Випишіть частки із казки В. Сухомлинського «Сьома дочка»; зробіть морфологічний розбір виписаних часток.
СЬОМА ДОЧКА
Було у матері сім дочок. Ось поїхала одного разу мати в гості до сина, а син жив десь далеко. Повернулася додому аж через місяць.
Коли мати ввійшла до хати, дочки одна за другою почали говорити, як вони скучили за матір’ю.
А сьома дочка нічого не сказала. Вона зняла лише з ніг матері взуття й принесла їй у мисці води, лагідно подивилася: «Помили б ноги».
Поясніть написання часток не, ні з різними частинами мови.
Нісенітниця, недолік, неправда, незабаром, не збудований ще, недовірливо, незручно, незбагненний, ніхто, ні до якого, ніде, незграбно, не вчили, недосяжний, немічний, неборак, не все, недогарок, не посаджений вчасно, невтомний, неблизько, не вартий уваги, не далеко, а поряд , не вмію, немає, нікого, недобачає, недоварений, не зважаючи на дощ, небезпека, несправедливий, нівроку, ніколи.
Розподільне письмо. Запишіть слова у три колонки — разом, окремо, через дефіс. Поясніть написання слів.
Запишіть подані речення і розкрийте дужки. Підкресліть прямою лінією слова, з якими частки не, ні пишуться разом, і пунктиром — слова, з якими вказані частки пишуться окремо. Поясніть їх правопис.
1. (Не)доля вирішує — людина творить свою долю. 2. (Ні)один (не) зробив так, як треба. 3. Йому бракує (не)вміння виконати цю роботу, а бажання. 4. Він (не)дочув моїх слів. 5. Ця (не)широка річка впадає в Дніпро. 6. Він (не)придатний (ні)до роботи, (ні)до розмови. 7. (Не)забаром відбудеться зустріч випускників нашої школи. 8. (Не)сказане лишилось (не)сказанним. 9. (Не)через (не)бажання, а через (не)вміння він (не)виконав цієї роботи. 10. Я відклав ще (не)дописаний лист. 11. (Ні) хто (не)знав цього краще, а(ні)ж він. 12. Життя (не)впинно йде вперед. 13. Бажання гірше за (не)волю.
У записаних реченнях визначити частки. Вказати формотворчі, заперечні й модальні.
І. Хай грає хуртовина! Багато бур зазнала Україна, та не схилилася і не схилитись їй! (М.Вороний.) Хай гарячий вітер України нашу буйну волю обвіва. (А.Малишко.) Поезії не творять і не пишуть! Поезію, як силу, віддають! (О.Довгий.) Невже нам повік не збороти словечка, нікчемні слова? (П.Перебийніс.) Хіба моїх не треба слів палких? (М.Рильський.) Якщо не можеш бути вічно юним, то змолоду не будь старим бодай! (Д.Павличко.) А що б я був і що б зробити зміг без цих людей, без цих ясних доріг? (А.Малишко.)
ІІ. Хай не криють хмари темні, зорі, вас. (М.Вороний.) Навіть в муках є надії сила, навіть в смутку б’ється щастя птах. (А.Малишко.) О краю мій! Чи можна не любить твоїх просторів, верб твоїх розлогих? (М.Рильський.) Пірнуло сонце вже за гори. (Т.Осьмачка.) Лиш місяць аж дзвенів сріблом. (П.Тичина.) Нехай же співає діброва! (П.Перебийніс.) То не вогнем палає кущ калини, то на вітрах душа моя горить. (М.Гурець.) Тож не суди погоду строго! Хай парасолі, хай плащі, аби у травні йшли дощі! (Л.Дмитерко.) А перший пролісок аж білий до нестями. (А.Малишко.) Лишається прозора і ясна лиш океанів мудра глибина. (Л.Забашта.) Гадюки ж бо діють підспудно. (П.Тичина.)
Записати речення, підкреслити в кожному члени речення. Вказати частки. Спираючись на таблицю “Частка” (с. 156), охарактеризувати кожну з часток
І. Ні, такої ще зими не стрічали ми. (П.Тичина.) Небо смугастилося досхочу, але хоч дощем не пригощало. (В.Пузій.) Хотів би я злетіти в небеса. (Д.Павличко.) Нехай це сонечко посвітить. (Л.Костенко.) Насували хмари шапку аж до віч. (О.Лукашенко.)