Електричні явища загадкові. Вони завжди привертали увагу людей і цікавили їх. Іноді загадкові електричні явища змінювали хід історії.
Бермудський трикутник
Бермудський трикутник завжди викликав цікавість та відчуття таємничості через загадкові події, що там траплялися. Проте за допомогою наукового підходу та досліджень можна пояснити багато з них, звернувши увагу на електричні природні явища.
Що таке Бермудський трикутник?
Як всім нам відомо, Бермудський трикутник, або як його ще називають “дияволів трикутник”, став відомий своєю таємничістю через низку загадкових подій, пов'язаних зі зникненням суден і літаків.
У 50-х роках минулого століття американський учений Едвард Джонс, оприлюднивши статистику, уперше звернув увагу громадськості на Бермудський трикутник.
Серед загадкових явищ, пов'язаних з цим районом, є зникнення суден та літаків без будь-яких слідів, а також різні раптові та неочікувані помилки в роботі радіо- та навігаційних систем. Багато теорій і пояснень було запропоновано, але точна природа цих явищ залишається невідомою.
Де знаходиться Бермудський трикутник?
Бермудський трикутник розташований у районі північно-західної частини Атлантичного океану, в Саргасовому морі. Якщо говорити точно, цей район визначений між Бермудами, Маямі та Пуерто-Рико.
Таємниця Бермудського трикутника. Електричні явища
Бермудський трикутник є не лише джерелом численних легенд і міфів, але й об'єктом наукових досліджень та обговорень. Учені зазвичай вказують на те, що кількість зниклих суден та літаків у цьому районі не перевищує аналогічні показники для будь-якого іншого місця на планеті, а реальна небезпека може бути перебільшена. І хоча більшість учених схиляється саме до цієї думки, є багато нестандартних та цікавих пояснень такому загадковому явищу.
Існує теорія, згідно з якою таємничі події в Бермудському трикутнику можна пояснити електромагнітними явищами, відомими як ефект Хатчінсона. Цей ефект був названий на честь американського фізика й винахідника Джона Хатчінсона. У ході своїх досліджень він виявив, що під час пропускання струму через індукційні котушки між ними утворюється дуга, і металеві предмети починають притягуватися до неї.
Згідно з ефектом Хатчінсона таке притяжіння може пояснити не тільки вимкнення електроніки на суднах і дивну поведінку компасів, а й інші таємничі явища, які спостерігаються в трикутнику. Це поле може викликати спалахи світла та аномальні явища навколо об'єктів.
Але все ж таки варто памʼятати, що район Бермудського трикутника часто зазнає сильних штормів та гроз, які можуть призвести до небезпеки для кораблів. У цьому регіоні часто виникають сильні течії та вир, які можуть бути непередбачуваними та небезпечними для кораблів. Швидкі зміни в напрямку течій можуть призвести до того, що кораблі втрачають контроль і стикаються з небезпекою потоплення.
І хоча спектр дивних явищ у Бермудському трикутнику може бути пов'язаний з високою інтенсивністю і нестабільністю електромагнітних процесів у цьому регіоні, важливо ще раз зауважити, що кількість зниклих суден і літаків у Бермудському трикутнику насправді не перевищує загальну статистику зникнень в інших частинах світу.
Електричні явища загадкові. Вони завжди привертали увагу людей і цікавили їх. Іноді загадкові електричні явища змінювали хід історії.
Костянтинів хрест – це аномальне явище, яке спостерігається, коли тіні об'єктів на землі утворюють хрестоподібну форму під час сутінків або світанку. Учені вважають, що це може бути пов'язано з дифракцією світла та особливостями атмосферного розсіювання, що відбувається в різних шарах атмосфери. Таке явище часто сприймається як естетично привабливе, а його пояснення пов'язане з фізичними властивостями світла та атмосферними явищами.
Костянтинів хрест отримав свою назву на честь римського імператора Костянтина Великого.
Костянтин Великий, Костянтин I або Фла́вій Валерій Аврелій Костянтин (лат. Flavius Valerius Aurelius Constantinus, 27 лютого 272 — 22 травня 337) — імператор Римської імперії в 306—337 роках, він переніс столицю імперії до Константинополя, видав Міланський едикт, який дозволив вільне сповідування християнства в імперії.
У 285 році імператор Діоклетіан затвердив нову систему управління імперією, згідно з якою при владі знаходилися не один, а одразу 4 правителі, двоє з яких називалися августами (старшими імператорами), а двоє інших цезарями (молодшими). Передбачалося, що через 20 років правління августи зречуться влади на користь цезарів, які, у свою чергу, також повинні були призначити собі наступників.
Битва біля Мульвійського мосту 28 жовтня 312 р.
Мульвійський міст
Події, що відбувалися напередодні битви та їх підтвердження в ході історії, були інтерпретовані як визначальний поворот у релігійній позиції та релігійній політиці.
Сократ Схоластик
Лактанцій зазначає: «І було Костянтину одкровення (commonitus est) у сні, що йому належить зобразити на щитах небесний знак Бога й лише тоді вступити в битву. Він виконав усе, як було наказано, зобразивши на щитах (символ) Христа літерою, зігнутою зверху з перетином літери Х». У цьому творі немає жодного слова про небесне видіння.
Сократ Схоластик дотримується дещо іншої точки зору. За його свідченнями, перед битвою Костянтин побачив у небі дивне явище – стовп світла з написом «In hoc signo vinces». Імператор, не вірячи своїм очам, запитав про це присутніх, які підтвердили, що також бачили це знамення.
Проте давній історик підтверджує відомості про появу у сні Христа та наказ зробити небесний знак як символ захисту та перемоги.
Євсевій Кесарійський
В іншому творі, написаному значно пізніше, Євсевій Кесарійський подає зі слів самого імператора розповідь про видіння хресного знамення на сонці: у найближчу ніч Христос, котрий з’явився Костянтину уві сні з хрестом, звелів зробити його копію і з таким знаменням виступити проти ворогів. Зранку імператор розповів про своє сновидіння та наказав майстрам зробити на прапорі подібний символ, відомий під назвою «лабарум».
Лабарум Костянтина І
Символ хризми
У масовій свідомості ці два повідомлення від двох різних авторів були об'єднані в одне розповсюджене уявлення про те, що Костянтин нібито бачив хризму ввечері перед битвою. Лактанцій і Євсевій сходяться на думці, що цей знак не був дуже поширеним для позначення Христа, хоча і використовувався разом з іншими символами, наприклад, в оздобленні християнських гробниць.
Однак учені не вважають цю розповідь історично точною. Імовірно, легенда була створена для легітимації імператора перед християнською громадою.
Деякими фахівцями сонячний хрест у небі, що його побачив Костянтин, ототожнюється з явищем паргелія.
Паргелій (від дав.-гр. παρα- й ἥλιος «сонце» — несправжнє сонце; англ. sun dog) — один з видів гало, має вигляд світлої райдужної плями на рівні сонця. Вона виникає внаслідок заломлення сонячного світла в анізотропно орієнтованих кристаликах льоду, що ширяють в атмосфері.
Битва закінчилася перемогою Костянтина .
28 жовтня 312 року Костянтин урочисто вступив до Риму. На честь цієї перемоги в столиці була поставлена грандіозна арка Костянтина.
Арка Костянтина
У 313 році Костянтин наполіг на ухваленні для християн свободи віросповідання, видавши Міланський едикт. Сам Костянтин прийняв хрещення лише перед смертю.
Хрещення Костянтина Великого
Москаленко Марія 8-А