В умовах воєнного стану в Україні, масової евакуації та переміщення дітей, сімей з дітьми з населених пунктів, де ведуться активні бойові дії, значно зростає загроза життю та здоров’ю дітей, а також ризик вчинення різних форм жорстокого поводження з ними, адміністративних чи кримінальних правопорушень по відношенню до дітей. 

Рекомендації щодо виявлення та реагування на випадки жорстокого поводження з дітьми в умовах воєнного стану 

https://www.unicef.org/ukraine/documents/child-abuse-in-martial-law 

Постанова Кабінету Міністрів України від 01.06.2020 № 585 "Про забезпечення соціального захисту дітей, які перебувають у складних життєвих обставинах"

https://docs.google.com/document/d/1U_-fUtUq_sihVNoww7tZQ8nZvglY_YqQ/edit?usp=sharing&ouid=100111656091663284139&rtpof=true&sd=true

Постанова Кабінету Міністрів України від 04.06.2025 №658 "Про затвердження Типової програми унеможливлення насильства та жорстокого поводження з дітьми"

https://docs.google.com/document/d/1HsP3UY4ZBti6gAilfj8oI3rDDxsoV-GV/edit?usp=sharing&ouid=100111656091663284139&rtpof=true&sd=true

Протидія булінгу

Однією з найбільш актуальних проблем насьогодні є цькування (булінг) серед дітей. Прийняття 18 грудня 2018 року Верховною Радою України Закону про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо протидії булінгу (законопроект № 8584) несе за собою ряд змін у вирішенні вищеназваної проблеми. Так, нарешті законодавчо визначено поняття булінг, внесено зміни до Кодексу про адміністративні правопорушення України та ряду Законів України. Булінг (цькування), тобто діяння учасників освітнього процесу, які полягають у психологічному, фізичному, економічному, сексуальному насильстві. У тому числі із застосуванням засобів електронних комунікацій, що вчиняються стосовно малолітньої чи неповнолітньої особи або такою особою стосовно інших учасників освітнього процесу, внаслідок чого могла бути чи була заподіяна шкода психічному або фізичному здоров’ю потерпілого.

Типовими ознаками булінгу (цькування) є:

– систематичність (повторюваність) діяння;

– наявність сторін – кривдник (булер), потерпілий (жертва булінгу), спостерігачі (за наявності);

– дії або бездіяльність кривдника, наслідком яких є заподіяння психічної та/або фізичної шкоди, приниження, страх, тривога, підпорядкування потерпілого інтересам кривдника, та/або спричинення соціальної ізоляції потерпілого.

Адміністративна відповідальність за булінг

Відтепер такі дії вважаються правопорушенням і тягнуть за собою адміністративну відповідальність у вигляді штрафу від п’ятдесяти до ста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (наразі це – 850-1700 грн.) або громадські роботи на строк від двадцяти до сорока годин. Якщо булінг вчинено групою осіб або повторно протягом року після накладення адміністративного стягнення, штраф від ста до двохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян – 1700-3400 грн. або громадські роботи на строк від сорока до шістдесяти годин.

Слід зазначити, що за правопорушення дітей до 16 років несуть відповідальність їхні батьки. За свої дії громадяни від 16 років несуть відповідальність особисто. Також передбачено і відповідальність за приховування випадків булінгу, а це 850-1700 грн. або виправні роботи до 1 місяця з відрахуванням 20% заробітку.

Права та обов’язки здобувачів освіти

У закладах освіти мають захищати дітей під час освітнього процесу від будь-яких форм фізичного та психічного насильства, булінгу (цькування), приниження честі та гідності, дискримінації за будь-якою ознакою, пропаганди та агітації, що завдають шкоди здоров’ю, запобігати вживанню ними та іншими особами на території закладів освіти алкогольних напоїв, наркотичних засобів, іншим шкідливим звичкам.

На отримання соціальних та психолого-педагогічних послуг матимуть право:

– особи, які постраждала від булінгу (цькування),

– особи, які стали свідком боулінгу,

– особи, які вчинили булінг (цькування).

При цьому здобувачі освіти зокрема зобов’язані:

– поважати гідність, права, свободи та законні інтереси всіх учасників освітнього процесу, дотримуватися етичних норм;

– відповідально та дбайливо ставитися до власного здоров’я, здоров’я оточуючих, довкілля;

– повідомляти керівництво закладу освіти про факти булінгу (цькування) стосовно них, педагогічних, науково-педагогічних, наукових працівників, інших осіб, які залучаються до освітнього процесу, свідком яких вони були особисто або про які отримали достовірну інформацію від інших осіб.

Права та обов’язки освітян

Педагогічним працівникам та керівникам закладів освіти слід уважно ставитись до всіх випадків булінгу, повідомляти про них, уважно розглядати заяви, забезпечувати вжиття заходів щодо протидії булінгу, розробляти плани, публікувати їх на сайтах і вчасно інформувати органи Національної поліції та службу у справах дітейпро випадки булінгу. В іншому випадку передбачена адміністративна відповідальність за приховування таких ситуацій.

Керівник закладу освіти має забезпечувати створення у закладі освіти безпечного освітнього середовища, вільного від насильства та булінгу (цькування), він також:

– розглядатиме заяви про випадки булінгу (цькування): здобувачів освіти, їхніх батьків, законних представників, інших осіб та видає рішення про проведення розслідування;

– скликатиме засідання комісії з розгляду випадків булінгу (цькування) для прийняття рішення за результатами проведеного розслідування та вживатиме відповідних заходів реагування;

– забезпечуватиме виконання заходів для надання соціальних та психолого-педагогічних послуг здобувачам освіти, які вчинили булінг, стали його свідками або постраждали від булінгу (цькування).

Права та обов’язки педагогічних, науково-педагогічних і наукових працівників, інших осіб, які залучаються до освітнього процесу також розширились. Відтепер вони також мають право на захист під час освітнього процесу від будь-яких форм насильства та експлуатації, у тому числі булінгу (цькування), дискримінації за будь-якою ознакою, від пропаганди та агітації, що завдають шкоди здоров’ю і зобов’язані повідомляти керівництво закладу освіти про факти булінгу (цькування) стосовно здобувачів освіти, педагогічних, науково-педагогічних, наукових працівників, інших осіб, які залучаються до освітнього процесу, свідком якого вони були особисто або інформацію про які отримали від інших осіб, вживати невідкладних заходів для припинення булінгу (цькування).

В Україні діє національна дитяча гаряча лінія (з 12.00 до 16.00)

116 111 або 0-800-500-225.

Лист Міністерства освіти і науки України від 07.08.2018 №1/9-486

https://docs.google.com/document/d/1vOI8mng8rkepdHdO9dkrIGhqkSYWYZXl/edit?usp=sharing&ouid=100111656091663284139&rtpof=true&sd=true  

Лист Міністерства освіти і науки України від 18.12.2018 № 2657-VIII

https://docs.google.com/document/d/1BNXHoJMbm4qeaVBc3P4Iqar-mNWN03mN/edit?usp=sharing&ouid=100111656091663284139&rtpof=true&sd=true

Додаток 1

до наказу від 28.12.2019 № 135р

Положення 

про порядок розгляду випадків булінгу (цькування) у ЗДО № 3

1. Загальні положення

Цей Порядок визначає розгляд та неупереджене з’ясування обставин випадків булінгу (цькування) в ЗДО № 3 відповідно до заяв, що надійшли. Згідно із Законом, булінг (цькування) – це діяння (дії або бездіяльність) учасників освітнього процесу, які полягають у психологічному, фізичному, економічному, сексуальному насильстві, у тому числі із застосуванням засобів електронних комунікацій, що вчиняються стосовно малолітньої чи неповнолітньої особи та (або) такою особою стосовно інших учасників освітнього процесу, внаслідок чого могла бути чи була заподіяна шкода психічному або фізичному здоров’ю потерпілому.

1.1. Здобувачі освіти, педагогічні працівники, батьки вихованців, працівники та співробітники закладу дошкільної освіти (ясел-садка) № 3 «Райдуга» Запорізької міської ради Запорізької області, якщо їм стало відомо або вони стали свідками випадків вчинення булінгу, зобов’язані не зволікаючи звернутися з заявою за встановленою формою (додається) до завідувача ЗДО, а в разі його відсутності, до особи, яка виконує його обов’язки.

1.2. Постраждала від булінгу особа або її батьки (або особи, які їх замінюють) мають право звертатися особисто з заявою до завідувача ЗДО, або одразу до уповноважених підрозділів органів Національної поліції (ювенальна превенція) та служби у справах дітей з повідомленням про випадки булінгу.

1.3. Відповідно до такої заяви завідувач видає наказ про проведення розслідування із визначенням уповноважених осіб.

1.4. Для прийняття рішення за результатами розслідування завідувач створює наказом комісію з розгляду випадків булінгу та скликає засідання. Комісія протягом 10 днів проводить розслідування та приймає рішення.

1.5. До складу комісії входять педагогічні працівники, голова ППО ЗДО, батьки постраждалого та булера, інші зацікавлені особи.

1.6. У разі, якщо комісія визнала, що це булінг, а не одноразовий конфлікт чи сварка, тобто дії носять системний характер, завідувач повідомляє до уповноважених підрозділів органів Національної поліції (ювенальна превенція) та служби у справах дітей з повідомленням про випадки булінгу.

1.7. У разі, якщо комісія не кваліфікує випадок як булінг (цькування), а постраждалий не згодний з цим, то він може одразу звернутися до органів Національної поліції (ювенальна превенція) із заявою, про що завідувач ЗДО має повідомити постраждалого.

1.8. Рішення комісії реєструється в окремому журналі, зберігається в паперовому вигляді з оригіналами підписів усіх членів комісії.

1.9. Заява складається у довільній формі на ім’я завідувача. У заяві вказуються обставини, за яких було вчинено булінг (цькування), особи, які були присутні, та прізвище булера.

1.10. Завідувач ЗДО за будь-якого рішення комісії з розгляду випадків булінгу (цькування) забезпечує виконання заходів для надання соціальних та психолого-педагогічних послуг здобувачам освіти, які вчинили булінг (цькування), стали його свідками або постраждалими від булінгу (цькування).

2. Відповідальність осіб, причетних до булінгу (цькування).

2.1. Згідно з КУпАП булінг (цькування) учасника освітнього процесу тягне за собою накладання штрафу від 50 до 100 неоподаткованих мінімум, або від 20 до 40 годин громадських робіт.

2.2. Якщо булінг (цькування) вчинено групою осіб або повторно протягом року після накладання адміністративного стягнення, штраф становитиме від 100 до 200 неоподаткованих мінімумів або громадські роботи на строк від 40 до 60 годин.

2.3. Булінг (цькування) вчинений неповнолітньою особою тягне накладання штрафу на батьків, або осіб які їх замінюють.

2.4. Неповідомлення завідувачем уповноваженого підрозділу органів Національної поліції (ювенальна превенція) про випадки булінгу (цькування) учасника освітнього процесу тягне за собою накладання на нього штрафу від 50 до 100 неоподаткованих мінімумів доходів громадян або виправні роботи на строк до 1 місяця з відрахуванням до 20 % заробітку.

                                                             Додаток до Положення

Директору ЗДО № 3 ЗМР

                                                                                                                      Олені ОСТРИК

                                                                                                                              ПІБ постраждалого

(або його законних представників) від булінгу,

повна дата народження, домашня адреса,

посада або група

Заява

Прошу Вас розглянути та вжити заходів щодо вчинення булінгу (цькування) по відношенню до мене (або вказати прізвище постраждалого), яке мало місце (дата) з вказівкою, де і за яких обставин це сталося.

Додатково вказати обставини, причини, можливі попередні прояви булінгу, прізвища присутніх при вчинені дій, які постраждалий визнав як булінг тощо.

Додати документи, письмові свідчення, посилання на інші джерела, які можуть містити докази булінгу (цькування) тощо.

Дата                                                                                                                                     Підпис