Олег Ольжич та Олена Теліга

Прослухайте поезії та запишіть їх аналіз у робочі зошити!

Аналіз вірша «Захочеш – і будеш» Олега Ольжича (тема, головна думка, провідний мотив, композиційна будова, художні засоби, рими)

ЗАХОЧЕШ І БУДЕШ

Захочеш — і будеш. В людині, затям¹,

Лежить невідгадана сила.

Зрослась небезпека з відважним життям,

Як з тілом смертельника крила.

І легко тобі, хоч і дивишся ниць²,

Аби не спіткнутись ні разу,

І нести солодкий тягар таємниць

І гостру петарду³ наказу.

Навчишся надать блискавичність думкам

І рішенням важкість каміння.

Піти чи послати і стать сам на сам

З своїм невблаганним сумлінням⁴.

^{1 Затям — зрозумій, запам’ятай.}

^{2 Ниць — униз.}

^{3 Петáрда — вибуховий пристрій застережної дії.}

^{4 Сумлíння — совість, внутрішній голос, суддя, який оцінює думки та вчинки}

Тема: роздум про можливості кожної особистості (життя і боротьба сина свого народу)

Головна думка: «в людині, затям, лежить невідгадана сила» (заклик бути патріотом)

Провідний мотив: утвердження сильної і сміливої особистості

Рід літератури: лірика

Вид лірики: громадянська (патріотична)

Збірка: «Вежі» (1940)

Жанр: вірш

Художні засоби

Епітети: невідгадана сила, відважним життям, солодкий тягар, гостру петарду, невблаганним сумлінням

Метафора: «в людині … лежить … сила», «Зрослась небезпека з … життям», «нести тягар … таємниць», «петарду наказу», «надать блискавичність думкам», «рішенням важкість каміння», «стать сам на сам з … сумлінням».

Порівняння: «зрослась …, як з тілом смертельника крила»

Повтори (анафора, єдинопочаток): «І …»

Аналіз вірша «Господь багатий нас благословив» Олега Ольжича (тема, головна думка, художні засоби, рими)

ГОСПОДЬ БАГАТИЙ НАС БЛАГОСЛОВИВ

І вірити, і прагнуть — не вотще¹.

Безсмертне — і величне, і ясне-бо.

Ось лине хмара з літеплим² дощем,

І розверзається врочисте небо.

Господь багатий нас благословив

Дарами, що нікому не одняти:

Любов і творчість, туга і порив,

Одвага і вогонь самопосвяти.

Солодких грон і променистих вин —

Доволі на столах Його веселих.

Іди ж сміливо і бери один,

Твойому серцю найхмельніший келих.

^{1 Вотще (заст.) – даремно, марно}

^{2 Лі́теплий – трохи теплий}

Тема: роздуми про необхідність розвивати таланти, даровані Богом (роздуми про служіння своєму народові)

Головна думка: заклик правильно скористатися наділеними дарами: жити недаремно, ідучи за велінням свого серця (уславлення духовно-багатого українського народу)

Рід літератури: лірика

Вид лірики: громадянська (патріотична) лірика

Жанр: вірш (1933)

Художні засоби

Епітети: «врочисте небо», «Господь багатий», «солодких грон», «променистих вин»

Персоніфікація: столах веселих

Метафора: «лине хмара …розверзається небо», «Господь … благословив дарами», «вогонь самопосвяти», «твойому серцю найхмельніший келих»

Архаїзми: «вотще», «літеплим», «самопосвята».

Повтори (що надають врочистості): «і вірити, і прагнуть», «і величне, і ясне-бо»

Прослухайте вірш "Сучасникам" та запишіть аналіз у робочі зошити!

Аналіз вірша «Сучасникам» Олени Теліги (тема, головна думка, провідний мотив, композиційна будова, художні засоби, рими)

СУЧАСНИКАМ

«Не треба слів! Хай буде тільки діло!

Його роби — спокійний і суворий,

Не плутай душу у горіння тіла,

Сховай свій біль. Зломи раптовий порив».

Але для мене — у святім союзі:

Душа і тіло, щастя з гострим болем.

Мій біль бринить, зате коли сміюся,

То сміх мій рветься джерелом на волю!

Не лічу слів. Даю без міри ніжність.

А може, в цьому й є моя сміливість:

Палити серце в хуртовині сніжній,

Купати душу у холодній зливі.

Вітрами й сонцем Бог мій шлях намітив,

Та там, де треба, — я тверда й сувора.

О краю мій, моїх ясних привітів

Не діставав від мене жодний ворог.

Тема: патріотичне звернення ліричної героїні до своїх сучасників

Головна думка: ««Не треба слів! Хай буде тільки діло!»

Провідний мотив: прагнення переповнити кожну мить життя, патріотичне прозріння

Рід літератури: лірика

Вид лірики: філософська

Збірка: «Душа на сторожі» (1946), «Дороговказ. Поезії О. Теліги та О. Ольжича» (1994)

Жанр: вірш

Художні засоби

Епітети: раптовий порив, святім союзі, гострим болем, я тверда й сувора, ясних привітів, хуртовині сніжній, холодній зливі

Персоніфікація: купати душу

Метафора: «горіння тіла», «сховай свій біль», «зломи раптовий порив», «у святім союзі: душа і тіло, щастя з гострим болем», «біль бринить», «сміх … рветься джерелом на волю», «даю без міри ніжність», «палити серце в хуртовині», «вітрами й сонцем Бог мій шлях намітив»

Антитеза (протиставлення): «Не плутай душу у горіння тіла», «Не треба слів! Хай буде тільки діло!», «щастя з гострим болем»

Риторичне звертання: «О краю мій, моїх ясних привітів не діставав від мене жодний ворог»

Риторичні оклики: «Не треба слів!», «Хай буде тільки діло!», «Мій біль бринить, зате коли сміюся, то сміх мій рветься джерелом на волю!»

Інверсія: «в хуртовині сніжній»

Прослухайте вірш "Радість" та запишіть аналіз у робочі зошити!

Аналіз вірша «Радість» Олени Теліги (тема, головна думка, провідний мотив, композиційна будова, художні засоби, рими)

РАДІСТЬ

Ой, не знаю, що то за причина —

Переходжу обережно вулицю,

І весь час до мене радість тулиться,

Як безжурний вітрогон-хлопчина.

До міського руху ми не звикли,

А хлопчина рветься, як метелиця,

Ніби поле перед нами стелиться,

Ніби зникли авта й мотоцикли.

І сама я на ногах не встою,

Пролітаю між людьми похмурими,

Козачка¹ вдаряю попід мурами

Бо хлопчина не дає спокою!

^{1 Козачок – танець}

Тема: зображення життєрадісного настрою, ніжного ліризму та оптимізму ліричної героїні

Головна думка: заклик бути життєлюбом та оптимістом («Пролітаю між людьми похмурими»)

Провідний мотив: радіти кожній миті та дивитися на труднощі оптимістично, щоб життя не було похмурим (прагнення переповнити кожну мить життя)

Рід літератури: лірика

Вид лірики: громадянська (патріотична)

Збірка: «О краю мій» (1999)

Жанр: вірш

Художні засоби

Епітети: безжурний вітрогон, людьми похмурими

Персоніфікація: «радість тулиться»

Метафора: «поле перед нами стелеться», «пролітаю між людьми», «козачка вдаряю»

Порівняння: «радість..., як безжурний вітрогон-хлопчина», «рветься, як метелиця, ніби поле перед нами стелиться, ніби зникли авта й мотоцикли»

Повтори (анафора, єдинопочаток): «Ніби поле перед нами стелиться, Ніби зникли авта й мотоцикли».

Риторичний оклик: «І сама я на ногах не встою … Бо хлопчина не дає спокою!»