Методична робота в Рожнівському закладі дошкільної освіти (ясла-садок) «Сонечко» ґрунтується на сучасних досягненнях психолого-педагогічної науки з урахуванням професійної та особистої компетентності педагогів.
Адміністрація закладу в процесі організації методичної роботи з педагогічними кадрами проводить постійний пошук змісту, стилю, нових форм спілкування з дітьми в особистісно-орієнтованій освіті. Педагогічний колектив закладу постійно працює над створенням єдиного методичного простору з інноваційною діяльністю вихователів. Головною метою організації методичної роботи стало не лише надання реальної, дієвої допомоги педагогічним кадрам, але й активізація творчого потенціалу кожного педагога шляхом використання інтерактивних методів та форм роботи.
Керуючись Законом України «Про дошкільну освіту», Освітньою програмою закладу, Програмою розвитку дитини «Українське дошкілля», Базовим компонентом дошкільної освіти України, враховуючи досягнення і перспективи розвитку ЗДО, педагогічний колектив разом із батьками та громадськістю працює над реалізацією таких пріоритетних завдань:
- Формування здоров’язберігаючого та здоров’яформуючого середовища, екологічної культури учасників освітнього процесу
-Формування національно-патріотичних почуттів у дошкільнят в умовах ЗДО
- Удосконалення роботи щодо формування комунікативно-мовленнєвої компетентності дітей дошкільного віку шляхом упровадження інноваційних методик і технологій з метою формування необхідних базових якостей для навчання в школі.
- Формування екологічної свідомості, сталих навичок практичного життя, готовності до взаємодії з навколишнім світом, забезпечення колективної та особистої безпеки учасників освітнього процесу.
Методична служба є сполучною ланкою між теорією та практикою дошкільної освіти і має на меті активно донести сучасні ідеї та тенденції в освіті до педагогів.
Загальновідомо, що успіх у вихованні особистості дитини залежить від педагогічної майстерності педагога, його творчої активності, тому одним з найважливіших завдань методичної служби є організація роботи з педагогічним колективом, що забезпечує підвищення фахової майстерності та розкриття творчого потенціалу кожного педагога.
Самі творчі люди, які досягають успіхів у різних видах діяльності завдяки певним індивідуальним особистісним якостям, є рушіями суспільного розвитку. А педагог, який плекає підростаючу особистість має бути не лише професійно грамотним, а й активним, ініціативним і креативним.
З огляду на це всю методичну роботу в закладі дошкільної освіти ми спрямовуємо на створення атмосфери творчості та професіоналізму в педагогічному колективі, виявлення та вивчення перспективного досвіду, забезпечення безперервної самоосвіти кожного вихователя, його фахового та творчого зростання.
Методична робота в закладі дошкільної освіти ґрунтується на сучасних досягненнях психолого-педагогічної науки з урахуванням професійної та особистої зрілості педагогів, конкретного аналізу й інтерпретації результатів освітньої діяльності.
У нашому закладі освіти ми проводимо форми роботи, які можна представити у вигляді трьох взаємопов'язаних груп:
- масові або колективні форми організації методичної роботи (педагогічні ради, педагогічні читання, семінари, семінари-практикуми, конференції, майстер-класи, ділові ігри, тренінги, виставки тощо) покликані сприяти формуванню єдиної педагогічної позиції та підходів до важливих педагогічних проблем;
- групові форми організації роботи (школи молодого педагога, наставництво, творча група, консультації, ініціативні групи, ділові ігри тощо) об'єднують педагогів за інтересами, однією мікро проблемою чи окремим напрямом. Вони максимально враховують потреби, інтереси, компетентність і рівень фахової підготовки з проблем дошкільного виховання;
- індивідуальні форми організації (самоосвіта, співбесіди, стажування, анкетування тощо) спрямовані на методичне самовдосконалення і відіграють важливу роль у підвищенні культурно-професійного рівня вихователя.
Підвищення професійної компетентності педагога базується на активізації їхньої пізнавальної діяльності. Саме тому в методичній роботі з педагогами широко використовуємо інтерактивні методи навчання, які мають найбільший потенціал при підготовці професіоналів, здатних зайняти активну позицію у виборі методів роботи з дітьми.
За допомогою інтерактивних методів навчання розвиваємо у педагогів здатність працювати у команді, здійснювати спільну проектну і дослідницьку діяльність, обґрунтовувати власну думку і толерантно ставитися до чужої, приймати відповідальність за себе і кожного з нас.
Методична робота закладу спрямована на:
- вивчення та розвиток педагогічної компетентності кожного вихователя;
- стимулювання творчого потенціалу педагогів;
- підвищення педагогічної культури педагогів;
- вдосконалення педагогічної майстерності;
- розвиток спеціальних умінь та навичок;
- формування навичок самостійного аналізу власної педагогічної діяльності.
Мета методичної роботи:
- вивчення та розвиток педагогічної компетентності кожного вихователя;
- стимулювання творчого потенціалу водночас із формуванням навичок самостійного аналізу власної педагогічної діяльності
Напрямки методичної роботи:
•підвищення соціально – психологічної культури вихователів;
• вдосконалення педагогічної майстерності;
• розвиток спеціальних умінь та навичок
Методична робота з педагогами носить діагностично-прогностичний характер та проводиться ефективно та якісно. Методичні заходи: консультації, семінари, колективні перегляди, конкурси, проведені в закладі дошкільної освіти, мали інтерактивний характер, були спрямовані на підвищення якості освітнього процесу та стали чинником розвитку творчості, заохочення кожного педагога до підвищення рівня професійної компетентності і творчих можливостей, сприяли формуванню вміння оновлювати освітній процес шляхом пошуку оптимальних дидактичних, виховних і методичних рішень.
Програмно-методичне забезпечення
Діяльність закладу дошкільної освіти регламентують Статут закладу, Закон України "Про дошкільну освіту", Положення про дошкільний навчальний заклад, Типове Положення про атестацію педагогічних працівників та інструктивно-методичні листи.
Основним нормативним документом, який визначає вимоги до змісту та обсягу дошкільної освіти, її пріоритети, є Базовий компонент дошкільної освіти (нова редакція), спрямований на оновлення принципів, цілей, змісту, технологій виховання, розвитку і навчання дітей, Освітня програма закладу.
Базовий компонент дошкільної освіти грунтується на основних положеннях Міжнародної конвенції ООН про права дитини, Законах України "Про освіту", "Про дошкільну освіту", "Про охорону дитинства", інших нормативних актах стосовно дитинства.
Зміст Базового компонента дошкільної освіти побудовано відповідно до вікових можливостей дітей на основі компетентнісного підходу, тобто спрямованості навчально-виховного процесу на досягнення соціально закріпленого результату, що зумовлює необхідність чіткого визначення засвоєння дитиною змісту освітніх ліній, орієнтує освітян на цілісний і загальний розвиток дитини, підкреслює можливість закладання в дошкільному віці фундаменту для набуття у подальшому спеціальних знань та умінь.
Базовий компонент дошкільної освіти - це Державний стандарт дошкільної освіти України, який у нашому ЗДО реалізується програмами та навчально-методичним забезпеченням, що затверджені Міністерством освіти і науки України.
Наказ Міністерства освіти і науки України від 20.04.2015 року № 446 "Про затвердження гранично допустимого навчального навантаження на дитину у дошкільних навчальних закладах різних типів та форм власності".
Лист МОН України "Щодо особливостей організації діяльності закладів дошкільної освіти в 2020/2021 н.р."
Функції методичної служби
Інформаційна: Вивчення та накопичення інформації про стан та результати професійної діяльності педагогів; підвищення кваліфікації педагогічного персоналу; підвищення якості педагогічного процесу; узагальнення позитивного досвіду педагогів; поповнення банку педагогічної інформації про найбільш актуальні проблеми розвитку дошкільної освіти, про новітні досягнення науки та практики; широке впровадження інформаційних технологій; встановлення контактів зі ЗМІ, різноманітними установами та організаціями для розповсюдження інформації про діяльність закладу.
Освітня: Здійснення та ознайомлення педагогічного персоналу з новими освітніми програмами та технологіями; ознайомлення зі стандартами дошкільної освіти України, з законодавчими, нормативними документами в галузі освіти; організація та проведення семінарів, практичних занять, консультацій, відкритих заходів з використанням активних методів.
Контрольно-діагностична: Моніторинг якості педагогічного процесу; застосування методів психолого-педагогічної діагностики в процесі вивчення стану освітньо-виховного процесу; аналіз інноваційного досвіду педагогічного персоналу; узагальнення отриманих результатів.
Корекційно-прогностична: Здійснення планування перспективних та поточних заходів ( річний, місячний, календарний плани).
Організаційна: Організація та участь в педагогічних радах, педагогічних годинах, батьківських конференціях тощо; організація методичних об’єднань, творчих груп та міні-проектів; організація самостійної роботи педагогів з підвищення професійного рівня; організація роботи з батьками дітей та соціальними партнерами; направлення педагогів на курси підвищення кваліфікації.
Дослідницька: Планування заходів на основі аналізу стану освітнього процесу та запитів педагогів з урахуванням нових тенденцій в розвитку освітніх технологій; вивчення та розповсюдження інноваційного досвіду та авторських технологій.
Комунікативна: Усвідомлення особистої та соціальної значимості діяльності; реалізація гуманістичної парадигми в педагогічній діяльності; встановлення ділових контактів з учасниками педагогічного процесу, з соціальними партнерами.
Виховна: (мотиваційно-стимулююча): Стимулювання творчої діяльності педагогів; виявлення потенціалу педагогів; стимулювання підвищення професійної кваліфікації; мотивування на використання особистісно-орієнтованої моделі виховання, на емпатію з дітьми, прояв любові та розуміння.
Варто пам’ятати, що не кожен конфлікт є булінгом. Цькування — це тривалі, повторювані дії, а одинична сутичка між учасниками таким не може вважатися. Наприклад, якщо друзі посварилися та побилися чи діти разом весело штовхалися, але одна із них впала і забилася — це не вважається булінгом.
Проте, якщо однолітки на чолі з булером регулярно насміхалися, принижували або ховали та
кидали речі дитини, штовхали, не вперше нецензурно обзивали та били, викладали в
соцмережі непристойні чи відфотошоплені знімки дитини – потрібно негайно діяти!
Ознаки булінгу:
· систематичність (повторюваність) діяння;
· наявність сторін - кривдник (булер),
· потерпілий (жертва булінгу), спостерігачі;
· наслідки у вигляді психічної або фізичної шкоди, приниження, страху, тривоги, підпорядкування потерпілого інтересам кривдника, та спричинення соціальної ізоляції потерпілого
Людину, яку вибрали жертвою, намагаються принизити, залякати, ізолювати від інших різними способами.
Що впливає на агресивну поведінку дітей?
-Низький рівень виховання;
- Негативний вплив ЗМІ;
- Комп'ютерні ігри
- Культ насильства в суспільстві;
- Гіперопіка або ж байдужість батьків;
Найпоширенішими видами булінґу є:
· фізичний (штовхання, підніжки, зачіпання, бійки, стусани, ляпаси, нанесення тілесних пошкоджень);
· психологічний (принизливі погляди, жести, образливі рухи тіла, міміка обличчя, поширення образливих чуток, ізоляція, ігнорування, погрози, жарти, маніпуляції, шантаж);
· економічний (крадіжки, пошкодження чи знищення одягу та інших особистих речей, вимагання грошей);
· сексуальний (принизливі погляди, жести, образливі рухи тіла, прізвиська та образи сексуального характеру, з поширення образливих чуток, сексуальні погрози, жарти);
· кібербулінг (приниження за допомогою мобільних телефонів, Інтернету, інших електронних пристроїв).
Основні механізми розвитку булінгу.– страх, заздрощі та конкуренція, бажання витіснити когось із групи, бажання принизити іншого.
Поради педагогам щодо профілактики булінгу.
Спільно з учнями мають бути вироблені правила поведінки у класі, а потім – загальношкільні. Вони мають бути складені в позитивному ключі «як треба», а не як «не треба» поводитися. Правила мають бути зрозумілими, точними і короткими.
Дисциплінарні заходи повинні мати виховний, а не каральний характер. Осуд, зауваження, догана мають бути спрямовані на вчинок учня і його можливі наслідки, а не на особистість порушника правил.
Жоден випадок насильства або цькування і жодну скаргу не можна залишати без уваги. Учням важливо пояснити, що будь-які насильницькі дії, образливі слова є неприпустимими та несуть за собою адміністративну та кримінальну відповідальність. Реакція має бути негайною (зупинити бійку, припинити знущання) та більш суворою при повторних випадках агресії.
Аналізуючи ситуацію, треба з’ясувати, що трапилося, вислухати обидві сторони, підтримати потерпілого й обов’язково поговорити із кривдником, щоб зрозуміти, чому він або вона так вчинили, що можна зробити, щоб таке не повторилося. До такої розмови варто залучити соціального педагога.
Пам’ятайте:
· не слід залучати до інциденту між 2-3 дітьми інших дітей;
· не слід листуватися з батьками в соцмережах і особливо в спільних чатах, тим самим привертаючи увагу інших батьків;
· варто уникати ситуацій прилюдного покарання та засудження кривдників при інших дітях.
Відповідальність за вчинення булінгу
До прийняття змін до законів щодо протидії булінгу (цькуванню) відповідальності за його вчинення в Україні не існувало. З прийняттям нового закону було запроваджено адміністративну відповідальність. Відтепер вчинення булінгу (цькування) стосовно малолітньої чи неповнолітньої особи або такою особою стосовно інших учасників освітнього процесу карається штрафом від 850 до 1700 грн або громадськими роботами від 20 до 40 годин.
Такі діяння, вчинені повторно протягом року після або групою осіб караються штрафом у розмірі від 1700 до 3400 грн або громадськими роботами на строк від 40 до 60 годин.
У разі вчинення булінгу (цькування) неповнолітніми до 16 років, відповідатимуть його батьки або особи, що їх заміняють. До них застосовуватимуть покарання у вигляді штрафу від 850 до 1700 грн або громадські роботи на строк від 20 до 40 годин.