Основна мета роботи психологічної служби закладу дошкільної освіти № 304 в 2022/2023 навчальному році ― сприяння особистісному і індивідуальному розвитку дошкільників, що забезпечує психологічну готовність до навчання в школі, соціальну адаптацію дітей раннього віку, забезпечення та підвищення ефективності педагогічного процесу, захист психічного здоров’я і соціального благополуччя вихованців та педагогічних працівників.

Першою сходинкою роботи практичного психолога закладу є аналіз адаптації дітей. Адже, успішність процесу адаптації новоприбулих дітей до умов дошкільного навчального закладу є важливою умовою для подальшої соціалізації дитини. Входження і звикання дитини до режиму дня, до дисциплінарних вимог, до спілкування з новими дорослими та однолітками є першими випробуваннями у більшому соціумі, поза сім’єю.

Вивчення психологічної готовності дітей проводиться за наступними напрямками:

1. Рівень розвитку  пізнавальної активності, допитливості  під час організованої пізнавальної діяльності та прогулянках, екскурсіях;

2. Оволодіння елементами навчальної діяльності;

3.Прояви довільної регуляції поведінки: організованість, зосередженість, уважність, самостійність;

4. Готовність до подолання труднощів;

5. Соціальна активність. 


Всім, хто відчуває потребу в психологічній підтримці!


Обирайте ресурси для себе!

Розмальовки до Дня ЗСУ!

Створить свою ресурсну парасольку, знайшовши свої дієві ресурси!

Поради вихователям для ефективності онлайн-занять!

5 корисних порад: 

як можна допомогти дітям почуватися більш захищеними в умовах надзвичайної ситуації 

Не забувайте також піклуватись про власне фізичне та психічне здоров’я. Ви не можете допомогти своїм дітям, якщо самі погано почуваєтеся 

Як батькам підтримати дитину?

РОзкажіть дитині про план дій.

Складіть послідовність маршруту до укриття, проговоріть інструкцію дитині щодо послідовності її дій. Говоріть короткими та чіткими фразами. Намалюйте карту укриття, зобразіть локації в укритті, що і де знаходиться, як воно функціонує, де вхід і вихід, де ваше місце, де будуть знаходитись рідні (намалюйте, зобразіть, напишіть – діти краще сприймають наочно).

Спостерігайте за станом дитини та реагуйте на її потреби.

Ставте дитині відкриті запитання, слідкуйте за емоційною реакцію дитини та рівнем її активності. Важливо, аби дитина проговорювала, ставила запитання, проявила свій емоційний стан. Якщо дитина впала в стан ступору, то важливо повернути дитину до вербальної відповіді та діяльності. Поставте три запитання й чекайте відповіді. Наприклад:

– Тебе звати Наталя, так?

– Ти зараз стоїш, так?

– Ти одягнений в червону кофтину, так?

Можна також масажувати кінчики пальців, мочки вух, запропонувати гру, або ж дати завдання щодо дії (принеси, подай, зроби), також дати випити води, чаю, поїсти та обійняти. Реагуйте на потреби дитини, задовольняйте їх за можливості – це поверне дитину до відчуття безпеки.


Проговорюйте емоції

Якщо ваша дитина переживає чи відчуває злість через те, що відбувається навколо, слова «не переживай» чи «тобі не варто злитись» не заспокоять дитину. Скажіть: «Я бачу / мені здається, що ти налякана / злишся». Дитина буде розуміти, що вона не залишилась сам на сам зі своїми переживаннями.

У якості підтримки не варто давати обіцянок, які не залежать від вас: «все буде добре», «нічого не станеться», натомість скажіть: «що б не сталось, головне – ми одне в одного є».

Якщо діти грають чи малюють «війну» – не забороняйте їм. Програйте, прокричіть, озвучте, промалюйте емоцію. Це допоможе впоратися з емоціями та знизити рівень тривоги, напруги.


                                                  НАШІ    ПСИХОЛОГІЧНІ   ЗУСТРІЧІ ! 

                            Для батьків дітей молодшого віку:

·         Намагайтеся підтримувати чи відновити звичний режим дня, наприклад, приготування їжі, відвідування школи, робота по дому тощо. Ваші діти повинні брати активну участь у повсякденних справах.

·         Не намагайтеся вносити якісь зміни, наприклад, запроваджувати нові правила поведінки чи стандарти. Залиште це на майбутнє.

·         Вправи та інші види фізичної діяльності покращать ваше самопочуття.

·         Переконайтеся, що ваші діти повноцінно відпочивають та сплять.

·         Сприяйте активному залученню дітей до різних вправ та занять (наприклад, малювання), радьте їм гратися з іншими дітьми.

·         Намагайтеся підтримувати контакти з іншими родичами та друзями. Це заспокоїть і втішить не тільки вас, але й вашу дитину.

·         Багато дітей потребує більше фізичного контакту, наприклад, обіймів та пестощів.

·         Не залишайте дитину на самоті або з малознайомими людьми.

·         Говоріть про ваші почуття зрозумілою дитині мовою і заохочуйте дітей ділитися своїми почуттями.

·         Створіть у дитині відчуття контролю за власним життям. Навіть найпростіші рішення – наприклад, вибір між двома різними стравами – дозволить розвинути у дитині відчуття контролю.

·         Захищайте дітей від тривожних нагадувань та спогадів. Негайно втручайтеся, якщо якесь заняття викликає у дитини занепокоєння чи тривогу. Наприклад, вимкніть телевізор, якщо програма чи фільм нагадує дитині про пережиті травми або посилює відчуття страху і тривоги.

·         Як батьки (чи піклувальники), ви є найважливішими людьми у житті дитини. Будьте терплячими та стриманими і завжди пам’ятайте, що дитина раніше чи пізніше обов’язково повернеться до нормального стану. 


Почитайте малюку та розмалюйте!

Грайте й розвивайтесь!