Сенсорна кімната - це спеціально організоване середовище, оснащена обладнанням для стимуляції систем сприйняття: нюхової, тактильної, слухової, зорової, смакової і вестибулярної. В якості стимуляторів на органи чуття використовують звуки, світло і колір, запахи, масажні поверхні.

Застосування стимуляторів сенсорних систем допомагає розвивати їх функції:

Стимуляція зорового апарату - допомагає структурам очей швидше адаптуватися до кольорів, висвітлення різної інтенсивності.

Стимуляція слуху - допомагає розрізняти звуки різної тональності.

Стимуляція тактильних відчуттів - збагачує досвід, робить індивідуальну "картину світу" дитини багатшою.

Стимуляція вестибулярного апарату - тренує швидкість реакції, відчуття себе в просторі, рівновагу.

У темній сенсорній кімнаті оснащення сприяє розслабленню, відновленню психоемоційного стану, заспокоєнню. Вона забезпечена світловими приладами, яких немає в світлій кімнаті - розсіяним світлом, фібероптичними виробами, що створюють ефект зоряного неба або зоряного дощу. Додатковими стимулами виступають: звуки природи, заспокійлива музика, приємні запахи, що пропливає світло, нейтральні кольори.

Кімнати розслаблення є невід'ємною частиною реабілітації у психологів при: неврозах, гіперактивності, тривожних станах, затримках психомоторного розвитку, проблеми мови, адаптаційних розладів.

Як проходить заняття в сенсорній кімнаті?

Заняття в будь-якому типі сенсорної кімнати психологічного розвантаження проходить в три етапи:

Вступна частина - вітання з психологом, звикання до середовища і розминка.

Основна частина - вправи, з використанням сенсорного оснащення.

Заключна - підведення підсумків і прощання.

Правила використання та перебування

Щоб перебування в "чарівній кімнаті" принесло користь, потрібно дотримуватися таких правил:

При вході потрібно знімати взуття.

При наявності симптомів інфекційних захворювань (нежиті, кашлю, висипань) терапевт відправляє дитину додому.

Шкільне приладдя, їжа, напої та інші предмети залишаються за межами кімнати.

Діти не повинні заважати один одному виконувати вправи.

Протипоказання і обмеження

Протипоказаннями для використання сенсорної кімнати є:

Гострі і хронічні інфекційні хвороби.

Епілепсія.

Прийом психотропних препаратів при психоневрологічних захворюваннях.

Глибока розумова відсталість.

Організація і оформлення сенсорної кімнати

Дизайн сенсорної кімнати залежить від її типу (світла, темна або ігрова). Головне - органічна взаємодія обладнання, створення атмосфери "чарівництва", "живої казки".

Структура заняття:

1. Ритуал вітання

2. Комплекс вправ, спрямованих на м'язове розслаблення

3. Вхідна діагностика (спостереження; бесіда)

4. Релаксація (кольоротерапія, музикотерапія, звукотерапія, ароматерапія, м'язова релаксація)

5. Формування позитивної емоційно-вольової стабільності; активізація пізнавальної діяльності (ігри та вправи з використанням обладнання сенсорної кімнати)

6. Вихідна діагностика (спостереження, бесіда)

7. Узагальнення

8. Ритуал прощання

Вимоги до педагога-психолога, який працює в сенсорній кімнаті:

Психологічна компетентність (психологічна освіта, навчання на поліфункціональному інтерактивному обладнанні сенсорної кімнати);

Наявність знань і досвіду роботи;

Доброзичливість, відкритість.