2017 рік

Одеській школі № 121 — 80!

Автор: Віталій Володимирович Орлов

Насправді їй не 80, а багато за сто. Якщо розібратися, то школі на розі вулиці Льва Толстого та Соборної площі не 80 років, а значно більше сотні. Але про це — у кінці. А поки що… ЮВІЛЕЙ!

У святковому залі Одеського російського драматичного театру — того самого, що приймав виступи великого поета, улюбленця одеської публіки Володимира Маяковського, на сцені якого грали Саксаганський, Карпенко-Карий та багато інших видатних талантів нашої країни — зібралися вчителі й батьки, учні й почесні гості. Судячи з того, хто прийшов на свято, можна сказати, що школа № 121 — це навчальний заклад, який, як кажуть в Одесі, «має, що сказати». І знову ж таки, за одеською традицією, «за свою улюблену школу смачно сказали» її випускники, найвідоміші з яких — Олена Патаніна та Микола Скорик: зірка передачі «Що? Де? Коли?» і народний депутат України. До речі, саме Олена є автором слів гімну школи, написаних на музику пісні «У Чорного моря». Аржанжування мелодії виконав композитор, поет і хормейстер Олександр Зайцев. На жаль, майже 10 років тому його не стало, але сьогодні він невидимо присутній у школі — адже там навчаються дві його доньки.

На ювілей школи відклали щільний графік і знайшли час директор Департаменту освіти і науки Олена Буйневич та заступник міського голови Одеси Павло Вугельман.

Цього дня вручили подяки, почесні знаки та цінні подарунки. Добре, коли про вчителів пам’ятають. Але знову й знову виникає запитання: чому жоден учитель не отримав жодної державної нагороди? Невже вчителі не гідні державних грамот, орденів і звань? Невже вони гірші за деяких прокурорів чи суддів, які з нагоди свят прикріплюють до мундира чергову відзнаку, а в кишеню — чергову премію?! Ні, навпаки — вони кращі. Тому їх і не ставлять в один ряд із такими прокурорами-суддями. Вчителів нагороджують самі випускники — своїми спогадами, бажанням віддати своїх дітей і онуків саме до школи № 121, і саме до певного вчителя. А таких учителів… Мабуть, майже всі.

Знову вийшло так: замість урочистого нарису — скарга на життя. Проте чому «скарга»? Це радше критична оцінка того, що відбувається у самому житті.

Замість післямови

Слід зазначити, що школа № 121 — чесна школа. Вона не приписує собі зайвих років, на відміну, скажімо, від шкіл № 90 чи № 10: скільки є — стільки й їх. Навпаки, «школа на Соборці» приховує свій вік — адже вона ж дама…

Тут не можу навести протилежних прикладів. Не заглиблюючись у історичні деталі, пов’язані з тим, як одні школи продовжують традиції інших, варто зазначити: школа № 21, що навпроти Староконного базару і яка недавно святкувала своє сторіччя, ледве старша за свою «сестру з Соборки». Те саме можна сказати й про школу, вибачте, гімназію № 1, що нещодавно відзначила… утім, не пригадую, який саме ювілей. Але про це — пізніше, бо спершу треба зібрати та систематизувати всі історичні факти.

Джерело