У 1884 р. в селі Острівець була заснована однокласна школа. Засновником і ініціатором була сільська громада та вчитель Олексій Дем’янчук, який працював у школі один.
У 1900 році школа в селі стала двокласною.
За роки першої світової війни багато сіл і міст Прикарпаття було зруйновано. Тисячі людей були арештовані австрійськими властями, частина розстріляна, кинуті в концентраційні табори.
Двокласна школа в с. Острівці , як і в інших селах і містах Прикарпаття, не діяла, учні не навчались аж до 1921 року.
Тільки в 1922 році уряд Польщі дав вказівку відновлювати навчання, оплачувати вчителям зарплату.
Значні зміни сталися за 10 років. Коли взяти 19З1 р., то населення в селі налічувало до 992 осіб, кількість дворів до 214. Характерним було те, що в селі зростало польське населення.
На кінець 19З1 р. воно становило 364 людини. І це не випадково, адже Західна Україна в той час знаходилась під владою панської Польщі, яка встановила на наших землях режим соціального і національного гноблення.
Польські окупанти різними методами намагались ополячити українське населення, запровадити свою культуру. Про це свідчить той факт, що навчали
в школі проводилось польською мовою. З архівних документів, розповідей старожилів видно, що вчителями в Острівецькій школі були вчителі польської національності.
Так, в 1922 р. місцеву школу в Острівці очолювали 2 жінки-полячки.
З 1927 року і до 1939 року, коли панська Польща розвалилася ,управителем-директором двокласної школи в Острівці був Маркіян Сенітович, який мешкав спочатку в с. Острівець, а пізніше на хуторі Чернятин, що знаходився на захід від села і належав Росохацькій сільській управі.
З 1 жовтня 1938 року вчителем працював Нечай Михайло.
Українці-вчителі не допускались до педагогічної роботи на західноукраїнських землях, а могли роботу одержати в школах на землях корінної Польщі.
Учитель Кошманюк М.Д., якого пам’ятає старше покоління острівчан, не міг одержати педагогічної праці в селі, де жив, а займався дрібною торгівлею, щоб мати деякі доходи для проживання. Він став учителем і директором початкової школи, яка відкрилась в селі Острівець у 1939 році.
На початок 1944 – 45 року зі східних областей України приїжджають на педагогічну роботу в Острівецьку школу Новохат Єфросинія Йосипівна, Гаврилко Єфросинія Андріївна, а через два роки, в 1946 році приїжджають на педагогічну роботу Самійленко Ліда Іванівна, Самійленко Галина Іванівна, Семеняк Наталія Петрівна. Новохат (Осадчук Є.Й.) працювала у шкоді 34 роки (вчителькою 1-4 класів та вчителькою укр.мови і літератури, завучем школи). За бездоганну роботу вона нагороджена значком "Відмінник народної освіти України.
В 1946 році школа стає прогресуючою (6 класів), а в 1949 – школа стає семирічною.
У 1970 році здано в експлуатацію приміщення школи на 220 місць.
У 1988 р. поруч зі школою зведено двоповерхову будівлю дитячого садка.
У 1989 році восьмирічну школу перейменовано у загальноосвітню неповну середню школу-дитячий садок.
Рішенням сесії Городенківської районної ради № 316-18-2004 від 13.12.2004р. загальноосвітню школу І-ІІ ступенів-дитячий садок перейменовано в Острівецький навчально-виховний комплекс.
Школу у різні періоди очолювали Кошманюк М.Д., Єленюк П.М., Осадчук Є.Й., Повар Є.Г., Гаврилюк М.М., Сенюк І.Д. З 1994 року по даний час школу очолює Гросевич В.І., член Національної спілки письменників України.
У 2021 – 2022 н.р. у школі навчається 73 здобувачів освіти, у дошкільній групі 13 здобувачів освіти.
У грудні 2021 року рішенням Городенівської міської ради Острівецький навчально - виховний комплекс перейменовано у Острівецьку гімназію Городенківської міської ради.
Станом на 01 січня 2025р. в Острівецькій гімназії Городенківської міської ради навчається 73 здобувачі освіти. Група з короткотривалим перебування (4 год.) - 8 здобувачів освіти.