» - «низ», не може виконати послідовно  дві   команди   («Підніми ляльку  і дай її мені»), скласти фразу з 2-3 слів, назвати відомі їй  предмети;

- У 3-4 роки не відповідає на найпростіші запитання: «хто?», «що?», «де?». Її не розуміють сторонні, вживає фрази, що складаються не більш ніж з 4 слів, неправильно вимовляє більшу частину звуків.

РЕКОМЕНДАЦІЇ  ДЛЯ БАТЬКІВ :                       

• Якнайчастіше спілкуйтеся з дитиною.

• Завжди уважно слухайте дитину, розмовляйте з нею, не перебиваючи і не підганяючи.

• Не обов'язково знаходитися поряд з дитиною постійно, досить бути в межах її    досяжності. Важлива  якість, а не кількість часу, який батьки приділяють дитині.

 • Не «сюсюкайте» з малюком, розмовляйте з ним спокійно, не розтягуючи спеціально слова і не уповільнюючи мовлення. Для дитини Ви є мовним зразком, вона розмовляє так, як розмовляєте Ви та найближче оточення. (Дитина повторює інтонації, тон, мовні та граматичні помилки).

• Грайте разом з дитиною, якщо вона  просить.

• Заохочуйте спілкування та ігри з іншими дітьми.

• Дитина постійно спостерігає, вивчає навколишній світ і розуміє набагато більше, ніж може сказати. Ви повинні забезпечити дитину можливістю користуватися кожним з п’яти почуттів:  вона  повинна  бачити, чути, торкатися, пробувати на смак, відчувати навколишній світ.

• У дитини має бути достатньо нових вражень (але не дуже багато).

• Заохочуйте прагнення ставити запитання.

• Заохочуйте цікавість та уяву.

• Читайте дитині щодня, робіть паузу під час читання, спонукайте малюка вимовляти знайомі слова, словосполучення у римованих текстах, закінчувати знайомі рядки. Розглядайте ілюстрації. Вчіть разом вірші, загадки, пісні.

• Нехай дитина має можливість регулярно слухати улюблені пісеньки, казки, музику, вірші.

• Не скупіться на похвалу, заохочення, обійми.

• Розвивайте руки, дрібну моторику з раннього віку (ліплення, малювання, нанизування...) - вченими доведено, що на кінчиках пальців малюка закладено основу мовленнєвого  розвитку.

• Встановіть чіткі правила, яких не повинно бути занадто багато, але вони повинні завжди виконуватися.

        Затримка мовленнєвого розвитку – ще не привід до паніки. Спільні зусилля батьків, логопеда та  психолога допоможуть  дитині навчитися  розмовляти правильно та грамотно. Головне – не сподіватися, що проблема  зникне сама по собі. Жодна найпрогресивніша методика не запрацює без щирої батьківської участі в житті малюка.На розвиток мовлення дитини величезний вплив надає сім'я, тому коли дитина перебуває не в дитячому садку, за його мовленнєвий розвиток відповідаєте ви.

 Любіть дитину, піклуйтеся про неї й пам’ятайте, що саме батьки 

 створюють успішне, щасливе майбутнє маленької людини.

 Успішного та  щасливого майбутнього вашому малюкові!

Мова дорослих - приклад для дітей

Мова, то жива сходинка людського духу, його багата скарбниця, в яку народ складає своє давнє життя і своє сподівання, свій розум, досвід, почування.
Мова дорослих - приклад для дітей. Успіх мовного розвитку дитини, насамперед залежить від мови дорослих і, зокрема, батьків. Маля навчається говорити завдяки слуху й здібності до наслідування.
Відомо, що дитина дошкільного віку легко наслідує неправильну вимову дорослих, передає місцеву говірку, діалектизм, вульгаризм. Яскрава виразна мова дітей залежить від мови дорослих.

Правила, які варто пам'ятати:

Якщо до Вас звернулись із запитанням, відповідайте ввічливо, повним реченням. Чітко вимовляйте слова і звуки, говоріть так, щоб було зрозуміло.

Уважно вислуховуйте поради старших - так і Вас вислуховуватимуть Ваші діти

Вітайтеся при зустрічі з друзями, знайомими і привчайте це робити своє маля. Слова привітання чи прощання промовляйте доброзичливо, з посмішкою - теж саме буде робити Ваш син чи донька.

Вчіть дитину звертатися до дорослих на «Ви».

Не забувайте вибачитися за допущену недоречність у поведінці. Дякуйте за надану Вам допомогу, турботу, увагу - навчайте цьому дитину.

Повсякчас в мові використовуйте чарівні слова: «будь ласка», «дякую», «прошу», «вибачте», «на все добре», «дозвольте», «смачного», «до побачення», «доброго дня», «на все добре», тощо.

Не розмовляйте голосно у транспорті, на вулиці, у громадських місцях - те ж саме буде робити Ваш малюк.

Запам'ятайте!

Ваша дитина буде лагідна, чуйна, уважна, правильно говорити при спілкуванні з іншими,  якщо Ви станете для неї взірцем!
Діти завжди наслідують своїх батьків!

Поради батькам

ЩО НЕОБХІДНО РОБИТИ ДЛЯ СТИМУЛЮВАННЯ

РОЗВИТКУ МОВИ ДІТЕЙ

1. Показувати і переміщати яскраві предмети.
2. Розміщувати предмети, що цікавлять малюка, біля нього, щоб їх можна було стукнути, пхнути, схопити, краще роздивитися.
3. Розмовляти з дитиною, уподібнюватися йому, називаючи його на ім'я.
4. Забезпечити дитину достатньою кількістю предметів для хватання і маніпулювання з ними.
5. Почати гратися з дітьми в такі ігри, як «Ку-ку», «Знайди сховане».
6. Організувати безпечне місце для дослідницько-орієнтаційної діяльності й забезпечити малюка яскравими предметами, які б він міг відшукати, переміщати і т. д.
7. Проговорювати свої дії.
6. Організувати безпечне місце для дослідницько-орієнтаційної діяльності й забезпечити малюка яскравими предметами, які б він міг відшукати, переміщати і т. д.
7. Проговорювати свої дії («Я кладу м'яч за спину, спробуй його дістати»).
8. Намагатися постійно ускладнювати ігри «Знайди сховане».
9. Гратися з ляльками, імітувати дії дитини та стимулювати її до уподібнення.
10. Пояснювати те, що відбувається («М'яч закотився під стіл, тому що ти ударив по ньому»).
11. Гратися з дитиною під час купання, використовуючи різноманітні плаваючі іграшки, в які можна наливати воду, зжимати їх і т. д.
12. Задавати запитання і давати дитині час знайти відповідь самому.
13. Забезпечити дитину іграшками для його символічних ігор.

Для того, щоб діти могли повністю проявити і розвинути свої здібності, вони повинні рости у середовищі, яке відгукується на їхні потреби.

Роль дорослого у формуванні мовлення малюка

Неодмінною умовою для всебічного розвитку дитини є його спілкування з дорослими. Дорослі - охоронці досвіду, накопиченого людством, знань, умінь, культури. Надіслати цей досвід можна не інакше як за допомогою мови. Мова -"найважливіший засіб людського спілкування".
Серед багатьох важливих завдань виховання і навчання дітей дошкільного віку в дитячому садку навчання рідною мовою, розвиток мовлення і словника, мовного спілкування - одна з головних. Ця спільне завдання складається з ряду спеціальних, приватних завдань: виховання звукової культури мовлення, збагачення, закріплення та активізації словника, вдосконалення граматичної правильності мовлення, формування розмовної (діалогічної) мови, розвитку зв'язного мовлення, виховання інтересу до художнього слова, підготовки до навчання грамоті.
Володіння рідною мовою - це не тільки вміння правильно побудувати речення, хоча б і складне (Я не хочу йти гуляти, бо на вулиці холодно і сиро). Дитина повинна, навчитися розповідати: не просто назвати предмет (Це - яблуко), але й описати його, розповісти про якусь подію, явище, про послідовність подій.
У формуванні зв'язного мовлення чітко виступає тісний зв'язок мовного і розумового розвитку дітей, розвитку їх мислення, сприйняття, спостережливості. Щоб добре, складно розповісти про що-небудь, потрібно чітко уявляти собі об'єкт розповіді (предмет, подія), вміти аналізувати, відбирати основні (для даної ситуації спілкування) властивості та якості, встановлювати причинно-наслідкові, часові та інші відносини між предметами і явищами .

Другий рік життя.

Починається період активного розвитку мовлення. Дитина з кожним днем стає все більш самостійною, активною та проявляє більший інтерес до навколишнього світу. Продовжує розвиватися здатність малюка до наслідування. Значно поширюється запас слів, які дитина розуміє. На прохання дорослого малюк дає певні предмети , вказує на знайомі обличчя, іграшки, картинки. Впізнає своє зображення в дзеркалі, знає своє ім'я. Дитина вже не чекає, коли дорослий почне з нею розмову, а сама починає звертатися, коли хоче їсти, або не може одягнутися. Фрази з двох-трьох слів - є найчастішими висловлюваннями малюка в цьому віці. На цьому етапі фраза є простою та граматично не оформленою.

Третій рік життя.

Між 2 та 3 роками активно формується фразове мовлення. Висловлювання дитини стають граматично оформленими. Діти в цьому віці починають засвоювати граматичну будову мовлення: засвоюють відмінкові закінчення, узгоджують прикметник з іменником, використовують деякі прийменники (на, у), оволодівають навичками використання в мовленні форм однини та множини іменників. До трьох років у дитини формуються всі основні граматичні категорії. Відбувається активне зростання словникового запасу. Дитина в цьому віці активно наслідує однолітків та грає в колективні ігри.

Четвертий рік життя.

Відбувається істотне покращення в мовленнєвому розвитку. Дитина знає назви багатьох оточуючих предметів. Вона узагальнює їх, тобто розрізняє різні групи предметів та називає їх: посуд, одяг, іграшки, тварини і т.д. Діти 4-го року життя користуються в мовленні простими і складними реченнями. Найбільш розповсюджена форма висловлювання - просте поширене речення "Ми з мамою ходили в магазин за хлібом", "Я люблю грати великою машиною". Ваша дитина говорить велику кількість слів, але вимова звуків ще недостатньо чітка. Малюк може добре вимовляти слова, які складаються з двох складів, але при вимові слів з трьох-чотирьох складів може допускати помилки: пропустити цілий склад, переставити склади місцями, пропустити деякі приголосні звуки в середині слова.

П'ятий рік життя.

Словниковий запас дитини досягає 1500-2000 слів. В своїх висловлюваннях дитина використовує майже усі частини мовлення. Дитина продовжує засвоювати узагальнюючі слова. Відбувається інтенсивний розвиток граматичної будови мовлення, але дитина ще може допускати граматичні помилки: не завжди вірно використовує відмінкові закінчення, іноді неправильно узгоджує між собою слова. Дитина в цьому віці починає висловлювати особисту думку з приводу якихось подій, розмірковує про оточуючі предмети. За допомогою дорослих малюк переказує казки, повторює невеликі вірші. У більшості дітей в цьому віці покращується звуковимова: правильно вимовляють свистячі звуки (с, з, ц), починають вимовляти шиплячі звуки (ш, ж, ч), але ще можуть замінювати їх один-одним (наприклад, шапка - "сапка", жовтий - "зовтий"). Звук р в цьому віці діти ще можуть замінювати на й, л або ль (наприклад, рак - "йак", риба - "либа", пиріг - "пиліг").

Шостий рік життя.

До кінця шостого року життя активний словник дитини складає від 2500 до 3000 слів. Висловлювання дитини стають більш повними та точними. В п'ятирічному віці діти самостійно складають розповідь, переказують казку, що говорить про оволодіння одним з найважчих видів мовлення - монологічним мовленням. В висловлюваннях дитини з'являються складні речення (Тато дивився телевізор, а ми з мамою читали цікаву книгу). В мовленні дитини з'являються слова, що позначають якість предметів, матеріал з яких вони зроблені ( паперовий літак, дерев'яний стіл). Дитина використовує синоніми та антоніми. Дитина вже правильно узгоджує іменники з іншими частинами мови. В мовленні п'ятирічних дітей з'являються присвійні прикметники (собача лапа, заячі вуха), складні прийменники (з-за, з-під). В цьому віці дитина вже оволодіває різною складністю складової структури слів: не пропускає склади, не переставляє їх місцями. Значно покращується звуковимова. Більшість дітей вже правильно вимовляють шиплячі звуки (ш, ж, ч) та звуки р, рь. Але у деяких дітей ще можуть відмічатися заміни тих чи інших складних звуків, або спотворення їх правильної вимови.

Розвивайте мову, рідну та чудову

Артикуляційна гімнастика 

Мета артикуляційної гімнастики - розвиток рухливості органів мовленнєвого апарату, відпрацювання правильних, повноцінних рухів артикуляційних органів необхідних для правильної вимови звуків.

Артикуляційну гімнастику бажано проводити щоденно, відводячи на неї від 5 до 15 хвилин, в залежності від віку дитини. Не перевантажуйте дитину, не вимагайте від неї виконання всіх вправ під час одного заняття.

Перед початком роботи Вам необхідно показати дитині вправу та пояснити її виконання. Для того, щоб дитини проявила цікавість до артикуляційної гімнастики, її слід проводити в ігрові формі. Наприклад: "Язичок живе у своєму будиночку - ротику. Як і в будь-якому будинку у ньому теж є свої дверцята - це губи і зуби. Подивись, як я можу відчиняти і зачиняти дверцята у своєму будиночку, а тепер спробуй ти. Язичок дуже веселий і любить перетворюватися на різні речі (вправи "Лопаточка", "Чашечка", "Голочка", "Трубочка", "Гірка"). А ще він, як і всі діти любить гратися - гойдатися на гойдалці вгору-вниз, вгору - вниз (вправа "Гойдалка"), грати в хованки (вправи "Змійка", "Годинник"). Та, мабуть, як і ти він великий ласун, любить поласувати чимось смачненьким (Вправа "Смачне варення"). А як швидко він вміє скакати на конячці (Вправа "Конячка")!"

Виконувати артикуляційну гімнастику слід перед дзеркалом, щоб дитина бачила і Ваше обличчя і своє, та могла контролювати виконання вправ.
Частіше хваліть дитину, викликайте позитивний настрій при виконанні артикуляційної гімнастики. Ні в якому разі не сваріть дитину, якщо у неї щось не виходить, або виходить не вірно, це може призвести до того, що дитина взагалі відмовиться виконувати вправи. Звичайно, спочатку дитині буде важко, але через деякий час Ви помітите, що рухи стали вже менш напруженими та чіткими.

1. „Лопаточка". Широкий язик висунути, розслабити, покласти на нижню губу. Слідкувати, щоб язик не тремтів. Утримувати 10-15 с.

2. „Неслухняний язичок". Широкий язик покласти на нижню губу та промовляти "пя-пя-пя", неначе похлопувати свій "неслухняний язичок" верхньою губою.

3. „Чашечка". Рот широко відкрити. Широкий язик підняти угору. Потягнутися до верхніх зубів, але не торкатися їх. Утримувати в такому положенні 10-15 с.

4. „Голочка". Рот відкрити. Язик висунути далеко вперед, напружити його та зробити вузьким. Утримувати в такому положенні 15 с.

5. „Гірка". Рот відкрити. Бокові краї язика притиснути до верхніх кутніх зубів. Кінчиком язика доторкнутися до нижніх передніх зубів. Утримувати в такому положенні 15 с.

6. „Трубочка". Висунути широкий язик. Бокові краї язика завернути угору. Подмухати в отриману трубочку. Виконувати в повільному темпі 10-15 разів.

7. „Годинник". Висунути вузький язик. Тягнутися язиком поперемінно праворуч - ліворуч. Рухати язиком з куточка рота в повільному темпі під лічбу. Виконати 10-15 разів.

8. „Конячка". Присмоктати язик до піднебіння, клацнути язиком. Клацати повільно, сильно. Розтягувати під'язикову зв'язку. Виконати 10-15 разів.

9. „Грибок". Відкрити рот. Присмоктати язик до піднебіння. Не відриваючи язик від піднебіння сильно відтягнути вниз нижню щелепу. Зробити 10-15 разів. На відміну від вправи „Конячка" язик не повинен відриватися від піднебіння.

10. „Гойдалка". Висунути вузький язик. Тягнутися язиком почергово спочатку до носа, потім до підборіддя. Рот при цьому не закривати. Вправа проводиться під лічбу 10-15 разів.

11. „Смачне варення". Висунути широкий язик, облизати верхню губу та заховати язик у глиб рота. Повторити 10-15 разів.

12. „Змійка". Рот широко відкрити. Язик сильно висунути уперед, напружити, зробити вузьким. Вузький язик максимально висунути вперед та заховати у глиб рота. Рухати язиком в повільному темпі 10-15 разів.

13. „Маляр". Висунути язик, рот трохи відкрити. Облизувати спочатку верхню, а потім нижню губу по колу. Виконати 10-15 разів, змінюючи напрям.

Скоромовки - логопедичні чистомовки

До вашої уваги представлені логопедичні чистомовки (скоромовки) та вправи на автоматизацію звуків у словах та реченнях.

Одна з порад логопеда - віршовані чистомовки (скоромовки) на вимову проблемних звуків.

Хотілося б зауважити, що до цих вправ можна переходити лише тоді, коли у малюка вільно виходить правильне вимовляння окремого звуку, представленого у вправі.

Окрім даного матеріалу ви можете імпровізувати. 

Наприклад, промовити,

як дзижчить бджілка (Дж-ж-ж-ж-ж),
як гуде поїзд (У-у-у-у-у-у),
як мати колисає дитину (А-а-а-а-а-а),
як пищить комар (Дз-з-з-з-з-з) і т.п. 

Також можна різноманітнити вправу зміною гучності або тембру голосу, тобто одні й ті самі рядки промовляти по різному: голосно, тихо, швидко або повільно.

Щоб заняття було більш ефективним, пропонуємо таку його послідовність:

1. Гімнастика для пальчиків
2. Вправи для дихання та артикуляціонна гімнастика (губи, язик)
3. Голосові вправи
4. Вправи з мовним матеріалом

Але майте на увазі: дитині має бути цікаво, тоді вона буде більш уважною і не так швидко втомиться, частіше хваліть дитину і вона буде більш старанною. Бажаю успіхів!

Ла-ла-ла: Алла дівчинка мала.
Ли-ли-ли: В гості ми до неї йшли.
Ло-ло-ло: В Алли тісто підійшло.
Ла-ла-ла: Пирогів вона спекла.
Л'є-л'є-л'є: Чаю Аллочка нал'є.
Лі-лі-лі: Ось лимони на столі.
Лю-лю-лю: Дуже кисле не люблю.

Ло-ло-ло: Снігом землю замело.
Ля-ля-ля: Стала білою земля.
Лі-лі-лі: Ось замети чималі.

Ра-ра-ра: Дуже рада дітвора.
Ар-ар-ар: Ми поїдем в зоопарк.
Ро-ро-ро: Доберемось на метро.
Ру-ру-ру: В зоопарку кенгуру.
Ру-ру-ру: Риє кріт собі нору.
Ру-ру-ру: Заєць обдира кору.
Ра-ра-ра: Закінчилася в нас гра.

Рі-рі-рі: Що ти бачиш угорі?
Рю-рю-рю: Бачу ясную зорю.
Рі-рі-рі: Ще що бачиш угорі?
Ря-ря-ря: Небо синє, як моря.
Рі-рі-рі: Ще що бачиш угорі?
Ри-ри-ри: Там літають комари.
Ра-ра-ра: З комарами мошкара.
Ра-ра-ра: Розбігаймось до утра!

Ічка-ічка-ічка: Ось глибока річка.
Ачка-ачка-ачка: Пливла по річці качка.
Єчки-єчки-єчки: Знесла вона яєчки.
Чат-чат-чат: Навиводить каченят.
Чить-чить-чить: Плавать діточок навчить.
Ічці-ічці-ічці: Попливуть разом по річці.

 Чок-чок-чок: Ось червоний бурячок.
Чу-чу-чу: Я капусту посічу.
Щок-щок-щок: В чавунці зварю борщок.
Чний-чний-чний: Получився борщ смачний.

 Щоб ротик був слухняний

ЗИМОВІ ЧИСТОМОВКИ

Ди-ди-ди - йшли тачата до води,
Иця-иця-иця - а назустріч їм лисиця.
Ити-ити-ити - та качат не треба вчити:
Юсь-юсь-юсь - вони з розбігу у воду - плюсь!

***** 

Ок-ок-ок - ось колючий їжачок,
Ми-ми-ми - приготувався до зими.
Чок-чок-чок - повна хата грушечок.
Ок-ок-ок - частуватиме діток.

***** 

Із-із-із - барсучок в нору заліз.
Ди-ди-ди - наступилиі холоди.
Ить-ить-ить - барсучок тут смачно спить
Ни-ни-ни - аж до самої весни.

***** 

Ить-ить-ить - заєць в полі аж тремтить.
Ем-ем-ем - він сховався за кущем.
Уха-уха-уха - але довгі в нього вуха,
Їх-їх-їх - не сховати зайцю їх.