Для педагогів

Враховуйте вікові особливості першокласників: рухову активність, переважання ігрового типу діяльності, недостатню сформованість вольової регуляції.

Порівнюйте роботу учня лише з його по передніми роботами, а не з роботами інших.

Уникайте критики учня при свідках, а також вживання слів «завжди», «ніколи».

Хваліть учня за найменші досягнення.

Дозволяйте учневі самостійно оцінювати свою поведінку та її наслідки.

Створюйте ситуації успіху.

Зменшуйте кількість заперечних слів та речень. Краще замінити їх на ствердні та позитивно спрямовані.

Не наполягайте на відповідях тих дітей, які виявляють тривожність. Краще об'єднуйте їх у групки, що працюватимуть разом.

Для підтримання усних інструкцій використовуйте візуальну стимуляцію.

 Давайте учням можливість виплескувати енергію (фізкультхвилинки, ігри на перервах).

 Надавайте учням можливість висловлювані свої думки, підкреслюйте цінність почутого.

Працюйте над формуванням колективу через різноманітні доручення, змінюючи групи.

Розвивайте почуття колективізму через спільну турботу про престиж класу (зовнішній вигляд, успіхи в навчанні, максимальна участь у святах, естафетах, конкурсах).

Пріоритет віддавайте індивідуальній роботі (спостереження, бесіди, анкетування, доручення).

Уникайте «гострих» кутів, проявляйте стриманість, терплячість.

Пам'ятайте: діти потребують ласки, ніжності, співучасті, турботи.

Вчасно й мудро підтримуйте дитячу активність.

Не забувайте: формування класного, батьківського колективу не менш важливе, ніж дитячого. Ретельно готуйтесь до батьківських зборів, проводьте сімейні вечори, активно залучайте батьків і вчителів-предметників до життя класу.

Уважно вислуховуйте підлітка. Прагніть до того, щоб підліток зрозумів, що він вам не байдужий і ви готові зрозуміти і прийняти його. Не перебивайте. Не показуйте свого страху. Відносьтесь до нього серйозно, з повагою.

Запропонуйте свою підтримку та допомогу. Постарайтесь переконати, що даний стан (проблеми) тимчасові і швидко пройдуть. Проявіть співчуття і покажіть, що ви поділяєте і розумієте його почуття.

Поцікавтесь, що найбільше в даний час турбує підлітка.

Впевнено опікуйтесь підлітком. Саме це допоможе йому у власні сили

Використовуйте слова, речення, які сприятимуть встановленню контакту: розумію, звичайно, відчуваю, хочу допомогти.

В розмові з підлітком дайте зрозуміти йому, що він необхідний іншим і унікальний як особистість. Кожна людина, незалежно від віку, хоче мати позитивну оцінку своєї діяльності.

Недооцінка гірша, ніж переоцінка. Надихайте підлітка на високу самооцінку. Вмійте слухати, довіряти і викликати довіру в нього.

Звертайтесь за допомогою, консультацією до спеціаліста, якщо щось насторожило вас у поведінці підлітка.

Учитель не повинен повсякчас розхвалювати кращого учня.  Заохотити спільні заняття з іншими дітьми.

Учителеві не варто приділяти багато уваги навчанню з елементами змагання. Обдарована дитина буде частіше від інших переможцем, що може викликати неприязнь до неї.

Учитель не повинен робити з обдарованої дитини "вундеркінда”. Недоречне випинання винятковості породжує найчастіше роздратованість, ревнощі друзів, однокласників. Інша крайність – зловмисне прилюдне приниження унікальних можливостей і навіть сарказм з боку вчителя – звичайно, недопустимі.

Учителеві треба пам’ятати, що в більшості випадків обдаровані діти погано сприймають суворо регламентовані заняття, що повторюються.