У кінці 1880-х років світ електрики став ареною для однієї з найцікавіших технічних битв в історії, відомої як "Війна струмів". Головні ролі в цьому протистоянні відіграли два великі учені і винахідники свого часу - Томас Едісон та Нікола Тесла.

Едісон був генієм, який привніс до світу постійний струм, відомий як DC (від англ. Direct Current). DC став стандартом в США в початковий період розвитку електрики, але з'явилася одна серйозна проблема - важко змінювати напругу. DC був стійким, але обмеженим.

Тесла вірив, що майбутнє належить змінному струму, відомому як AC (від англ. Alternating Current). AC змінює напрямок своєї подачі регулярно, і саме ця властивість робить його ідеальним для перетворення на різні напруги за допомогою трансформаторів. Тесла був візіонером, і його ідеї давали нові можливості розвитку електроенергетики.

Проте Едісон не був готовий віддати ініціативу. Не бажаючи втрачати прибутки від патентів на постійний струм, розпочав кампанію з дискредитації змінного струму.  Це був початок протистояння, яке зазнало гучого відгуку в галузі електротехніки та вплинуло на подальший шлях розвитку сучасної технології.

Таким чином, "Війна струмів" стала символом не тільки технічних інновацій, а й боротьби за ідеї та величезних зусиль двох великих розумів світу на шляху до прогресу.

Основне використання постійного струму - це живлення електричних пристроїв, а також заряджання акумуляторів. Прикладом є акумулятори мобільних телефонів, ліхтарики, телевізори з плоским екраном та електромобілі. 

Все, що працює від акумулятора і використовує адаптер змінного струму при підключенні до розетки або використовує USB-кабельдля живлення, покладається на постійний струм.

Генератори змінного струму поступово витіснили батареї постійного струму Едісона, оскільки змінний струм безпечніше передавати на великі міські відстані і він може забезпечити більшу потужність. Тут вчений Нікола Тесла використовував обертовий магніт. Коли магніт був орієнтований в одному напрямку, електрони рухалися до позитивного полюса, але коли орієнтація магніту змінювалася, електрони також розверталися.

* - У 1832 році Фарадей досліджував ще одну важливу в ті роки проблему. На той момент були відомі кілька джерел електрики: тертя, вольтовий стовп, деякі тварини (наприклад, електричний скат), фарадєєвська індукція, термоелемент. Окремі вчені висловлювали сумнів у тому, що всі ці ефекти мають єдину природу, і навіть використовували різні терміни: "гальванізм", "тваринна електрика" тощо. Фарадей провів сотні дослідів і закрив проблему, показавши, що всі прояви електрики (теплові, світлові, хімічні, фізіологічні, магнітні та механічні) абсолютно однакові, незалежно від джерела її отримання та висловив думку про те, що поширення електромагнітних взаємодій є хвильовим процесом, який відбувається зі скінченною швидкістю.

«Війна струмів». Змінний струм проти постійного. Тесла проти Едісона. Війна, що розгорілася наприкінці 1880-х років і закінчилось тільки у кінці листопада 2007 року.

І так... Що ж все-таки являє собою «Війна струмів»? Саме в цьому ми спробуємо зараз розібратися!

Але почати доведеться з часів, коли освітлення за допомогою постійного струму тільки починало свій путь.

У будь-якому разі, освітлення за допомогою лампочок на кшталт тієї, що презентував Едісон, було значно дешевше, адже з альтернатив в той час були тільки газове освітлення, свічки та керосинові лампи.

Тож, після цієї презентації Едісон отримав замовлення освітити один квартал, а потім і цілий Нью-Йорк.

Так, у перші роки розвитку електрики, розроблений Едісоном постійний струм був стандартом у США. Але існувала одна проблема. Постійний струм було нелегко перетворити на вищу або нижчу напругу та він мав великі втрати потужностей у проводах. Саме тут на сцені з’являються дві інші персони, що в подальшому стали ключовими фігурами «Війни струмів». Перша з них - Джордж Вестінгауз. Він підмітив проблеми постійного струму та висловив думку, що освітлення за допомогою АС було б значно вигідніше, бо його модла легко передавати на значно більші відстані, ніж DC. Але, постійним струмом в ті часи приводились в роботу двигуни, чого не можна було зробити за допомогою змінного струму, тому Вестінгауз програвав.

Проте, 1884 році до Нью-Йорку прибуває Тесла, що на той час працював в компанії Едісона «Edison Electric Light» (тепер General Electric). Він також довів, що постійний струм Едісона був дорожчим і неефективним. Чим більша відстань, тим більше енергії втрачалося для того, щоб струм міг її подолати. Тесла представив власну систему як вдосконалення і виріщення цієї проблеми: змінний струм.

Ідея Тесли полягала в тому, що сильно підвищивши напругу, електроенергію, вироблену на електростанціях, можна було б передавати на величезні відстані майже без втрат енергії. Після того, як вона досягне місця призначення, можна буде легко і дешево використовувати трансформатори для її розподілу на середню і низьку напругу (саме така система використовується сьогодні для доставки енергії від електростанції до вашого будинку.).

Однак ідея Тесли не була схвалена Едісоном. Едісон знав, що його система менш ефективна, але це означало б втрату величезних сум грошей. Тож Теслі довелося вирішувати проблеми Edison Electric Light граючи за правилами Едісона. Проте після того, як він знайшов вдале вирішення, обіцяного гонорару не послідувало (в якийсь момент Едісон сказав Теслі, що заплатить 50 000 доларів за вдосконалену конструкцію його динамо-машини постійного струму. Після місяців експериментів Тесла представив рішення і попросив гроші. Едісон заперечив, сказавши: "Тесла, ти не розумієш нашого американського гумору"). Саме це стало останньою краплею і Тесла звільнився, а потім заснував свою власну компанію «Tesla Electric Light Company».

Вони почали вигравати все більше і більше контрактів, оскільки переваги були очевидними. З свого боку, сторона Едісона не упускала жодної можливості та використовувала будь-який привід для дискредитації Тесли та його змінного струму, коли сталося кілька нещасних випадків зі смертельними наслідками за участю інженерів та операторів через високу напругу змінного струму. 

Також його брудні махінації включали публічні демонстрації в цирковому стилі, коли прихильники Едісона спочатку подавали слабкий постійний струм на тварину, залишаючи її оглушеною. Потім вони застосовували змінний струм високої напруги і вбивали його електричним струмом. Це мало на меті посіяти паніку щодо наслідків електрифікації країни змінним струмом. Сам Едісон опустився до написання статей, в яких описував змінний струм як "постійну загрозу" для будинків і людей.

Коли 1893 року Чиказька всесвітня виставка була освітлена за допомогою винаходів Ніколи Тесли щодо змінного струму та флуоресцентного освітлення, це було видовище, яке вразило весь світ.

Ткаченко Анна, 8-А