Перша професійна художниця України:
до 185-річчя від дня народження
МАРІЇ РАЄВСЬКОЇ-ІВАНОВОЇ
Перша професійна художниця України:
до 185-річчя від дня народження
МАРІЇ РАЄВСЬКОЇ-ІВАНОВОЇ
Марія Іванова-Раєвська
Україна має свої самостійні художні мотиви. Її вишивки, тканини, гончарні вироби заслуговують не меншої уваги, ніж її пісні. Зібрані й збережені, вони поповнюють собою скарбницю національного мистецтва, а також слугуватимуть подальшому розвитку нашої художньої промисловості (Раєвська-Іванова М. Д. Художньо-промисловий музей в Харкові // Харьковские губернские ведомости. 1884. 6 мая).
Помітним явищем у розвитку мистецтвознавства став вихід монографії «Школа Раєвської-Іванової : мистецько-промислова освіта у Харкові (друга половина ХІХ — початок ХХ століття). Авторка видання — Людмила Данилівна Соколюк, доктор мистецтвознавства, професор Харківської державної академії дизайну і мистецтв. Книга побачила світ у видавництві Олександра Савчука.
Творчий доробок Л. Д. Соколюк налічує понад 250 праць: монографії, статті, науково-методичну літературу.
«Монографія є першим фундаментальним науковим дослідженням подвижницької діяльності художниці Марії Раєвської-Іванової, яка в 1869 р. відкрила в Харкові художньо-промислову школу — першу в Україні. Система навчання в ній закладалася з орієнтацією на художній рух в європейських країнах, зумовлений проблемою зближення мистецтва і промисловості» (Соколюк, Людмила. Школа Раєвської-Іванової. Мистецько-промислова освіта у Харкові (друга половина ХІХ — початок ХХ ст.). Харків : Савчук О. О., 2020. 245 с).
Соколюк, Л. Д. Школа Раєвської-Іванової : Мистецько-промислова освіта у Харкові (друга половина ХІХ - початок ХХ ст.) Харків : Савчук О. О., 2020. 245 с.
Світлини з видання: Соколюк, Людмила. Школа Раєвської-Іванової : Мистецько-промислова освіта у Харкові (друга половина ХІХ — початок ХХ ст.) Харків : Савчук О. О., 2020. 245 с.
1840 рік
Марія Дмитрівна Іванова народилася 8 (20) червня 1840 р. в селі Гаврилівка Ізюмського повіту Харківської губернії. Вона отримала блискуче домашнє виховання. Найбільшим захопленням майбутньої освітянки було малювання.
1863–1868 рр.
У той час навчатися в університеті чи академії жінці було неможливо. П’ять років Марія Дмитрівна присвятила навчанню за кордоном, виїхавши в 1863 р. Навчалася в Дрездені, її вчителями були Людвіг Ергард і Антон Дітріх. Раєвська займалася живописом у майстерні професора Ергарда. А скульптор Кірхгод викладав їй уроки ліплення, професор Дітріх навчав живопису «альфреско». Альфреско — техніка настінного малярства водяними фарбами по сирій штукатурці. Марія Дмитрівна досконало оволоділа німецькою мовою. Вона також навчалася в Мілані, Флоренції та Празі. В Італії відвідувала курси з етнології, археології, історії мистецтва та лінгвістики. Навчалася в Сорбонні, у Парижі.
Під час перебування в Європі Марія Дмитрівна познайомилася з досвідом найкращих французьких і німецьких рисувальних шкіл. Багато цінного матеріалу з методики викладання малювання надав їй нюрнберзький професор Крелінг.
1868 рік
Дівчина біля хати. 1869.
Цього року Раєвська повернулася із-за кордону з чітким наміром відкрити в Харкові художню школу. Вона мріяла, що в цій школі зможуть вчитися талановиті діти батьків різних фінансових можливостей. Для цього потрібно було здобути диплом художника. Іспит на звання «вільного художника» в Академії мистецтв був складений нею екстерном.
Як дипломну роботу вона подала картину «Смерть селянина в Малоросії», а також свідоцтво професури Дрезденської академії про те, що означена робота виконана Марією Дмитрівною Раєвською самостійно, без будь-якої допомоги. Мистецтвознавці Харківського художнього музею припускають, що художниця представляла полотно «Дівчина біля хати».
Також Марія Дмитрівна склала теоретичний іспит і 15 вересня 1868 р. отримала диплом «вільного художника». Вона стала першою в країні жінкою, яка мала це звання, що давало їй право відкрити в Харкові художню школу.
Марія Дмитрівна отримала дозвіл на відкриття школи, потім шукала джерела фінансування. На жаль, окрім матері і себе вона не знайшла охочих.
1869–1894 роки
Пізніше Раєвська-Іванова зазначала, що школа не мала ні свого мецената, як Київська школа, ні товариства, як Одеська школа, які надавали б їй суттєву матеріальну підтримку.
Вона писала: При відкритті школи у мене не було досвіду. У мене була лише любов до малювання і велике бажання сприяти розвитку мистецтва в моїй рідній країні (Раевская-Иванова, М. Д. Двадцатипятилетие Харьковской школы рисования М. Д. Раевской-Ивановой с 1869 года до 1894 и отчет школы за 1893 год. Харьков, 1894. 36 с).
Сергій Олександрович Раєвський — діяч народної освіти, попечитель Харківського навчального округу. Протягом довгих років він багато працював на ниві просвіти і культури. В школі малювання Раєвський викладав креслення. Марія Іванова і Сергій Раєвський одружилися. Через деякий час школа переїхала в будинок, побудований Раєвським за адресою вулиця Чернишевська, 6, а згодом — в інше приміщення на вулицю Каплунівську (сучасна назва — вулиця Мистецтв).
Предмети викладання: малювання олівцем і тушування з рисунків, геометричних фігур, гіпсових моделей і з натури; живопис або малювання водяними та олійними фарбами, копіювання картин і ікон, робота з натури; геометричне креслення; теорія перспективи; пластична анатомія; історія образотворчих мистецтв.
Матеріали для занять: папір, олівці, фарби тощо учні мають приносити власні; мольберти, дошки, оригінали, гіпсові моделі надає школа, за винятком випадків, коли учень малює з живих моделей — тоді про їх запрошення він дбає самостійно.
Плата за навчання (вноситься щомісяця наперед): 5, 10 або 15 рублів на місяць. Різниця в оплаті залежить не від кількості занять чи рівня викладання, а винятково від матеріальних можливостей учня; вибір суми ґрунтується на його добросовісності. Особи без коштів навчаються безкоштовно.
Час занять: щодня по 5 годин, крім неділі й святкових днів.
Окрім щоденних уроків, у школі проводяться заняття з малювання по неділях — насамперед для ремісників (столярів, різьбярів, чоботарів та інших), для яких технічне малювання є майже необхідним (Харьковский календарь. 1871).
Харьковский календарь. 1871.
«Короткий нарис, складений Марією Дмитрівною Раєвською-Івановою до двадцятип'ятиліття з часу заснування школи малювання у місті Харкові. Видатна освітянка розкриває історію створення школи, мету, до якої прагне заклад освіти, а також принципи, якими він керується у досягненні своїх цілей. Значна увага приділена предметам та методам викладання».
Двадцатипятилетие Харьковской школы рисования М. Д. Раевской-Ивановой с 1869 года до 1894 и отчет школы за 1893 год / сост. М. Д. Раевской-Ивановой. — Xарьков : Типо-литогр. X. В. Аршавской, 1894. — 36 с. – URL : https://elib.nlu.org.ua/view.html?&id=6619
1895–1896 рр.
Марія Дмитрівна втратила зір і передала школу у власність міста.
1912 рік
9 (22) грудня Марія Дмитрівна Раєвська-Іванова пішла з життя. Похована в рідному маєтку в селі Гаврилівка.
1913 рік
Будівля для Харківської міської художньо-промислової школи зведена в стилі українського модерну. Архітектор — Костянтин Миколайович Жуков. Здійснення цього проєкту вдалося завдяки позиції української інтелігенції: Миколи Івановича Міхновського, Миколи Федоровича Сумцова, Сергія Олександровича Раєвського, Віктора Валеріановича Величка. Нині це Харківська державна академія дизайну і мистецтв.
Будівля Харківського художнього училища. 1913 р.
Пам'ятник М. Д. Раєвській. Харків, вулиця Мистецтв, 8. Фото Т. В. Гологорської.