🚩 ДОБРІ ПОРАДИ БАТЬКАМ:
Дайте дитині шанс бути самостійною! 🧒
🙂Часто ми, батьки, так сильно любимо своїх малюків, що намагаємося захистити їх від усього на світі. Ми швиденько застібаємо ґудзики, щоб не мучився, годуємо з ложечки, щоб не розлив, прибираємо за ним, бо «швидше буде». Нам здається, що так ми допомагаємо… Але чи справді це допомога?
🙂Дитині потрібно вчитись! І не лише рахувати чи читати, а й елементарним життєвим навичкам: як вдягатися, як прибирати за собою, як самому собі дати раду. Якщо ми не дамо їй цього досвіду зараз, то коли?
🙂Звісно, самостійність не з’явиться за один день. Спочатку це будуть кривенько застебнуті куртки, розлитий чай і довгий процес одягання шкарпеток. Але знаєте, що буде потім? Гордість! Ваша дитина буде радіти своїм успіхам. Вона стане впевненішою, бо знатиме, що може впоратись.
🙂Тому спробуйте трохи відійти вбік. Не поспішайте допомагати там, де дитина може сама. Дозвольте їй помилятися, пробувати ще раз, радіти власним перемогам. Це буде найкращим подарунком, який ви можете їй дати.
Основний масив того, що у нас всередині формується - це наші звички. Будь-яка роль, яку ти граєш довго, стає твоєю природою: ти в неї вживаешься, вона прилипає до тебе.
«Скоїв вчинок - пожнеш звичку; посієш звичку - пожнеш характер; посієш характер - пожнеш долю».
Як привчати до корисних звичок?
Як загальне правило, звичка виробляється з допомогою повторень з позитивним підкріпленням, і зазвичай на термін від 20 до 40 днів. Однак з будь-якого правила є виключення.
Буває, що звичка не виробляється. Трапляється, що повторення навіть начебто цілком успішних дій до звичкою не приводить, більше того, призводить до відразі і посилення внутрішнього протесту.
Буває, наприклад, що деякі ролі граєш день за днем і відчуваєш, що ця роль не твоя, не стає твоєю. В чому особливість? Чому якісь ролі прилипають, а якісь відторгаються? Або: чому після повторення виникає іноді швидко звичка і перш чуже стає звично-рідним, а інший буде роками робити і внутрішньо відчувати, що це - чуже, що він гвалтує свою тендітну людську психіку.
Наприклад, батьки щодня нагадують дітям про необхідність чистити зуби і зробити вранці зарядку. В одній сім'ї діти це швидко освоїли, а в іншій родині щоранку сканадалами: діти знехотя це кожен раз роблять, але хороші звички так і не виробляються - роками!
Від чого ж це залежить? Відповіддю на це є закон паралельного підкріплення: ефективність основного підкріплення залежить від створює йому фон паралельного підкріплення, в якому людина фіксує своє ставлення до подій.
Зробити собі майбутню звичку "смачною" вже зараз - "засвітитися" нею, сильно-сильно повірити в її користь.
Мотивувати себе.
Мотивувати інших на привчання вас.