Булінг - це відносно новий термін для пересічного громадянина, зміст якого кожен із нас не просто знає, а в більшості випадків стикався з цим явищем у дитинстві. Під терміном "булінг" розуиіють агресивну поведінку щодо окремої особи або групи, з метою приниження, домінування, фізичного чи психологічного самоствердження.

Як розпізнати жертву булінгу?

Відсутність контакту з однолітками: немає друзів, зідзвонювань, не ведеться переписка у соцмережах, похід до школи і повернення звідти наодинці, немає у кого запитати домашнє завдання.

Психосоматичні ознаки: часті хвороби, наприклад, ломота в тілі, болі в животі, вірусні інфекції.

Обмальовані руки або специфічні малюнки на полях у зошиті.

Бажання іти до школи іншою дорогою, аніж та, якою йдуть усі інші діти.

Скільки дітей страждають від булінгу?

За статистикою, 80% українських дітей піддаються цькуванням, навіть не усвідомлюючи цього. В усіх соціальних системах завжди є лідер, середня група і так званий «вигнанець».

У початковій школі діти ще не займаються жорстким булінгом, але вже можуть бути непривітними до інших. Щойно вчитель починає вибудовувати систему конкуренції та пріоритетів - діти починають один одного травити. А справжній булінг почнеться у середній школі - з 10-11 років - вік входження у підліткову кризу.

Обов'язок шкільного психолога, вчителя - виявити лідера, схильного ініціювати цькування інших проводити, вести з ним дружні бесіди, виробляючи толерантність.

Чому діти стають жертвами булінгу?

Психологи визначають декілька основних причин:

Занижена самооцінка. Навіть якщо дитина виявляє її через нарцисизм, надмірну відкритість, зверхність.

Домашня атмосфера. Дуже часто жертвами булінгу стають діти, яких вдома принижують, знецінюють, ображають. Або є родини, де дитину звикли жаліти - нещасна, хвора, росте без батька...Школа і садок - каталізатор домашніх проблем. Тож, якщо дитина звикла отримати більше уваги до себе, поблажливість батьків, коли вона бідна й нещасна, то вона буде створювати навколо себе таку ж атмосферу і в школі.

Атмосфера в класі. Бувають колективи, створені самостійно або руками вчителя, в яких є дитина-агресор. Вона свідомо шукає слабшого, використовує його як грушу для биття, вирівнюючи свій психологічний стан.

Булінг у цифрах

За дослідженнями UNISEF, 40% дітей ні з ким, зокрема і з батьками, не діляться своїми проблемами. Сором'язливі та спокійні діти стають жертвами булінгу вдвічі частіше за однолітків, які відкриті до спілкування. Більшість дітей ображають за те, що вони одягнуті не так, як інші, говорять або поводяться не так, як основна група.

44% дітей, якщо стають свідками булінгу, просто спостерігають, оскільки бояться за себе.

Ті, хто піддаються булінгу:

втрачають відчуття емоційної та фізичної безпеки, довіри до місця, у якому мають перебувати щодня;

відчувають безпорадність і страх від постійної загрози. Булінг провокує тривожні та депресивні розлади, пригнічує імунітет, що підвищує вразливість до різних захворювань;

втрачають повагу до себе. Страхи та невпевненість руйнують здатність до формування та підтримки стосунків з однолітками, що призводить до відчуття самотності;

втрачають інтерес до різних форм активності та не можуть нормально навчатися. У деяких випадках можна простежити зв'язок між потерпанням від булінгу та розладами харчуванням (анорексії та булімії), емоційної сфери (депресіями та суїцидальною поведінкою).

Ті, хто булять:

частіше за інших потрапляють у ситуації, де проявляється насилля та порушуються закони;

частіше беруть участь у бійках, причетні у вандалізмі, залучаються до ранніх статевих стосунків, мають досвід вживання алкоголю та наркотичних речовин.

Ті, хто вимушені спостерігати:

часто страждають від відчуття безпорадності, етичного конфлікту: втрутитись у ситуацію булінгу чи ж залишитись осторонь;

потерпають від депресивних станів чи перезбудження, намагаються менше відвідувати школу.

Навіть поодинокий випадок булінгу залишає глибокий емоційний слід, що робить проблему найпоширенішою причиною звернень до дитячого психолога.

Алгоритм дій для визначення факту цькування

Щоб уникнути спекуляцій щодо застосовності та дієвості прийнятого антібулінгового закону, в Міносвіти склали для школярів, батьків і педагогів чіткий алгоритм дій для визначення факту цькування з подальшою відповідальністю за неї. Цей алгоритм передбачає:

1. Якщo ваша дитина є свідкoм булінгу, то вона має рoзповісти про це як батькaм, так і вчителю чи психoлогу, або ж звернутися безпoсередньо до директoра.

2. При отриманні такoго звернeння факт булінгу офoрмляється в письмoвій формі Кeрівник навчального закладу знаходить підтвердження (або спростування) того, що сталося та має з`ясувати причини.

3. Скликається засідaння для розгляду випадку булінгу за участю педагогів, психологів, сoціального педагoга, бaтьків потерпілого та бaтьків «булера».

4. Якщо кoмісія визнає, щo цe був не разовий кoнфлікт, а дійсно мав місце факт булінгу, то керівник установи зобoв`язаний повідoмляти про це уповноважені підрозділи Нацполіції та служби у спрaвах дітей.

5. Представник Нацполіціі складає протокол і направляє його до суду. Суд вирішує, яку міру покарання застосувати - штраф або громадські роботи (булінг відповідальність).

Телефони довіри:

Дитяча лінія - 116 111 або 0 800 500 225 (з 12.00 до 16.00);

Гаряча телефонна лінія щодо булінгу - 116 000;

Гаряча лінія з питань запобігання насильству - 116 123 або 0 800 500 335;

Уповноважений Верховної Ради з прав людини - 0 800 50 17 20;

Уповноважений Президента України з прав дитини - 044 255 76 75;

Центр надання безоплатної правової допомоги - 0 800 213 103;

Національна поліція України - 102.

Нормативно-правова база протидії насильству (булінгу)

Загальна декларація прав людини 

КОНВЕНЦІЯ про права дитини 

Конституція України 

Сімейний кодекс України 

Закон України «Про охорону дитинства» 

Закон України «Про освіту» 

Закон України «Про захист суспільної моралі» 

Закон України «Про запобігання та протидію домашньому насильству» 

Закон України «Про забезпечення прав і свобод внутрішньо переміщених осіб» 

Закон України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо протидії булінгу (цькуванню)» 

І. Порядок подання заяв про випадки булінгу (цькування)

1. Учасники освітнього процесу можуть повідомити про випадок булінгу (цькування), стороною якого вони стали або підозрюють про його вчинення стосовно малолітньої чи неповнолітньої особи та (або) такою особою стосовно інших учасників освітнього процесу або про який отримали достовірну інформацію, керівника закладу освіти або інших суб’єктів реагування на випадки булінгу (цькування) в закладах освіти.
У закладі освіти заяви або повідомлення про випадок булінгу (цькування) або підозру щодо його вчинення приймає керівник закладу.
Повідомлення можуть бути в усній та (або) письмовій формі, в тому числі із застосуванням засобів електронної комунікації.
2. Керівник закладу освіти у разі отримання заяви або повідомлення про випадок булінгу (цькування):
невідкладно у строк, що не перевищує однієї доби, повідомляє територіальний орган (підрозділ) Національної поліції України, принаймні одного з батьків або інших законних представників малолітньої чи неповнолітньої особи, яка стала стороною булінгу (цькування);
за потреби викликає бригаду екстреної (швидкої) медичної допомоги для надання екстреної медичної допомоги;
повідомляє службу у справах дітей з метою вирішення питання щодо соціального захисту малолітньої чи неповнолітньої особи, яка стала стороною булінгу (цькування), з’ясування причин, які призвели до випадку булінгу (цькування) та вжиття заходів для усунення таких причин;
повідомляє центр соціальних служб для сім’ї, дітей та молоді з метою здійснення оцінки потреб сторін булінгу (цькування), визначення соціальних послуг та методів соціальної роботи, забезпечення психологічної підтримки та надання соціальних послуг;
скликає засідання комісії з розгляду випадку булінгу (цькування) (далі – комісія) не пізніше ніж упродовж трьох робочих днів з дня отримання заяви або повідомлення.

ІІ. Порядок розгляду заяв про випадки булінгу (цькування)

Загальні положення
Цей Порядок розроблено згідно з Конституцією України, законами України “Про освіту”, ” Про загальну середню освіту”, з метою визначення основних вимог до організації розгляду заяв про випадки булінгу (цькування).
Порядок визначає вимоги до організації розгляду заяв про випадки булінгу (цькування) .
У роботі з заявами про випадки булінгу (цькування) забезпечується кваліфікований, неупереджений, об’єктивний і своєчасний розгляд Заяв з метою оперативного розв’язання порушених у них питань, задоволення законних вимог заявників, реального поновлення порушених конституційних прав та запобігання надалі таким порушенням.
Рішення, чи (бездіяльність) у сфері управлінської діяльності ліцею можуть бути оскаржені у разі:
• порушення прав і законних інтересів громадян (групи громадян);
• створення перешкод здійсненню громадянином його прав і законних інтересів чи свобод;
• незаконного покладення на громадянина обов’язків або його незаконного притягнення до відповідальності.
Первинний розгляд за заявами про випадки булінгу (цькування)
Діловодство за заявами про випадки булінгу (цькування) школи ведеться окремо від інших видів діловодства і покладається на відповідального за діловодство у ліцеї.
Усі заяви про випадки булінгу (цькування), що надходять до ліцею, приймаються, проходять первинний розгляд й централізовано реєструються в день їх надходження у журналі.
Початком строку розгляду заяви про випадки булінгу (цькування) вважається день надходження та реєстрації в ліцеї.
Заяви про випадки булінгу (цькування), що надійшли на адресу ліцею поштою, отримує директор ліцею та в день отримання передає директору школи.
Прийом, попередній розгляд та реєстрація заяв про випадки булінгу (цькування) здійснюється у день їх надходження.
Заяви про випадки булінгу (цькування) підлягають первинному розгляду та розподілу їх на ті, що потребують обов’язкового розгляду директором школи або заступниками директора школи відповідно до їх компетенцій.
Усі заяви про випадки булінгу (цькування), що надходять до школи, реєструються у журналі із проставленням таких елементів:
• дата надходження заяви;
• прізвище, ім’я, по батькові заявника, категорія/соціальний стан заявника;
• звідки одержано заяву про випадки булінгу (цькування); порушені питання.
Заяви про випадки булінгу (цькування), подані громадянами на особистому прийомі, реєструються та розглядаються у тому самому порядку, що й інші письмові заяви.
Попередній розгляд заяв про випадки булінгу (цькування) та строк їх надходження до безпосередніх виконавців не повинен перевищувати одного робочого дня.
Порядок опрацювання та розгляду заяв про випадки булінгу (цькування) і забезпечення контролю за їх розглядом.
У ході розгляду заяв про випадки булінгу (цькування) керівництвом ліцею щодо кожної заяви має бути прийняте одне з таких рішень:
• прийняти до розгляду;
• надіслати за належністю, якщо порушені у заяві про випадки булінгу (цькування) питання не входять до компетенції ліцею, про що одночасно повідомити заявника;
• залишити без розгляду.
У разі потреби керівництвом школи може бути прийняте рішення щодо комісійного розгляду заяви про випадки булінгу (цькування).
У разі якщо заява про випадки булінгу (цькування) не містить даних, необхідних для прийняття обґрунтованого рішення, воно не пізніше ніж у п’ятиденний строк повертається громадянину з відповідними роз’ясненнями.
Контроль за своєчасним розглядом заяв про випадки булінгу (цькування), виконанням доручень директора покладається на заступника директора з виховної роботи ліцею.
3 метою оперативного вирішення питань, порушених у заяві про випадки булінгу (цькування), адміністрацією школи установлюється термін його розгляду. Заяви про випадки булінгу (цькування) розглядаються і вирішуються у строк не більше одного місяця від дня їх надходження, а ті, що не потребують додаткового вивчення, але не пізніше п’ятнадцяти календарних днів з дня їх отримання.
Виконавці зобов’язані уважно вивчити зміст заяви про випадки булінгу (цькування), факти, що наведені у ній, та питання, що потребують вирішення.
У разі потреби вимагати необхідні матеріали та перевіряти факти, що викладені у заяві уживати інших заходів для об’єктивного вирішення порушених авторами заяв питань, з’ясовувати обставини, усувати причини, та умови, які спонукають громадян скаржитися, відповідно до вимог чинного законодавства.

Порядок реагування на доведені випадку булінгу (цькування) в Перекопівському ліцеї та відповідальність осіб, причетних до булінгу (цькування)

1. У разі підтвердження факту вчинення булінгу (цькування), за результатами розслідування та висновків комісії з розгляду випадку боулінгу (цькування), керівник закладу повідомляє уповноважені підрозділи органів Національної поліції України та Cлужби у справах дітей про випадки боулінгу (цькування) в закладі освіти.

2. Комісія за результатами проведеного розслідування щодо з'ясування обставин на підставі заяви про булінг (цькування), визначених сторін булінгу (цькування), встановлених можливих причин булінгу (цькування) розробляє рекомендації для педагогічних працівників щодо освітньої діяльності з учнями, причетними до булінгу, їх батьками (особами, що їх заміняють), заходи стабілізації психологічного клімату у колективі, надання соціальних та психолого-педагогічних послуг сторонам булінгу (цькування).

3. Надаються соціальні та психолого-педагогічні послуги здобувачам освіти, які вчинили булінг, стали його свідками або постраждали від булінгу.

    4. Практичний психолог у межах своїх посадових обов’язків:

діагностує  стан психологічного клімату в колективі, в якому відбувся булінг (цькування) та за результатами діагностики розробляє план корекційної роботи з кривдником та свідками із залученням батьків (законних представників);

розробляє та реалізує програму індивідуальної реабілітації для потерпілого;

розробляє профілактичні заходи для групи (класу), в якій зафіксовано випадок булінгу (цькування); для батьків або законних представників;

здійснює супровід педагогічних, науково-педагогічних працівників, які забезпечують освітній процес для групи (класу), в якій зафіксовано випадок булінгу (цькування);

забезпечує надання психологічного супроводу здобувачів освіти, які постраждали від булінгу (цькування), стали його свідками або вчинили булінг (цькування).

5. Педагогічні працівники, які працюють з класом чи групою, у якій зафіксовано випадок булінгу (цькування), забезпечують:

виконання рекомендації комісія з розгляду випадків булінгу (цькування) в закладі освіти щодо доцільних методів навчання та організації роботи з учнями, причетними до булінгу (цькування) та їхніми батьками (законними представниками);

дотримання правил поведінки учасниками освітнього процесу в закладі освіти, визначених статутом закладу освіти, законодавством;

виробляють спільно з здобувачами освіти правила взаємодії класу чи групи під час освітнього процесу.

6. Батьки здобувачів освіти (законні представники) зобов’язані виконувати рішення та рекомендації комісії з розгляду випадків булінгу (цькування) в закладі освіти.

7. За виконання та моніторинг запланованих заходів відновлення та нормалізації психологічного клімату в закладі освіти та визначених рекомендацій для учасників булінгу (цькування) відповідає уповноважена особа або особа, яка її замінює у разі відсутності відповідно до наказу про склад комісії.

8.Визначаються відповідальні особи, причетні до булінгу (цькування) та накладаються адміністративні стягнення.

Цькування неповнолітнього карається штрафом від 50 до 100 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (850 та 1700 гривень відповідно) або громадськими роботами від 20 до 40 годин.

Така ж поведінка, вчинена групою осіб або повторно протягом року після

накладення адміністративного стягнення, передбачає штраф від 1700 гривень до 3400 гривень або громадськими роботами від 40 до 60 годин.

За булінг, вчинений малолітніми або неповнолітніми особами віком від 14 до

16 років, тягне за собою накладання штрафу на батьків або осіб, які їх замінюють.

Правила поведінки здобувачів освіти

ЗАГАЛЬНІ ПРАВИЛА ПОВЕДІНКИ

1. Правила поведінки учнів базуються на чинному законодавстві України.

2. Учень приходить в школу за 10-15 хвилин до початку навчальних занять, займає своє робоче місце, готує все необхідне навчальне приладдя до уроку.

3. Школа – територія, на якій не місце будь – яким видам зброї, в тому числі ножам, вибуховим, вогненебезпечним речовинам, алкогольним напоям, цигаркам, наркотикам, токсичним речовинам.

4. Йти зі школи та її території можна лише з дозволу вчителів або медичної сестри (попередньо узгодивши з батьками)

5. У разі пропуску занять учень пред'являє класному керівнику довідку з медичної установи. (більше трьох днів) або записку від батьків (осіб, їх заміняють) про причину відсутності на заняттях.

6. Цькування, бійки, залякування, лихослів’я та знущання над людиною є неприпустимими формами поведінки у школі та за її межами.

Правила поведінки для учнів містять основні розділи:

Я- старанний та наполегливий у навчанні:

- приходжу на заняття вчасно;
- поводжуся етично та спокійно;
- бережу навчальне обладнання;
-  працюю старанно та наполегливо;
- слідкую за порядком на робочому місці;
-  сумлінно виконую домашні завдання;
-  вмію відповідати за свої вчинки;
- займаюся самоосвітою, всебічно розвиваю свої здібності.

Я – охайний:

-  стиль одягу - діловий, класичний. Для уроків фізичної культури, трудового      

    навчання, хімії спеціальна форма;

-  спортивний одяг, призначений для уроків фізкультури, на інших уроках        

недоречний ;

-   на урочисті загальношкільні заходи приходжу у святковій формі;

-   на вечори, концерти вибираю одяг  на свій розсуд;

 -  маю охайний зовнішній вигляд;

-   дотримуюсь правил особистої гігієни;
-  підтримую порядок у закладі.

Я – у безпеці

Перебуваю у:
- безпечному;
-  комфортному;
- вільному від будь-яких форм насильства освітньому просторі.

Я – ввічливий

-  допомагаю молодшим;
- піклуюся про старших;
- обираю безпечні ігри;
- вмію ділитись;
-  вмію говорити й слухати;
-  вирішую проблеми мирно;
-  поважаю інших;
-  прагну пізнавати нове.

Я –у їдальні

- приходжу в їдальню після закінчення уроку без особистих речей;
- зберігаю чергу;
- дотримуюсь культури харчування;
- прибираю посуд зі столу;
-  дбайливо ставлюся до майна їдальні.