За останні десятиліття важливість медіаграмотності дістала широке визнання в світі, але прогрес варіюється залежно від країни або регіону і часом страждає від нестачі фінансування та визнання.

Чимало країн Європи також почали розвивати і підтримувати свої власні ініціативи з медіаграмотності у формальному та неформальному секторах освіти. Загалом же, у більшості держав – членів ЄС медіаграмотність викладають у рамках формальної системи як окремий предмет або інтегрований в інші предмети. Наведемо лише кілька прикладів: в Ірландії в нові шкільні програми внесено вивчення медіа для початкових шкіл; у Швеції – це «Освіта через образи» і «Медіаграмотність», які становлять частину навчальної програми початкової інколи з 2000 року. У Великій Британії існують п’ять університетів, що пропонують здобути ступінь магістра в галузі медіаосвіти.

У країнах ЄС основний акцент робиться на тому, щоб виховувати чи прививати навики медіаграмотності дітям, починаючи ще з дитячого садка. Наприклад, у Польщі реалізується проект Fonolandia – для початкових шкіл та дитячих садків.

Ініціативи Європейської комісії з медіаграмотності стали реакцією на запит Європейського парламенту, представників індустрії та низки країн – чле­нів ЄС. Наприкінці 2007 року комісія ухвалила Комюніке з медіаграмотності, яке стало ще одним складником загальноєвропейської аудіовізуальної політи­ки та кроком до виконання Директиви з аудіовізуального медіасервісу. Стаття 33 цієї Директиви вводить зобов’язання стосовно подання регулярних звітів до ЄК щодо рівня медіаграмотності в усіх державах-членах. Європейська комі­сія приділяє значну увагу і спрямовує ресурси на розвиток проектів, які ство­рюють мережі, що сприяють взаємовигідному обміну знаннями та досвідом у сфері медіаосвіти.

Європейська комісія підкреслює, що медіаграмотність – одна з сучасних ключових життєвих навичок і наголошує на надзвичайно важливій роль держав-членів та медіаіндустрії у підвищенні рівня медіаграмотності в суспіль­стві, де, зокрема, шкільна освіта – один з базових інструментів. Особлива увага приділяється ролі європейського кінематографа, як одному з центральних набутків Європи. Один зі слоганів програми підтримки європейської кінопродукції так і звучить «Європа любить кіно».

Кінематограф вважається ефективним і популярним способом поширення соціальних, моральних і культурних повідомлень, він як ніяке інше середови­ще налагоджує емоційну і пізнавальну комунікацію. Кіно як медіум не просто відзеркалює картинку суспільства, а й відбиває саме його образ з усіма його цінностями, звичаями, надіями і страхами. Голова Європейської кіноакадемії Вім Вендерс вважає, що на часі внесення до «порядку денного» європейської системи освіти таких предметів, як «кіноосвіта» і «кінограмотність», як ста­більної інтегрованої частини шкільної програми, а не факультативів, що прак­тикується нині в багатьох країнах.