Embedded Files
Мій пам'ятник стоїть триваліший від міді. Горацій "До Мельпомени"
Часто люди замислюються щодо сенсу життя. Багато хто хоче залишити свій слід в історії, щоб його ім'я запам'ятали й поважали покоління.
Вперше в літературі про нетлінний пам'ятник самому собі написав поет античної доби Квінт Горацій Флакк у вірші "До Мельпомени". У цьому творі автор звертається до музи трагедії та поезії, впевнений у вічній славі своєї творчості:
Так не таїсь від миру
І лавром, що зростив святий Дельфійський гай,
O Мельпомено, ти чоло моє звінчай.
Автор вважає, що його творчість може пережити плинність часу. Він певен, що не дарма працював і витрачав свій час:
Я не умру цілком: єства мого частина
Переживе мене, і від людських сердець
Прийматиму хвалу…
Квінт Горацій Флакк (65-8 р.р. до н.е.)
Горацій вірить, що його зусилля не пропадуть даремно, переживуть не тільки його людське єство, а й великі пам'ятки людства й руйнівну силу природи та часу.
Слова, які колись вимовив поет, стали крилатими… Вони уособлюють справи, досягнення, винаходи людей, які за життя збудували по собі пам'ять. Як виглядають вічні пам'яники?
Чиїмось іменами названі вулиці, міста, далекі планети і зірки, імена декого проступають через хімічні елементи, назви сполук, одиниці вимірювання тощо
Якщо людина не зосереджується тільки на собі, а думає про користь для інших, вона обов'язково залишить свій відбиток у культурі чи науці інших поколінь, таким чином здобуваючи собі непорушну славу.
Єфімова Катерина, 9-А
Міжнародна система одиниць СІ: історія
СІ
СІ
- МІЖНАРОДНА СИСТЕМА ОДИНИЦЬ ФІЗИЧНИХ ВЕЛИЧИН
- МІЖНАРОДНА СИСТЕМА ОДИНИЦЬ ФІЗИЧНИХ ВЕЛИЧИН
Розвиток міжнародного співробітництва в другій половині ХХ ст. зумовив необхідність розробки нової системи одиниць вимірювань, яка б замінила існуючі на той час системи (СГС, МКС та ін.). У 1945 р. Міжурядова генеральна конференція з мір та вагів прийняла таку систему, з 1960 р. уточнювала її і дала назву System International unites (Міжнародна система одиниць) з міжнародним скороченням SI (українською мовою — СІ).
Генеральна конференція мір і ваг (фр. Conférence générale des poids et mesures) — одна з трьох організацій, заснованих для підтримки міжнародної системи фізичних одиниць, як визначено метричною конвенцією 1875 року. До складу учасників конференції входять 52 держави з повним членством і 26 — з асоційованим членством. Україна є асоційованим членом з 2002 р.
Печатка Міжнародного бюро мір і ваг
Печатка Міжнародного бюро мір і ваг
Печатка Міжнародного бюро мір і ваг
Печатка Міжнародного бюро мір і ваг
СІ є практичною системою одиниць для вимірювань фізичних величин. Головна мета впровадження такої системи — об'єднання великої кількості систем одиниць з різних галузей науки й техніки та усунення труднощів, пов'язаних із використанням значної кількості коефіцієнтів при перерахунках між ними і створенням великої кількості еталонів для забезпечення необхідної точності. Переваги СІ забезпечують підвищення продуктивності праці проєктантів, виробників, науковців; спрощують та полегшують навчальний процес, а також практику міжнародних контактів між державами.
Міжнародна система одиниць прийнята Міжнародним союзом фізиків, Міжнародною електротехнічною комісією та іншими міжнародними організаціями. Організація об’єднаних націй з освіти, науки і культури (ЮНЕСКО) закликала всі країни прийняти Міжнародну систему одиниць.
Сьогодні в більшості країн система SI визнана чинною законодавчо.
Дати переходу на метричну систему.
Країни, які не прийняли систему СІ як основну чи єдину (Ліберія, М'янма, США), відзначені чорним кольором. Країни, за якими немає даних, — сірим.
Міжнародна система одиниць складається з набору одиниць вимірювання та набору кратних і часткових префіксів до них. Система також визначає стандартні скорочені позначення для одиниць та правила запису похідних одиниць.
Наприкінці XX та на початку XXI століття проводилася робота з перевизначення ампера, кілограма, моля та кельвіна у термінах фундаментальних фізичних постійних. Ця робота була в основному закінчена до 2018 року, і в 2019 році нова ревізія СІ офіційно замінила стару.
Основними одиницями вимірювання в системі СІ є : метр, кілограм, секунда, ампер, кельвін, моль та кандела.
СІ має низку переваг над системами, які існували раніше: вона універсальна, охоплює всі галузі науки, техніки, господарства та ін. Тому вона отримала визнання в багатьох країнах світу.
Система СІ не є незмінною, вона є набором стандартів, у якому створюються одиниці вимірювання та коригуються їхні означення згідно з міжнародними угодами залежно від рівня сучасного розвитку вимірювальних технологій.
Система СІ є найуживанішою системою одиниць для вимірювань та розрахунків у різних галузях науки, техніки, торгівлі тощо.
СІ містить багато одиниць вимірювання фізичних величин, що названі на честь визначних вчених. Таким чином фізики висловлюють свою повагу та захоплення тим, хто зробив знайчний внесок у науку, встановивши їм такі незвичні пам'ятники.
Таламанова Дар'я, 8-А
Ом - вчений та одиниця вимірювання
Георг Симон Ом
німецький фізик
Найвідоміші праці Ома стосувались питань проходження електричного струму через провідники й привели до відомого закону Ома, що зв'язує опір кола гальванічного струму, електрорушійної в ньому сили й сили струму, та був в основі всього сучасного вчення про електрику. Незважаючи на важливість робіт Ома, їх зустріли з недовірою. І лише з роками прийшло визнання його відкриття, лише коли вчений – Клод Пульє у Франції знову прийшов (1831—1837) дослідним шляхом до тих самих результатів. Тільки тоді закон Ома був прийнятий вченим світом.
У 1842 році відбулася подія, яка стала першим важливим знаком визнання наукових заслуг Георга Ома: він став другим німецьким вченим, якого Лондонське королівське товариство нагородило золотою медаллю Коплі та обрало своїм членом..
Відкриття Ома, що дало можливість вперше кількісно розглянути явища електричного струму, мало і має величезне значення для науки; всі теоретичні (Гельмгольца) і практичні (Бетц, Кольрауш, комісія британської асоціації) перевірки показали повну його точність; закон Ома це правдивий закон природи.
Рухомі носії зарядів у провіднику переміщуються під дією зовнішнього електричного поля доти, доки не вирівняються потенціали всіх точок провідника. Проте якщо у двох точках провідника якимось чином штучно підтримувати різні потенціали, то це поле забезпечуватиме безперервний рух зарядів: позитивних — від точок з більшим потенціалом до точок з меншим потенціалом, а негативних — навпаки. Коли ця різниця потенціалів не змінюється із часом, то в провіднику встановлюється постійний електричний струм.
Основними умовами існування електричного струму є:
- наявність вільних заряджених частинок;
- наявність джерела струму, що створює електричне поле, дія якого зумовлює напрямлений рух вільних заряджених частинок;
- замкненість електричного кола, що забезпечує циркуляцію вільних заряджених частинок.
Повне електричне коло (Рис.1) містить джерело і споживач електричного струму, пристрій для замикання (розмикання) електричного кола. За напрямок струму в колі умовно обирають напрямок від позитивного полюса джерела струму до негативного (реальний рух носіїв струму — електронів — відбувається у зворотному напрямку).
Рис. 1 Схема електричного кола й умовні зображення елементів електричних кіл:
1 — гальванічний елемент або акумулятор; 2 — батарея гальванічних елементів або акумуляторів; 3 — з’єднання провідників; 4 — перетин провідників (без з’єднання); 5 — затискачі для під’єднання споживача електричного струму (клеми); 6 — вимикач (електричний ключ); 7 — розетка; 8 — електрична лампа; 9 — електричний дзвоник; 10 — провідник, що має деякий опір (резистор); 11 — реостат; 12 — плавкий запобіжник; 13 — електровимірювальний прилад (амперметр); 14 — електровимірювальний прилад (вольтметр).
Від сили струму в ланцюзі залежить величина впливу, який струм може чинити на провідник, регулюючи силу струму, можна керувати його впливом. Електричний струм – це впорядкований рух частинок під дією електричного поля.
Чим сильніше поле діє на частинки, тим більше буде сила струму в ланцюзі. Електричне поле характеризується величиною, званою напругою. Отже, можна зробити висновок, що сила струму залежить від напруги.
У випадках, коли змінювали величину напруги в ланцюзі, не змінюючи усіх інших параметрів, сила струму зростала чи зменшувалась у стільки ж разів, у скільки міняли напругу. Тобто, сила струму пов’язана з напругою прямо пропорційно.
Однак будь-який ланцюг або ділянка ланцюга характеризуються ще однією важливою величиною - опором електричному струму. Опір пов’язаний з силою струму обернено пропорційно.
Якщо на якій-небудь ділянці ланцюга змінити величину опору, не змінюючи напруги на кінцях цієї ділянки, сила струму також зміниться. Причому якщо ми зменшимо величину опору, то сила струму зросте у стільки ж разів. І, навпаки, при збільшенні опору сила струму пропорційно зменшується.
Зіставивши дві ці залежності, можна прийти до такого ж висновку, до якого прийшов Георг Ом. Він пов’язав воєдино три фізичні величини (силу струму, напругу та опір) і вивів закон.
Сила струму в ділянці кола прямо пропорційна напрузі на кінцях цієї ділянки і обернено пропорційна його опору.
В повному колі окрім опору навантаження є ще джерело живлення. Кожне джерело живлення характеризується своєю електрорушійною силою й внутрішнім опором.
Це означає, що в джерелі струму так само є деякий ланцюг з власним опором.
Саме тому в разі, коли розглядається весь ланцюг, закон Ома видозмінюється.
Закон Ома для повного електричного кола сила струму в замкненому електричному колі прямо пропорційна електрорушійній силі джерела струму й обернено пропорційна повному опору кола, де n — кількість елементів; ε — ЕРС одного елемента, r — внутрішній опір одного елемента.
Отже, сила струму в колі залежить від трьох величин, дві з яких (ЕРС і внутрішній опір) характеризують джерело, а третя залежить від самого кола.
Закон Ома для всього кола з послідовним з’єднанням однакових елементів живлення, де m — кількість елементів, ε — ЕРС одного елемента, r — внутрішній опір одного елемента
Дослідження Ома викликали до життя нові ідеї, розвиток яких вивело вперед учення про електрику. У 1881 році на електротехнічному з’їзді в Парижі учені одностайно затвердили назву одиниці опору – 1 Ом.
1 Ом – це опір провідника, в якому при напрузі на його кінцях в 1 вольт виникає сила струму 1 ампер.
Про значення досліджень Ома точно сказав професор фізики Мюнхенського університету Е. Ломмель під час відкриття пам’ятника вченому в 1895 році: «Лише той спроможний панувати над силами природи й керувати ними, хто зуміє розгадати закони природи. Ом вирвав у природи так довго приховувану таємницю та передав її в руки сучасників».
На будівлі кельнської колегії встановлено меморіальну дошку. На ній напис:“Георгу Симону Ому, відомому фізику, який на посаді вчителя старої кельнської гімназії відкрив в 1826 році основний закон електричного струму, 6 березня 1939 року в день 150-річчя від дня його народження встановлена ця пам’ятна дошка“. У пам’ять про вченого в Мюнхені споруджено пам’ятник Ому.
Пам'ятники видатним людям можуть бути абсолютно різноманітними. Комусь відкривають погруддя чи меморіальну дошку, іншим присвячують день року, або його ім’ям називають далеке сузір’я.
Однак найвагомішим на мою думку є «пам’ятник» у формі назви явища чи одиниці вимірювання величин в тій галузі, в якій працювала і прославилась людина. Матеріальні пам'ятники можуть зазнавати руйнування від часу, природних катастроф або людських втручань. І зовсім по-іншому бачиться мені ситуація з відомими науковцями, чиїми іменами названо явища чи величини в сферах їх наукової діяльності: Зіверт, Фарадей, Тесла, Кюрі, Ом і багато інших. Ми всі чуємо про них ще зі школи, і багатьох з нас їх імена супроводжують протягом життя. Цімена гранітом викарбувані в нашій підсвідомості, і саме тому вони житимуть стільки, скільки людство користуватиметься результатами відкриттів та досліджень конкретних науковців.
Вплив та внесок в науку Георга Симона Ома виходить за межі матеріальної сфери і зберігається в поколіннях. Закон Ома – один з фундаментальних законів фізики, відкриття якого дозволило зробити величезний поступ в науці та техніці. Навіть в сучасному світі неможливо уявити найелементарніший розрахунок основних електричних величин для будь-якої електричної схеми без використання закону Ома. Затвердження одиниці вимірювання вченою радою та внесення її в Міжнародну систему одиниць (SI) – це визнання плідної роботи, пам'ять про великого вченого, яка залишається живою і довговічною, надихаючи майбутні покоління розширювати межі знань та інновацій.
Гопцій Нікіта, 11Ал
Ампер - людина та одиниця вимірювання
Ампер
- людина та одиниця вимірювання
Коли ми чуємо слово "ампер", то, зазвичай, згадують електричний струм. Так і хочеться запитати: "Скільки ампер?", бо сила струму, що проходить через тіло людини, вважається безпечною, якщо її значення не перевищує 1 мА; сила струму 100 мА може призвести до серйозних уражень. Ампер є одиницею вимірювання сили електричного струму. Але чи замислювалися ви, чому і на чию честь була названа одиниця сили струму?
Давайте почнемо з кінця та пригадаємо, що таке система СІ. Таку назву має Міжнародна система одиниць (SI) і це сім основних одиниць фізичних величин, прийнятих Генеральною конференцією мір і ваг у 1960 році. І однією з основних одиниць саме є ампер, одиниця, названа так на честь Андре Марі Ампера-видатного французького науковця 19 сторіччя.
Тепер давайте з’ясуємо, що ж таке 1 ампер. Один Ампер визначається як струм, який протікає з електричним зарядом в один Кулон в секунду. 1 А = 1 С / с.
В 1948 році на Міжнародній конференції з міри і ваги фізики дали визначення одиниці сили струму. За основу визначення 1 А взяли явище взаємодії двох провідників зі струмом.
Дослідами було доведено: якщо струми в провідниках протікають в одному напрямі, провідники притягуються; якщо струми протікають в протилежних напрямах, провідники відштовхуються (мал.1). Силу взаємодії провідників зі струмом при цьому можна виміряти.
За одиницю сили струму 1 А беруть таку силу струму, за якої відрізки паралельних провідників довжиною 1 м взаємодіють із силою 2 ∙ 10-7 Н.
Знаючи одиницю сили струму і одиницю часу, можна визначити одиницю величини електричного заряду:
Оскільки I = , то q = I ∙ t, тобто 1 Кл = 1 А ∙ 1 с = 1 А ∙ с.
Один кулон дорівнює електричному заряду, який проходить через поперечний переріз провідника за 1 с за сили струму 1 А. Електричний заряд має ще одну назву — кількість електрики.
16.11.2018 на XXVI Генеральній конференції мір і ваг було ухвалене нове визначення ампера, що ґрунтується на використанні чисельного значення елементарного електричного заряду. Формулювання, що набуло чинності 20.05.2019, звучить так: Ампер є одиницею електричного струму, що встановлюється фіксацією числового значення елементарного електричного заряду e, коли він виражений одиницею Кл, що відповідає А⋅с, де секунда визначається через частоту випромінювання, що відповідає переходу між двома надтонкими рівнями основного стану атома цезію-133.
Прилад, яким можна виміряти силу електричного струму, називають амперметр (мал.2)
Силі електричного струму вдячними нащадками надано ім'я Андре Марі Ампера (1775-1836) - французького фізика, математика та натураліста (мал.3)
А тепер розберемось, який же внесок треба було зробити Андре Марі Амперу в науку, щоб його ім’ям назвали одиницю вимірювання.
Основні наукові роботи Андре Марі Ампера присвячені фізиці, насамперед електродинаміці. Але не будемо забувати, що він був багатогранним науковцем, тому його деякі дослідження відносяться також до математики, хімії, філософії, психології, лінгвістики, зоології та ботаніки.
Ампер відкрив закон взаємодії постійних струмів (закон Ампера мал.4 ), який свідчить, що паралельні провідники з постійними струмами, які течуть в одному напрямі, притягуються, а в протилежному — відштовхуються.
Ампер винайшов астатическую голку – майже першорядну важливу складову сучасного астатического гальванометра.
Ампер створив першу теорію, яка виражала зв'язок електричних і магнітних явищ.
Ампер дослідив та сформулював першу теорію магнетизму.
Відповідно до гіпотези Ампера, всередині молекул і атомів циркулюють елементарні електричні струми. Згодом стало відомо, що ці струми являють собою рух електронів по орбітам в атомі. Якщо площини, в яких циркулюють ці заряди, розташовані невпорядковано по відношенню одна до одної внаслідок теплового руху молекул, з яких складається тіло, то їх взаємодія взаємно компенсується і ніяких магнітних властивостей тіло не проявляє. І навпаки: якщо площини, в яких обертаються електрони, паралельні одна одній і напрям нормалей до цих площин однаковий, то такі речовини мають зовнішнє магнітне поле.
Ампер запровадив у фізику поняття електричний струм.
Дія сили Ампера знайшла широке практичне використання у різних технічних пристроях: електровимірювальних приладах, електричних двигунах тощо. Також Ампер винайшов комутатор та електромагнітний телеграф.
Та чи вшанували такого великого вченого при житті? Так, 28 листопада 1814 року за свої заслуги в області математики Ампер був обраний членом Паризької Академії наук , у 1827 році Ампер став членом Королівського товариства, а в 1828 році – членом Королівської Академії наук Швеції.
Ім'я Андре Ампера перейшло з 19-го сторіччя в 21-е та знайшло своє місце навіть в мемах (мал.9). Йдеться про його пам’ятник у маленькому селі Полініє, поблизу Ліона.
Складанов Герман, 8-А
Вольта - людина, що дала ім'я одиниці вимірювання
Вольта, Алессандро
- людина, що дала ім'я одиниці вимірювання
№6(1.6.2.4).mp4Ніколенко Денис, 8-А
Ватт - людина та одиниця вимірювання
Ватт
- людина та одиниця вимірювання
Важко й уявити як би ми жили без талановитих винахідників минулого.
Про одного з них я хочу вам розповісти.
Джеймс Ватт (30 січня 1736-19 січня 1736 ) — 25 серпня 1819) — шотландський винахідник, інженер-механік і хімік, який удосконалив парову машину Ньюкомена за допомогою парової машини Ватта у 1776 році, що мало фундаментальне значення для змін, принесених промисловою революцією як у його рідній Великій Британії, так і в решті світу.
Портрет Ватта роботи Генрі Говарда
Парова машина Джеймса Ватта
Схема парової машини Ватта: 1 — котел паровий; 2 — каркас; 3 — кран розподільчий паровий; 4 — труба парова; 5 — циліндр; 6 — поршень; 7 — труба водяна; 8 — кран розподільчий водяний; 9 — балансир; 10 — тяга; 11 — шатун; 12 — кривошип; 13 — маховик; 14 — стійка; 15 — шток; 16 — труба парова; 17 — труба водяна; 18 — трубопровід подачі холодної води; 19 — стійка; 20 — вал; 21 — направляюча
Ват — похідна одиниця у SI, а тому визначений із точністю, що залежить від точності визначення основних одиниць: метра, кілограма і секунди.
Ват використовується також для вимірювання активної електричної потужності та потужності теплового потоку або потоку випромінювання, що еквівалентні механічній потужності.
Активна електрична потужність величиною 1 ват визначається як потужність постійного електричного струму з силою 1 ампер при напрузі 1 вольт.
Одиниця названа на честь шотландського винахідника Джеймса Ватта за його вклад у створення парового двигуна та була ухвалена Британською науковою асоціацією у 1882 р., а на 11-й Генеральній конференції мір та ваг у 1960 р. була включена у SI.
Однофазний електродинамічний демонстраційний ватметр системи Бесслера у Музеї науки і технології (Мілан)
Апарат Д.Джоуля для визначення механічного еквівалента теплоти
Дослідницка установка Джоуля для визначення механічного еквівалента теплоти (1847). Вантаж, що справа, змушував лопаті, занурені у воду, обертатись, в результаті чого вода нагрівалась.
В якості одиниці потужності Уатт одного разу запропонував таку одиницю, як «кінська сила». У 1882 році Британська асоціація інженерів вирішила дати його прізвище одиниці сили.
Потужність (N, P, W) — робота, що виконана за одиницю часу, або енергія, передана за одиницю часу:
N=A/t
де N — потужність, А — виконана робота, t — проміжок часу, за який ця робота виконана.
У системі SI потужність вимірюється у Ватах. Іншою одиницею вимірювання, яка ще й досі широко використовується, є кінська сила (1 к.с. = 735,5 Вт).
Вшанували пам'ять вченого також пам’ятниками та статуями , на його честь названі земні та небесні об’екти.
Пам'ятник Джеймсу Ватту в Глазго
Статуя Джеймса Ватта, шотландського винахідника Френсіса Легата Чентрі Напис на табличці говорить:
НЕ ДЛЯ ТОГО, ЩОБ УВІЧНИТИ ІМ'Я, ЯКЕ ПОВИННО ІСНУВАТИ, ПОКИ ПРОЦВІТАЄ МИРНЕ МИСТЕЦТВО, А ДЛЯ ТОГО, ЩОБ ПОКАЗАТИ, ЩО ЛЮДСТВО НАВЧИЛОСЯ ШАНУВАТИ ТИХ, ХТО НАЙБІЛЬШЕ ЗАСЛУГОВУЄ НА ЇХНЮ ВДЯЧНІСТЬ, КОРОЛЬ, ЙОГО МІНІСТРИ ТА БАГАТО ВЕЛЬМОЖ І ПРОСТОЛЮДИНІВ КОРОЛІВСТВА ПОСТАВИЛИ ЦЕЙ ПАМ'ЯТНИК ДЖЕЙМСУ ВАТТУ, ЯКИЙ, СПРЯМУВАВШИ СИЛУ ОРИГІНАЛЬНОГО ГЕНІЯ, ЯКИЙ РАНО ПРОЯВИВ У ФІЛОСОФСЬКИХ ДОСЛІДЖЕННЯХ НА ВДОСКОНАЛЕННЯ ПАРОВОЇ МАШИНИ, ЗБІЛЬШИВ РЕСУРСИ СВОЄЇ КРАЇНИ , ЗБІЛЬШИЛИ СИЛУ ЛЮДИНИ І ПІДНЯЛИСЯ НА ЧІЛЬНЕ МІСЦЕ СЕРЕД НАЙВИДАТНІШИХ ПОСЛІДОВНИКІВ НАУКИ І СПРАВЖНІХ БЛАГОДІЙНИКІВ СВІТУ.
Пам'ятник вченим в Бірмінгемі.
Пам'ятник Джеймсу Ватту в Глазго.
На честь Джеймса Ватта названо кратер Ватт на видимому боці Місяця (1935) і астероїд 5961 Ватт.
Макуха Марина, 8-А
Герц - людина та одиниця вимірювання
Герц
- людина та одиниця вимірювання
Ге́нріх Рудольф Герц (нім. Heinrich Rudolf Hertz; 22 лютого 1857 року — 1 січня 1894 року) — німецький науковець,створив електромагнітні хвилі за допомогою сконструйованого ним електричного генератора.
Він встановив фізичну тотожність електромагнітних хвиль і світлових хвиль і їх однакову швидкість поширення. Він же заклав основи розвитку радіозв'язку.
Дослідження властивостей електромагнітних хвиль, проведені Герцом, показали, що ці хвилі підлягають тим самим законам, що й світлові. Цим відкриттям підтверджено електромагнітну теорію світла.
Апарат Герца 1887 року для генерації та детектування радіохвиль: передавач з іскровим проміжком (ліворуч), що складається з дипольної антени з іскровим проміжком (S), що живиться високовольтними імпульсами від котушки Румкорфа (Т), і приймача (праворуч), що складається з петльової антени та іскрового проміжку.
Перший радіопередавач Герца: ємнісно-навантажений дипольний резонатор, що складається з пари однометрових мідних проводів з іскровим проміжком між ними 7,5 мм, що закінчуються цинковими сферами завдовжки 30 см. Коли індукційна котушка подавала високу напругу між двома сторонами, іскри через іскровий проміжок створювали стоячі хвилі радіочастотного струму в проводах, які випромінювали радіохвилі. Частота хвиль становила приблизно 50 МГц, приблизно така, що використовується в сучасних телевізійних передавачах.
Одну з одиниць в Міжнародна система одиниць (SI) названо на честь німецького фізика Генріха Герца.
Герц (позначається Гц, Hz) — одиниця вимірювання частоти періодичних процесів (коливань).
Герц — похідна одиниця, що має спеціальну назву й позначення та дорівнює одному коливанню (періоду) на секунду:
1 Гц = 1 с−1.
Спалахи світла з частотою 0,5Гц, 1Гц , 2Гц, x Гц означає, що світло блимає x разів на секунду. Поруч з ним знаходиться період, який визначається як величина, зворотна частоті, і вказує на проміжок часу між двома спалахами світла (в секундах).
В герцах вимірюють і тактову частоту процесорів. Зазвичай вона вимірюється в мегагерцах та гігагерцах. Герци прийнято виражати кратними числами: кілогерц (кГц), мегагерц (МГц), гігагерц (ГГц), терагерц (ТГц). Деякі з найпоширеніших застосувань пристрою пов'язані з описом періодичних форм хвиль і музичних тонів, особливо тих, що використовуються в додатках, пов'язаних з радіо та аудіо. Він також використовується для опису тактових частот, з якими рухаються комп'ютери та інша електроніка. Одиниці вимірювання іноді також використовуються як представлення енергії фотона, через планківське співвідношення E = hν, де E — енергія фотона, ν — його частота, а h — постійна Планка.
Звукові хвилі
У випадку з флейтою або трубою повітря періодично вібрує. Швидкість поширення звукової хвилі становить близько 343 метрів в секунду (швидкість звуку при температурі повітря 20 °С). Чутні звукові частоти знаходяться в діапазоні від 16 Гц до 20 кГц і відповідають довжині хвиль від декількох метрів до декількох сантиметрів. Для музичних виступів за замовчуванням камерний тон A встановлено на 440 Гц.
Генріху Герцу створено вдячними потомками багато рукотворних памяток.
Сама незвична з них , на мою думку, Ефірна хвиля:
Пам'ятник Генріху Герцу в гамбурзькому Айхенпарку
Меморіал Генріха Герца в кампусі Технологічного інституту Карлсруе.
На цьому місці Генріх Герц відкрив електромагнітні хвилі в 1885–1889 роках.
У 1928 році в Берліні був заснований Інститут досліджень коливань імені Генріха-Герца. Сьогодні відомий як Інститут телекомунікацій імені Фраунгофера, Інститут імені Генріха Герца, HHI.
Його ім'ям названо субміліметровий радіотелескоп на горі Грехем, штат Арізона, побудований у 1992 році.
А також , честь Генріха Герца названий астероїд 16761 Герц та місячний кратер Герц.
Макуха Марина, 8-А
Кулон - людина та одиниця вимірювання
Кулон
- людина та одиниця вимірювання
№6(1.6.2.5).mp4Шарль Оґюстен Кулон (фр. Charles-Augustin de Coulomb; 14 червня 1736 — 23 серпня 1806) — французький фізик, військовий інженер, винахідник основного закону електростатики — закону Кулона.
Кулон активно займається науковими дослідженнями. Опублікував праці по технічній механіці (статика споруд, теорія вітряних млинів, механічні аспекти кручення волокон і т. д.). Кулон сформулював закони кручення; винайшов крутильні терези, які він сам застосував для вимірювання електричних й магнітних сил взаємодії.
Принцип роботи крутильних терез при використанні гравітаційної сталої: притягання між кулями M і m спричиняє скручування кварцової нитки, на якій підвішений важіль з меншими кулями
У 1781 він описав дослідження по тертю ковзання і кочення і сформулював закон сухого тертя.
Сила тертя ковзання Fr протидіє ковзанню тіла вниз по похилій площині.
Тертя ковзання
У тому ж році став членом Паризької академії наук. З 1785 по 1789 р. опублікував сім книг, у яких сформулював закон взаємодії електричних зарядів і магнітних тіл (закон Кулона), а також закономірність розподілу електричних зарядів на поверхні провідника. Ввів поняття магнітного моменту і поляризації зарядів.
Візок, що використовується Кулоном для вимірювання сил тертя.
Кулон був дуже скрупульозним експериментатором, практично всі його експериментальні дослідження були сприятливо санкціоновані і інтегровані без особливих змін в класичну фізику і машинобудування: закони тертя, тягу землі об підпірні стінки, «жорсткість» тросів, стійкість склепінь.
Його дослідження механічної роботи, людини і тварини, стали прообразом досліджень Гаспара де Проні і далі, підготували шлях для тейлоризму.
Його «Mémoire sur le service des officiers du corps du génie» (1776) був використаний графом де Сен-Жерменом для реорганізації цієї зброї наприкінці 1780-х років.
Кулон, однак, найбільш відомий історичними експериментами, які він проводив з використанням крутильних терезів, званих «кулонівськими терезами», для визначення сили між двома електричними зарядами (закон, який носить його ім'я).
В 1789 році у нього вийшла праця по теорії тертя ковзання (Théorie des machines simples, en ayant égard au frottement de leurs parties et à la roideur des cordages).
Міжнародну одиницю названо на честь на його честь у 1881 році рішенням Міжнародного з'їзду електриків у Парижі. Це нерукотворний пам’ятник видатному вченому.
Кулон (Кл, C) — одиниця вимірювання електричного заряду в системі SI.
Один кулон дорівнює кількості електричного заряду, який проходить через поперечний переріз провідника при силі струму один ампер за одну секунду:
1 Кл = 1 А·с.
Кулон визначається через ампер і секунду, і точність його визначення пов'язана з точністю визначення ампера. Існує пропозиція зробити визначення кулона точним як певної чітко визначеної кількості елементарних електричних зарядів, одночасно точно, без похибки визначити елементраний електричний заряд.
Крутильні терези, (гравюра Академії наук), 1784).винайдені Шарлем Кулоном у 1784 році для вивчення взаємодії електричних зарядів.
Кулон — доволі великий заряд. Два тіла з зарядом 1 Кл відштовхувалися б на відстані 1 м із силою 9×109 Н. Типове значення заряду, що проходить через блискавку, дорівнює 15 Кл, хоча може досягати 350 Кл.
Для вимірювання кількості електрики використовують також позасистемну одиницю ампер-година (А·год)
1 А·год = 3 600 Кл
Через батарейку АА до повного розрядження проходить заряд приблизно 5000 Кл.
Вшанування пам'яті відомого вченого - це не лише назва міжнародної одиниці вимірювання .
Бюст Шарля Кулона (робота румунського скульптора Раду Марселя Морару) стоїть перед дослідницькими лабораторіями Технологічного інституту університету в Ангулемі. Це пожертва, зроблена ректором Технічного університету Клуж-Напока (Румунія) професором Раду Мунтяну, щоб засвідчити сталість наукового партнерства між двома установами.
Його ім'я занесене до списку найвидатніших інженерів і науковців Франції, розміщеного на першому поверсі Ейфелевої вежі.
Міжнародний астрономічний союз надав ім'я Шарля Кулона кратеру на звороті Місяця.
Ніколенко Денис, 8-А
Макуха Марина , 10Ал
Фарадей та одиниці вимірюваня, названі на його честь
Фарадей
- людина та одиниця вимірювання
Це розповідь про одиницю вимірювання електричної ємності фарад (Ф, F) та видатного англійського вченого Maйкла Фарадея - основоположника вчення про електромагнітне поле. Порівняємо пам’ятники, які створило йому людство : нерукотворні та рукотворні пам’ятники.
Англійського фізик і хімік, основоположник вчення про електромагнітне поле - Майкла Фарадей відіграв визначну роль у розвитку вчення про електромагнітні явища. Він був одним із найвпливовіших науковців в історії.
Історики науки ставляться до нього як до найкращого експериментатора в історії науки. Саме завдяки дослідженню магнітного поля навколо провідника з постійним струмом Фарадей започаткував концепцію електромагнітного поля у фізиці. Він відкрив принципи електромагнітної індукції, діамагнетизму та закони електролізу .
При русі магнітного осердя всередині дротяної котушки в ній виникає струм
Диск Фарадея, перший уніполярний генератор
«Трансформатор Фарадея»: при включенні або виключенні струму в одній обмотці реєструється струм в іншій
Його винаходи електромагнітних обертових пристроїв лягли в основу технології електродвигунів, і значною мірою завдяки його зусиллям електрика стала практичною для використання в техніці. Без його досліджень цивілізація не пришла до такого розвитку як зараз.Все своє життя Фарадей провів вивчаючи та роблячи експеременти і навідь помер за письмовим столом.
Ранній електродвигун, заснований на відкриттях, зроблених Майклом Фарадеєм
Конденсатор з ємністю в один фарад.
Вклад Фарадея в науку людсво не ніколи забуде. Створено безліч пам’яток вченому та згадок про нього.
Почнемо з нерукотворного пам’ятника - це одиниця вимірювання у Міжнаро́дній Систе́мі одини́ць (SI).
І ця одиниця називається фара́д (Ф, F)
Конденсатор з ємністю в один фарад.
Один фарад дорівнює ємності такого конденсатора, між обкладинками якого за заряду в один кулон виникає електростатична напруга один вольт.
1 Ф = Кл·В−1 = Кл2·Дж−1 = м−2·кг−1·с4·А2.
Один Фарад — дуже велика ємність. Ємність 1 Ф мала б відокремлена металева куля, радіус якої дорівнював би 13 радіусам Сонця. Для порівняння, ємність кулі розміром із Землю, як відокремленого провідника, становила б всього 700 мкФ.
Один фарад визначається як ємність, на якій за заряду в один кулон утворюється потенціал в один вольт. Тобто, один фарад можна вважати такою ємністю, що зберігає заряд в один кулон із різницею потенціалів в один вольт.
Співвідношення між ємністю, зарядом і різницею потенціалів лінійне. Наприклад, якщо поділити різницю потенціалів на конденсаторі на два, кількість заряду, що зберігає в собі цей конденсатор також буде меншою вдвічі.
У більшості застосувань фарад є непрактично великою одиницею вимірювання ємності. Тому найчастіше в електроніці та електротехніці величина ємності задається із такими префіксами:
1 мФ (міліфарад, 10−3 фарада)
1 мкФ (мікрофарад, 10−6фарада)
1 нФ (нанофарад, 10−9 фарада)
1 пФ (пікофарад, 10−12 фарада)
Одиниця виміру електричного заряду в електрохімії - фарадей
В честь Фарадея не тільки назвали дві одиниці вимірюванню в системі SI , а й поставили йому багато рукотворних пам’ятників:
Статуя Майкла Фарадея стоїть на Savoy Place , Лондон, біля Інституту інженерії та технологій .
В честь видатного вченого також названий кратер.
Кратер Фарадей ( лат. Faraday ) - великий ударний кратер у південній півкулі видимого боку Місяця.
Знімок зонду Lunar Orbiter – IV. У центрі кратер Штефлер кратер Фарадей у нижній правій частині знімка.
Меморіал Майкла Фарадея — пам'ятник в південному Лондоні, район Саутуарк.
В багатьох країнах вулиці названі на честь Фарадея - у Великій Британії та Франції , Німетчині та Канаді , США та Новій Зеландії. А також в містах України: в Горлівці та в Кривому Розі є вулиці Фарадея.
На честь Фарадея названі сад, школи, інститути.
Школа Фарадея розташована на пристані Трініті-Буї поруч із єдиним маяком у Лондоні.
Сад Фарадея — Лондон, неподалік від місця його народження в Ньюінгтон Баттс.
Інститут науки та релігії Фарадея є міждисциплінарним академічним дослідницьким інститутом у Кембриджі , Англія.
І також є Інститут Фарадея – це британський науково-дослідний інститут, який має на меті розвиток науки та технології акумуляторів. Його місія включає чотири ключові сфери: дослідження електрохімічного зберігання енергії, розвиток навичок, аналіз ринку та комерціалізація на ранніх стадіях.
Наукові поняття, названі на честь Фарадея:
Диск Фарадея
Закон електромагнітної індукції Фарадея
Фарадей встановив, що напрямок індукціного струму в провіднику залежить від характеру зміни (збільшення чи зменшення) магнітного потоку ( ΔФ>0 чи ΔФ<0 ) через його контур. Якщо при внесенні постійного магніту в котушку стрілка гальванометра відхиляється в один бік, то при вийманні магніту вона відхиляється в протилежний бік.
Закони електролізу Фарадея:
Фарадей, вивів два закони, проводячи реакцію електролізу з різних речовин. Згідно першого закону, маса речовини, що осів на електрод, прямо пропорційна кількості електрики, пропущеного через електроліт:
m = kq.
Другий закон - взаємозв’язок електрохімічного еквівалента та еквівалентної маси речовини:
k = (1 / F) μeq.
Циліндр Фарадея: пристрій для визначення повного електричного заряду й інтенсивності пучка частинок.
Клітка Фарадея:
Являє собою приміщення, оточене (зазвичай) металевою сіткою. Якщо до цих металевих обойм прикладено електричні заряди, то електричний заряд розподіляється тільки на металевій клітці. Таким чином, в інтер'єрі клітки Фарадея ми не знаходимо «електричного заряду» або електричного поля.
Ефект Фарадея: полягає у виникненні оптичної активності в середовищі під дією магнітного поля.
Макуха Марина, 10-Ал
Тесла - легендарний вчений та одиниця вимірювання
Нікола Тесла
- легендарний вчений та одиниця вимірювання
Одним із найбільш цікавих для сучасників вчених є Нікола Тесла.
Про нього знято фільми ,написано багато наукових та не зовсім наукових статей. Його спосіб життя , харчування , винаходи , ідеї та погляди на життя цікавлять десятки, можливо, і сотні мільйони людей.
Нікóла Те́сла (серб. Никола Тесла, Nikola Tesla; 10 липня 1856, Смилян, Хорватія — 7 січня 1943, Нью-Йорк, США) — сербсько-американський винахідник, інженер-електрик, інженер-механік і футуролог, найбільш відомий своїм внеском у проектування сучасної системи електропостачання змінного струму .
Намагаючись розробити винаходи, Тесла провів низку експериментів з механічними генераторами/генераторами, електричними газорозрядними трубками та ранніми рентгенівськими зображеннями. Нікола Тесла — автор близько 800 винаходів у сфері електро- та радіотехніки.
Серед найвизначніших відкриттів — змінний струм, флуоресцентне світло, бездротова передача енергії.
Нікола Тесла тримає у руках газонаповнену лампочку з люмінофорним покриттям, яка без проводів освітлювалася електромагнітним полем від «котушки Тесли».
Тесла вперше розробив принципи дистанційного керування, основи лікування струмами високої частоти, побудував перші електричні годинники, двигун на сонячній енергії й багато іншого.
Ось лише деякі з його фантастичніх винаходів:
Електричний підводний човен
У 1898 році Тесла отримав патент на автоматичний човен (№ 613 809), підводний човен, який приводився в дію електрикою. Цей підводний човен харчувався від електроенергії, яку отримував за допомогою приймача. Енергія аккумулювалась в батареях, і електричний підводний човен міг управлятися дистанційно.
Літаючий апарат з вертикальним злетом
Патент на конструкцію вертикального апарату з вертикальним злетом і посадкою був отриманий 3 січня 1928 року. Це був востаннє запатентований винахід Тесли. Після нього учений більше не подавав на здобуття патентів ні на один свій винахід.
Перший телеавтомат
Пристрій, що здійснює всі рухи і виконує свої функції з безпровідним дистанційним управлінням. В автоматичного підводного човна є власний генератор, гвинтовий двигун та інші багаточисленні механізми. І всі ці механізми управляються дистанційно, без дротів, за допомогою електромагнітних коливань, наведених на контур, поміщений учовні, який реагує на ці коливання.
Електродинамічна індукційна лампа
У 1894 році Тесла отримав патент на електродинамічну індукційну лампу. Електродинамічна індукційна лампа – це різновид лампи, яка, за його словами, має велику перевагу перед лампами, вживаними у той час.
Безлопатна турбіна Тесли
У безлопатній турбіні (патент № 1 329 559 від 1916г.) для руху рідини або газу через двигун використовується набір дисків, що обертаються. Безлопатні турбіни можуть використовуватися в швидкісних судах на повітряній подушці або в простих насосах. Цей тип двигуна вважається найбільш ефективним, в 20 разів кращим, чим звичайні турбіни, і його до цих пір не почали використовувати.
Озоновий генератор Тесла
Патент США № 568177 на озоновий генератор Тесла, отриманий у 1896 році. Озоновий генератор у наш час заборонений до використання в США
«Промінь смерті» Тесли, різновид радіоскалярнохвилевої зброї, або ультразвукова гармата, був значним кроком у напрямі до інших, ще важливішим винаходів Тесли.
Нікола Тесла створив генератор змінного струму, опираючись на принципи обертання магнітних полів, і тим самим надав людству можливість широкого використання електрики.
Ілюстрації з патенту Тесли на багатофазний змінний струм.
Наша цивілізація високо оцінила влад вченого в науку, деяки його винаходи ще чекають свого часу. І звісно його ім’я згадали в міжнаро́дна систе́ма одини́ць (SI).
Те́сла (українське: Тл, міжнародне: T) — одиниця вимірювання магнітної індукції в SI.
Одна тесла дорівнює індукції такого однорідного магнітного поля, у якому
• на елемент провідника, розташованого перпендикулярно до силових ліній магнітного поля, завдовжки 1 м зі струмом силою 1 А діє сила 1 Н.
• магнітний потік Ф крізь поперечний переріз площею один квадратний метр дорівнює одному веберу.
Через інші одиниці вимірювання SI одна тесла виражається так:
• 1 H·A−1·м−1
• 1 Вб·м−2
• 1 кг·с−2·А−1
• 1 кг·с−1·Кл−1
• 1 В·с·м−2
Розмірність тесли: M·T−2·I−1
Магнітний потік
Магнітна індукція
Жива жаба левітує в магнітному полі ~16 Тл
• У зовнішньому космосі магнітна індукція становить від 0,1 до 10 нТл.
• Магнітне поле Землі значно варіюється в часі та просторі. На широті 50° магнітна індукція в середньому становить 50 мкТл, а на екваторі — 31 мкТл.
• Сувенірний магніт для холодильника створює поле близько 5 мТл.
• Відхильні дипольні магніти ВАК — від 0,54 до 8,3 Тл.
У сонячних плямах — 10 Тл.
Рекордне значення постійного магнітного поля, досягнутого без руйнування установки — 100,75 Тл[2].
Рекордне значення імпульсного магнітного поля, яке коли-небудь спостерігали в лабораторії — 2,8 кТл[3].
Магнітні поля в атомах — від 1 до 10 кТл.
На нейтронних зорях — від 1 до 100 МТл.
На магнетарах — від 0,1 до 100 ГТл.
Назва одиниці вимірювання фізичної величини ім'ям вченого - це величезна вдячність, шана та пам'ять вченому від нащадків.
Але є пам’ятники Н.Теслі, до яких можна доторкнутись.
У Белграді в 1952 році було відкрито Музей Ніколи Тесли, де зберігаються особисті речі винахідника, різноманітні історичні документи і моделі його винаходів.
Пам'ятник Теслі біля Ніагарського водоспаду з боку Канади.
Пам'ятник Теслі, штат Нью-Йорк, США.
На честь винахідника названі кратер на Місяці і астероїд 2244 Тесла.
На честь винахідника також була названа автомобільна компанія Tesla.
У Белграді іменем Тесли названо аеропорт.
Нікола Тесла зображений на багатьох купюрах. У 1970 році випущена банкнота 500 динарів з зображенням статуї, з 1990 по 1993 роки в обігу перебували купюри в 1000 динарів. У 1992 році купюра в 10000000 динарів. У 1994 році випущена купюра 5 нових динарів та 2000 році 100 нових динарів.
Макуха Марина, 10-Ал
Page updated
Google Sites
Report abuse