Сайт практичного психолога

Шаблій Ольги Миколаївни

Найкращий спосіб підбадьорити себе - це підбадьорити когось.

Марк Твен

Психолог освітнього закладу:

прппСприяє формуванню особистісних якостей, розвитку психічних процесів учнів, надає допомогу у їх професійному самовизначенні; проводить психодіагностику, консультаційну та корекційно - розвиткову роботу серед здобувачів освіти, їх батьків, педагогів; сприяє створенню комфортного психологічного клімату для навчання, розвитку та конструктивної взаємодії всіх учасників освітнього процесу, формуванню ціннісних орієнтирів, розвитку обдарованості, підвищенню самооцінки.

Нормативно-правова база

List_IMZO_1495_27072020.pdf

Етичний кодекс психолога.doc

Портфоліо Шаблій О.М..ppt

Психологічний супровід ліцеїста

«Дитина – це явище в нашому житті, а не випадковість»

Ш. Амонашвілі.

Обдарована людина в сучасному розумінні – це не тільки знаюча та уміючи людина, а ще, і це головне, підготовлена до життя, тобто конкурентоспроможна особистість, яка не тільки характеризується високим рівнем інтелектуального розвитку, а є психологічно підготовленою до повноцінного життя у сьогоденні. Суспільство має потребу в людях творчих, активних, критично мислячих, здатних нестандартно вирішувати поставлені завдання і бачити нові перспективи.

Обдарована дитина – національне надбання держави, запорука матеріального, культурного та морального прогресу будь-якого суспільства. К. Д. Ушинський стверджував: «Якщо хочеш виховати людину всебічно розвинену, то треба, перш за все, пізнати її всебічно». У закладі навчаються обдаровані учні з різних навчальних закладів району, які попередньо успішно склали випробувальні іспити. Загальновідомою є істина про те, що коли змінюється середовище, в якому навчається дитина, змінюються її уявлення про себе, свої творчі можливості. Потреби часу передбачають, щоб зміни у ставленні дитини до власного «Я» були позитивними. Для цього потрібно допомогти дитині пізнати себе, інших людей; навчити відчувати власний емоційний стан, аналізувати поведінку, адекватно оцінювати реальні успіхи, запобігати невдачам з психологічного дисбалансу між власним внутрішнім світом і зовнішнім впливом.

В ліцеї створюються максимально сприятливі умови для розвитку і реалізації потенційних можливостей учнів, задоволення їх освітніх потреб, стимулювання творчої діяльності.

Вагомим в роботі з ліцеїстами є питання про самовизначення, їх самоствердження в соціумі. Це намагаємося вирішувати різними шляхами. Насамперед участь в предметних олімпіадах, конкурсах, участь у МАН, турнірах, а також система додаткових занять: факультативів та спецкурсів. В такому випадку учень самостійно, чи при допомозі батьків, педагогів, встановлює мету своєї навчальної діяльності, тобто опиняється в ситуації проектування свого індивідуального шляху розвитку.

Психологічний супровід ліцеїстів спрямований на сприяння забезпеченню соціалізації дітей уосвітній діяльності, захист їхнього психічного, фізичного і духовного здоров’я, сприяння безконфліктному позитивному входженню молодої людини у світ дорослих, а також сприяння ефективному перебігу навчально-виховного процесу закладу, створенню безпечного освітнього середовища, оптимальних психолого-педагогічних умов для саморозвитку. Це і діагностика особистісних рис та якостей, особливостей характеру, стимулювання саморозвитку та самовиховання; консультування, години психолога, тренінгові заняття, тематичні бесіди.

Психологічна служба працює над наступними завданнями:

допомога в організації успішного адаптаційного періоду учнів 8-х та 10-х класів (діагностика, розвиток, корекція, просвіта);

профілактика негативних явищ та пропаганда здорового способу життя;

профілактика саморуйнівної поведінки та жорстокого поводження, проявів боулінгу;

психолого-педагогічний супровід обдарованих дітей;

психолого-педагогічний супровід дітей з особливими потребами;

робота з розвитку міжособистісних стосунків.

Від того як організована робота з батьками значною мірою залежить і успішність освітнього процесу. Батьківські збори як класичний спосіб навчального закладу інформувати батьків про перебіг навчального процесу, використовується психологічною службою для надання групових консультацій батькам, їх психологічної просвіти.

Також здійснюється індивідуальне консультування та надання рекомендацій з розвитку особистості дитини.

Педагогічна діяльність багата на фактори, що спричинюють стрес: велика кількість соціальних контактів, висока відповідальність, необхідність бути весь час «у формі» та невисока зарплата. Щоб добре виконувати свою роботу, вчитель повинен чимось підживлювати внутрішні ресурси. Але, коли енергія вичерпується і вчитель не знає, як її поповнити, - педагогу важко. Адже фахівець має бути невиснаженим, щоб ефективно працювати:

участь у педагогічних радах ( партнерська взаємодія вчителя та учня – рекомендації психолога), психолого-педагогічних семінарах ( гармонізація внутрішнього світу вчителя, допомога в реалізації професійного зростання), роботі творчих груп.

Завдання психолога – допомогти дитині в її розвитку. На основі тверджень психологів і власних спостережень можна сказати, що обдарована дитина володіє позитивними якостями і властивостями: виявляє науковий підхід до проблем, підвищену здатність до навчання, швидке оволодіння матеріалом, компетентність, легке та міцне засвоєння матеріалу, нестандартне мислення, оригінальне вирішення завдань, різноманітність інтересів, допитливість розуму.

Таким чином, завдяки реалізації психологічного супроводу ліцеїсти усвідомлюють власні можливості, готовність до співпраці, свідоме професійне самовизначення.

Беручи до уваги, що формування творчої особистості здійснюється в різнобічній діяльності, ліцеїстам надаються широкі можливості для участі в різних її видах: в навчальній і науково-дослідницькій діяльності, адже відомо, що успішна реалізація здібностей у певному виді діяльності підвищує ймовірність досягнень і в інших видах, що сприяє творчій самореалізації ліцеїстів, їх професійній орієнтації та самоствердженню.

З метою виявлення особливостей мотивації до наукової діяльності ліцеїстів, проводиться дослідження, спрямоване на вивчення структурних складових мотиваційної сфери особистості. Така діагностика сприяє оптимізації умов становлення й розвитку особистості ліцеїстів та підвищує результативність їхньої науководослідної роботи (винагороди на обласних і всеук раїнських конференціях МАН).

Науково-дослідницька діяльність полягає в залученні ліцеїстів до діяльності, в ході якої вони можуть формувати свої наукові інтереси. Заняття науково-дослідницькою роботою передбачають створення умов, які сприяють розвитку творчих здібностей, формуванню творчої мотивації та творчих умінь. Науково-дослідницька діяльність ліцеїстів - це один із основних видів зайнятості ліцеїстів, спрямований на самостійне дослідження.

Ліцеїсти обирають тему дослідницької роботи із запропонованих науковим керівником або самостійно обирають тему і керівника роботи. Дослідницька діяльність ‒ вища форма самоосвітньої діяльності учня. Формування науково-дослідницьких вмінь учнів ‒ процес складний і довготривалий. Він не виникає на порожньому місці і не розвивається сам по собі. А тому завдання вчителя-керівника ‒ поступово і методично формувати науково-дослідницькі навички, здійснюючи постійний контроль за виконанням учнями науково-дослідницьких робіт; аналізувати і виправляти помилки; визначати найкращі, найефективніші шляхи виконання роботи, навчаючи учнів поєднувати дослідницьку діяльність з науковою, а також з'ясовувати можливості подальшого застосування результатів роботи.

Науково-дослідницька діяльність ‒ обов'язково керований процес. Науковий керівник навчає методики дослідження, консультує учня в процесі виконання роботи, продумує методику, шляхи вирішення поставлених проблем, враховуючи інтелектуальні та психологічні особливості дитини, оцінює отримані результати.

У здійсненні продуктивного наукового дослідження обов'язкове поєднання керованої науково-дослідницької діяльності з самостійною, самоосвітньою діяльністю учня, яка є основою інтелектуального росту дитини, формування її творчої особистості.

Що ж приваблює в роботі МАН? Аналізуючи анкети учасників МАН нашого ліцею можна зробити висновок, що це насамперед поглиблення знань, робота з додатковою літературою, з картами, зі статистичним матеріалом, вміння експериментувати, пізнання себе, навички публічного виступу, додаткова підготовка до ЗНО тощо. Все це формує творчу та пізнавальну активність учня, формує вміння працювати самостійно та використовувати набуті знання на практиці. Аналіз мотивів участі учнів у дослідницькій діяльності в МАН свідчить про важливість соціально значущих мотивів – мотивів досягнення та соціального схвалення, самопізнання та самоствердження, тому таку діяльність необхідно розглядати як соціальну практику, яку проходять учні ліцею, і яка має на меті оптимізацію соціалізації особистості дітей.

На сучасному етапі розвитку суспільства саме Мала Академія Наук створює умови для виявлення та відбору обдарованих дітей, забезпечення духовного, інтелектуального, творчого розвитку підростаючого покоління, соціального та професійного самовизначення.

Науково-дослідницька діяльність розуміється як засіб особистісного розвитку і формування світогляду через партнерську співпрацю вчителя та ліцеїста. Результат дослідження виступає не як самоціль, а як засіб, результат працює на пріоритет навчання учасників дослідницької діяльності. Щоб мати результат варто володіти певною інтелектуальною культурою, тим початковим інтелектуальним потенціалом, який дозволяє учням цілеспрямовано і ефективно іти до досягнення мети.

Зрозуміло, що талановиті, здібні діти повинні весь час перебувати особливому творчому середовищі. Важливим моментом для них є наявність труднощів, оскільки легкі успіхи і загальний слабкий емоційний фон загрожують творчій деградації. Тому МАН покликана створювати атмосферу наукового пошуку, розвивати уміння полемізувати, обстоюючи власну точку зору і формуючи власні наукові погляди на світ.

Працюючи з учнями-членами МАН, ставлю за мету формувати в них психологічну готовність до підготовки та захисту наукових робіт у конкурсі-захисті МАН, зокрема формування особистісної готовності учнів до конкурсу, оволодіння технікою публічного виступу, розвиток навичок спілкування.

Учні знають вимоги до виступу, вчаться підготовки до виступу, вчаться встановлювати контакт із слухачами, виявляти креативність у процесі підготовки. Для цього проводяться тренінгові заняття, де учні ознайомлюються з засобами невербальної комунікації, вивчають типи та структуру виступів, розвивають риси особистості, необхідні для позитивного іміджу, після яких учні психологічно підготовлені до участі в конкурсі-захисті МАН, вони можуть аналізувати власні помилки у спілкуванні, використовувати набуті навички публічного виступу у навчальній та поза навчальній діяльності. Крім того, за спостереженнями та результатами психодіагностичних досліджень, відбувається покращення самовідношення учнів, які займаються дослідницькою діяльністю, розвивається комунікативний самоконтроль, знижується конформність та розвивається асертивність. Науково-дослідницька діяльність навчає ліцеїстів самостійно цілеспрямовано працювати, дозволяє вдосконалити теоретичні знання, практичні навички, пізнавати себе, підвищити самооцінку та впевненість у собі.

Page updated

Google Sites

Report abuse