Методичний кабінет ЗДО

У фаховому, творчому зростанні педагога важливу роль відіграє методичний кабінет. Він є своєрідною творчою лабораторією, де зосереджені засоби як для "швидкої педагогічної допомоги", так і для повсякденної, копіткої, поглибленої, вдумливої праці педагогічних працівників.

Методична робота з педагогами носить пошуково-дослідницький характер і ґрунтується на сучасних досягненнях психолого-педагогічної науки з урахуванням професійної та особистої зрілості педагогів. Сучасний вихователь має чітко усвідомити цінності освіти та виховання, бути здатним до розуміння і сприйняття різних думок, напрямів, течій, творчо втілювати нові ідеї. Компетентному фахівцю мають бути притаманні принаймні три відмінні якості;

• ефективність на робочому місці (продуктивність, якість, здатність до змін, внесок у досягнення загальних цілей закладу дошкільної освіти);

• мобільність у процесі самовдосконалення;

• розвиток персональних рис і загальних ключових навичок, необхідних для успішної робот з дітьми. Для цього йому слід забезпечити свободу дій і незалежність у використанні конкретних методик, стимулювати прагнення до змін, сприяти розвитку творчого інноваційного потенціалу, високого культурно-естетичного рівня освіченості.

Адміністрація закладу в процесі організації методичної роботи з педагогічними кадрами проводить постійний пошук змісту, стилю, нових форм спілкування з людьми в особистісно-орієнтованій освіті. Головною метою організації методичної роботи є не лише надання реальної, дієвої допомоги педагогічним кадрам, але й активізація творчого потенціалу кожного педагога шляхом використання інтерактивних методів та форм роботи. Відомо, що тільки творчий педагог може виховати творчу особистість. Тому всю роботу з педагогічними працівниками спрямовуємо на формування їхнього творчого інноваційного потенціалу, творчих здібностей педагога. Впроваджуємо у практику ідеї креативної педагогічної системи, а саме; пріоритетність творчого розвитку, різноманітність пошуково-дослідницької діяльності під час вибору найефективніших методів і прийомів, уміння педагога творчо вибудовувати розвивально-виховний процес на основі проблемно-пошукових завдань.

Мета методичної роботи:

  вивчення та розвиток педагогічної компетентності кожного педагога;

  творчого потенціалу водночас із формуванням навичок самостійного аналізу власної 

      педагогічної діяльності.

Методична робота закладу спрямована на:

      вивчення та розвиток педагогічної компетентності кожного педагога;

      стимулювання творчого потенціалу педагогів;

      підвищення педагогічної культури;

      вдосконалення педагогічної майстерності;

      розвиток спеціальних умінь та навичок;

      формування навичок самостійного аналізу власної педагогічної діяльності.

Принципи методичної роботи:

       педагогічна співпраця з педагогом;

   робота в режимі довіри, доброзичливості;

       творча атмосфера, стимулювання творчої активності;

   принцип допоміжно-регульованого контролю;

   надання педагогові права вибору;

   системність методичних заходів;

   принцип «Я – повідомлень» у спілкуванні;

   щоденна допомога;

   випереджувальний характер методичної роботи.

Зміст методичної роботи реалізується через такі форми:

Колективні:

       методичні наради;

  педагогічні ради;

  педагогічні читання;

  теоретичні семінари;

  семінари-практикуми;

  теоретичні дослідження;

  вільний діалог (аристотелівські бесіди);

  наукові дискусії;

  творчі звіти;

  експериментальні дослідження;

  практичне моделювання власних розробок.

Групові:

методичні об’єднання педагогів;

робота творчих груп;

консультації.

Індивідуальні:

наставництво;

самоосвіта;

взаємовідвідування;

рообота над проблемними питаннями;

атестація.

Стимулювання творчого потенціалу педагогів базується на принципах методичної роботи:

• педагогічна співпраця;

• робота в режимі довіри, доброзичливості;

• творча атмосфера, стимулювання творчої активності;

• надання педагогові права вибору;

• системність методичних заходів;

• принцип «Я-повідомлень» у спілкуванні;

• щоденна допомога;

• випереджувальний характер методичної роботи.

Методичний кабінет – осередок методичної роботи в закладі

В методичному кабінеті закладу створені умови для організації методичної роботи.

Інформаційні матеріали:

• нормативні документи, інструктивно-методичні матеріали;

• матеріали з правової освіти;

• матеріали атестації педпрацівників;

• співпраця з батьками;

• фото, відео-матеріали.

Найголовнішою формою роботи з педагогічними кадрами в нашому закладі є педагогічна рада, яка керується у своїй діяльності Законами України «Про освіту», «Про дошкільну освіту», «Положенням про дошкільний навчальний заклад», Статутом дошкільного навчального закладу. Повноваження педагогічної ради визначають також інші нормативні документи, що стосуються діяльності закладу дошкільної освіти.

Орієнтуючись на вимоги сьогодення, в зв’язку з модернізацією дошкільної галузі, враховуючи необхідність використання інтерактивних методів роботи з педагогічними кадрами, засідання педагогічної ради намагаємося організовувати нетрадиційно, здебільшого це ділові ігри, тренінги, жваві диспути, анкетування, презентації проектів.

Працюючи над проблемою впровадження інноваційних технологій в практику роботи з дітьми, педагоги проводять тематичні, комплексні, комбіновані, інтегровані заняття в залежності від розділу програми, обраного напрямку, що забезпечує належну продуктивність діяльності дітей. 

Демократизація і гуманізація суспільства вимагають радикальної перебудови суспільного дошкільного виховання, нових підходів до організації життя дитини в закладі дошкільної освіти. Успіх цих зрушень залежить передусім від вихователів, їх знань, ерудиції, рівня професійної психолого-педагогічної підготовки, національної свідомості. Методична робота - це система взаємопов"язаних заходів, спрямованих на підвищення педагогічної майстерності, розвиток творчого потенціалу педагога, а на кінцевому етапі - зростання освіченості і вихованості дітей. Вона є важливим фактором підготовки нової генерації педагогічних працівників, підвищення їхнього професійного й загальнокультурного рівнів як одного з основних шляхів реформування освіти. Методична робота покликана стимулювати підвищення наукового рівня педагогів, їхню підготовку до засвоєння змісту нових програм, технологій та методик викладання, передового педагогічного досвіду. Завдання методичної роботи реалізуються через різні форми методичної роботи. Мета методичної роботи - допомогти педагогічним працівникам оволодіти багатством ідей реформування української національної школи, глибоко усвідомити сутність окреслених завдань і шляхів їх реалізації в розвивально-виховній практиці, сприяти творчості педагогів, упровадженню в розвивальний процес передового педагогічного досвіду, прогресивних технологій, методичних і психолого-педагогічних досягнень.

Важливе місце належить методичній службі. Якщо донедавна вона здебільшого виконувала контрольну функцію, то в сучасних умовах, має переорієнтуватися на підвищення професійної майстерності педагога, надання дієвої, компетентної допомоги, активізацію його мисленнєвої і творчої діяльності.

                                                          ВИХОВАТЕЛЬ-МЕТОДИСТ - ХТО ЦЕ?

Вихователь-методист займається методичною роботою та організує весь розвивально-виховний процес в дитячому садку. Методист аналізує, планує, організовує, координує, контролює діяльність педагогічного колективу. Разом із директором ЗДО він керує колективом дитячого садка, беручи участь у добиранні кадрів, у розробленні та впровадженні програм розвитку і педагогічних планів. Комплектує групи навчальними посібниками, іграми, іграшками, організовує співпрацю з іншими дошкільними закладами, школами, дитячими центрами та ін.

Вихователь-методист проводить ґрунтовну методичну роботу у педагогічному колективі: відкриті заняття для вихователів, семінари, семінари – практикуми, індивідуальні та групові консультації, педагогічні ради. Крім того, він бере участь у роботі з батьками: готує стенди, папки, що присвячені сімейному вихованню та ін. Робоче місце методиста, як відомо, методичний кабінет. Там кожен педагог може отримати практичну допомогу в організації роботи з дітьми, а батьки можуть проконсультуватися з приводу розвитку дитини, отримати відповіді на питання про педагогічний процес в дитячому садку...

Ще одне завдання методиста, мабуть, найважливіше, - розуміти і правильно оцінювати сили і можливості кожного педагога, знати, що важливо для нього в житті, до чого він прагне, щоб задовольнити потребу кожного педагога в повазі, визнанні та самореалізації.

Організація методичної роботи здійснюється:

Функції методичної служби ЗДО

Інформаційна: Вивчення та накопичення інформації про стан та результати професійної діяльності педагогів, підвищення кваліфікації педагогічного персоналу, підвищення якості педагогічного процесу, узагальнення позитивного досвіду педагогів, поповнення банку педагогічної інформації про найбільш актуальні проблеми розвитку дошкільної освіти, про новітні досягнення науки та практики, широке впровадження інформаційних технологій, встановлення контактів зі ЗМІ, різноманітними установами та організаціями для розповсюдження інформації про діяльність ЗДО.

Навчальна: здійснення ознайомлення педагогічного персоналу з новими освітніми програмами та технологіями, ознайомлення зі стандартами дошкільної освіти України, здійснення ознайомлення педагогічного персоналу з законодавчими, нормативними документами в галузі освіти, організація та проведення семінарів, практичних занять, консультацій, відкритих заходів з використанням активних методів.

Контрольно - діагностична: Моніторинг якості педагогічного процесу, застосування методів психолого - педагогічної діагностики в процесі стану освітньо - виховного процесу, аналіз інноваційного досвіду педагогічного персоналу, узагальнгення отриманих результатів.

Організаційна: Організація та участь в педагогічних радах, педагогічних годинах, батьківських конференціях тощо, організація методичних об'єднань творчих груп та мініпроектів, організація самостійної роботи педагогів з підвищення професійного рівня, огранізація роботи з батьками дітей та соціальними партнерами, направлення педагогів на курси підвищення кваліфікації.

Дослідницька: Планування заходів на основі аналізу стану освітнього процесу та запитів педагогів з урахуванням нових тенденцій в розвитку освітніх технологій, вивчення та розповюдження інноваційного досвіду та авторських технологій.

Комунікативна: Усвідомлення особистої та соціальної значимості діяльності, реалізація гуманістичної програми в педагогічній діяльності, встановлення ділових контактів з учасниками педагогічного процесу .

Виховна: (мотиваційно-стимулююча): Стимулювання творчої діяльності педагогів, виявлення потенціалу педагогів, стимулювання підвищення професійної кваліфікації, мотивування на використання особистісно-орієнтованої моделі виховання, на емпатію з дітьми, прояв любові та розуміння.

                                                 МЕТОДИЧНІ РЕКОМЕНДАЦІЇ

щодо проведення просвітницької роботи з учасниками освітнього процесу в  закладах дошкільної освіти з питань уникнення враження мінами, вибухонебезпечними  предметами та ознайомлення з правилами поводження в надзвичайних ситуаціях

Одним із важливих пріоритетів у діяльності закладів дошкільної освіти є забезпечення безпеки учасників освітнього процесу, які на сьогодні страждають від російської воєнної агресії.

А життя та здоров’я дітей – це найбільша цінність людства. Володіти необхідними  знаннями, потрібними для подальшої безпечної життєдіяльності, є важливим завданням для кожного з дорослих. Враховуючи широкомасштабну війну російських окупаційних військ на всій території України, є велика загроза отримати враження мінами та вибухонебезпечними предметами.

Вбачаємо за доцільне проведення роботи з просвіти учасників освітнього процесу в закладах дошкільної освіти щодо питань мінної небезпеки і вибухонебезпечних предметів та дій в надзвичайних ситуаціях. Головним для всіх дорослих, які опікуються дітьми раннього та дошкільного віку, повинен бути контроль за переміщенням дітей за межами будівель. Не допускати прогулянок дітей без догляду дорослих. Обов’язково обстежувати територію, де проходять прогулянки, з метою виявлення вибухонебезпечних та підозрілих предметів. Пояснювати дітям, про небезпеку, яку несуть незнайомі предмети, покинуті іграшки тощо.

Рекомендуємо вихователям проводити з дітьми дошкільного віку роз’яснювальну роботу щодо безпечної поведінки в умовах воєнного стану з використанням різних форм організації освітньої діяльності. Для організації роботи з дітьми  радимо скористатися інформаційно освітніми матеріалами, що розміщені на сайті МОН у вільному доступі:

• «Сучасне дошкілля під крилами захисту».

• поради з надання першої психологічної допомоги людям, які пережили кризову подію;

• поради ід експертів ЮНІСЕФ «Як підтримати дітей у стресових ситуаціях»;

• інформаційний комікс для дітей «Поради від захисника України»;

• хрестоматія для дітей дошкільного віку «Моя країна – Україна» з національно-патріотичного виховання;

• довідник «У разі надзвичайної ситуації або війни», в якому зібрані поради, як захистити себе у надзвичайній ситуації;

• про забезпечення психологічного супроводу учасників освітнього процесу в умовах воєнного стану можна дізнатися з листа МОН № 1/3737-22 від 29.03.2022.

•питання організації освітнього процесу у закладах освіти регламентовано листом МОН № 1/3371-22 від 06.03.2022 «Про організацію освітнього процесу в умовах військових дій»;

• лист МОН від 02.04.2022 р. №1/3845-22 «Про рекомендації для працівників закладів дошкільної освіти на період дії воєнного стану в Україні».

Правила поводження у надзвичайних ситуаціях

1. У разі загрози ураження стрілецькою зброєю:

- закрити штори або жалюзі (заклеїти вікна паперовими стрічками) для зниження ураження фрагментами скла;

- вимкнути світло, закрити вікна та двері;

- зайняти місце на підлозі в приміщенні, що не має вікон на вулицю (коридор, ванна кімната, передпокій);

- інформувати різними засобами про небезпеку близьких чи знайомих.

2. У разі загрози чи ведення бойових дій:

- закрити штори або жалюзі (заклеїти вікна паперовими стрічками, скетчем) для зменшення ураження фрагментами скла. Вимкнути живлення, закрити воду і газ, загасити (вимкнути) пристрої для опалення;

- взяти документи, гроші і продукти, предмети першої необхідності, медичну аптечку;

- відразу залишити приміщення, сховатися у підвалі або у найближчому сховищі;

- попередити сусідів про небезпеку, допомогти людям похилого віку і дітям;

- без крайньої необхідності не залишати безпечне місце перебування;

- проявляти крайню обережність; не варто панікувати.

3. Якщо стався вибух:

- уважно озирнутися навколо, щоб з’ясувати вірогідність небезпеки подальших обвалів і вибухів, чи не висить з руїн розбите скло, чи не потрібна комусь допомога;

- якщо є можливість - спокійно вийти з місця пригоди. Опинившись під завалами - подавати звукові сигнали. Пам’ятайте, що за низької активності людина може вижити без води упродовж п’яти днів;

- виконати всі інструкції рятувальників.

4. Під час повітряної небезпеки:

- відключити живлення, закрити воду і газ;

- загасити (вимкнути) пристрої для опалення;

- взяти документи, гроші і продукти, предмети першої необхідності, аптечку;

- попередити про небезпеку сусідів і, у разі необхідності надати допомогу людям похилого віку та хворим;

- дізнатися, де знаходиться найближче місце укриття. Переконатися, що шлях до нього вільний і укриття знаходиться у придатному стані;

- як якнайшвидше дійти до захисних споруд або сховатися на місцевості. Дотримуватися спокою і порядку. Без крайньої необхідності не залишати безпечного місця перебування. Слідкувати за офіційними повідомленнями.

5. Під час масових заворушень:

- зберігати спокій і розсудливість;

- під час знаходження на вулиці - залишити місце масового скупчення людей, уникати агресивно налаштованих людей;

- не піддаватися на провокації; - надійно зачиняти двері. Не підходити до вікон і не виходити на балкон. Без крайньої необхідності не залишати приміщення.

6. Якщо Вас захопили у заручники і Вашому життю є загроза:

- постаратися запам’ятати вік, зріст, голос, манеру говорити, звички тощо злочинців, що може допомогти їх пошуку;

- за першої нагоди постаратися сповістити про своє місцезнаходження рідним або поліції;

- намагатися бути розсудливим, спокійним, миролюбним, не піддавати себе ризику;

- якщо злочинці знаходяться під впливом алкоголю або наркотиків, намагатися уникати спілкування з ними, оскільки їхні дії можуть бути непередбачуваними;

- не підсилювати агресивність злочинців своєю непокорою, сваркою або опором;

- виконувати вимоги злочинців, не створюючи конфліктних ситуацій, звертатися за дозволом для переміщення, відвідання вбиральні тощо;

- уникати будь-яких обговорень, зокрема політичних тем;

- нічого не просити;

- якщо Ви тривалий час знаходитеся поряд зі злочинцями, постаратися встановити з ними контакт, визвати гуманні почуття;

- уважно слідкувати за поведінкою злочинців та їхніми намірами, бути готовими до втечі, пересвідчившись у високих шансах на успіх;

- спробувати знайти найбільш безпечне місце у приміщенні, де знаходитесь і де можна було б захищати себе під час штурму (кімната, стіни і вікна якої виходять не на вулицю - ванна кімната або шафа). У разі відсутності такого місця - падати на підлогу за будь-якого шуму або у разі стрільбі;

- при застосуванні силами спеціального призначення сльозогінного газу, дихати через мокру тканину, швидко і часто блимаючи, викликаючи сльози;

- під час звільнення виходити швидко, речі залишати там, де вони знаходяться, через ймовірність вибуху або пожежі, беззаперечно виконувати команди групи захоплення.

7. При проведенні евакуації цивільного населення з небезпечної зони:

- взяти документи, гроші й продукти, необхідні речі, лікарські засоби;

- за можливості, надати допомогу пенсіонерам, людям з обмеженими можливостями;

- дітям дошкільного віку вкласти до кишені або прикріпити до одягу записку, де зазначається ім'я, прізвище, дата народження, домашня адреса, а також прізвище матері та батька та їх контактні телефони;

- переміщатися за вказаною адресою;

- у разі необхідності звернутися за допомогою до поліції чи спеціальних служб та медичних працівників.

Правила поводження з вибухонебезпечними предметами

Під вибухонебезпечними предметами слід розуміти будь-які пристрої, засоби, підозрілі предмети, що здатні за певних умов вибухати.

1. До вибухонебезпечних предметів належать:

• вибухові речовини - хімічні з’єднання або суміші, здатні під впливом певних зовнішніх дій (нагрівання, удар, тертя, вибух іншого вибухового пристрою) до швидкого хімічного перетворення, що саморозповсюджується, з виділенням великої кількості енергії і утворенням газів.

• боєприпаси - вироби військової техніки одноразового вживання, призначені для враження живої сили супротивника. До боєприпасів належать: - бойові частки ракет; - авіаційні бомби; - артилерійські боєприпаси (снаряди, міни);

- інженерні боєприпаси (протитанкові і протипіхотні міни);

- ручні гранати;

- стрілецькі боєприпаси (набої до пістолетів, карабінів, автоматів тощо);

• піротехнічні засоби: - патрони (сигнальні, освітлювальні, імітаційні, спеціальні); - вибухові пакети; - петарди;

• ракети (освітлювальні, сигнальні); - гранати; - димові шашки.

• саморобні вибухові пристрої - пристрої, в яких застосований хоча б один елемент конструкції саморобного виготовлення:

- саморобні міни-пастки;

- міни-сюрпризи, що імітують предмети домашнього побуту, дитячі іграшки або речі, що привертають увагу. У разі знаходження вибухонебезпечного пристрою заборонено: - наближатися до предмета;

- пересувати його або брати до рук;

- розряджати, кидати, вдаряти по ньому;

- розпалювати поряд багаття або кидати до нього предмет;

- приносити предмет додому,  у заклад освіти.

2. Необхідно негайно повідомити поліцію або дорослих про знахідку! Під час прогулянок  необхідно ретельно дивитись під ноги та навколо себе, особливо у парку, лісі, біля водойм тощо. Практично всі вибухові речовини чутливі до механічних дій і нагрівання. Поводження з ними вимагає граничної уваги і обережності. Слід пам’ятати, що розмінуванням, знешкодженням або знищенням вибухонебезпечних предметів займаються тільки підготовлені фахівці-сапери, допущені до цього виду робі! Злочинці зазвичай поміщають вибуховонебезпечні предмети у звичайні портфелі, сумки, банки, пакунки і потім залишають у багатолюдних місцях. Відомі випадки застосування їх у авторучках, мобільних телефонах, гаманцях, дитячих іграшках. Тому бездоглядні предмети на території або в приміщенні закладу освіти, в транспорті, кінотеатрі, магазині, на вокзалі тощо вимагають особливої уваги. Є декілька ознак, що дозволяють припустити, що маємо справу з вибуховим пристроєм.

3. Слід звертати увагу на: - припарковані біля будівель дитячих садків автомашини, власники яких невідомі або державні номери якої не знайомі мешканцям, а також коли автомобіль давно непорушно припаркований; - наявність у знайденому механізмі антени або приєднаних до нього дротів; - звуки, що лунають від предмета (цокання годинника, сигнали через певний проміжок часу), мигтіння індикаторної лампочки; - наявність джерел живлення на механізмі або поряд з ним (батарейки, акумулятори тощо); - наявність розтяжки дротів або дротів, що тягнуться від механізму на велику відстань. У разі знаходження підозрілого предмета на території закладу дошкільної освіти, потрібно негайно повідомити про знахідку керівника закладу,  працівників поліції чи службу з надзвичайних ситуацій!

4. У разі знаходженні вибухонебезпечного пристрою:

1. Негайно повідомити чергові служби органів внутрішніх справ, цивільного захисту;

2. Не підходити до предмета, не торкатися і не пересувати його, не допускати до знахідки інших людей;

3. Припинити всі види робіт в районі виявлення вибухонебезпечного предмета.

4. Не користуватися засобами радіозв’язку, мобільними телефонами (вони можуть спровокувати вибух).

5. Дочекатися прибуття фахівців; вказати місце знахідки та повідомити час її виявлення. У випадку, коли в закладі освіти знайдено вибуховий пристрій й здійснюється евакуація: - одягніть дітям одяг з довгими рукавами, щільні брюки і взуття на товстій підошві (це може захистити від осколків скла); - під час евакуації слідуйте маршрутом, вказаним органами, що проводять евакуацію; - тримайтеся подалі від обірваних ліній енергопостачання.

5. Якщо заклад дошкільної освіти опинився поблизу епіцентру вибуху:

- обережно обійдіть всі приміщення, щоб перевірити чи немає витоків води, газу, спалахів й т. д. У темряві в жодному випадку не запалюйте сірника або свічки - користуйтеся ліхтариком;

- негайно вимкніть всі електроприлади, перекрийте газ, воду;

- з безпечного місця зателефонуйте рідним та близьким і стисло повідомте про своє місцезнаходження, самопочуття;

- перевірте, чи потребують допомоги інші діти й працівники закладу. Опинившись поблизу вибуху, стримайте свою цікавість і не намагайтеся наблизитись до епіцентру, щоб розгледіти або допомогти рятівникам. Найкраще, що можна зробити - залишити небезпечне місце. До того ж, варто знати, що зловмисники часто встановлюють вибухові пристрої парами, щоб, через деякий час після вибуху першої з них, пролунав другий вибух. Зловмисники розраховують на те, що після першого вибуху на його місці зберуться люди, у тому числі й представники силових структур, і при повторному вибуху жертв буде набагато більше.

6. Звертаємо увагу, що:

- не слід робити самостійно жодних маніпуляцій із знахідками або підозрілими предметами, що можуть виявитися вибуховими пристроями;

- виявивши річ без господаря, треба звернутися до працівника поліції та не можна торкатися знахідки;

- не користуйтеся мобільним та радіозв’язком поблизу підозрілої знахідки. Для поштової кореспонденції з пластиковою міною характерна надмірна товщина, пружність, вага не менше 50 г і ретельна упаковка. На конверті можуть бути різні плями, проколи, можливий специфічний запах. Повинно насторожити настирне бажання вручити лист неодмінно в руки адресата і надписи на кшталт: «розкрити тільки особисто», «особисто в руки», «секретно» і т. п. Підозрілий лист не можна відкривати, згинати, нагрівати або опускати у воду.

7. Поради керівнику закладу дошкільної освіти: Останнім часом почастішали випадки телефонних повідомлень про замінування приміщень та виявлення підозрілих предметів, що можуть виявитися вибуховими пристроями. На такий випадок пропонуємо заходи попереджувального характеру:

• посилити пропускний режим при вході і в'їзді на територію закладу, пильнувати системи сигналізації і відеоспостереження;

• проводити обходи території закладу і періодичну перевірку складських приміщень на предмет своєчасного виявлення вибухових пристроїв або підозрілих предметів;

• організувати проведення спільних із працівниками цивільного захисту, правоохоронних органів інструктажів і практичних занять з питань дій у разі загрози або виникнення надзвичайних подій. У разі виявлення підозрілого предмета працівниками закладу освіти потрібно негайно повідомити правоохоронні органи, територіальні органи управління з питань цивільного захисту.  До прибуття оперативно-слідчої групи керівник закладу освіти повинен дати вказівку співробітникам знаходитися на безпечній відстані від знайденого предмета. У разі потреби - евакуйовувати людей згідно наявному плану евакуації.

8. Алгоритм дій у надзвичайній ситуації (далі - НС)

1. Визначити, який тип небезпеки: захоплення будівлі, обстріл, повітряна атака, пожежа, повінь, хімічна чи біологічна атака.

2. Чи безпечно у приміщенні? Аварійне блокування, укриття у приміщенні,  евакуація за межі.

3. Обрати план реагування в залежності від умов надзвичайної ситуації та визначити команду реагування.

3.1. Зазначити необхідну інформацію:

- контакти екстрених служб для оповіщення;

- відповідальний за інформування персоналу про НС;

-спосіб сповіщення персоналу про НС;

- відповідальний за інформування екстрених служб;

- способи сповіщення екстрених служб;

- способи сповіщення екстрених служб у випадку зникнення зв’язку;

- відповідальний за сповіщення батьків або законних представників дітей;

- способи сповіщення батьків або законних представників дітей;

-способи отримання інформації щодо перебігу НС від офіційних джерел під час перебування в укритті;

- способи комунікації між колективом та адміністрацією закладу освіти під час НС;

- відповідальний за реалізацію плану дій у випадку НС у групі;

- відповідальний за тривожну валізу;

- відповідальний за облік та взаємодію з дітьми.

4. Визначити  план дій вихователя у випадку: евакуації за межі закладу, аварійного блокування, укриття у приміщенні закладу освіти,  залишити небезпечне місце відповідно до мапи евакуації вікових груп.

9. Телефони рятувальних та аварійних служб:

112 — Єдиний номер виклику всіх служб екстреної допомоги (диспетчер викличе бригаду потрібної служби)

101 — Пожежно-рятувальна служба

102 — Поліція

103 — Швидка медична допомога

104 — Аварійна служба газової мережі

0 800 501 482 —  телефон довіри СБУ. Будьте пильними! Бережіть себе!